Двадцять третій випуск інформаційного бюлетеня висвітлює досвід роботи бібліотек Миколаївщини та України в сфері соціально-партнерських відносин.

1. Миколаїв, 2020
інформаційний бюлетень
Випуск 23
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ
ТА РЕЛІГІЙ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ
ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСНА
БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА
БІБЛІО+

2. 2
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
Бібліо+ : інформаційний бюлетень : вип. 23 / уклад. Н. В. Драгуновська.
— Миколаїв : МОБЮ, 2020. — 23 с.
Двадцять третій випуск інформаційного бюлетеня висвітлює досвід
роботи бібліотек Миколаївщини та України в сфері соціально-партнерських
відносин.
Випуск розрахований на бібліотекарів, методистів, вчителів,
вихователів, студентів і фахівців, які працюють з юнацтвом.
© Миколаївська обласна бібліотека для
юнацтва, 2020

3. 3
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
Бібліовступ
У сучасних соціально-економічних умовах розвитку
суспільства зростає соціальний ефект бібліотечної діяльності.
Сьогодні бібліотека є тією установою, яка може консолідувати
громадськість щодо вирішення соціально значущих проблем і
бере участь у становленні громадського суспільства в країні.
Однією з прогресивних форм взаємодії бібліотек з різними
структурами та користувачами є соціальне партнерство, яке
дозволяє учасникам як позиціювати свої інтереси серед місцевої
громади, так і враховувати інтереси її членів.
У бібліотечній сфері соціально-партнерські відносини
розвиваються як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівні. В
першому випадку вони представляють процес формування
соціально-трудових відносин у колективах та допомагають
вирішувати такі важливі для бібліотек питання як: поліпшення
умов організації праці; оплата праці, в т.ч. встановлення надбавок
та інших пільг; соціальна допомога та захист працівників;
організація системи підготовки та перепідготовки кадрів.
В іншому випадку – це взаємодія бібліотек з усіма
суб’єктами суспільства: користувачами, органами влади,
громадськими організаціями, бізнес-структурами,
видавництвами, іншими бібліотеками, а також з вітчизняними та
закордонними благодійними фондами. До того ж бібліотекам не
завжди вистачає власних сил у вирішенні таких важливих
соціальних проблем, як, наприклад, удосконалення бібліотечно-
інформаційного обслуговування користувачів на основі
комп'ютеризації, покращення комплектування та збереження
фондів. Для цього необхідні спільні зусилля, тобто соціальне
партнерство.

4. 4
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
Бібліодосвід
Соціальне партнерство
як складова ефективної діяльності бібліотек
Бринкіс І. В., завідувачка науково-
методичного відділу МОБЮ
Сучасна бібліотека — це громадський центр спілкування,
діяльність якого спрямована на задоволення культурно-освітніх,
інтелектуальних потреб користувачів, реалізацію їх різноманітних
ідей. Бібліотекам необхідно пристосовуватися до умов, що постійно
змінюються, пропонувати членам своїх громад ті форми
обслуговування і комунікації, які б відповідали їх очікуванням,
потребам і запитам.
Соціальне партнерство є основною функцією бібліотек,
прогресивною формою її взаємодії з користувачами та різними
організаціями: це органи місцевого самоврядування, державні
служби, громадські організації, освітні установи, заклади культури,
недержавні комерційні структури, засоби масової інформації,
благодійні фонди.
Налагодження партнерських відносин стає одним із
найважливіших підходів на шляху досягнення спільних цілей,
запорукою важливих змін у громадах і суспільстві загалом.
Бібліотека є вигідним партнером для інших організацій, громадським
центром культурного життя, спілкування, дозвілля.
Як показує досвід, взаємодія з різними громадськими
організаціями може мати в своїй перспективі стабілізацію і
поліпшення матеріального становища, підвищення статусу
культурно-інформаційної установи. Важливими завданнями, які
стоять перед бібліотекою, що налагоджують партнерські стосунки,
являється визначення соціально значимої проблеми, яка була б цікава
обом сторонам. Максимальна наближеність до жителів робить
бібліотеки центрами тяжіння для усіх і дозволяє їм поєднувати у
своїй діяльності різні аспекти: бібліотечний і інформаційний,
бібліотечний і освітній, бібліотечний і загальнокультурний,
бібліотечний і соціальний.

