ччч

1. 6 січня 2015 р. 9 клас
Тема. Література українського романтизму. Поети-романтики.
П.Гулак-Артемовський, „Рибалка”, М.Костомаров, „Соловейко”, М.Петренко, „Небо”.
Мета уроку:
- ознайомити учнів з літературою українського романтизму, її ідейно-художніми
особливостями, визначити їхню роль у розвитку української літератури; дати уявлення
про романтизм як один із напрямків у мистецтві та літературі, поглибити їх знання про
представників цього руху;
- розвивати навички аналізу ліричних творів, висловлення власної думки щодо
прочитаного;
- виховувати прагнення до духовного збагачення, щирість у коханні, почуття любові до
природи, поваги до норм народної моралі й етики.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь, навичок.
Обладнання: репродукції живописних картин, твори українських поетів-романтиків.
Перебіг уроку
І.Мотивація навчальної діяльності
ІІ. Оголошення теми і мети уроку
Вступне слово вчителя
У кінці ХVІІІ– на початку ХІХ століть в Західній Європі розпочалися активні
національно-визвольні рухи, прокотилася хвиля незадоволення новими буржуазними
відносинами. Творчі особистості болісно переживали свій розлад з дійсністю, їх
обтяжувала життєва проза. Це стало поштовхом до виникнення в мистецтві та літературі
романтизму.
На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся про романтизм як нову художню манеру в
літературі і мистецтві, поглибите відомості про представників романтичного напрямку,
ознайомитеся з ідейно-художніми особливостями творів українських поетів-романтиків.
ІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.
1.Словникова робота
Романтизм – художній метод і напрям у літературі й мистецтві першої половини ХІХ
століття, пов’язаний зі змінами у свідомості митців, їхньою переконаністю в тому, що
глибинне пізнання здійснюється серцем, а не розумом.
Основні герої романтичних творів – козаки, зокрема запорожці, самовіддані захисники
Батьківщини, народні співці, яскраві особистості, здатні на прекрасні почуття, готові до
самопожертви за високі ідеали.
Усі романтичні герої високоморальні або ниці духом, надзвичайно вродливі або дуже
потворні.
Визначальні риси методу : народність, історизм, прийняття буденності й звеличення
людського духу, культ почуттів, захопленість фольклором, інтерес до фантастики.
2.Слово вчителя
Починаючи розповідь про романтизм, хотілося б наголосити, що зародився він у Західній
Європі, т. наприкінці ХVIII ст. в Німеччині. Романтики рішуче виступили проти канонів і
обмежень класицизму, не виділяли межу між видами мистецтв. У романтичних творах

2. спостерігається взаємодія поезії, музики, живопису, архітектури. Особливо цінували
романтики музику. Світ звуків, на їхню думку здатен відтворити внутрішній світ
особистості в усій повноті і багатоманітності. Із романтизмом пов’язана творчість таких
композиторів, як Шуман, Шуберт, Ф.Ліст, Берліоз, Ф.Шопен, Гофман, Дж.Верді, Паганіні,
С. Рахманінов, Глінка та багатьох інших. В образотворчому мистецтві цей напрям відкрив
велику сторінку, яку ще донині дописують, і напевно, вона залишиться для майбутнього
незавершеною. Запам’ятайте прізвища таких українських художників, як К.Брюллов,
М.Сажин, В.Тропінін, А.Мокрицький, І.Шаповаленко.У малярстві поряд з людиною
чільне місце посіла природа, ставлення до якої зазнало докорінних змін.
Зверніть увагу, як художник-романтик зобразив на картині Київ першої половини ХІХ
століття.
3. Розгляд репродукції картини «Переправа через Дніпро біля Києва»
«Автопортрета» Т. Шевченка, картини «Катерина»
Органічне поєднання людини з природою прозвучало в творчості Василя Штернберга.
Його картина „Переправа через Дніпро біля Києва” (1837) є визначним твором
українського романтизму. Тут виражені стилістичні риси романтиків: тяжіння до
драматичних емоцій, зовнішніх світлових ефектів, безмежної різноманітності світу.
Світло, що спадає на Київські гори, борючись із тінню, висвітлює далекий берег і
передній план, золотить величезну хмару на безкраї неба, на яку справа насувається грізна
темінь негоди. Уся природа видається грандіозним видовищем. Драма, що твориться на
небі, - наступ грози. Природна стихія для художника – це відповідь на программу
романтизму і самовираз особистості.
