2. Хід заходу
Бібліотекар:
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Д. Павличко
Бібліотекар: 9 листопада відзначається свято української писемності та мови.
Кожному у дар Божий дана мова. Всі живі створіння на Землі спілкуються між
собою: одні - мовою жестів, інші - мовою звуків. Лише нам, людям,
найдосконалішим із мешканців Землі, було даровано можливість спілкуватися за
допомогою мови. Саме завдяки їй ми можемо порозумітися, переказати свої
почуття, переживання. За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо
нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного.
Учениця: Феодальна роздробленість і татаро-монгольська навала завдали
нищівного удару по культурі і життю давньоруської народності. Знущань зазнала і
наша мова. Її забороняли, знущалися над нею. Ось, приміром,
1720 рік - російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською
мовою.
1796 рік - видано розпорядження про вилучення у населення України українських
букварів та українських текстів із церковних книг.
1775 р. - зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових
козацьких канцеляріях.
3. 1862 р. - закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували
видатні діячі української культури.
1863 р. - указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок
українською мовою.
1876 р. - указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот
українських пісень.
1884 р. - закрито всі українські театри.
1908 р. - вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії
шкідливою , "могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и
безопасности Российской империи".
1914 р. - російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.
1938 р. - сталінський уряд видає постанову про обов´язкове вивчення російської
мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 р. - видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в
школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до
нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
1989 р. - видано постанову яка закріплювала в Україні російську мову як
офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій
план, що позначається ще й сьогодні.
Бібліотекар: До вашої уваги, молитва:
Юра Шкрумеляк
Молитва за рідну мову
Боже, Отче милостивий,
Ти нам дав ту мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну.
4. Тою мовою співала
Нам, маленьким, наша мати,
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.
Тою мовою ми можем
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова -
Мов троянда поміж цвітом.
Хоч би й хто напастував нас,
Хоч би й хто посмів грозити, -
Дай нам силу, дай відвагу
Рідну мову боронити.
Поможи, Небес Владико,
Хай буде по Твоїй волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно: в хаті, церкві, в школі.
Дай діждати пошанівку
Рідного святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова!
Учениця: Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та
квіткових пахощів, вона встала з колін, як піднялася й наша Україна. І той, хто не
знає рідної мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі.
Бібліотекар: Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно
виважене. Коли воно сліпуче, “як проміння ясне” а могутнє, “як хвилі буйні”.
Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати
найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією
повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.
Говоріть, як колись вас навчала матуся,
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
Не тримайте слова, віддавайте комусь.
Щиро так, м’яко так, починайте казати,
5. Як воліла б відкритись ваша душа.
Може хочеться їй у словах політати
Привітати когось, а чи дать відкоша.
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.
(Олесь Лупій “Говоріть”)
Учениця: Наша святкова програма забороняє: сумувати, плакати, а дозволяє:
фантазувати, співати, жартувати.
Сценка 1. "Крутько".
Толі в класі не сидиться, Непосиді все б крутиться, То щипа свого сусіда,То
поглядує навкруг,То під партою обіда,То на парті ловить мух. Хтось запитує у
Толі: Ти завжди крутько такий? Ні, не кожен день я в школі, Аж два дні в нас
вихідний.
Сценка 2. "Те ж саме".
Ну, хіба таке годиться?! В тебе знову одиниця!А мене сьогодні, мамо. Запитали
знов те саме!
Сценка 3. "Забув додати".
Похвалився Вова Ніні: В морі плавав я на спині!Тільки він забув додати На чиїй.
На спині тата.
Сценка 4. "Викрутився"
6. Учитель у класі питає Миколу:- Чому ти два дні не приходив у школу?- Та я
позавчора ішов через річку, Крізь лід провалився в холодну водичку. Весь день
після того лежав і хворів А мама аж двох привела лікарів... Так то ж позавчора... а
де був учора?А вчора якраз біля вашого двору, До школи йдучи, я із лікарем
стрівся. Ну, думаю, вчитель наш теж провалився.
Бібліотекар: Інсценівка «Язик»
(діти проводять сценку)
Автор. Знаменитий байкар
Древньої Греції Езоп був рабом фі-
лософа Ксанфа. Якось Ксанф на-
думав запросити гостей і наказав
Езопу приготувати щось якнайкраще.
Езоп купив язика і приготував
Із нього три страви.
Ксанф. Чому ти подаєш тіль-
ки язика?
Езоп. Ти велів купити якнайкраще.
А що може бути краще від язика?
За допомогою язика ми вивчаємо
науки і одержуємо знання,
з допомогою язика будуються
міста, розвивається культура народів.
З допомогою язика чюди можуть
спілкуватися одні з одними,
вирішувати різні проблеми,
7. просити, освідчуватися в коханні.
Тому немає нічого кращого
від язика.
Автор. Такі роздуми задоволь-
нили Ксанфа і його гостей.
Ксанф. А тепер приготуй щось
якнайгірше.
Автор. Езоп знову пішов купу-
вати язика.
Езоп. Ти велів знайти якнайгір-
ше. А що на світі гірше від язика?
Язиком люди засмучують і роз-
чаровують одні одних, язиком
можна лицемірити, обманювати,
хитрувати, сваритися. Язик може
зраджувати, принижувати. Що
може бути гірше від язика?
Автор. Легенда каже, що не
всім гостям було приємно слуха-
ти відповідь Езопа.
Бібліотекар: Наше свято підходить до завершення. Тож побажаємо всім
українцям, що свято бережуть рідне слово, щастя, натхнення, добра, миру та
світлого майбутнього…
(звучить пісня «Мова єднання – це українська»)