святині українського народу

1. Святині українського народу
Рушники
Україна має стільки рушників,
що ними можна оперезати всюземну кулю.
І. М. Гончар
Мета:
а) зміцнювати і розширювати знання учнів про історію національних
символів як вічне джерело добра і надії на краще майбутнє, на розквіт
українського народу;
б) виховувати повагу й толерантне ставлення до традицій українського
народу, його святинь і символів, розширювати духовний світ учня;
в) домогтися глибокого осмислення учнями значення рушника в житті
рідного народу, виробити духовну потребу берегти його як сімейний скарб,
як оберіг.
Вчитель: Рушник... Його можна порівняти з піснею, витканою чи
вишитою на полотні. Він як оберіг, супроводжує людину від народження до
останніх хвилин життя. Український рушник пройшов крізь віки і нині
символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до
всіх, хто не черствіє душею. Рушник - це оберіг, це символ життя.
Учень:Скільки ви, українки,
Із квіток і рослин
Змайстрували в зазимки
Рушників для родин!
На весь світ розіслали всі узориземлі.
Рушники — не для слави,
Рушники для душі.

2. ...Було це дуже давно. Жила собі в одному селі мати, і мала вона трьох
синів-красенів. На все були здібні хлопці, одне лише не вміли - вишивати, як
їх мати. Сядуть було біля неї та й кажуть : "Ви, матусю, шийте-вишивайте, та
пісню співайте, а ми подивимось, як народжуються у ваших руках квіти та
птахи".
Горнулась мати до синів і такі слова їм мудрі говорила : "Долю я вам
вигаптую, а пам'ять про себе в рушничках залишу, тож бережіть їх". Багато
рушників вишила за своє життя мати і всі між синами розділила. А даруючи
говорила : "Сини мої, мої голуби! Пам'ятайте навік прохання своєї неньки.
Куди б не поїхали, куди б не йшли, а рушник у дорогу беріть. Хліб в нього
загортайте та інших пригощайте. Хліб на рушникові життя величає, здоров'я
береже". Померла мати, а її слова і пам'ять про неї в рушничках залишилась і
передаються з покоління в покоління.
А чи замислювались ви коли-небудь, що кожен рушник можна
читати, як книгу? Сьогодні ми з вами й будемо намагатись цьому
навчитись. Подивіться, на скільки різними вони можуть бути.
Відео
Про що ж говорять кольори на рушниках? Спробуємо з’єднати
кольори з їх значенням (на дошці):
Червоний
Чорний
Синій
Зелений
Коричневий
Жовтий
Рожевий
Здоров’я
Рідна матінка-земля
Любов, радість
Сонце, добробут
Смуток, журба
Мрії, надія на краще
Багатство

3. (Відповідь: червоний – любов, радість; чорний – смуток, журба;
синій – здоров’я; зелений – багатство; коричневий – матінка-земля;
жовтий – сонце, добробут; рожевий – мрії, надія на краще)
Нитки фарбувалися природними барвниками, бо вони були найбільш
сильними. Вони не вицвітали на сонці, довго зберігали свій первинний колір.
Для фарбування брали кору дерев, листя, коріння, плоди і квіти. Для кожного
з них був свій час збирання, зберігання, дозування, технологія приготування.
Кожен район в Україні мав свої кольори. Раніше у кожному районі і
навіть селі були свої особливості вишивки. І кожна майстриня, глянувши на
малюнки, колір і спосіб вишивання, могла легко визначити, з якої області,
району вишивальниця. Подивимось на приклади, які ви знайшли самі до
цього уроку (перевірка індивідуального завдання):
Мотив “дерева” характерний для
рушників Полтавщини. Загальну побудову
композиції в них здійснено за принципом
симетрії. Симетрію майстри відчувають як
урівноваження з обох боків стебла
різноманітних за малюнком, але однаковихза
габаритами елементів. Бічні гілки згинаються
від плодів, квіток, нанизуються на основне
стебло. Погляд перебігає від основи елемента
вгору, до його завершення. Верхівку
позначено однією більшою квіткою з
ретельною розробкою деталей або квіткою з
трьома гілками, що виходять з неї. З квітками вміло переплітався пташиний
світ. Тут можна побачити півника і зозулю, голуба, сороку, різних
фантастичних птахів.

