Презентація порталу класна оцінка

2. Сучасний урок хімії повинен
забезпечувати засвоєння учнями основ
хімічних знань на рівні найновіших
досягнень науки, самостійно
поповнювати свої знання, розвивати
пізнавальні здібності, формувати
світогляд.

3. Ефективність засвоєння матеріалу
залежить від застосування активних
методів навчання, в першу чергу
проблемного, від здійснення
міжпредметних зв’язків, активізації
самостійної діяльності учнів на
уроках і в позаурочний час.

4. Вчителі повинні сформувати в учнів
переконання, що здобуті знання потребують
постійного, вдосконалення, поглиблення й
поповнення, привчити їх систематично
стежити за новинами науки, навчити
критично мислити, аналізувати,
узагальнювати і творчо застосовувати знання
в нестандартних ситуаціях.

5. Цьому сприяють виступи учнів на уроках –
семінарах, де вони роблять узагальнюючі
висновки, написання рефератів, участь в
олімпіадах і тематичних вечорах, створення
навчальних посібників. Від мети, змісту і методів
навчання залежать структура уроку і форма його
проведення. Хімія є наукою про природу. Вона
вивчає склад, властивості та якісні зміни речовин,
які відбуваються під впливом зміни кількісного
складу або хімічної структури.

6. Велику увагу я приділяю особистісно
зорієнтованому навчанню на уроках
хімії.

8. Найголовніші ознаки особистісно зорієнтованого уроку:
• Діалогічний і коректний стиль спілкування «учень –
учень», «учитель – учень»;
• Діагностично визначені цілі;
• Наявність чітко виділених етапів ціле визначення,
планування, організації навчальної діяльності, рефлексії,
оцінювання;
• Застосування активних та інтерактивних технологій
навчання;
• Висока активність школярів у процесі самонавчання та
творчої діяльності;
• Індивідуалізація та диференціація навчання.

9. Перевірити відповідність уроку вимогам програми
можна за допомогою відповідей на такі
орієнтовні запитання:
• Чи були забезпечені мотиваційна готовність і позитивна настроєність на уроці? Які
педагогічні прийоми для цього застосовувалися?
• Як учитель актуалізував суб’єктивний досвід учнів?
• Наскільки вдало і конкретно були сформульовані цілі уроку? Чи обговорювалися вони з
учнями?
• Чи мали учні можливість внести свої зміни і доповнення до пропонованого переліку
цілей?
• Чи сталі визначені цілі особистісно значущими для школярів?
• Наскільки толерантним був учитель у стосунках з учнями?
• Яка форма спілкування переважала на уроці: монолог, діалог, полілог?
• Які форми роботи здебільшого застосовувалися на уроці: фронтальна, індивідуальна,
групова, кооперативна?
• Наскільки урізноманітнювалися види завдань (репродуктивного, частково-пошукового,
дослідницького, творчого характеру)?
• Як учитель стимулював школярів до самостійного вибору завдань і форм виконання їх?
• Чи відзначив вчитель найбільш особистісно-значущі способи навчальної діяльності учнів?

10. Наскільки враховувалися індивідуальні пізнавальні можливості, темп та
стиль навчальної діяльності учнів?
Чи подавалася допомога учням, які не встигали за темпом роботи класу?
Як створювалася ситуація успіху на уроці?
Чи аналізувалися домашні завдання? Який був рівень диференціації
домашніх завдань, можливість вибору їх?
Чи аналізували учні власну діяльність? Які форми для цього
застосовувалися: самоконтроль, самоаналіз, взаємооцінка, колективна
оцінка чи якісь інші?
Чи оцінювався процес виконання завдань?
Чи відзначав і оцінював учитель оригінальність суджень, правильність і
раціональність шляхів розв’язання проблеми учнями?
Як вчитель проводив підсумки уроку – разом з учнями, сам (про що
дізналися? Що сподобалося? Що – ні? Що хотілося б повторити?)
Чи набували учні навичок ціле визначення, планування, рефлексії,
оцінювання?
Такими є основні ознаки особистісно зорієнтованого уроку.

12. Наприклад, при повторенні теми
«Класи неорганічних сполук»
(8 клас) пропоную такі завдання
за варіантами.

13. Завдання:
1. З наведених нижче формул речовин Н2SO4, P2O5,
K3PO4, BaSO4, Ba(OH)2, NaOH, BaO, K2O, S, Na2O, H2O, O2,
Na3PO4, SO3, Na2SO4, Ba3(PO4) 2, складіть схеми 4-ох
генетичних рядів, утворених хімічним елементом:
1 варіант – натрієм;
2 варіант – фосфором;
3 варіант – барієм;
4 варіант – сульфуром;
Покажіть стрілками можливі зв’язки між членами
кожного генетичного ряду. Дайте назву відповідним
сполукам, напишіть рівняння реакцій, укажіть умови їх
проведення.

14. 2. Які речовини, написані нижче,
можуть реагувати одна з одною:
а) CO2, H2O; б) MgO, HNO3;
в) SO3, CO2; г) K2SO4, HCI?

15. Використовую групову діяльність з метою
перевірки знань учнів.
Перевірку знань учнів варто проводити на
узагальнюючих уроках або комбінованих.
Комбіновані уроки – це такі уроки, на яких
ставляться і вирішуються дві або декілька
рівноцінних цілей (наприклад, засвоєння
знань і застосування їх учнями, перевірка
раніше засвоєного і систематизація знань)

17. ВЧИТЕЛЬ ПОВИНЕН ПАМ’ЯТАТИ
(вибір особистісно зорієнтованого навчання)
• стиль спілкування на уроці, стосунки учитель-учень мають ґрунтуватися на
педагогіці співробітництва;
• урок слід будувати на діяльнісній основі: учень активно працює – сам, у парах,
групах, кооперативно – на всіх етапах уроку, навчаючись самостійно здобувати
знання і застосовувати їх;
• оволодіння навичками ціле визначення, планування, організації, рефлексії,
оцінки, корекції є обов’язковим, на що відводиться окремий час;
• учитель має орієнтуватися на суб’єктивний досвід, психофізіологічні особливості
школяра, його інтереси, індивідуальний стиль навчальної діяльності, створювати
атмосферу успіху;
• учень повинен постійно знаходитися в ситуації вибору (рівня прагнень, змісту
освіти, темпу навчальної діяльності, виду завдань, способу опрацювання
матеріалу);
• найефективнішими з погляду досягнення цілей особистісно зорієнтованого
навчання є активні й інтерактивні технології навчання.