5. 5
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
Система соціального партнерства складається для кожної
бібліотеки поступово і проходить декілька етапів. Перший,
підготовчий, розпочинається з можливостей власного потенціалу і
можливостей бібліотеки. Це дозволяє бібліотекарям передавати
інформацію в редакції газет, на телебачення про проведені заходи. В
результаті публікацій в газетах, відеосюжетах на телебаченні
створюється позитивний імідж бібліотеки. І це перша умова для
пошуку партнерів.
На другому етапі розробляється і підписується «Договір про
творчу співпрацю». Соціальне партнерство дозволяє перетворити
бібліотеку на привабливу, доступну, відкриту для співпраці і
партнерства установу. З його допомогою формується суспільство
друзів бібліотеки. Чим більше у бібліотеки соціальних партнерів, тим
більше вона затребувана.
На третьому етапі шліфуються, удосконалюються,
розширюються, обробляються механізми ділового партнерства,
розробляються і реалізуються спільні програми і проєкти.
Індикатором результативності і ефективності роботи бібліотеки в
області соціального партнерства служить наступна система
показників:
• затребуванність бібліотеки користувачами;
• затребуваність бібліотеки партнерами;
• різноманіття партнерів, їх несхожість один на одного;
• приріст позабюджетного фінансування;
• участь в різних програмах і заходах, що проводяться
партнерами.
Отже, соціальне партнерство, як новий вид взаємодії, націлений
на реалізацію інтересів усіх учасників процесу і відкриває широкі
можливості для бібліотек. Чим більше таких партнерів і чим кращі
стосунки складаються з ними, тим бібліотека більш дієздатна та
ефективніше функціонує.
З досвіду роботи бібліотек області ми бачимо, що бібліотекарі
завжди перебувають у творчих пошуках, вони налаштовані на зміни,
які відбуваються у житті громади, розвивають інноваційну
професійну діяльність, підтверджують упевненість в тому, що вони є

6. 6
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
центром реалізації громадських ініціатив, впроваджуючи потрібні
цікаві форми роботи. Ці форми виходять за рамки традиційних
бібліотечних послуг і спонукають до розвитку інших культурних
потреб шляхом опосередкованого надання ряду якісно нових послуг
населенню, тим самим збільшуючи свій показник затребуваності.
Отже, соціальне партнерство, як новий вид взаємодії, націлений
на реалізацію інтересів усіх учасників процесу і відкриває широкі
можливості для бібліотек.
Бібліотериторія
Як трансформувати бібліотечний простір,
аби створити можливості для нових комунікацій
Алієв А. Р., завідувач відділу
соціокультурної діяльності молоді
МОБЮ
Молодіжний простір Миколаївської обласної бібліотеки для
юнацтва було створено у грудні 2019 року на грантові кошти. За цей
час у його стінах проведено ряд заходів: бенефіси молодіжних
стартапів “Нова генерація лідерів” за участі музикантів, художників,
співаків, кулінарів і кондитерів; дискусійні майданчики “Діалоги
порозуміння”; заняття Школи ерудитів “Ігри інтелекту”; виставки
молодих художників; тренінги.
Однією з «родзинок» є новий проєкт – лабораторія молодіжних
ініціатив “ГОшка”. Стати першим спікером зголосився Євген Клімов,
директор InsightWork, співзасновник платформи “МрійДій”. Молодий
підприємець відійшов від традиційного формату спілкування
“розповідь-запитання” і несподівано для всіх сам влаштував бліц-
опитування хлопцям і дівчатам з двох миколаївських професійних
ліцеїв – сфери послуг і суднобудівного. Євген розповів про себе,
одночасно аналізуючи свій вибір і помилки у 18 років і свій погляд на
життя у 26. Вважає, що, наприклад, все, що має знати і вміти
маркетолог, можна знайти і в інтернеті. Тому, на його думку,
найголовнішим, чому мають навчити викладачі будь-якого коледжу

7. 7
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
чи університету – є вміння вирішити поставлене завдання у короткий
дедлайн. Саме це важливо у бізнесі, це цінують роботодавці.
Всіх розвеселило зізнання Євгена, чому він зайнявся
підприємництвом: завжди запізнювався на роботу, і коли набридло
слухати зауваження від керівництва, вирішив бути “сам собі
начальник”. Він намалював два шляхи, як реалізувати себе: шлях
підприємця, який будує бізнес, постійно “крутиться, щоб вижити”, і
завжди на хвилях, де на гребені хвилі – все супер, а внизу – помру
жебраком у злиднях; і шлях спеціаліста, який вміє щось робити дуже
круто, і який сам вибирає, на кого сьогодні працювати і який проєкт
реалізовувати. Він вважає, що кожний має хоча б раз помандрувати
або попрацювати за кордоном, бо це важливий і потрібний досвід.
Розповів наш гість і про платформу “МрійДій” – бізнес-клуб,
який опікується розвитком комфорту та інновацій у Миколаєві,
зацікавлений у навчанні і працевлаштуванні молоді, її залученні до
соціальних проєктів. Зупинився на реалізованих: аукціон картин і
закупівля медичних препаратів для лікарні, проведення бізнес-
форумів за участю “крутих” спікерів, відновлення у
Манганарівському сквері баскетбольного майданчика, який став
першим в Україні спортивним арт-об'єктом, екотусовка на
Варварівському пляжі, встановлення велопарковок, розробка
логотипу Миколаєва. Євген закликав молодь приєднуватися до
товариства, разом робити наше місто кращим. Він підкреслив, що
безкоштовно зроблена для друга якась робота, реалізований
соціальний проєкт, волонтерство не приносять прибутку, але
створюють резюме, наповнюють портфоліо, вибудовують
комунікацію на майбутнє.
Під час другої зустрічі Юлія Болгак, заступниця голови
Галицинівської ОТГ з питань економічного розвитку та інвестицій,
представниця громадської організації “Центр розвитку туризму та
збереження екології “Збережи світ”, презентувала учням
професійного суднобудівного ліцею успішний досвід залучення
молоді до розвитку громади, цікаві соціальні і громадські проєкти.
Галицинівська ОТГ об'єднує 6 сіл, де мешкає понад 9000 жителів, і
вважається найзаможнішою на території області. За два роки після
об'єднання ОТГ збільшила свій бюджет майже у 14 разів. Влада ОТГ
головним завданням вважає створити умови, щоб молодь залишалася