4. Живописна об’ємно-рельєфна
вишивка київських рушників
виконана двобічною гладдю. Яскраво-
червоні мотиви дерева життя, квіткові
вазони розміщені при кінцях рушників.
Складні рослинні композиції
завершуються розетками, квітами,
обабіч яких птахи з ягідковими
галузками, на бордюрах ламані,
хвилясті стрічки, “кривульки” тощо.
На Чернігівщині мотив дерева або вазона
ускладнюють значною кількістю птахів. Це і
великі пави по боках дерева, і по кілька пар
невеликих.Прагнучи в орнаментуванні передати
пишність, красу природи, її цвітіння,
вишивальниці розміщують на стеблі багато
різноманітних квіток. Всю увагу вони
сконцентровують не на передачі реальних форм
природи, а на декоративному вирішенні всього
малюнка, на орнаментальному заповненні
площини мотивів.
Неповторний характер мають
і Подільські рушники – це смугасті вишивки по обох
кінцях рушника. Мотиви їх у більшості геометричні.
Узори укладені 2-3 смугами. Поділля кохалося в
різнобарвному рушникові. Особливо цікаві
декоровані по всьому полотнищі синіми, чорними та
білими, а ще й сірими нитками якимось певним
орнаментом (“дамкою”, “пряником”, “ламаним
хрестом”, “зіркою”), а на кінцях їх перетикали

5. різнокольоровими смужками.
Слобожанщина (Харківщина та
Сумщина) славилась вишиваними
рушниками тамбурним швом, або по-
народному – “гачком”, неймовірно
багатим та вибагливим і дуже
розгалуженим орнаментом. Також в
основному червоними нитками. На
Сумщині нерідко такі рушники
вишивають на червоному (кумачі)
полотнищі – білими, синіми та іншими
кольоровими нитками. Характер орнаменту цих рушників складніший і
ширший.
Рушники можна читати так, як читають книги. Треба лише
розумітися на орнаментах (робота в парах)
Вставте слова: ластівка, дуб, виноград, соловей(2), калина, лілія,
зозуля, мак
На рушниках вишивали _______ — дерево нашого українського
народу, символлюбові, щастя. ________ — символ сили. Вишивали ______
— символ радостіі краси, створення сім’ї. _________ — це чарівна сила, яка
захищає від усякого зла. Таємницю життя приховує в собі і квітка _______ –
то символ дівочих чарів, чистоти та цноти. З квітами перепліталися птахи —
символи людських душ. __________ і ________ вишивались попарно, бо
________ щебече — собі пару кличе. Цих пташок вишивають на гілці калини,
що символізує продовження роду. ___________ завжди несе добру звістку.
(Відповідь: На рушниках вишивали калину — дерево нашого
українського народу, символ любові, щастя. Калину в парі з дубом —
поєднання символівсили і краси. Вишивали виноград — символ радості і
краси, створення сім’ї. Маки — це чарівна сила, яка захищає від усякого

6. зла. Таємницю життя приховує в собі і квітка лілії – то символ дівочих
чарів, чистоти та цноти. З квітами перепліталися птахи — символи
людських душ. Солов’ї і зозулі вишивались попарно, бо соловей щебече —
собі парукличе. Цих пташок вишивають на гілці калини, що символізує
продовження роду. Ластівка завжди несе добру звістку.)
Для чого ж використовували рушники? (робота в групах та
заповнення «лінії долі»)
І група
Рушник долі
Приходила людина в життя, і зустрічали її рушником. Мати готувала ще до
народження дитини рушник долі. Для хлопчика вишивала на ньому дубові
листочки, щоб сильним і мужнім був син, а для дівчини - калину, щоб гарна
була, як калина. Цей рушничокпісля народження клала мати під подушку
дитині. З ним несли дитину хрестити, на ньомублагословляламати сина чи
донькуна одруження. Цей рушник берегли все життя.
Рушник-завивач
До породіллі приходилиз рушниками, у які загорталихліб та солодощі, щоб
життя новонародженогобуло солодким. Розв'язувалирушник і промовляли:
Радуйся, земле, радій, родино, радуйся з нами, нова дитино, в тебе доволіі
ласки, і дива, хай не цурається доля щаслива.
Рушничок-уповивач
Цей рушник готувала мати до народження дитини. Вибілювала його, прала
багато разів, щоб він був м'яким. Коли вповивали дитину, промовляли:
Вповиваю тебе, сину, в рушничок біленький, щоб виростав ти великий, був
все здоровенький.
ІІ група
Рушник-утирач
Підростала дитина, а мамині руки вишивали їй рушник-утирач. На ньому
квіти, дерево з пташками і слова "Доброго ранку" або "Доброго здоров'я".
Цей рушник висів на кілочку біля дверей. Подавала мати рушник і

