У третю неділю травня в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій. Цього дня ми вшановуємо пам’ять людей, які загинули або постраждали внаслідок політичних репресій комуністичного режиму. Встановити точну кількість жертв неможливо. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування. Через терор і репресії пройшли всі верстви українського населення. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до архівів був заборонений. У день скорботи схиляємо голови на знак пам’яті про всіх тих, хто загинув або постраждав в Україні внаслідок політичних репресій комуністичного режиму.

1. Пам’ятати заради життя

2. В історії нашої країни, на жаль, є чимало трагічних
сторінок. Серед них, зокрема, – політичні репресії, які
вразили майже всі верстви українського населення.
Кількість жертв репресій в Україні не піддається
підрахунку – це неймовірні цифри. Багато років радянська
влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів.
На місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ,
землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали
бульдозерами й висаджували дерева.
Одним із трагічних символів цих злочинів є
Биківнянський ліс на околиці Києва – це найбільше в
Україні місце поховання жертв масових політичних
репресій.

3. Якубова, Л. В обіймах страху і смерті. Більшовицький терор в
Україні / Л. Якубова, Я. Примаченко. – Харків : Клуб
Сімейного Дозвілля, 2016. – 544 с.
Чи не найбільшим викликом для України є
незавершеність ментальних війн у
суспільстві. Росія продовжує маніпулювати
масовою свідомістю, підтримуючи фальшиві
стереотипи радянської величі й міф про
втрачений «рай». В інтерпретації співців
радянської величі образ Сталіна химерним
чином приріс ангельськими крилами та
німбом, СРСР з «імперії зла» перетворився
на «імперію позитивної дії», а війна й терор
– на універсальні та цілком виправдані
інструменти вирішення політичних завдань.
Небачений раніше ренесанс неосталінізму –
найтривожніший симптом сучасності, який
змушує нагадувати суспільству про те, на що
перетворюються пошуки «міцної руки».

4. Білокінь, С. Масовий терор як засіб державного управління в
СРСР. 1917–1941 рр. / С. Білокінь. – Київ : Укр. пропілеї,
2016. – 694 с.
Видання викриває та демонструє на
загал засоби й механізми
більшовицького терору в період
Розстріляного відродження та боротьби
за самостійність України. Це історія
нерівного, драматичного й навіть
трагічного протистояння
інтелектуальних еліт і представників
радянської держави та правлячої партії,
які прагнули підпорядкувати або ж
знищити все, над чим не мали
контролю, – мистецтво, науку, пам’ятки
історії – увесь культурний світ разом з
його творцями й захисниками.

5. Великий терор в Україні. «Куркульська операція» 1937–1938 рр.
У 2 ч. Ч. 1 / упоряд.: С. Кокін, М. Юнге. – Київ : Києво-
Могилян. акад., 2010. – 614 с.
Книга про масові політичні репресії
комуністичного режиму у 1937–1938 роках.
Вперше опубліковано комплекс розсекречених
архівних документів Галузевого державного
архіву Служби безпеки України щодо
підготовки, перебігу, результатів та жертв цієї
операції на території тодішньої Української
РСР. Документи розкривають механізм
творення партійними та каральними органами
масового терору та його соціально-політичну
спрямованість проти сільського населення
України, ілюструють жорстокість у
проведенні операції: з понад 111 тисяч
заарештованих основну масу (понад 64
тисячі) було розстріляно, майже всі інші
загинули пізніше в таборах ГУЛАГу.

6. Великий терор в Україні. «Куркульська операція» 1937–1938 рр.
У 2 ч. Ч. 2 / упоряд.: С. Кокін, М. Юнге. – Київ : Києво-
Могилян. акад., 2010. – 598 с.
Збірник документів висвітлює одну з
трагічних складових доби «Великого терору»
– так звану «куркульську операцію» за
оперативним наказом НКВС СРСР № 00447
від 30 липня 1937 р. У книзі вперше
опубліковано комплекс розсекречених
архівних документів Галузевого державного
архіву Служби безпеки України щодо
підготовки, перебігу, результатів та жертв цієї
операції на території тодішньої Української
РСР. Опубліковані документи та статистичні
матеріали партійних і каральних органів
також дають змогу уявити вплив владних
структур Москви на здійснення «куркульської
операції» в масштабах Радянського Союзу.

