Випускний 4 клас

1. Прощавай, початкова школо!
Учитель: Любі діти! Дорогі батьки, вся наша дружна класна родино! Шановні гості!
Як одна прекрасна мить, пролетіли роки навчання у початкових класах. Чотири роки
минуло з того часу, як наші діточки вперше несміливо переступили шкільний поріг. Чотири
роки, за які школа стала нашим дітям другою домівкою.
Під звуки музики діти заходять до зали.
1. Чомусь сьогодні шкільний наш дзвінок
З жалем дзвенить, ніби плаче струмок.
Певно , сумує наш рідний дзвінок
Що вас не покличе в наш клас на урок.
1. Увага! Увага! Шановні друзі
Ми сьогодні зустрілись
У тіснім нашім крузі
На радісне свято – веселе, чудове
Ми всі закінчили
Початкову школу!
2. Хай пісня тут лине!
Хай сміх скрізь лунає!
У кожного радісна усмішка сяє.
Всі дружні веселі, радійте за нас:
Всі: Ми перейшли у п*ятий клас!
3. Скільки зустрічали свят у цьому залі
А такого свята
Ми іще не знали!
4. І сумне й веселе в нас сьогодні свято
Будуть нас у п*ятий
Клас випроводжати!
5. Тріпочуть листочки тополі,
Берізка ніжно шелестить.
Сьогодні свято в початковій школі
Дзвінок останній продзвенить.

2. 6. Випускників усіх покличе,
Він на урок останній раз.
І, ніби чайка закурличе,
І поведе у інший клас.
Учитель: Дорогі діти! Шановні батьки!
Сумне і радісне це свято. Сумне, бо наші діти прощаються сьогодні з першими сходинками
Шкільної країни, з своїм класом, з усім, що стало до болі знайоме і звичне, з першою
вчителькою.
А радість свята в тому, що малеча наша вже подорослішала, зміцніла, виросла і готова йти
далі стежинками шкільної науки.
7. Зібрались дружно ми на свято
Сьогодні ще в останній раз,
Щоб всім удачі побажати
І провести у п*ятий клас!
8. Багато доброго, нового
Життя відкриє ще для нас
Як перша сходинка до нього
Для всіх нас буде – п*ятий клас.
9. Усім нам щиро побажаєм
Доріг щасливих і нових
А школа радо привітає
П*ятикласників таких.
10. У нас в усіх прощальний настрій
Ми схвильовані у край
Скажем разом:
Всі: Середня школа, здрастуй!
Початкова – прощавай!
11. Тут усім турботу й ласку
Дарували повсяк час
В дім оцей, неначе в казку
Йшов уранці кожен з нас
12. Ми сьогодні прокидались
До світанку безліч раз
Через те, що так боялись
Запізнитися у клас.
13. Б* ється радість через край

3. Свято – як ніколи.
Початкова – прощавай,
Здрастуй – середня школо!
Пісня
14. Тріпочуть листочки тополі,
Берізка ніжно шелестить.
Чотири роки, як ми у школі
А ніби вчора ми прийшли!
Учитель: Чотири роки ми разом з вами піднімалися першими , найважчими сходинками
Країни знань. Вчились читати, писати, рахувати, вчились дружити, вчились жити за
правилами нашого шкільного дому.
Пам*ятаєте, діти, свої перші хвилини в школі: велике шкільне подвір*я, море квітів….
Всі такі дорослі, а ви – зовсім маленькі. І така рідна матуся десь позаду, а поряд тільки
чужа, незнайома вчителька.
15. Вересень… стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
16. Сміх навкруги розсипає
Дружна учнівська сім*я
Нас біля школи зустріла
Вчителька перша моя….
17. Наче весела родина.
Всі ми зайшли в світлий клас,
І отоді почалося
Нове життя у всіх нас .
18. Чотири роки промайнуло,
Чотири весни одцвіло,
Пам*ятаю перший дзвоник
Як цікаво все було.
19. Перша книжка, перший зошит
Наш веселий перший клас!
І упевненість й завзяття –
Ми у школі – кращий клас!
20. Пам*ятаю той перший клас
Де веселою бігли юрбою,
Разом вчились читать, рахувать
І слова невідомі писать.