Вихований у дусі класицизму, В.Штернберг проникнувся романтичною концепцією
природи. Захоплення красою України він втілив у низці краєвидів і народних сцен,
намальованих з невластивою тоді для українською мистецтва теплотою і добродушним
гумором. Це був важливий крок, спрямований до творчості геніального Тараса Шевченка,
становлення якого як художника, поета і громадянина припадає на епоху романтизму.
„Автопортрет” Т. Шевченка (1840). Від нього повіяло свіжістю і духом нового мистецтва,
- „найромантичніший” у романтичному портреті
У картині „Катерина” (1842) за романтичною формою образів виражались патріотична
ідея і національна тема. Для утвердження романтизму цей твір мав велике значення.
На етнографічній основі, живлений новими літературними віяннями з Західної Європи,
передусім творчістю Байрона, В. Скотта, В.Гюго, А. Міцкевича та інших письменників і
з’являється український романтизм. Це було повернення до правди, простоти і народності.
Письменників-романтиків цікавлять виняткові характери, що діють у виняткових
обставинах, та внутрішній світ персонажів. Ідеал романтиків – духовно багата
особистість, яка шукає гармонії своєї душі з людьми, природою, світом.
Як же розвивався романтизм в українській літературі?
Яскравими представниками українського романтизму стали П.Гулак-Артемовський,
М.Костомаров, М.Петренко, Є. Гребінка, В.Забіла. Сьогодні на уроці ми познайомимося з
творчістю перших трьох: Гулака-Артемовського, Костомарова та Петренка.
4.Коротка розповідь про П.Гулака-Артемовського.
П.Гулак-Артемовський був викладачем Харківського університету, викладав історію,
географію і статистику. Згодом став професором цього університету. Був блискучим
оратором і на його лекціях завжди було багато слухачів навіть з інших факультетів. Він

3. ніколи не читав з конспектів, умів зацікавити студентів і утримувати їхню увагу.
Літературознавці стверджують, що початок романтизму в українській літературі припадає
на час публікації балади П.Гулака-Артемовського „Рибалка”.
Письменник вказував на причини, що спонукали його передати своєю рідною мовою твір
Йоганна Вольфганга Гете „Рибалка”: „Хотів спробувати, чи не можна малоросійською
мовою висловити почуття ніжні, благородні, піднесені...” Спираючись на традиції
світового письменства, вдаючись до багатих скарбів фольклору, Гулак-Артемовський
своїми кращими творами розширив художні образи української літератури.
5.Теорія літератури.
Балада.
-Пригадайте і скажіть, який твір ми називаємо баладою?
-Розкажіть, що ви знаєте про русалок з русальних пісень?
6.Виразне читання учнями вголос балади П.Гулака-Артемовського „Рибалка”.
7.Обмін враженнями, ідейно-художній аналіз твору.
-Доведіть, що цей твір є баладою
-Які джерела походження балади „Русалка”?
-Яким настроєм пройнятий текст?
-У чому виявляється колорит балади?
-Назвіть у творі зменшувально-пестливі форми, вигуки .
-А яка роль вигуків у цьому творі, на вашу думку?
Зачитайте, як автор передає неясні передчуття перед невідомістю, таємничістю природи,
підготовлює появу дівчини-русалки.
А зараз послухаймо твір Гете „Рибалка” і поезію російського романтика
М.Лермонтова „Русалка”.
Завдання : пояснити, що в цих трьох творах спільне, а що відмінне.
8.Компаративний аналіз творів Й.В.Гете „Рибалка” і М.Лермонтова „Русалка” з
баладою „Рибалка” П.Гулака-Артемовського (виразне читання вголос).
9.Аналіз художнього тексту на межі з образотворчим мистецтвом.
Демонстрація картини В.Штернберга „Садиба Г.Тарновського в Качанівці”.
- Розгляньте картину В.Штернберга „Садиба Григорія Тарновського у Качанівці”.
- Який настрій вона навіює?
- Простежте гру світла, тіней, кольорів на картині.
-У чому виявляється романтичний колорит картини?
- Як художник передає відчуття єдності людини і природи?