7. промовляла : "Утирайся, мій синочок, в рушничок біленький, та будь же з
ним щодниноньки, добрий, веселенький".
Гостеві завжди окремий утирач подавали, воду на руки поливали,
показуючи свою повагу до нього. Їх кількість і якість залежали від ступеня
заможності родини. В обстановці міщанських і багатших селянських хат такі
рушники вішали над умивальниками скоріш як прикрасу.
Стирачі
Не вибілювали рушники для витирання столу, лавок, посуду, зі
стирачем ходили доїтикорову, ним накривали хліб. Такі рушники
прикрашали непишним візерунком.
Рушник обрус
У свята застеляла мама білим обрусом стіл і клала на нього пахучу
паляницю. І світлиця ставала від того ще осяйнішою і веселішою.
Рідний обрусе, прялатебе матуся, пряла і ткала, білила. Стелила на скриню
святу білизну, в селянську хатину вселялася сила і пісня зливала гіркінь
полину.
ІІІ група
Божники, або покутники
Гордістю кожної родини були рушники для образів, Для них брали
тонке полотно. Кожен сусід чи гість, заходячи до хати, відразу міг оцінити
роботу жінок і дівчат.
Сватальні (плечові) рушники
Любовно вишивала дівчина довгими зимовими вечорами, які сватам
треба було подарувати. На знак позитивної відповіді дівчина перев’язувала
свата рушником попід ліву руку У кожній родині, де підросла дівчинка,
скриня мала повнитися рушниками. Дати рушники — традиційно означало
готуватися до весілля.

8. Весільні
Рушники на весіллі – це більше, ніж своєрідна декорація, що
прикрашала стіни і кожного героя свята. Для кожної діючої особи дівчина
вишивала свій рушник, а тому їх було багато – від 20 до 40 і навіть іноді
більше. Весільний рушник – це символдовгої дороги життя в подружжі. Був
він великим (3 – 4 м), дуже гарним. Кожна квітка тут символізувала дітей,
онуків – родину в майбутньому. Птахи – янголи-охоронці – будуть оберігати
сім’ю від усього злого.
ІV група
Поминальні
Рушником укривали віко труни, а зверху клали хліб. На довгих
рушниках труну опускали в яму. Рушником перев’язували руки покійнику.
Коли помирали молоді неодружені хлопець чи дівчина, їх перев’язували
через плече рушником. Рушниками обдаровували людей, які допомагали
родині в похованні покійного. Після поховання пов’язували жалобний
рушник на свіжопоставлений хрест.
Подарунковий
Виготовлялися спеціально з метою винагороди, прояву подяки одній
людині чи групі людей. Декорування подібних рушників було абсолютно
вільним. З початком ХХ ст. практично по всій Україні подарункові рушники
поступово витіснилися хустками - переважно фабричного виробництва.
Обиденник
З давніх давен використовував наш народ рушника з охоронною
метою. У минулому був поширений звичай виготовлення жіночим гуртом
села (Толокою), якого закопували під придорожній хрест („фігуру"),
вистеляли дорогу, ходили з ним навколо села, обперізували церкву, щоб
запобігти пошестям на худобу, стихійним лихам чи відігнати хворобу. Під
час посухи „обиденний"рушник несли до церкви і клали на образ.