4. Учитель: Якими боязкими невмійками зайшли за вчителькою в шкільні двері.
Пам*ятаєте, як учились сідати за парту і тихенько вставати. Як отримувати свої перші в
житті п*ятірки і …. Двійки? Це було чотири роки тому. Не віриться, що були ви колись
боязкими і несміливими.
21. Ми всі були смішними малюками,
Коли зайшли уперше у свій клас,
Одержали зошит з олівцями
За парту сіли перший в житті раз.
22. У дівчаток банти пишні
І портфелики в руках
Губки, наче спілі вишні
І цікавість у очах.
23. Хлопчики усі швиденькі
І рухливі, і меткі
Ми були зовсім маленькі
А виросли ось які!
Учитель: Не віриться, що всього чотири роки тому ви були ще маленькими невмійками. Та
я зберігла ваші перші роботи на вашому першому уроці, як згадку про 1 вересня 2008
року.
(Вручаються роботи)
А далі була клопітлива праця на кожному уроці. І вона дала свої результати.
24. Буквар взяли ми в перший раз,
Коли прийшли у перший клас.
І як радісно сказати: «Нвчились швидко ми читати».
25. Літера перша і перше слово,
З книжкою перша сторінка, друга сторінка.
Перший успіх, смішинка
І перша сльозинка!
Пісня «Чижик-Пижик і Зойка»
26. Тут ми вчили множення таблиці
Склад, іменник, дієслово…
Тут тебе ми вчилися любити
Дорога і рідна школо!
27. Ми не забудем ніколи
Першої в школі путі,
Зошит, буквар свій у школі,
Вчительку першу в житті!

5. 28. Ви навчали багатьох
І синочків і дочок.
Та таких як ми розумних
Не було в вас діточок.
29. Ой нема де правди діти,
Було всяке серед нас!
Той у школі звик шуміти,
Той урок не хотів вчити,
Той запізнювався в клас.
30. Та такого не було,
Щоб робив це хтось на зло.
Бо усі ми повсякчас
Дуже любим вас.
31. Дуже просимо простити
Нам маленькі ці грішки.
Ми правдиво будем жити
І трудитись так, як Ви!
32. Такі муки ми терпіли
Поки букв писать не вміли
А тепер пройшли роки.
Все запишем залюбки.
33. Ох мороки було з нами
Вчительці багато,
Як по 100 слів за хвилину
Вчились ми читати.
34. І математики нелегко
Було нас навчать.
Та таблицю множення
Знаєм на «12».
Пісня «Чему учат в школе»
35. Ми сьогодні вже йдемо від Вас
По стежині шкільний в п*ятий клас.
Не сумуйте за нами рідненька,
Ми завжди пам*ятатимем Вас.
36. Першого вересня в наш клас
Ви зовсім інших учнів приведете,
Але хочемо Вам сказать,
Що таких, як ми, Ви не знайдете!
Вам не буде з ними важче,
Раз.

6. Може, вони будуть навіть кращі.
Але ж не такі. Як ми!
Ми підемо, а в Вашому житті
Всі залишимось – Тані й Наташі.
Пустотливі, верткі і меткі.
Як колись, ще у першому класі!
37. Спасибі Вам за те, що змалку,
Коли прийшли ми в перший клас.
Любов*ю нас усіх зігріли.
Ви стали мамою для нас
Пісня «Перша Вчителька»
Учителька: Як швидко настало прощальне це свято
Як швидко прийшов розлучатися час,
4 роки були ми разом дівчатка й хлоп*ятка.
Сьогодні ми з вами останній вже раз
Тож хочу я діти, щоб ви пам*ятали
Як я вас трудитись, дружити навчала.
Ви вдячними будьте, несіть у життя
Найкращі думки і свої почуття.
Посадити дітей
Слово для зачитування наказу по СЗШ № 40 надається директору школи.
Дітям вручаються дипломи про закінчення початкової школи та присвоєння їм
кваліфікації «завзятого школяра».
Слайди на кожного учня.
38. А зараз друзі для всіх нас
Настав чудовий зоряний час.
Ми наших відмінників щиро вітаєм
І грамоти їм урочисто вручаєм.
(Відмінникам вручають похвальні листи.)