-З’ясуйте значення образів рибалки, підлітка, лебедів, садиби на цьому полотні?
10.Бесіда.
Яка роль Гулака-Артемовського в розвитку української літератури?
11.Коротка розповідь про М. Костомарова.

4. Своє життя М. Костомаров присвятив Україні, для культури якої жив і творив. Був
істориком, громадсько-політичним і культурним діячем, публіцистом, перекладачем,
фольклористом і поетом-романтиком. А також одним із засновників Кирило-
Мефодіївського товариства та автором їх програмного документу „Книги буття
українського народу”.
Поезія Костомарова характеризується широкою проблематикою і розмаїттям
жанрових форм: вірші-балади, в основу яких покладено народні вірування, легенди та
історичні перекази; особистісно-психологічна лірика з її наріканням на життя, тугою за
недосяжним щастям, молодістю.
Учні, а чи чули ви коли-небудь, як співає соловейко?
12.Виразне читання поезії „Соловейко” напам’ять (учень або учитель)
Скласти інформаційне ґроно «Спів солов’я у творі».
«приязний, люб’язний»;
здатний «перелічити зорі»
Солов’їний спів «кохання і радість»;
«біди оплакує людськії»;
стогін.
13.Обмін враженнями, ідейно-художній аналіз твору.
-Ознаки якої пори року передані в поезії?
-Як автор характеризує солов’їний спів?
-Який образ є центральним в поезії?
-Які образи- символи ви помітили в поезії?
-Знайдіть і зачитайте, в яких рядках автор застосовує романтичну антитезу.
-Як використано прийом художнього паралелелізму і яку функцію він відіграє?
-А як використано прийом метаморфози?
-Доведіть романтичний характер художнього світу М. Костомарова.
14. Коротка розповідь вчителя про М. Петренка.
Тривалий час біографія поета-романтика ХІХ століття М.Петренка була майже невідома.
Зусиллями викладачів і студентів філологічного факультету Слов’янського педінституту
майже 30 років тому було незаперечно встановлено, що поет народився 1817 року в місті
Слов’янську (Донецька область). Навчаючись у Харківському університеті, він перебував
у світі романтичних захоплень фольклором, збирав народні пісні, гарно співав, цікавився
історією України, музикою і театром. У своїх романтичних творах він змальовував два
світи – реальний та вимріяний, які утворюють єдиний світ, проте роздвоєний, наповнений
прагненнями героя до незвіданого.
До шедеврів лірики М. Петренка належить триптих „Небо”. Триптих – композиція,
складена з трьох самостійних творів, пов’язаних ідейним змістом та мотивом. Перший
твір триптиха має назву „Дивлюсь я на небо та й думку гадаю”, другий – „По небу
блакитнім очима блукаю”, третій – „Схилившись на руку, дивлюсь я...”.Ми детально
розглянемо першу поезію.

5. 15.Самостійне читання учнями поезій з циклу „Небо”.
16.Обмін враженнями, ідейно-художній аналіз твору.
-Яким настроєм пройнятий твір?
- За допомогою яких художніх засобів передано прагнення ліричного героя до ідеалу?
- Що у творі символізує образ сокола?
-У яких двох світах перебуває поет?
- Зясуйте роль фольклорних образів у змалюванні художнього світу твору.
Багато творів М.Петренка стали народними піснями і романсами.
- Пригадайте, що таке романс? (Різновид пісні про кохання).
- Послухайте у виконанні російського співака О.Малініна пісню-романс „Дивлюсь я
на небо...”
17.Прослуховування «Дивлюсь я на небо...» у виконанні О.Малініна.
18.Коротка розповідь про космонавта П.Поповича і романс М. Петренка.
Дуже любив співати цю пісню відомий космонавт, українець за походженням,
П.Попович. Коли він піднявся в космос, то з навколоземної орбіти весь світ почув , як він
заспівав: „Дивлюсь я на небо...”.
ІІІ. Закріплення вивченого на уроці матеріалу
1.Демонстрація фото храму в с. Мошни ( романтизм в архітектурі).