9. Отже, кожну хвилину життя рушники були поруч. Тому і прислів’я
про них саме такі (учні читають розвішані прислів’я): " Хата без
рушників, що родина без дітей "; " Рушник на кілочку - хата у віночку ";
“Хата без рушників, як без вікон”.
Підсумки: Що означає рушник саме для вас? Чи потрібен він?
Вчитель: Рушник – це символ України, відбиття культурної пам’яті
нашого талановитого народу. І цінність його полягає не лише в можливості
використання в сучасному побуті. Спілкування з істинно народним
мистецтвом збагачує духовний світ людини, пробуджуєїї творчі можливості,
виховує почуття гордості й поваги до національної культури Батьківщини.
Знати свій родовід, зберігати про нього пам’ять – означає любити свою
Батьківщину. Це наш обов’язок перед минулим і майбутнім поколіннями. І
якщо ви захочете пізнати ще щось нове та цікаве про рушники, інформація
буде чекати на вас в класному куточку.
Шануйте, друзі, рушники,
Квітчайте ними свою хату,
То обереги від біди.
Шануйте ті, що дала мати,
Готуйте дітям з чистої роси,
Щоб легко їм в житті здолати
Похмурі та скрутні часи.
Шануйте, друзі, рушники!
Цікаві факти для класного куточка
Ткали рушники тільки в жіночі дні – середу, п’ятницю, суботу.
Є такий звичай у нашого народу. Навесні, на свято Юрія, яке буває 6
травня, коли зеленіли посіви, люди виходили в поле з родиною. Попереду

10. йшов батько і ніс на рушнику хліб і сіль. Мати несла в кошику різне
частування, накрите рушником. Тричі обходили поле і просили Бога, щоб
виріс великий урожай.
Найдавніший рушник, знайдений на території України, датується
кінцем X століття. На полотнищі збереглися лише сліди вишивки, тобто
проколи від голки.
Відомо також, що в XI ст. сестра Володимира Мономаха Ганна
відкрила школу, де навчалися вишивати і шляхетні дівчата і бідніші
поселянки. З тих часів відоме вишивання на дорогих тканинах золотом,
сріблом та червоним шовком.
Тканий і вишиваний рушник, як і настінне малювання, кераміка,
різьблені і мальовані меблі, килими та інші види народного мистецтва
досягли найвищого розвитку в козацьку добу на Наддніпрянській Україні.
Понад 100 технік вишивки і понад 20 технік ткацтва використовують
народні майстри при виготовлені рушника.
У Центральній Україні рушники були до півметра завширшки,
найвужчі - в Карпатах, на Поділлі та Поліссі - часом до 10 см. Найдовші
рушники були в Центральній Україні, Київському, Житомирському та
Чернігівському Поліссі. Це були тканні рушники завдовжки до 7 м на цілий
ряд ікон. Найкоротші рушники на Поділлі, Волинському Поліссі та в
Карпатах.
Найдовше і найщедріше прикрашалася хата рушниками в Центральній
та Слобідській Україні (сучасна Харківська область з прилеглими до неї
районами Донецької, Луганська та південні райони Сумської області).

11. Яскравим прикладом цього є цінна ідея славної родини Миколи й
Тамари Степаненків виготовлення всеукраїнською своєрідною толокою
„Рушника Єдності»
Автори ідеї ї проекту, побувавши в кожній області України, доносили
до людей мету створення цього унікального рушника багатьма талановитими
вишивальницями. Дуже вдало обрано мотив рушника – «дерево життя», який
властивий усім видам українського народного мистецтва, через який
розкриваються світоглядніуявлення і високийхудожній смак нашого народу.
В цьому рушнику майстерно закомпоновано найпоширеніші мотиви
інших орнаментів, використано разом з рушниковим швом багато інших
технік вишивки.
Колористика «Рушника Єдності» витримана в народній традиції, у
ньому переважає життєстверджуючий червоний колір із вкрапленнями
синього, жовтого кольорів.
У створені цього рушника взяли участь більше 1300 вишивальниць.