7. 39. Хай про перші наші кроки
І круті стежини
Нагадають нам сьогодні
Веселі смішинки.
Учитель: Тыльки прийшли до школи 1 вересня, шкыльний двір дуже багато учнів і
серед них маленьких першокласників, які ще і самі не розуміють чого вони сюди
Прийшли.
Сценка «Розмова біля школи»
- О, Владику, а ти теж тут чому ти сюди прийшов.
- Мама сказала треба вчитися
- А ти бачив, отих великих одинадцятикласників, за школою п*ють, курять, погані
слова говорять
- Та бачив, мабуть мама мене за тим і послала вчитися.
Учитель: А потім були перші уроки. На перших уроках ми теж не дуже розуміли,
що треба взяти, що треба дістати, що повинно бути в портфелі. Перші уроки
першого тижня навчання у школі.
Сценка : «Куди все поділося»
Учитель: Скільки всього веселого та смішного траплялося з нами за ці 4 роки.

8. 40. Ці миттєвості чудові
Хай згадає кожен з нас.
Нам цікаво разом в школі.
Смійтесь з нами – просим вас.
Смішинки «12 років»
Мати: Синку,що сталося? Чому ти такий засмучений.
Батько: Хто ж тобі посмів зіпсувати свято 1-го Вересня.
Син: Свято? Нічого собі – свято! Чого ж ви не попередили мене,що це не на день,
А на 12 років! І що можна вчити 12 років?»
«Щоденник»
- Сину, а покажи-но мені свій щоденник. Так… з математики -12, а поведінка – 2.
А що тебе вчителька питала?
- Скільки буде 5 помножити на 7.
- Що ж ти їй відповів?
- 35
- Правильно.
- А потім вона запитала: «скільки буде 7 помножити на 5?»
- А хіба не один чорт?
- То я їй так і сказав.
«Вухо»
- Ти навіщо , сину, - запитав раз тато –
В ліве вухо зранку запихаєш вату ?
- Ти ж казав, що в мене, - син відповідає,-
Те, що входить в праве, в ліве вилітає.
«Буйні предки»
Вдарив батько спересердя хлопчика малого.
Той поплакав переплакав та й пита у нього:
- Тебе, татку, бив твій тато?
- Бив, та ще й немало.
- Ну, а татка твого били?
- Теж перепадало.
- Сказало хлопченятко, заломивши ручки:
- Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки.
«Учення - світ»
Зубрить дід англійську мову.
Хоч йому вже близько ста.
З словником казки дитячі помалесеньку чита.

9. - Пліз, гет май шюз мендід, бабо!-
Раз повів він мудру річ.
Баба злиться: що це значить?
-Постав валянки у піч.
Вранці баба діда будить:
-Гей, о*кей! Шурлей-мурлів!
Дід питає: - Що це значить?
- Правий валянок згорів.
«Табель»
Питається сина батько Опанас:
- Ну , і де твій табель за 4-й клас7
- На деньок у мене попросив Сашко.
- А чого це раптом?
- Каже напрокат.
Учіться він класно, на дванадцять.
Хоче моїм табелем батьків полякать.
«Задача»
-Петрику, скільки буде 3 + 5?
- Не знаю.
- Ну, от я візьму і покладу тобі в кишеню 3 цукерки, а потім іще 5.
Скільки буде?
- Ніскільки не буде.
- Та чому ж не буде?
- А тому не буде, що у мене в кишені дірка.
«Червоне море»
- Андрійку, покажи на карті Червоне море.
- Олена Михайлівна, я на карті бачу лише сині та блакитні моря,
- а Червого тут немає.
«Ручка»
- Дай мені твоєю ручкою пописати!
- А хіба твоя зіпсувалась?
- Та ні… Вона припускає багато помилок.
-
«Навчання»
- А ти татку, в школі вчився?
- Вчився.
- А це правда, таку, що ти одержував погані оцінки?
- Було таке… траплялося.