Пригадайте, на початку нашого уроку я говорила про те, що романтики не виділяли межу
між видами мистецтв. У романтичних творах спостерігаємо взаємодію поезії, музики,
живопису, а також архітектури. Говорячи про прагнення ліричного героя поезії
М.Петренка до неба, не можна не згадати Спасо-Преображенський храм, що знаходиться в
с.Мошни Черкаської області. Високою дзвіницею, подібною до англійських готичних
храмів, церква, як і ліричний герой поезії, ніби прагне до неба.
Споруджена вона протягом 1830-1840 років за проектом архітектора Г.Торічеллі на кошти
відомих меценатів Браницьких. Збудована церква в романтичному напрямку.
Наприкінці нашого уроку пропоную послухати уривок з музичного твору польського
композитора Ф. Шопена „Ноктюрн”, що є яскравим прикладом романтизму в музиці.
На дошці запис визначення «ноктюрн» . Нотюрн – це (фр. nocturne — нічний) —
поширена назва музичних композицій, переважно інструментальних, що навіяна
поетичним настроєм ночі.
2.Прослуховування запису музичної п’єси Ф. Шопена „Ноктюрн” (романтизм в
музичному мистецтві
ІV. Підсумок уроку
Що нового ви дізналися для себе протягом уроку? Що вам запам’яталося на
сьогоднішньому уроці?
V.Домашнє завдання
Уміти розповідати про романтизм та життєвий шлях українських поетів-романтиків,
виразно читати одну з їхніх поезій (на вибір), опрацювати сторінки підручника 190-200,

6. скласти план або тези прочитаного, виписати з конспекту уроку визначення
літературознавчих термінів, знати їх.
8 січня 2015 року.
Тема: Становлення нової літератури на західноукраїнських землях. Діяяльність
«Руської трійці», альманах «Русалка Дністрова». Творчість Маркіяна Шашкевича.
Мета уроку: продовжити ознайомлювати школярів з письменниками українського
романтизму; дізнатися про М. Шашкевича — зачинателя нової української літератури на
західних землях; проаналізувати програмові поетичні твори;
- розвивати пам’ять, культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, вміння визначати
головні
мотиви поезії, коментувати їх у зв’язку з художніми особливостями і народнопісенною
лірикою, раціонально використовувати навчальний час;
- виховувати почуття пошани до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості,
любові й поваги до батьків; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання: портрети В. Забіли, М. Шашкевича, міні-виставка книжок цих
письменників, підручник, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіозапис
поетичних творів митців.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Міні-конкурс ораторського мистецтва. Учні декламують напам’ять або виразно читають
улюблену поезію будь-якого програмового письменника літератури українського
романтизму. Визначення переможців.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Розподільно-цифровий диктант «Пізнай митця-романтика»
Завдання: заповнити таблицю «Митці-романтики», вносячи у графу номер того
формулювання, яке відповідає одному з трьох письменників.
1. Відбувши рік у Петропавлівській фортеці, він був засланий у Саратів.
2. Виховувався нянею-кріпачкою.
3. Син поміщика.
4. Псевдонім — Ієремія Галка.
5. Перший в українській літературі познайомив читачів з романтичним жанром балади.
6. Хвороба очей, яка перешкоджала діяльності цього поета-романтика.
7. Службова кар’єра перешкоджала подальшому розвитку творчості поета.
8. Один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства.
9. В останні роки життя розпочав готувати до видання зібрання своїх творів.
10. Кого мав на увазі П. Федченко, зазнаючи: «Чудове знання українського фольклору
забезпечує успіх принципового художнього експерименту»?
11. Предок запорожців.
12. За блискучі здібності під час навчання отримав прізвисько «чудесна дитина»
13. Мріяв створити словник української мови.
14. Брав безпосередню участь у викупі Т. Шевченка з кріпацької неволі.
15. Дослідник творчості письменників ХІХ ст. (І. Котляревського,Г. Квітки-Основ’яненка,
Т. Шевченка, Марка Вовчка).
16. Перекладач поеми О. Пушкіна «Полтава».
17. Сюжет твору — популярний у фольклорі багатьох народів.
18. Співробітник журналу «Украинский вестник».

7. 19. Написав Євангеліє української національної правди.
20. За його сприяння видано «Кобзар» Т. Шевченка.
21. Автор збірки «Украинские баллады».
22. Чиновник комісії духовних училищ і водночас учитель.
23. Письменник, який увів у літературу жанр романсу, пісні, медитації.