8. 8
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
жити і працювати в громаді. В сільських школах працюють гуртки,
факультативи, діти опановують фінансову грамотність, є скеледром,
проводяться змагання з футболу, волейболу, баскетболу, шахів.
Школярі мають доступ до таких сучасних новинок як
інклюзивно-ресурсний, мультимедійний та лінгафонний центри,
кабінет робототехніки, STEM-лабораторія, електронний тир. Завдяки
придбаному 3D-принтеру молодь не тільки вивчає теоретичні основи
моделювання, а вже роздруковує брендові сувеніри. Створили
настільну сімейну гру на зразок відомої «монополії» —
«МоноГалицинівщина», щоб краще пізнавати свою громаду.
Тутешня вчителька англійської мови Юлія Шапотюк стала
учасницею телевізійного реаліті-шоу «Громада на мільйон», в рамках
якого побувала у Фінляндії, і отриманий досвід фінської освіти
реалізовує в своїй школі.
У селі Галицинове діє Молодіжний ресурсний центр на базі
бібліотеки. Юлія розповіла, що в Галицинівській ОТГ 2300 молодих
людей з 2018 року завдяки затвердженому Бюджету участі
громадськості отримали можливість реалізувати свої амбіції в
громаді, зробити комфортними власні “життєві простори”. Окремо
зупинилася на важливості освітньої складової: опитування показало,
що молодь прагне змін, але через відсутність знань і брак досвіду не
може підготувати проєкт і не здатна сформувати команду. Тому для
них було запроваджено освітню програму “Проєктний менеджмент
для молоді, або Перший крок до успішного впровадження Бюджету
участі”.
За результатами загальноукраїнського конкурсу кращих
проєктів у сфері освіти дорослих наприкінці 2019 року в одній із
номінацій було визнано кращим проєкт “Громадська освіта молоді як
інструмент сталого розвитку Галицинівської ОТГ”. Ще один проєкт
громади став переможцем і отримав грант від українсько-німецької
програми підтримки локальних ініціатив “Київський Діалог”: Медіа-
центр “NOVA” спрямований на розвиток освітньої інфраструктури
для розвитку молодіжного потенціалу громади, формування в
закладах освіти політики зі створення клубів (центрів дозвілля) за
інтересами шкільної молоді, залучення молоді до діяльності Центру зі
шкільної журналістики, сприяння формуванню і розвитку творчих

9. 9
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
здібностей дітей та підлітків. Серед багатьох інших заходів в рамках
проєкту школярі прослухали курс з громадської журналістики та
фото- і відеомистецтва.
Юлія розповіла про ініціативу “Eco-friendly”, спрямовану на
популяризацію та виховання дбайливого ставлення до
навколишнього середовища: всі охочі можуть обміняти шкідливий
поліетилен на власноруч розмальовані екоторбинки. Поділилася
успішним проєктом від молоді для молоді #Active_mk, головною
родзинкою якого стала Молодіжна конференція за участю відомих
спікерів та експертів. Запросила присутніх приєднуватися до проєкту
“Джерело Миколаєва”, головна мета якого — збереження
водонапірних веж Миколаївської області, в тому числі реконструкція
пам'ятки інженерного мистецтва вежі Шухова у Миколаєві. На
завершення зустрічі Юлія Болгак подарувала бібліотеці книги і
побажала хлопцям вірити у власні сили, робити комфортним і
сучасним своє місто та приєднуватися до дружньої команди
громадських активістів.
У березні студенти будівельного коледжу зустрілися в
бібліотечному Молодіжному просторі з Оленою Істоміною, digital-
маркетологом, бізнес-консультантом з просування Instagram-акаунтів,
учасницею платформи “МрійДій”. Вона розповіла про успішні ідеї,
реалізовані бізнес-спільнотою платформи, поділилася новими
задумами і поцікавилася думкою хлопців і дівчат щодо місця
майбутнього розташування у Миколаєві скульптур і найдовшої лавки.
А також обговорила з присутніми тенденцію проявів вандалізму в
нашому місті. Головний меседж молоді від Олени Істоміної —
волонтерство сьогодні і соціально відповідальний бізнес завтра.
Наступний спікер — Артем Кривцов, голова ГО “Молодіжний
центр наукової діяльності”, заступник голови Ради з питань
молодіжної політики при Миколаївському міському голові. Артем
уже має наукові досягнення, бере участь у волонтерських проєктах,
ініціює громадські активності. У 2017 році хлопець (тоді ще студент
Коледжу МНУ) дійшов до фінального етапу ІІ Всеукраїнської
олімпіади для учнів старших класів “Іспанія та латиноамериканський
світ”. У 2018-му Артем брав участь у Першому Міжнародному
дитячому літературному фестивалі “Literature Future”, який проходив
в Чернівцях. Юні літератори мали можливість опублікувати свої