10. - Тоді мама правду каже, що я втебе вдався.
«Запізнення»
Картає знов учителька Миколу:
- Ти і сьогодні запізнився в школу!
- Невже тобі не може мати
Ніде будильника придбати?
- Будильник в мене є,
Та що я з ним зроблю?
Він дзвонить ще тоді,
Коли я міцно сплю.
«Талант»
- Ваш син чомусь завжди сонний на уроках.
- Може бути. Це у нього дрімає талант до навчання.
Оплески
41. Хоч нас всі малими звали,
Учитись ми не лінувались:
І ліпили, й малювали,
Підмітали і співали,
І писали і читали.
Й математику вивчали.
42. На уроках рідну мову
Добре ми вивчали.
Розбирали кожне слово.
Контрольні писали.
43. Математика навчила нас
Зірки рахувати,
Зводити вежі, мости будувать.
А ще навчить рахувати зароблені гроші,
Бо знання з математики маєм хороші!
Учитель: За 4 роки досягли великих успіхів у навчанні, приймали активну участь в
житті школи. Сьогодні ми рапортуємо Вам, батьки, про ви конану роботу.
Рапорт

11. Учитель: Дорогі діти! Ми щойно пригадали як 4 роки піднімались з вами в країну знань
нелегкими сходинками науки. Слова подяки ми адресуєм нашим мамам, татам, бабусям,
дідусям. Спільними зусиллями ми подорожували по шкільній країні. Сьогодні , підводячи
підсумки зробленого, хочу сказати, що зі своїм завданням ми справились. Всі учні успішно
закінчили 4-й клас, початкову школу і перейшли у 5-й клас. Якщо мені і вдалось досягти
хороших успіхів у навчанні та вихованні дітей, то це тільки завдяки Вашій допомозі. З
особливим теплом хочеться звернутись до мам. Вони раділи і переживали за вас! Вони
гордилися вами, а якщо ображалися, то лише на хвилинку. Усі довгі чотири роки поряд із
вами були ваші матусі – допомагали навчатися, вибачали всі ваші шкоди, малювали,
клеїли, писали, вивчали з вами вірші, розв*язували складні задачі.
Наші мами - найкращі, найдобріші, най лагідніші.
(Мами запрошуються на сцену для нагородження)
44. Матусю, матусю рідненька
Життя дарувала мені,
І сонечко в синьому небі,
І росяні ранки ясні.
Ночами, рідненька, не спала,
Коли я бувало хворів,
Любов*ю мене лікувала
Ще краще від тих лікарів.
45. Як падала я – ти підіймала,
Втирала сльозинки рясні,
І пестила, і обіймала.
Минали і болі, й жалі.
46. Хай щастя тобі усміхнеться
Хай все удається в житті.
Хай квіти для тебе лиш квітнуть
Хай ранки цвітуть золоті!
47. В мене лиш хороше ти бачиш,
Але , коли шкоду зроблю,
Усе зрозумієш , пробачиш.
Тебе над усе я люблю!
48. Матусю рідна, ненечко кохана.
Якби ж ти знала, як тебе люблю!
За тебе, рідна, найдорожча в світі,
Щодень, хороша, Господа молю.
Щоб дав тобі він здоров*я і сили,
Щоб не зів*янути твоїй красі,
Подарував би я тобі і сонце й зорі,
Найкращі квіти , скупані в росі.

12. 49. Матусю рідненька, найкраща, єдина
Щоб ти не хилилась ніколи в журбі
І сонце, і зорі , ідаль журавлину
Твої діти дарують тобі.
І в осінь, і в зимку, весною і влітку
Щоб щастя й здоров*я у тебе було.
Уклін тобі, рідна матусю-лебідко.
За молодість нашу, за ласку й тепло!
(Нагородження мам медалями)
50. А я татові заздрю
Як йому пощастило.
Що мама моя його полюбила.
Учитель: Позаздрити можна всім татам, що є в цьому залі, бо їх полюбили ваші
мами, бо у них виросли ось такі діти!
Запросимо на сцену татусів.
51. Дорогі татусі!
Нам потрібні сьогодні і завтра
Ваша сила і честь
Ваші повні наснаги серця!
52. Мій любимий татусь!
Він і столяр і слюсар,
І шофер, і електрик.
І найкращий спортсмен.
Любить маму, комп*ютер, газети
Та найбільше він любить мене!
53. Ми за турботу вдячні всім татам.
Зичимо здоров*я і щастя багато.
Щоб вам завжди все удавалось,
Сонечко в небі вам усміхалось!
Учитель: Дякуємо вам татусі, за вашу підтримку і ласку, за вашу допомогу, мудру
пораду й надійність. За те що ваші діти почуваються разом з вами захищеними,
упевненими в собі.
Сценка «Допитлива»
Батько сидить читає газету. Заходить дочка.
Д: Тату, а чому іде дощ?
Т: Підеш до школи – дізнаєшся.
Д: Тату, а в баби Яги є жабенятка?
Т: Звідки мені знати!
Д: Тату, а навіщо коняці коси на плечах?
Т: Запитай у коняки.