24. Викладав французьку мову в Інституті шляхетних дівчат, польську — в університеті.
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 0,5 бала.
Відповіді:
П. Гулак-Артемовський Є. Гребінка М.Костомаров
2. Рубрика «Наукова крамниця»
Завдання: доведіть або спростуйте думку:
- «Для романтизму характерне перенесення в літературу фольклорних жанрів (пісня, дума,
балада, легенда, казка)».
- «Творчість поетів-романтиків, як і творчість І. Котляревського, не є продовженням
традицій давньої літератури, зокрема демократичного письменства, вертепу, інтермедій,
віршів «мандрівних дяків».
- Поняття «романтизм» і «романтика» тотожні.
ІV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності
V. Основний зміст уроку
...Від людини залишаються тільки лиш діла її. М. Горький
Істинне призначення людини — жити, а не існувати. Дж. Лондон
1. Вступне слово вчителя
Сьогодні ми продовжуємо знайомитися з митцями-романтиками, їх творчими шедеврами.
Саме поезії цих письменників чарують нас своєю образністю, милозвучністю і водночас
дозволяють осмислити філософізм сутності людського життя.
Тож, давайте полинемо в чарівний, незвіданий світ поезії, любові...
2. Опрацювання життєвого і творчого шляху М.Шашкевича
2.1. Вступне слово вчителя.
Національний і соціальний гніт був тяжким і в Галичині та Буковині, які входили до
складу Австрії. Німецькі, польські,угорські магнати, як і українське панство, дедалі дужче
визис-кували трудовий люд. Щоб укріпити своє панування в багатонаціональній державі,
уряд прагнув посіяти розбрат між націями.
Насильницькими методами онімечувалося, ополячувалося, мадяризувалося корінне
українське населення. У Східній Галичині з 1817 року за спеціальною ухвалою уряду
викладання в усіх на-вчальних закладах проводилося тільки польською мовою. В ін- ших
регіонах Галичини українські школи були лише початкові. Русинську мову оголошено
«хлопською», «здичавілою», запере-чувалися її самобутність, саме право на
існування.Тому виникнення української літератури на західних землях затрималося.
Українські поети писали оди та панегірики штучною книжною мовою — так званим
язичієм, що являло собою мішанину слів церковнослов’янської, російської, польської мов
та місцевого діалекту.
Такі твори, звичайно, були незрозумілі народові. Призначалися вони для читачів з багатих
верств суспільства, відірваних від трудового люду, байдужих до його страждань і потреб.
2.2. Роль «Руської трійці» у національному духовному відродженні.
На початку 1832 року у Львові познайомилися і заприятелювали троє молодих людей:
семінаристи М. Шашкевич, Я. Головацький та І. Вагилевич. Зблизили їх любов до рідного
краю глибокий інтерес до життя простого люду й захоплення ідеєю національного
відродження. Всі троє писали вірші, збирали фольклорні твори. Друзі всюди ходили
разом, працювали в бібліотеках, відвідували університетські лекції, бували в церкві, вели

8. між собою нескінченні бесіди рідною мовою. За це на глум прозвали їх «руською
трійцею».
У тому ж 1823 році молоді люди заснували гурток «Руська трійця», який ставив собі за
метушляхом поширення в народі освіти, видання художніх творів і доступних
малоосвіченому люду науково-популярних праць досягти національного відродження
Галичини, вибороти громадянські права, відновити єднання з Наддніпрянською
Україною.Гуртківці «Руської трійці» збирали усну народну творчість,укладали рукописні
збірки, дещо друкували в польських збірках, вивчали історію України, готувалися
працювати серед народу, нести йому знання засобами рідної мови.
2.3. Альманах «Русалка Дністрова».
«Русалка Дністрова» — книжка, що вийшла у світ наприкінці 1836 року, але видання її
позначено 1837 роком, який і став всіма визнаною датою народження нової української
літератури в Галичині. Авторами альманаху була «руська трійця». На звороті титульної
сторінки збірки наведено слова видатного чеського вченого Я. Коллара: «Не тоді, коли очі
сумні, а коли рукидіяльні, розквітає надія».Тираж збірки становив усього одну тисячу
примірників, але тільки двісті в той час дійшло до читачів. Решту уряд конфіскував, і
книга пролежала в підвалах поліції понад десять років.