10. 10
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
твори у збірці “Я – майбутнє України. Діти”. Артем отримав
спеціальний приз від проєкту ЛакіБукс за написану ним науково-
популярну книгу про нумізматику та став учасником регіонального
етапу мультифестивалю “Студентська республіка”, був обраний до
Студентського магістрату.
У 2019 році у Всеукраїнському конкурсі дослідницьких робіт
школярів та студентів до 28-ї річниці Незалежності України,
організованому ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля» за
підтримки Міністерства освіти і науки України, нагороджений
Дипломом у номінації «За нестандартний підхід» за роботу «Новітня
історія України: аналіз етапів становлення». Реалізував громадський
проєкт «Миколаївська школа параюристів». Виступив
співорганізатором відкриття Правового хабу – Legal Hub «World of
law» на базі Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №31. У складі журі
оцінював учасників «Битви факультетів 2019» в Чорноморському
національному університеті ім. П. Могили.
У 2020-му Артем став одним із найактивніших учасників
проєкту «Мобільна група «Волонтери-добросусіди». Разом із
однолітками та фахівцями департаменту праці та соціального захисту
населення міської ради доставляв продовольчі набори людям
похилого віку, з обмеженими можливостями, ветеранам, які
перебували на самоізоляції під час пандемії. “Стати волонтером – це
велика радість, приєднавшись до дружньої та працьовитої команди.
Але доставляти продовольчі набори – це не лише фізична, а й
психологічна робота. Оскільки більшість літніх людей одинокі, а
деякі ще й мають інвалідність, тому вони потребують особливої уваги
та психологічної підтримки”.
Завдяки Артему запрацювала “Школа правової освіти” на базі
бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького. Артем Кривцов презентував
новий правопросвітницький проєкт – “Школу волонтерів правової
допомоги” на базі Регіонального центру з надання безоплатної
вторинної правової допомоги, до участі в якому долучилися студенти
миколаївських вишів.
Бібліотека запрошує громадські організації, представників
бізнесу, ініціативних городян стати наступними спікерами нашої
Лабораторії: презентувати свої ідеї та проєкти, ділитися практичними

11. 11
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
порадами, мотивувати та залучати до волонтерства школярів і
студентів, шукати майбутніх однодумців або ефективних
працівників, разом робити наше місто комфортним і креативним.
Молодіжний простір бібліотеки — майданчик для неформальної
освіти молоді і цікавого дозвілля.
Бібліопрактика
Молодіжний центр «М-Формація» —
твоя платформа успіху
Головня А., заступниця директорки по
роботі з молоддю Бердичівської
міської ЦБС;
Ільїна Ж., кураторка молодіжного
центру “М-Формація”
Молодіжний центр «М-Формація» – це вільне середовище для
спілкування, соціальних ініціатив, особистісного розвитку, навчання,
творчості та активного дозвілля молоді Бердичева. Це місце нових
знайомств, потужних проєктів, шаленства і «двіжу».
Стратегічні напрямки роботи «М-Формації»:
• неформальна та громадянська освіта;
• змістовне дозвілля;
• підтримка молодіжних ініціатив.
Молодіжний центр слугує, як мінімум, двом цілям:
встановленню неструктурованої соціальної взаємодії між різними
віковими групами, а також забезпеченню неформальної комунікації,
навчання, дозвілля, самореалізації молоді у безпечному,
контрольованому середовищі, де враховується автономія у різних
сферах діяльності.
Проєктно-грантова діяльність молодіжного центру:
2017 рік – «Сприяння відбудові та сталому розвитку розв’язання
проблем ВПО та постраждалого від конфлікту населення в Україні»

12. 12
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
(МОМ), Всеукраїнський проєкт «Студії Живої історії», «Майстерня
індивідуального та суспільного творення» (DVV International,
Німеччина);
2018-2019 рр. – участь у проєкті «Активні громадяни» від British
Council – «Альбом спогадів»;
2020 р. – відкриття євроклубу «ЄвроGO» на базі «М-Формації»
завдяки участі у конкурсі проєктів євроклубів від Представництва ЄС
та «Твори культуру: бібліотечні інноваційні послуги».
Головні компетенції для роботи з молоддю:
 участь і лідерство молоді;
 залучення спільноти і сім’ї;
 культурна компетентність і відгук;
 доступність;
 освітнє середовище;
 освітній досвід;
 результати й оцінка;
 безперервне навчання;
 становлення й розвиток молоді;
 взаємодія з молоддю.
Наша візія — “Ми віримо, ми мріємо про місто, де кожна
молода людина є всебічно розвиненою частиною великого
мультикультурного світу. Місто, де молодь є частиною успіху та
елементом еволюції громади, – є нашим завданням”.
Бібліоклуб
Бібліотека та молодь в житті Веселинівської громади
Юсипей О. О., бібліотекарка
абонементу КЗ “Публічна бібліотека
Веселинівської селищної ради”
У своїй роботі з молоддю Публічна бібліотека Веселинівської
селищної ради тісно співпрацює з різними установами та
організаціями: історичним музеєм, школою, гімназією, будинком

