library.bdpu.org

2. Іван Петрович Крип'якевич - один із
найвизначніших українських істориків ХХ
ст., який гідно продовжив подвиг свого
вчителя - засновника української
історіографії академіка Михайла
Грушевського. Його ім'я добре знане
старшому поколінню інтелігенції, яке в
довоєнні роки мало змогу і в школах Східної,
і в гімназіях Західної України одержати з
його праць основи знань про минуле України.
Практично не було такого історичного
пласта з життя минулого України, якого
не торкався б історик І. Крип'якевич.
Учений вважав, що «ні в науці, ні в
публіцистичних працях ніколи не можна
відходити від історичної правди,
неприпустиме будь-яке перекручення, або
свідоме замовчування фактів. Тільки
цілком об'єктивна наука може бути
підставою національного виховання».

3. Крип’якевич І.П. Всесвітня історія : у 3-х книгах . / І.П. Крип’якевич. — К.:
Либідь, 1995.
Ця робота академіка І.П. Крип'якевича - популярний виклад минулого людства
від його початку до завершення першої світової війни і одночасно видатна пам'ятка
української історичної думки 30-х років ХХ століття. Насиченість фактичним матеріалом
дозволяє книзі бути цінним довідником.
Крип’якевич І.П. Всесвітня історія: у 3-х книгах: Книга 1:
Стародавні часи. / І. Крип’якевич. — К.: Либідь, 1995. — 464 с.
У першій книзі «Всесвітньої історії» видатного
українського історика висвітлюється історія стародавніх народів від
зародження людства й до часів Римської імперії включно.
Крип’якевич І.П. Всесвітня історія: у 3-х книгах: Книга 2:
Середньовіччя і нові часи. / І.П. Крип’якевич. – К.:Либідь, 1995.
— 424 с.
У другій книзі «Всесвітньої історії» видатного українського
історика Івана Крип’якевича висвітлюються дві значні епохи у
людства – середньовіччя й нові часи.
Крип’якевич І.П. Всесвітня історія: У 3х кн.: Книга 3:
Найновіші часи. / І.П. Крип’якевич. — К.: Либідь, 1995. — 284 с.
У третій книзі «Всесвітньої історії» видатного українського
історика Івана Крип’якевича висвітлюються події, що відбувалися
на Європейському та інших континентах з кінця ХVIII до початку
ХХ ст.

4. Крип’якевич І.П. Історія України. / І.П. Крип’якевич; відп.
ред. Ф.П. Шевченко, Б.З. Якимович. — Львів : Світ, 1990.
— 520 с.
У книзі відомого історика, академіка АН УРСР
І.П. Крип’якевича ( 1886-1967) викладена історія української землі
від доісторичних часів до 1910 р. Висвітлено питання розвитку
господарства, ремесел, торгівлі, суспільно-політичного устрою,
культури, освіти, мистецтва, письменства, науки. Описані стосунки
з сусідніми країнами, умови формування громадсько-політичної
думки, державності, розквіт і занепад княжої, а пізніше й
козацької держави, розвиток національної самобутності та
свідомості.
Історія української культури: Побут. Письменство.
Мистецтво. Театр. Музика / ред. І.П. Крип'якевич. - 4-е вид.
стереотип. – Київ : Либідь, 2002. – 656 с.
Ця ґрунтовна праця створена видатними українськими
вченими й мистецтвознавцями Іваном Крип’якевичем,
Володимиром Радзикевичем, Миколою Голубцем, Степаном
Чарнецьким та Василем Барвінським у 30-ті роки XX ст. В яскравій
та доступній формі автори подають основні відомості про
розвиток українського письменства, образотворчого мистецтва,
театру та музики від княжої доби до першої третини XX ст. у
тісному зв’язку із поступом українського суспільства.

5. Історія Українського війська. / І. Крип’якевич,
Б. Гнатевич. — Львів, 1936. — 275 с.
Автори вперше зробили спробу простежити історію
розвитку національної військової справи та озброєння від часів
Київської Русі. Основну увагу в роботі дослідники сконцентрували
на системі організації та забезпечення війська, тактичній й
стратегічній концепції ведення бойових дій, нарешті історії
військових кампаній. Безпосередньо зброї присвячено небагато
місця. Її дослідження ґрунтується на писемних джерелах (згадках
сучасників) та ілюстративних матеріалах, передрукованих з праць
попередників. При аналізі козацької зброї дослідників здебільшого
цікавлять історичні назви холодних й вогнепальних різновидів, їх
місце в комплексі озброєння тощо.
Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький – поборник
возз’єднання України з Росією. / І.П. Крип’якевич. – Львів,
1953. – 22 с.
Найважливішим наслідком політики Б. Хмельницького
стало об’єднання України з Росією. Це була важлива справа як для
українського, так і для російського народу. Під тиском складної
внутрішньої та міжнародної ситуації Хмельницький пішов на
переговори з Росією, де проявив себе не лише як видатний
полководець, а й як тонкий дипломат.

6. Крип’якевич І.П. Було колись в Україні: твори: для
серед. та ст. шк. віку / І.П. Крип’якевич; упоряд.
Б.З. Якимович. — К.: Веселка, 1994. — 352 с.
Своє завдання письменник вбачав у популяризації
історичних знань через створення веселої української прози
для підлітків, надаючи перевагу пригодницькому елементу
в сюжеті своїх повістей, які переносять юного читача у
славне минуле нашої України.
До збірки вміщені гостро-сюжетні повісті й оповідання на
історичну тематику, а також науково-популярний нарис
«Коротка історія України», який був написаний як
підручник з історії і тривалий час використовувався в
школах.
У сьогоднішній час, коли ми намагаємося наповнити реальним змістом
проголошену незалежність України, дидактика скромного белетристичного
доробку І. Крип’якевича здається дуже актуальною, бо, будуючи вільну
державу, юні громадяни повинні пам’ятати, що вони мають усі підстави
пишатися героїчним минулим своїх предків і знати правду про те, що і як
«було колись в Україні».

7. Крип’якевич І.П. Буряк і соняшник:
казки: для дошк. віку /
І.П. Крип’якевич. — К.: Веселка, 1991.
— 15 с.
І.П. Крип’якевич дуже любив
казки. Але не тільки любив їх читати і
слухати, а й сам вигадував. Правда, за його
життя ці казки окремою збіркою не
видавались, а друкувалися лише у
дитячих журналах.
І ось ви тримаєте в руках маленьку веселу
книжечку. Сподіваємося, що вона вам
запам'ятається. Не забувайте також ім'я її
автора. Колись вам до рук потраплять
наукові та художні публікації Івана
Крип'якевича, видатного українського
історика та письменника. Впевнені, що
зустріч з ними зігріє ваше серце і
збагатить розум, знання про рідну
Україну.

8. Будинок, в якому жив Іван Крип’якевич
Могила Івана Крип'якевича
у Львові на Личаківському
цвинтарі.
Справжній учений за будь-яких умов повинен мати
власну позицію і вміти її відстоювати, бути чесним
перед історією і народом, - учив І.П. Крип'якевич. У
своїх «Спогадах» він писав, що першою піснею, яку
почув у виконанні хору, була «Пішли женці жито
жати».
В українській історичній науці він і був саме тим женцем, який чесно обробляв свою
ниву, працював, не покладаючи рук. І ще нагадував, що науковий рівень ученого за-
лежить насамперед від його моралі.
З цими та багатьма іншими цікавими книгами і публікаціями з
періодичних видань ви зможете познайомитися в бібліотеці БДПУ.