13. Д: Тату, а мотоцикл любить цукерки?
Т: Не знаю, я його не запитував.
Д: Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все запитую?
Т: Що ти, моя дитино? Як можна? Чим більше питаєш, тим більше будеш знати.
Учитель: Це жарт, бо наші татусі багато уваги приділяли своїм дітям,
Завжди займалися їх вихованням.
(Татам вручаються медалі)
Вірш «Батьки – чомучки»
54. Рідні мами, рідні тата
Ми вітаєм вас на святі
Ми вас любим щиро, щиро
Вам бажаєм щастя й миру.
55. Ви нас теж любіть рідненькі.
Бо ми діти дорогенькі
Хочем бути на вас схожі
І такі ж як ви хороші.
56. Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту
І без свого родинного тепла?
Чотири роки нас водили в ранці
Несли портфелі наші й ранці
Із нами ви уроки вчили,
І малювали і лічили
Писали з нами твори вдома,
І як встигали невідомо,
При цьому готували їсти,
Білизну прать, місити тісто.
Нести домашнії турботи.
Ходити на свою роботу.
І залишатися на диво
Красивими і молодими.
Ми любим вас, кохані мами й тата.
Ми вам бажаємо здоров*ячко багато,
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи
І щоб в житті ніколи не хворіли.
Пісня
Вручення подяк батькам.

14. Учитель: Всім вам, шановні батьки,
Спасибі хочу сказати
За ночі ті, що недоспали,
Коли задачі ви рішали.
За вірність прикладів і вправ
І за малюнки з малювання –
Тут кожен батько участь брав.
Це перший крок!
А попереду ще 8 років.
Отож навчайтеся батьки
І кожен день учіть уроки !
Учитель: А тепер, любі діточки, скажіть хто ще окрім мами і тата, милував вас?
Хто навіть балував, співав колисанки, хто виконував всі ваші забаганки?
Діти: Бабусі!
В нашому залі є багато бабусь. Скільки сил і здоров*я віддали вони вам діти. Перед
ними ми завжди в боргу. Ми не будемо нагороджувати їх медалями, бо вони варті
більшого. Шановні бабусі! Від своїх внучат прийміть низький уклін.
57. Бабусі кохані, найкращі у світі!
Безмежно вам вдячні усі ваші діти
За те, що всі пустощі нам пробачали.
За те що ніколи на нас не кричали.
За те що пельмені й борщі нам варили,
За те що ніколи ви нас не сварили,
За те що навчали нас господарювати,
За тишу і спокій у затишній хаті.
58. За те, що ви є на цім білім світі.
Що очі ваші, наче сонечка, нам світять.
Що зігріваєте ви онучат любов*ю…
Живіть сто років у щасті й здоров*ї.
Учитель: Шановні батьки, а зараз за українським звичаєм простеліть своїм дітям
дорогу в майбутнє старше життя рушником. Розстеліть той рушник, наче долю, як
символ любові й вірності, надії на щасливе і світле майбутнє. Ідіть під рушником,
хлопчики і дівчатка, хай чистим полотном устеляться ваші життєві шляхи. Шануйте
батька й матір, які дали вам життя й любов навіки. Підійдіть, діти, до своїх мам,
бабусь, обійміть міцно-міцно, як тільки можете. Прислухайтесь до биття їхнього
серця, відчуйте теплоту їхніх рук.
Запам*ятайте, діти, ці хвилини. Бо ви щасливі, що маєте матерів. Подивіться своїм
матерям в обличчя, поцілуйте їх ніжно, бо ці хвилини не так часто бувають. Тож
радуйте їх, діти, своїми поцілунками частіше, бо ви – найрідніші на світі люди, і як