13. 13
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
культури, будинком дитячої творчості, ГО «Спілка Патріотичних
сил».
При бібліотеці з 1995 року працює клуб для старшокласників
«Ерудит», в рамках якого проводяться різноманітні тематичні заходи.
Так, нещодавно були організовані заходи до Дня захисника Вітчизни
– година історії та патріотизму, зустрічі з ветеранами війни,
учасниками АТО, воїнами-інтернаціоналістами. Запрошені гості
ділилися з молоддю своїми спогадами, думками.
Вже кілька років поспіль до Дня української вишиванки
бібліотека організовує творчі виставки майстрів-умільців краю. У
святковій програмі — концерт, парад вишиванок, боді-арт, виступ
вокально-інструментального ансамблю, веселі конкурси і розваги.
Продовженням цих заходів є проведення бібліотекою майстер-класів
та зустрічей з майстрами, художниками, народознавцями, творчими
людьми, які є наставниками і взірцями для молодого покоління.
Приємно, що місцева влада – Веселинівська селищна рада –
завжди підтримує нас, допомагає в організаційних питаннях,
закуповує призи та подарунки для спільних заходів.
Бібліотека також активно залучає молодь до участі в житті
громади. Зокрема нещодавно за нашої ініціативи відбулися
передвиборчі дебати кандидатів на посаду голови Веселинівської
ОТГ. Більшість присутніх були саме молоді люди – активні і
небайдужі.
Бібліопроєкти
Галаганівська бібліотечна гавань
Гнатишина Н. М., бібліотекарка
Галаганівської сб/ф Снігурівської ЦБС
Бібліотека-філія є інформаційно-культурним центром села
Галаганівка Снігурівського району, центром громадської діяльності,
місцем творчості та креативу, тут комфортно та зручно працювати,
читати, спілкуватися та відпочивати.

14. 14
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
Я прийшла працювати в бібліотеку у жовтні 1985 року.
Бібліотека на той час мала вигляд старої будівлі, але завжди була
побілена, пофарбована, прибрана.
Метою своєї бібліотечної роботи я вбачаю задоволення
інформаційних потреб читачів, створення позитивного іміджу
бібліотеки. А мій девіз: “Бути першим, бути найкращим, бути не
таким, як інші”.
За роки роботи забезпечено тісну співпрацю зі шкільною та
іншими бібліотеками, з колективом Галаганівського НВК, з
громадською організацією «СДС» та спонсорами. Партнерами
бібліотеки є Катков О. М., виконуючий обов’язки Нововасилівського
старостинського округу; Л. М. Голобля, міський голова Снігурівської
міської об'єднаної територіальної громади; одноосібник
Гнатишин О. Б.
2008 рік увійшов в історію села Галаганівки як рік грандіозних
перемог та перетворень, в яких безпосередньо брала участь
Галаганівська сільська бібліотека. Саме тоді була здобута перемога в
проєкті «Місцевий розвиток орієнтований на громаду». На отримані
грантові кошти відремонтували сільський клуб, де розміщена й
бібліотека. Тепер не соромно сюди запрошувати гостей, адже
бібліотека обладнана новими меблями, комп’ютерною технікою,
забезпечена новою літературою. Тут постійно пульсує цікаве і
насичене життя, тут центр розвитку села.
Втім, на цьому ми не зупинилися. У 2018 році оригінально
облаштували місце відпочинку поруч із бібліотекою, встановивши
тематичну “лавочку-читалочку”. Розфарбована яскравими фарбами
на мотиви літературних сюжетів вона сприяє популяризації читання,
активно використовується у роботі з різними категоріями
користувачів (популяризація бібліотеки, селфі-зона, обслуговування,
літературний відпочинок). “Лавочка-читалочка” стала улюбленим
місцем відпочинку жителів села.
Цієї весни фасад бібліотеки прикрасили графіті із зображенням
величезної полиці, наповненої книгами. Ще одна моя мрія збулася.
Бібліотека й зовні стала привабливою і креативною. Незвичайний
дизайн будівлі гармонійно вписався в сільське середовище і
привернув до книгозбірні увагу нових читачів. Ось в такому новому

15. 15
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
образі зустріла бібліотека своїх відвідувачів після закінчення
карантину. Інтер’єр створює відчуття свободи. А робота триває.
Цікаві заходи, зустрічі, майстер-класи, і, звичайно, книжки...
Бібліокультура
Діяльність кіноклубу Docudays UA “Єднання” у
формуванні медіакультури сучасної молоді
Кривоозерщини
Кузьмінська В. В., методистка
Кривоозерської ЦБС
Вже п'ять років при Кривоозерській центральній районній
бібліотеці працює кіноклуб медіапросвіти з прав людини Docudays
UA «Єднання». Це партнерська робота Міжнародного фестивалю
документального кіно про права людини Docudays UA, програми
«Бібліоміст», центральної районної бібліотеки та вчителя суспільних
дисциплін Кривоозерської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Антоніни Коваль.
Антоніна Іванівна є модератором усіх засідань, які проводяться
не лише в нашій бібліотеці, а й у загальноосвітніх школах №1 і №2.
Учасниками засідань здебільшого є учні 10-11 класів. Я, як методист,
постійно беру участь в засіданнях, адже підзвітна частина кіноклубу
довірена мені.
Завданням кіноклубу є організація та проведення безкоштовних
показів документальних кінофільмів, а також проведення
супровідних освітніх та правопросвітницьких заходів: дискусій,
зустрічей, лекцій з метою правового виховання, формування у членів
кіноклубу розуміння людської гідності як найвищої цінності.
Основна мета кіноклубу «Єднання» – це розвиток у молодих людей
критичного мислення, стимулювання здатності оцінювати події
життя, явища, обговорювати їх, уміння бачити проблематику прав
людини.
В середньому за рік проходить 7-8 засідань, в яких беруть участь
запрошені експерти: юристи Кривоозерського бюро правової
допомоги, вчителі правознавства, працівники поліції, фахівці