7. Ільєнко, І. У жорнах репресій : оповіді про укр. письменників
(за архівами ДПУ-НКВС) / І. Ільєнко. – Київ : Веселка, 1995. –
447 с.
Жорна більшовицьких репресій
перемололи та знівечили мільйони
людських життів. З особливою
нещадністю тоталітарна система нищила й
гнітила духовну еліту нації. На матеріалах
слідчо-судових справ колишніх каральних
органів ДПУ-НКВС-НКДБ, що
зберігаються в архівах Служби безпеки
України, автор простежує трагічні долі
академіків, поетів, неокласиків; розповідає
про арешти, табірні поневіряння
українських письменників. Останній
розділ присвячено воскресінню із забуття
творців українського відродження, що
увійшло в історію під назвою
розстріляного.

8. Шевченко, С. Соловецький реквієм / С. Шевченко. – Київ :
Експрес-Поліграф, 2013. – 592 с.
Книга розповідає про розстріляне
відродження України, нищення
інтелектуальної еліти нації, яку
уособлюють в’язні Соловків М. Зеров,
М. Куліш, Л. Курбас, В. Підмогильний,
С. Рудницький, М. Яворський, Г.
Садовський та інші. Стаття про
виконавців смертних вироків містить
список осіб, причетних до катувань
тюремних етапів. Пізнавальними є
оповіді про розкриття таємниць
радянської імперії, поїздки-прощі,
пошукові експедиції на Соловки,
Біломорканал, у Сандармох.

9. Епплбом, Е. Історія ГУЛАГу / Е. Епплбом ; пер. з англ. А.
Іщенко. – 2-ге вид. – Київ : Києво-Могилян. акад., 2010. – 511 с.
На основі фактів автор доводить, що система
радянських карально-трудових таборів була
небаченим за своїми масштабами й
жорстокістю інструментом експлуатації,
гноблення й винищення комуністичною
владою народів Радянського Союзу. Енн
Епплбом спирається як на вже відомі
опубліковані свідчення, так і на результати
власної великої дослідницької праці в архівах
колишнього Радянського Союзу.
Актуальність «Історії ГУЛАГу» для України
тяжко переоцінити. Ця книжка може й
повинна стати одним із чинників формування
суспільної думки, яка нарешті зуміє подолати
радянський спосіб мислення й дії в новій
українській державі й новому українському
суспільстві.

10. Кісь, О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти / О.
Кісь. – Львів : Ін-т народознавства НАН України, 2017. – 288 с.
Авторка застосовує феміністський підхід до
вивчення жіночого минулого, аналізує особисті
спогади колишніх невільниць та офіційні
документи, докладно висвітлюючи різні
сторони табірного повсякдення українських
жінок. У книзі приділено увагу таким темам:
національне питання, релігійні практики,
жіноча творчість, прояви людяності й
жіночності, жіноча взаємодопомога, жіноче
тіло та сексуальність, проблема материнства за
ґратами. Книга розкриває малопомітні, проте
ефективні жіночі способи пристосування,
виживання та протидії руйнівному впливові
режиму на в’язнів, що допомагали невільницям
зберігати основні соціальні ідентичності,
залишаючись людьми, жінками, українками.

11. Герасим’юк, О. Розстрільний календар / Олена Герасим’юк. –
Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 432 с.
Розстрільний календар – книга пам’яті
жертв політичних режимів. Чи не
щодня в історії України – арешти,
допити, розстріли української
інтелігенції. Серед героїв календаря –
як письменники, митці та громадські
діячі, так і прості селяни, що стали
жертвами системи. Кожен день у
календарі – це імена, історія життя
українців, які зазнали політичних
переслідувань.