15. би вам не доводилося в житті, пам*ятайте, що мама – найкращий друг, вона готова
віддати своє життя задля того, щоб тільки ви були щасливі.
Батьки: Сини і дочки, наші рідні діти,
Ось час настав зробити крок вперед.
Ви стали старші, стали розумніші.
У добрий час благославляєм вас1
Сіємо сьогодні зерном
В житті щоб були завжди працьовиті.
Мали лиш шану й повагу людей,
Радо всміхався кожен вам день.
59. 4 роки спливло за водою,
І виросли ми із тобою.
Так лине і лине цей час,
Вже п*ятий чекає нас клас.
60. Як швидко усі ці роки пролетіли,
Згадаємо їх ще не раз.
Такі стоїмо вже дорослі –
Ми четвертий закінчили клас.
61. Ми йдемо дружно і сміливо
В середню школу – п*ятий клас.
Життя цікаве і щасливе
Розпочинається для нас.
62. П*ятий клас клас тепер чекає нас.
Будемо продовжувати вчитись.
Згадувати доведеться ще не раз
Все, що дав нам перший наш учитель.
63. Нові вчителі і предмети –
Все ніби незвичайне й цікаве.
Ми будемо знання здобувати
Із новими вчителями.
( Сценка класний керівник)

16. 64. Шановні вчителі нові!
За нас ви будьте певні:
Хоч ми рухливі і шумні,
Зате розумні й чемні
65. Хоч іноді ми й пустуни маленькі.
Хоч часто в школі здіймаєм галас й сміх.
Та ми потягнемось до вас, немов до рідних,
Якщо полюбите ви щиро нас усіх.
66. Ми будемо учитись на 12
І з поведінкою в нас буде все гаразд
Та ви прийміть нас із любов*ю тільки
І заведіть нас в с тарший 5 клас.
Учи тель: У нас на святі присутній класний керівник Снітко Наталія Анатоліївна
Незміннний вчитель музики Гешева Р.П.
67. Швидко, мов птахи роки пролетіли
В пам*яті спогад лише залишили
Ми завжди згадаєм свій перший дзвінок
Четвертого класу останній урок.
68. Ми тепер ідем у 5 клас
В школі ще нам дуже довго вчитись
У хоч ми зустрінемось не раз
Всьому що було – не повторитись!
69. А завтра інші сядуть за ці парти
І першокласники увійдуть у наш клас
І знову дзвоник буде заливатись
Та кликать буде він сюди не нас!
70. І більше не буде тут нашого крику
Ідіти інші з*являться тут
Так було завжди.
Так буде до віку
До вас ваші діти лише в гості прийдуть.
71. Перший поверх, рідний клас –
Такий близький ти став для нас
Тут ми жили, раділи і творили
Були і сльози, і сміх лунав
А інколи і Бога ми молили
Щоб вчителька не викликала нас.
72. Тут чотири роки разом всі ми йшли
Хвилювання й радість поділяли

17. Разом і навчались і росли
День народження всі дружно святкували.
73. Тут ми вперше вчилися писать,
Малювать, думать, ставить плями
Перші букви у складах складать
І весь клас наш повнився піснями.
74. Як же розлучатися нам з ним
Не забути цього класу нам ніколи.
Адже став для нас він дорогим
З першого уроку у цій школі.
75. А ми будем вчитись, старатись
Будем трудитись щодня
Щоб нами пишались і мами і тата,
І вчителька перша моя.
76. Нехай же вас Господь благословляє
У світлу путь, на добрії діла,
На вірну стежку завжди наставляє,
Щоб доля в вас щасливою була.
77. Нехай вдається вам завжди в усьому
Щоб доля в вас щасливою була.
Нехай у вальсі закружляють пари
Як символ миру, щастя і добра.
Прощальний вальс.