16. 16
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
районного сектору з питань пробації Південного міжрегіонального
управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації
Міністерства юстиції, завідувач районного сектору Управління
державної міграційної служби України, медичні працівники,
психолог.
Фестивальні фільми – це історії успіху простих людей і
громадських лідерів, які допомогли героям фільмів захистити свої
права. Під час засідань учасники переглядають і обговорюють дуже
різні за змістом, сюжетом, технологією кінострічки, які зачіпають
різні теми і соціальні проблеми, цікаві та корисні не тільки з точки
зору правової просвіти, але і як твори документального
кіномистецтва.
Фільми демонструються методом «Стоп кадр», під час якого
модератор веде дискусію з учасниками, звертаючи їх увагу на певні
епізоди. Після перегляду молодь ділиться на групи і виконує завдання
модератора. Учасники працюють із офіційними джерелами –
Загальною декларацією прав людини, Декларацією Комітету
міністрів Ради Європи «Про рівноправність жінок та чоловіків»,
Конвенцією прав дитини, Конституцією України, фрагментами
Сімейного кодексу України. Обговорюють проблему прав та
обов’язків у родині відповідно до Сімейного кодексу України. Мають
місце і творчі завдання: написати листа головному герою про
необхідність взаєморозуміння і підтримки один одного, висловити
своє бачення ситуації з героями фільму через 10 років.
Модератор кожного разу звертає увагу на операторську роботу:
як автори фільму використовують художньо-зображувальні засоби
(колір, світло, монтаж, музику, зображувальні підказування), щоб
допомогти глядачам розібратися, на чиєму вони боці, посилити
сприйняття сюжету, а учні пробують пояснити, як художньо-
зображувальні засоби впливають на їх сприйняття змісту фільму, на
розуміння авторської ідеї.
Майже після кожного перегляду учні діляться своїми
враженнями, і в них розвивається емоційне сприйняття. Більшість
говорить, що такі фільми треба показувати в кіноклубі при бібліотеці,
аби підлітки, які тільки формують своє життя, не робили ті помилки,
які зробили кіногерої.

17. 17
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
Документальне кіно, як освітній інструмент, дозволяє
максимально емоційно розкрити і таку сучасну проблему серед
підлітків як булінг та не залишити нікого байдужим. Учасниця
кіноклубу Діана Донець брала участь у Всеукраїнському дитячому
конкурсі письмових робіт на тему “Кібербулінг. Як я
перестав/перестала бути жертвою”, ініційованому Docudays UA із
партнерами з Інституту соціальної та політичної психології НАПН
України, та отримала диплом учасника конкурсу.
Організатори надають навчальну, технічну та методичну
допомогу. Ще на стадії започаткування кіноклубу регіональна
координаторка мережі надіслала для використання промоматеріали
до фільмів (для виготовлення афіш), методичний посібник зі
сценаріями обговорень фільмів з точки зору прав людини та їх
захисту, а також з рекомендаціями, як організувати кіноклуб, окрім
того, сценарії до кожного окремого фільму також можна завантажити
на сайті, попередньо зареєструвавши свій клуб; афішу-конструктор
(розроблену в програмі Photoshop) для друку в трьох форматах А2,
А3, А4. Є два види афіш – для розкладу показів на місяць (або певний
інший період) та для показу одного фільму.
Обов’язковою є звітність про діяльність клубу. Після кожного
засідання звіт надсилається протягом трьох днів координатору мережі
та керівнику відповідного напрямку. Містить всього 10 пунктів, з
яких обов’язково повинне бути посилання на ЗМІ та інтернет-
ресурси, що містять інформацію про цей захід. Здебільшого ми
розміщуємо інформацію на сайті бібліотеки в рубриці «Клуби та
об’єднання», на сторінці в фейсбуці, а також надсилаємо в редакцію
районної газети «Кривоозерщина».
Існують і правові аспекти показів фільмів з колекції Docudays
UA, які закріплені в договорі з співорганізатором Міжнародного
фестивалю документального кіно про права людини з Громадською
організацією «Південь» від 27 листопада 2017 року. Кіноклуб
«Єднання» повинен дотримуватися авторських та суміжних прав при
демонструванні фільмів. В акті прийому-передачі об’єктів права
інтелектуальної власності вказані терміни дії. Не можна копіювати
фільми, передавати носії з фільмами стороннім особам, у т.ч. для
домашнього перегляду, викладати фільми в ютуб чи інші подібні
сервіси, демонструвати фільми без дозволу фестивалю DOCUDAYS

