До 100-літнього ювілею Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при Всеукраїнській академії наук відділ рідкісних і цінних видань презентує віртуальну виставку «Україніка з фонду Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН». Поява Філії у 20-х рр. ХХ ст. в місті Вінниці відповідала завданням більшовицької влади в галузі культурної політики. Чергова кампанія більшовиків, використовуючи гучні національні гасла, закликала подолян оволодівати українською мовою та культурою. Було створено губернську та окружні комісії, які контролювали заходи щодо українізації на місцевому рівні. На цьому тлі у вересні 1920 р. розгорнула свою діяльність Вінницька філія. До штату був зарахований старшим бібліотекарем до відділу україніки талановитий дослідник Валентин Отамановський. У 1924–1929 рр. він очолював Філію, яка під його керівництвом стала науковим та краєзнавчим центром з унікальним бібліотечним фондом. Нині у відділі рідкісних і цінних видань є на збереженні частина фонду Філії, зокрема документи з україніки. Пропонуємо користувачам ознайомитися з академічними виданнями 20-х рр. ВУАН, працями Кабінету виучування Поділля, книгами з дарчими підписами відомих вінничан та українських учених, українікою ХІХ–ХХ ст. та періодикою.

2. • Вінницька філія (ВФ) Всенародної бібліотеки України заснована у
вересні1920р.заініціативоюВсеукраїнськоїакадеміїнаук (ВУАН).
• Відомі українські культурні діячі провели обґрунтовані дослідження,
необхідні для відкриття філії саме у Вінниці. Серед них –
В. Камінський, Ю. Меженко, Ю. Олександрович, В. Отамановський,
І. Шипович та ін. Архівні джерела свідчать, що передбачалося
створити наукову фундаментальну бібліотеку губернського масштабу,
де було б «згуртовано із всього Поділля усі книжкові багатства».
Вінницька філія розташувалася в будівлі XVI ст. , так званих «Старих
Мурах».
• 6 вересня 1921 р. було затверджено статут, згідно з яким у бібліотеці
створили сім основних відділів: загальний, україніка з підрозділом
подоліки, газетно-журнальний, рукописи і стародруки, сходознавство
з підрозділом юдаїки, читальня і каталоги. Книгозбірня
адміністративно і науково підпорядковувалася Всенародній бібліотеці
України при ВУАН. Філія проводила наукову роботу з питань
бібліотекознавства, книгознавства, бібліографії та народно-
господарчогопрофілю.

3. Різновиди відбитків печаток на
книгах Вінницької філії

4. • На кінець 1922 р. фонд бібліотекистановив близько100 тис. томів.
У цей період було придбано 16 унікальних грамот XVIII cт. за
підписами І. Мазепи, І. Скоропадського, Д. Апостола, М.
Міклашевського, Петра І. На кошти Філії закупляли книги,
передплачували 20 назв періодичних видань, АН безкоштовно
передавала обов’язковіпримірники власних видань.
• Плідна діяльність Вінницької філії обірвалася в роки сталінського
терору. Влітку 1930 р. заклад було ліквідовано, книжкові фонди
переданодоокружної бібліотеки ім. К. А.Тімірязєва.

5. * З березня 1922 р. Вінницьку філію
очолив видатний історик-краєзнавець,
бібліограф, громадський і культурний
діяч В. Д. Отамановський. Завдяки
його ентузіазму та організаторським
здібностям Філія визначилася як
науковий, книгознавчий та історико-
краєзнавчий заклад.
* В. Отамановський є автором праць
із соціально-економічної історії
України, історії права, історії
медицини, методики організації
краєзнавчої роботи та краєзнавчої
бібліографії, досліджень історико-
культурної спадщини України.
Отамановський
Валентин Дмитрович
(1893–1964)

6. Авторські подарунки
Болярський Микола
Миколайович (1881–1939)
– доктор медицини. У
1917 р. призначений
головним лікарем і
головним хірургом
Вінницької Пироговської
лікарні. [Відбиток з
журналу «Вестник
хирургии» (1926)].
Левченко Микола
Захарович (1903–
1934) – український
історик, етнограф,
літературознавець,
бібліограф,
особистий секретар
А. Ю. Кримського.
Слабченко Михайло
Єлисейович (1882–1952) –
український історик,
правник, академік ВУАН
(з 1929 р.).

7. Щербаківський Данило Михайлович
(1877–1927) – український етнограф,
археолог, музейний діяч.
Фішензон Юхим
Якович (1885–1939) –
професор, фтизіатр,
засновник вінницької
терапевтичної школи.

8. Екслібрис Кабінету
виучування Поділля з
девізом «Внеском нашим
до Української науки
нехай буде дослідження та
опис цілого Поділля».
Художник та автор
екслібриса М. Жук
(Одеса).
* 15 березня 1924 р. за ініціативою В. Д. Отамановського
розгорнув свою діяльність Кабінет виучування Поділля
на чолі з професором А. Ярошевичем. Поява науково-
методичного центру започаткувала систематичні,
комплексні дослідження краю та поширення знань про
нього. Першими консультантами стали українські
науковці М. Безбородько, М. Білінський, В.
Рахинський.
* Фахівці, які гуртувалися навколо Кабінету, вивчали
історію, географію, флору та фауну краю, етнографію й
фольклор, архітектурні пам'ятки, санітарний стан
Поділля тощо.
* За період 1924–1930 рр. було видано 26 праць
краєзнавчого характеру. Серед авторів видань були
кліматолог Л. Данилов, ботанік О. Савостіянов, історик і
бібліограф М. Білінський, фармаколог Л. Морейніс,
інженер О. Бируля, співробітники бібліотеки Л.
Тимошенко, М. Хращевський, Н. Співачевська, В. Рот
(Вінниця), зоолог В. Храневич, історик і археолог Ю.
Сіцінський (Кам’янець-Подільський), академік С.
Єфремов, економіст С. Городецький (Київ), історик І.
Кревецький (Львів).

9. Праці Кабінету
виучування Поділля

16. Підготувала бібліотекар І категорії
відділу рідкісних і цінних видань
Ірина Валігура