12. Маринович, М. Всесвіт за колючим дротом : спогади і роздуми
дисидента / М. Маринович. – Вид. 2-ге, випр. – Львів : Вид-во
Укр. католиц. ун-ту, 2016. – 536 с.
Автор у брежнєвські часи відбув 10 років
ув’язнення в концтаборі та на засланні – за
участь у правозахисній Українській
Гельсінській групі руху опору, яка, діючи
відкрито, тривалий час показувала всьому
світові ситуацію з правами людини в
підрадянській Україні.
Народжений у Галичині вже після Другої
світової війни й вихований у радянській
школі, автор показує у своїх спогадах роль
родини у формуванні позиції спротиву
тоталітарному режимові. Цікаво й відверто
розповідає про життя в підрадянському Києві
в епоху Гельсінського руху, про діяльність
УГГ та її членів, про несправедливі арешти
та радянське кривосуддя. Детально змальовує
картини життя політичних в’язнів у
концтаборі.

13. Круцик, Р. Дем’янів Лаз. Геноцид Галичини : жертвам
комуністичного терору 1939–1941 рр. на Прикарпатті
присвячується / Р. Круцик. – Київ : Простір, 2009. – 352 с.
Заради правди, заради майбутнього
України та її нації на основі великої
кількості не відомих раніше архівних
документів, багатьох свідчень очевидців
політичних репресій, матеріалів розкопок
більш ніж сотні місць на Прикарпатті
написано цю книгу.
Написано, щоби ми, нині сущі і майбутні
покоління української нації, не забували
про масові вбивства кращих синів і дочок
українського народу, про ліквідацію
українських церков та духовенства,
вбивства невинних людей большевицькими
катами та їх комуністичними посіпаками.
Світ мусить знати про Дем’янів Лаз.

14. Дорош, М. Н. Червоний терор. Публіцистика. Документи /
М. Н. Дорош. – Вінниця : Власюк О., 2008. – 210 с.
Автор у книзі на основі вивчення теми
сталінських кривавих репресій,
бібліографічних джерел та документів
описує страшний червоний терор 30-х
років минулого століття на
мальовничій Хмільницькій землі, що
на Вінниччині. Низько схиляємо
голови в жалобі перед жертвами
комуністичного народовбивства,
переслідувань і ще раз завіряємо, що
пам’ятаємо про жахливі злочини.

15. Вітковський, В. Таємниця схованих могил. Резонансні
розслідування / В. Вітковський, Г. Ковальчук. – Вінниця :
Едельвейс і К, 2016. – 208 с.
Автори висвітлюють тему резонансних і
маловивчених подій нашого історичного
минулого, зокрема обставин загибелі
Лялі Ратушної та арештів органами
МДВ-КДБ жінок – свідків ексгумації
окупаційною владою та опізнання жертв
НКВД з таємних масових поховань у
вінницькому міському парку, а також
багато інших.

16. Биківнянські жертви, або Як працювала «Вища двійка» на
Київщині : док. та матеріали / уклад. А. І. Амонс. – Київ :
МАУП, 2007. – 608 с.
До збірника увійшли документальні
матеріали колишніх спецслужб, пов’язані з
масовими політичними репресіями на
Київщині, жертви яких таємно закопані на
спецділянці в лісі поблизу селища Биківня,
на інших кладовищах столиці, обласних та
районних центрів України. Видання
містить статті, таблиці та фотоматеріали з
місць поховання жертв тоталітарного
режиму кінця 1920–30-х років.
Документальні свідчення, вміщені в цій
книжці, дають право рідним і близьким
загиблих порушити питання про грошову
компенсацію за конфісковане та втрачене
під час арештів майно.

17. Биківня. Від території смерті до місця пам’яті / Укр. ін-т нац.
пам’яті, Нац. іст.-меморіал. заповідник «Биківнянські
могили». – [Б. м. : б. в.], [2018]. – 31 с.
Биківнянське поховання жертв сталінських
репресій є найбільшим на території
України. Спокійний і величавий ліс на
північно-східній околиці Києва став
свідком кривавих злочинів комуністичного
режиму. Упродовж 1937–1941 років
вантажівки майже щоночі привозили тіла
розстріляних у київських в’язницях НКВС
для таємного поховання в Биківнянському
лісі. Нині на території колишньої
спецділянки розташовується Національний
історико-меморіальний заповідник
«Биківнянські могили».

18. Дякую за увагу!
Підготувала
провідний бібліотекар
відділу документів із
гуманітарних, технічних
та природничих наук
Наталя Козак