18. 18
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
UA, демонструвати без демонстраційних посвідчень, коли їхнє
отримання необхідне.
Організовуються щорічні тренінги для модераторів клубів,
конференції. У вересні 2020 року директор ЦБС Черепанова Р. А., яка
є керівником медіаклубу, взяла участь в «Осінній школі» для
модераторів Мережі DOCU/Клуб». Теми, які розглядалися впродовж
шести навчальних днів:
• Реформи. Підвищення рівня обізнаності відвідувачів кіноклубів
щодо сутності реформ та підтримка їх впровадження через
перегляд та обговорення документальних фільмів;
• Інструменти розвитку кіноклубів: фандрайзинг, онлайн та
офлайн просування подій, залучення експертів та налагодження
партнерських зв’язків.
Особливу увагу організатори приділяли адвокації прав людини
та розвитку громадського активізму.
З 2017 року налагодилася співпраця з кінодистрибуторською
компанією «Артхауст Трафік». У межах співпраці бібліотека має
право демонструвати запропоновані організаторами художні фільми.
Як для сільської місцевості, де немає кінотеатру, це гарна дозвіллєва
послуга для громади. Єдина умова – покази мають відбуватися
безкоштовно. У бібліотеці пройшли: Фестиваль європейського кіно
(найкращі фільми останніх років, зняті у країнах ЄС); «Кіно проти
корупції» мав на меті показати знайому українцям проблему як
загальнолюдське явище, з яким варто боротися; «Українське дитяче
кіно»; «Нове Британське кіно»; «Нове Австрійське кіно»; «Нове
українське кіно 2020».
Отже, бібліотечна кіноклубна медіапросвіта дає знання її членам
про людську гідність і права людини, вчить правилам дискусії,
спонукає замислюватися про цінності і неповторність кожної
людської особистості. На мою думку, покази фільмів і їх обговорення
– це дуже сильний інструмент, тому що є реальні факти з життя
людей і на цій основі можна говорити про ті проблеми, які нас
оточують. Кожна переглянута кінострічка обов’язково чимось
«чіпляє».

19. 19
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
Бібліодіяльність
Бібліотека + соціальне партнерство = успіх!
Хромей М., провідна методистка
Виноградівської РЦБС Закарпатської
області
У сучасних соціально-економічних умовах розвитку суспільства
зростає соціальний ефект бібліотечної діяльності. Сьогодні бібліотека
є тією установою, яка може консолідувати громадськість щодо
вирішення соціально значущих проблем і бере участь у становленні
громадянського суспільства в країні.
Однією з прогресивних форм взаємодії бібліотек з різними
структурами та користувачами є соціальне партнерство, яке дозволяє
учасникам як позиціювати свої інтереси серед місцевої громади, так і
враховувати інтереси її членів.
В бібліотечній галузі соціальне партнерство розглядається як
комплекс відносин, особливий тип взаємодії між бібліотеками,
органами місцевого самоврядування, різними установами,
вітчизняними та міжнародними фондами, громадянами, метою яких є
забезпечення – ресурсне, організаційне, інтелектуальне, а також
задоволення інформаційних, соціокультурних, освітніх потреб
суспільства шляхом реалізації спільних заходів, проєктів, програм.
Соціальне партнерство має мету: впровадження інновацій,
реалізація соціально-значущих проєктів, адаптація до зовнішнього
середовища, покращення матеріально-технічного стану,
інформаційних ресурсів.
Безперечно, бібліотеки мають досвід співпраці з партнерами,
однак сьогодні ця робота виходить на новий рівень, набуває
глибшого значення, тож взаємодію бібліотек з усіма об’єктами
суспільства, спрямовану на погодження і реалізацію інтересів усіх
учасників процесу на вирішення завдань розглядають як
інноваційний вид діяльності.

20. 20
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
Налагодження ефективного соціального партнерства передбачає
умови:
• навчатися методології соціального проєктування,
позиціювати себе як структуру, що прагне постійно
розвиватися;
• оволодіти сучасними механізмами побудови активного
діалогу з партнерами;
• послідовно розвивати діалог з різними структурами.
Розглянемо етапи розвитку соціального партнерства:
• розробка концепції, цілей і задач, відбір учасників;
• визначення напрямів взаємодії партнерів;
• розробка плану заходів;
• реалізація заходів;
• оцінка ефективності партнерства.
Загальними напрямками соціального партнерства є:
забезпечення бібліотечного обслуговування з урахуванням інтересів
усіх верств населення; інформаційний обмін між владою і
населенням; участь у формуванні інформаційного поля регіону.
Фактори для розвитку партнерства є об’єктивні і суб’єктивні. До
об’єктивних відносяться: розширення бібліотечних послуг,
консолідація місцевих співтовариств, їх співпраця та наявність
зацікавлених об’єктів до співпраці з бібліотекою. Суб’єктивні
фактори включають в себе усвідомлення бібліотекарями необхідності
в партнерстві, нове бачення можливої співпраці з партнерами,
усвідомлення необхідних змін, нових підходів до роботи з метою
кращого задоволення потреб населення.
Принципами соціального партнерства є: активність (бібліотека
має активно шукати партнерів); взаємна зацікавленість (партнерство
повинне будуватися на основі вивчення потреб партнерів щодо
бібліотечних послуг та їх можливостей надання допомоги
бібліотекам); рівноправність (партнери повинні діяти узгоджено);
взаємна відповідальність (кожний з партнерів відповідає за
дотримання умов і правил співпраці); ефективність (партнерство
повинне сприяти вирішенню запланованих дій) та системність і
плановість (спільна праця повинна здійснюватися на основі добре
продуманого плану).