Лише після революції 1848 року продаж її дозволено. Зміст альманаху.Відкривався
«Передслів’ям» (передмовою) М. Шашкевича, де автор доводив, що руська (українська)
мова є не діалектом польської, а самобутньою мовою великого народу, закликав до
єднання всіх частин розірваної нації, до праці на благо народу. Багато місця відведено
фольклорним творам, зібраним самими укладачами або взятими з різних збірок.
Оригінальні вірші (М. Шашкевича — 6; Я. Головацького — 1;І. Вагилевича — 2).
Оповідання М. Шашкевича «Олена», у якому відображено боротьбу народу проти
поневолювачів.Переклади зі слов’янських літератур.«Русалку Дністрову» І. Франко
назвав «явищем наскрізь революційним».«Пиши, як чуєш, а читай, як видиш» —
фонетичний правопис, яким надруковано «Русалку Дністровую».
2.4. М. Шашкевич — зачинатель нової української літератури на західних землях.
М. Шашкевич — батько нового народного галицько-руського письменства (І. Франко).
2.4.1. Маркіян Семенович Шашкевич (06.11.1811–07.06.1843). Біографія митця.
Повідомлення № 1. Дитинство, юність, роки навчання
М. Шашкевич народився в селі Підліссі на Львівщині в сім’ї священика, побут якої був
близьким до селянського. Маючи добру пам’ять, Маркіян ще в дитинстві засвоїв багато
пісень, казок та інших фольклорних творів.
Початкову освіту хлопчик здобув у дяка, потім навчався в Золочівській німецькій школі, у
Львівській та Бережанській гімназіях.1829 року Маркіян вступив до Львівської духовної
семінарії і водночас записався вільним слухачем на філософський відділ університету. Він
одержав місце в семінарській бурсі, харчування й одяг, що було дуже важливо для нього,
бо його батько мав ще шестеро менших дітей, а підліська парафія відзначалася великою
вбогістю.
У семінарії були дуже суворі порядки, зокрема слухачі могли виходити з її стін лише з
дозволу начальства і тільки на визначений час. Якось Маркіян загаявся і повернувся трохи
пізніше від визначеної години. Ця незначна провина спричинила сувору кару: юнака
звинувачено у вільнодумстві й у лютому 1830 року виключено із семінарії. Хлопець
залишився без будь-яких за-собів до існування, бо його батько, розгнівавшись на
«неслухняного» сина, відмовився йому допомагати, а незабаром... помер. Маркіяна
прихистив рідний брат його матері, теж людина небагата.
Унаслідок тривалого клопотання перед консисторією Шашкевича в 1834 році було
поновлено в семінарії. Серед семінаристів Маркіян виділявся своїм гострим розумом,
талантами, освіченістю. Коли він був на останньому курсі, Перемишльський єпископ
запропонував йому після закінчення семінарії залишитися при консисторії, що давало
можливість досягти високих духовних чинів. Проте Маркіян Семенович волів стати

9. простим священиком на селі, щоб вести просвітницьку роботу серед простого люду,
шляхом освіти поліпшити його долю. Закінчивши семінарію, 1838 року, Шашкевич
одружився з дочкою священика Крушинського Юлією і дістав парафію в селі Гум-
ниськи, а згодом — Новосілки.
Повідомлення № 2. Самоосвіта Маркіяна Семеновича
Крім відвідування лекцій на філософському факультеті, багато працює в університетській
бібліотеці та приватній книгозбірні магната Оссолінського. Тут юнак читав праці з історії
України, зокрема про Запорозьку Січ та боротьбу проти іноземних загарбників. Дуже
захопившись державним подвигом Б. Хмельницького,готував до друку його біографію,
хоч ім’я видатного українського гетьмана й полководця в Польщі було заборонене.
Вивчав також історію і культуру інших слов’янських народів, багато приділяв уваги
опануванню іноземних мов. Ці знання давали йому можливість перекладати твори
польських, сербських, чеських авторів, а також із церковнослов’янських книг. Саме в
бібліотеці Оссолінського натрапив на перше видання «Енеїди» І. Котляревського,
незабаром ознайомився і з граматикою О. Павловського, «Ластівкою» Є. Гребінки, двома
томами творів Г. Квітки-Основ’яненка, збірками українських народних пісень, виданих на
Наддніпрянщині. Переконавшись, що в Східній Україні вже започатковано літературу
народною мовою, Шашкевич замислив продовжити цю справу й у Галичині,але йому не
вистачало знань про побут власного народу. Він почав записувати фольклорні твори,
вивчав народний побут, розшукував старі рукописи, збирав усілякі пам’ятки української
старожитності.
Повідомлення № 3. Творча діяльність
Ще гімназистом почав складати вірші, присвячуючи їх родинним та релігійним святам.
Писані вони були «язичиєм», яке в тічаси вважалося мовою руської (української)
літератури.
Художній доробок М. Шашкевича складається з ліричних віршів, історичних поем, балад,
байок,оповідання «Олена». Усі ці твори мають яскраво виражений романтичний характер.
Провідні мотиви громадянської лірики — любов до Батьківщини, захист прав трудового
люду, утвердження рівноправності рідної мови та культури з іншими, заклик до єднання
всіх сил нації на відродження України.
Значна частина віршів поета пройнята громадянською тугою,що було цілком природним в
умовах багатовікового національного й соціального гніту («Веснівка»).
Важливим чинником для пробудження в народі національної свідомості Шашкевич
справедливо вважав пізнання своєї власної історії, а тому саме цій темі присвятив
більшість своїх віршів і балад («Ярослав», «Хмельницького обступлення Львова»,«О.
Наливайку», «Згадка», «Погоня», «Споминайте, брате милі» та ін.).
Не цурався письменник і особистої (інтимної) лірики, ці вірші мають тужливий характер
(«Думка», «Сумрак вечірній», «Туга за милою», «Лиха доля», «Розлука» тощо).
Писав Шашкевич вірші й для дітей, вони вміщені в одному з розділів його «Читанки».
Значну частину художнього доробку письменника становлять байки, писані і прозою, і
віршами. Це — реалістичні твори. Історичний твір «Олена», названий самим автором
«казкою», є першим у новій українській літературі прозовим твором романтичного
характеру.
Одним із джерел збагачення та розвитку українського письменства, зокрема на стадії його
становлення, були переклади з інших літератур. До нас дійшло чимало перекладів М.
Шашкевича сербських народних пісень, творів сербських, чеських,польських поетів,
ритмічною прозою він переклав «Слово о полку Ігоревім».
Повідомлення № 4. Творча спадщина.. Останні роки життя
За життя М. Шашкевича з його художніх творів було надруковано близько десяти.
Пізніше, вже після смерті письменника,коли хвиля боротьби за вільний розвиток
української культури піднеслася значно вище, його літературна спадщина стала дуже

10. популярною, а тому окремі твори часто з’являлися в альманахах,збірках, в журналах та
газетах.
Велике значення для національного відродження мали й наукові праці Маркіяна
Семеновича. Одну з них — «Передслів’я» —уміщено в «Русалці Дністровій». Ще в стінах
семінарії написанополемічну працю «Азбука і abecadlo», яка 1836 року вийшла в
Перемишлі польською мовою. Вона була спрямована проти настирливого прагнення
польської шляхти й католицьких клерикалів упровадити латинський правопис у видання
українських книг. Митець твердив: «Письменство у кожного народу — це образ його
життя, його способу думати, відображення його душі,воно повинно сформуватися і
вирости з глибин рідного народу й розквітнути на його ж таки ниві...».
Постійні нестатки, напружена праця, гострі сутички з начальством згубно позначилися на
слабенькому здоров’ї М. Шашкевича. В останні місяці життя він осліп й оглух, дуже
страждав від надсадного кашлю, болю в грудях та задухи. 7 червня 1843 р.,на 32-му році
його життя обірвалось. Похований він був у селі Новосілках, а в 1893 році - в 50-ті
роковини з дня смерті - останки вірного сина України перенесено на Личаківське
кладовище у Львові, на якому здавна ховають видатних людей.
2.4.2. М. Шашкевич «Веснівка» (1835–1836).
2.4.2.1. Виразне читання поезії в ролях.
2.4.2.2. Тема: звернення квітки до весни з проханням «згорнути весь світ до себе».
2.4.2.3. Ідея: висловлення співчуття весни до квітки з приводу можливої загибелі через
імовірний мороз, вихор, бурю.