21. 21
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
Співробітництво з місцевою владою. Розглянемо напрями
співпраці, до яких відносяться: створення пунктів доступу громадян
до офіційної інформації; інформаційна взаємодія з органами
державної влади і місцевого самоврядування; книжкові виставки,
куточки, полиці «Бібліотека – посередник між владою і громадою»,
«Бібліотека і влада», «Місцеве самоврядування: законодавство,
інформація, консультація»; формування портфоліо, тек-
накопичувачів з різних соціальних тем; створення громадських
приймалень депутатів різних рівнів; скриньки пропозицій для влади;
участь у написанні проєктів, виконанні програм розвитку громади;
праця на задоволення потреб громади (догляд за пам’ятниками,
прибирання території тощо); співпраця з дільничним інспектором,
юристом.
Партнерство у сфері освіти включає в себе такі напрями як
інформаційно-бібліографічне обслуговування вчителів, вихователів
дитячих садків; інформаційну підтримку навчального процесу;
спільні заходи щодо залучення нових користувачів, соціально-
культурна діяльність; пошук, накопичення інформації та проведення
інноваційних заходів щодо небезпек і проблем, з якими сучасна
молодь має справу (булінг, комп’ютерна, ігрова залежність,
безробіття, шкідливі звички); допомога у виборі професії.
Партнерство із закладами культури (будинки культури, музичні
школи, музеї) передбачає: забезпечення літературою за фахом; підбір
літератури для організації масових заходів; допомога в написанні
сценаріїв; участь в клубних масових заходах, влаштування
книжкових виставок, тощо; безпосередня участь бібліотекарів в
художній самодіяльності будинків культури.
Партнерство з інформаційними організаціями (книжкові
видавництва, книготоргові організації, засоби масової інформації)
базується на: придбанні нових книг; надсиланні в бібліотеки для
ознайомлення прайс-листів; публікуванні статей про роботу бібліотек
в районній, обласній пресі; виступах бібліотекарів на місцевому
радіо, телебаченні; створенні сюжетів про роботу бібліотеки на
місцевому телебаченні; спільних прооєктах на підтримку читання.
Партнерство з медичними закладами. Напрями співпраці:
популяризація здорового способу життя; профілактика шкідливих

22. 22
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
звичок, захворювання на СНІД.
Партнерство з літературними об’єднаннями — це: організація
спільних масових заходів; отримання в подарунок книг від
письменників.
Партнерство з релігійними громадами, конфесіями включає такі
напрями співпраці: священник відвідує заходи бібліотеки; бере
участь в заходах духовного спрямування, на відзначення релігійних
свят; спільні акції.
Партнерство з волонтерами — це обов'язкові зустрічі з відомими
волонтерами. Корисними стануть засідання за круглим столом за
участю представників органів влади, поліції, медичних закладів,
духовенства, волонтерів, спонсорів, кореспондентів місцевої преси.
Отже, соціальне партнерство, як новий вид взаємодії, націлений на
реалізацію інтересів усіх учасників процесу і відкриває широкі
можливості для бібліотек.

23. 23
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
Бібліонавігатор
Бібліовступ ....................................................................................... 3
Бібліодосвід ...................................................................................... 4
Бринкіс І. В. Соціальне партнерство як складова
ефективної діяльності бібліотек
Бібліотериторія ................................................................................ 6
Алієв А. Р. Як трансформувати бібліотечний простір, аби
створити можливості для нових комунікацій
Бібліопрактика ................................................................................ 11
Головня А., Ільїна Ж. Молодіжний центр «М-Формація» —
твоя платформа успіху
Бібліоклуб ......................................................................................... 12
Юсипей О. О. Бібліотека та молодь в житті
Веселинівської громади
Бібліопроєкти .................................................................................... 13
Гнатишина Н. М. Галаганівська бібліотечна гавань
Бібліокультура ................................................................................... 15
Кузьмінська В. В. Діяльність кіноклубу Docudays UA
“Єднання” у формуванні медіакультури сучасної молоді
Кривоозерщини
Бібліодіяльність .................................................................................. 19
Хромей М. Бібліотека + соціальне партнерство = успіх!

24. 24
Бібліо+ : інформаційний бюлетень
Відповідальний
за випуск: директор обласної бібліотеки для юнацтва
Ткаченко Н. В.
Укладач: провідний методист науково-методичного відділу
Драгуновська Н. В.
Редактор: провідний бібліотекар відділу автоматизації бібліотечних процесів
Гервасьєва Т. М.
Комп’ютерне
макетування: завідувач відділу автоматизації бібліотечних процесів
Намесник С. А.
Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва
т/ф: (0512) 37-62-33, е-mail: unbib.mk@gmail.com, unbib.mk.ua
54001, вул. Велика Морська, 92, м. Миколаїв, Україна