2.4.2.4. Основна думка: возвеличення краси, яка прагне протистояти лиху.
2.4.2.5. Жанр: літературна веснянка (М. Шашкевич започаткував цю традицію в
українській літературі).
2.4.2.6. Композиція: діалог між квіткою і весною.
2.4.2.7. Алегорична спрямованість твору.
Квітка просить весну дати їй таку долю, щоб вона «зацвіла, весь луг скрасила», щоб була,
«як сонце, ясна, як зоря, красна...» Звичайно ж, веснівка алегорична. В ясній долі М.
Шашкевич уявляв майбутнє України. У долі нашої країни поет передбачає і вихор, і
мороз, і бурю. Пророцтво Шашкевича повністю збулося: мороз притиснув — «і краса
змарніла». Україна втратила свій національний колорит, стала безликою під пресом то-
талітарного режиму.Веснівка письменника завершується сумно: «Жаль серцю буде». Цей
сум і досі проймає наші серця.
2.4.2.8. Художні особливості твору.
Звертання: «Нене рідная!», «Доню, голубко!».
Риторичні оклики: «Нене рідная!», «Доню, голубко!», «Весь світ до себе!».
Порівняння: «була, як сонце, ясна, як зоря, красна».
Зменшувально-пестливі слова: «ненька», «раненько», «любко», «личко», «голівонька»,
«листоньки».
Метафори: «вихор свисне», «мороз потисне», «буря загуде»,«краса змарніє», «личко
зчорніє».
2.4.2.9. Ідейно-художній аналіз поезії. Бесіда за питаннями:
- З чим у вас асоціюється весняна пора року?
- Чому весна — це відродження всього нового, доброго?
- Які погодні умови притаманні ранній весні? Що про це зазначено у творі?
- Чому М. Шашкевич називає весну матінкою?
- З яким проханням квітка звернулася до нені?
- Від чого застерігала весна красуню?
- Про що свідчить закінчення поезії?
- Яким настроєм пройнята «Веснівка»? Музикою якого характеру можна передати зміст
твору?
- Визначте особливості романтизму в поезії, наводячи переконливі обґрунтування.

11. - З якою метою М. Шашкевич написав «Веснівку»?
IІІ. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
М. Шашкевич «Веснівка»
1. Поезія написана у формі:
а) монологу; б) діалогу; в) полілогу; г) медитації.
2. У творі М. Шашкевич намагався відобразити:
а) красу весняної природи; б) алегоричні образи;
в) погодні умови, які характерні для ранньої весни;
г) взаємостосунки між батьками і дітьми.
3. Характеризуючи квітку, митець зазначив про неї, що вона:
а) розкішна; б) красива;
в) здатна протистояти будь-якому лиху; г) дрібна.
4. Своїм квітом героїня «Веснівки» бажає:
а) подолати весняні заморозки; б) розвеселити подруг;
в) скрасити луг; г) збагатити природне довкілля.
5. За яких умов героїня «згорне весь світ до себе»? Якщо:
а) буде схожою на сонце;
б) стане улюбленою квіткою всіх жінок;
в) зачарує будь-кого своїми пахощами;
г) знатиме чарівне слово.
6. Сила природи, яка не загрожує життю квітки:
а) рясний дощ; б) вихор; в) мороз; г) буря.
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 0,5 б.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Дослідіть, що свідчить у поезії М. Шашкевича «Веснівка» про вираження
громадянської туги, породженої багатовіковим національним і соціальним гнобленням.
Наведіть переконливі аргументи.
Картка № 2
1. «Веснівка» належить до значної частини поезій М. Шашкевича, які:
а) пробуджували в народі національну свідомість;
б) пройняті громадянською тугою в умовах національного і со-
ціального гніту;
в) відображали негативні явища сучасної йому дійсності;
г) відтворювали факти історичного минулого рідного краю.
Картка № 3
1. Що, на ваш погляд, символізують образи поезій М. Шашкевича «Веснівка»? Свої
припущення вмотивуйте.
VІІ. Підсумок уроку
У чому полягало значення діяльності всіх романтиків?
VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності
ІХ. Домашнє завдання : опрацювати стор.200-207, виконати тести, подані в плані
уроку, виконати роботу на картках(див. вище «Робота на картках»), дати відповіді
на запитання підручника.стор.206.