2. • Колоніальна та шовіністична політика
Російської та Австрійської імперій у царині
культури
• Піднесення визвольного руху та національної
свідомості населення
• Глибоке культурне розшарування українського
суспільства
5. Григорій Галаган –
український меценат, на чиї
кошти відкрито чимало
народних шкіл і гімназію в
Прилуках, колегію Павла
Галагана в Києві.
6. «Сокіл» (1894, В.
Нагірний, І.
Боберський).
«Січ» (1900, К.
Трильовський)
«Пласт» (1911, О.
Тисовський, І Чмола та
П. Франко)
«Січові стрільці» (1912,
К. Трильовський)
Спортивно-
фізкультурні
організації
Західної
України
7. Засновник спортово-
протипожежного руху "Січ"
(без якого не було б УСС)
Кирило Трильовський
Нагородження митрополита Андрея
Шептицького у серпні 1930 р. у
пластовому таборі на Соколі.
8. Відбувалось організаційне оформлення
науки.
Наука в Україні, зокрема гуманітарна,
набуває національного забарвлення.
Наукові дослідження та технічні винаходи в
Україні досягають європейських та світових
стандартів.
Відплив інтелектуальної еліти.
10. Михайло Сергійович
Грушевський (17 (29)
вересня 1866, Холм, нині
Польща — 25 листопада
1934, Кисловодськ,
РРФСР) — професор
історії, організатор
української науки,
політичний діяч і
публіцист, голова
Центральної Ради (1917–
1918), дійсний член
Чеської АН (1914), ВУАН
(1923) та АН СРСР
(1929), автор понад 2000
наукових праць.
Історія Русі-України — 10-томна монографія
Михайла Грушевського. Головна праця його життя.
Містить виклад історії України від прадавніх часів до
другої половини 17 століття. Писалася з перервами
протягом 1895—1933 років.
11. Дмитро Іванович Яворницький
(Еварницький) (6 листопада 1855,
с. Сонцівка — †5 серпня 1940,
Дніпропетровськ) — український
історик, археолог, етнограф,
фольклорист, лексикограф,
письменник, дослідник історії
українського козацтва, дійсний
член НТШ (1914) і ВУАН (1929).
19. • Реалізм; з’явились нові теми;
посилюється публіцистичність творів
(М. Вовчок, П. Куліш, П. Мирний, І.
Франко, Л. Українка, М.
Коцюбинський, В. Стефаник).
Друга
половина
ХІХ ст.
• Модернізм (М. Вороний у 1901 р.
оприлюднив модерністські гасла; 1907
р. – група «Молода муза» проголосила
маніфест з критикою реалізму; М.
Семенко з засновник першого укр.
об’єднання футуристів (Київ, 1913)).
Початок
ХХ ст.
22. • У #ЦейДень народився у 1819 році народився Пантелеймон Куліш - визначна
постать в українській літературі та й в історії загалом.
• Він був автором першої української фонетичної абетки, яку ще називали
“кулішівка”, або “система Куліша”. І, хоча до неї було внесено певні зміни, вона
стала основою сучасного українського правопису.
• Також йому належить авторство першого українського історичного роману під
назвою «Чорна рада», в основу якого покладені реальні історичні факти.
• То була одна з ключових постатей української культури й загалом духовного життя
другої половини ХІХ століття та водночас, можливо, найсуперечливіша особистість
своєї доби.
• Пантелеймон Куліш як дзеркало української суперечливості
https://day.kyiv.ua/…/panteleymon-kulish-yak-dzerkalo-ukray…
• Пантелеймон Куліш в «Абботсфорді»
https://day.kyiv.ua/…/is…/panteleymon-kulish-v-abbotsfordi-0
• Рятівниця Пантелеймона Куліша
https://day.kyiv.ua/…/kult…/ryativnycya-panteleymona-kulisha
• «Хутірське» обличчя українства за Пантелеймоном Кулішем
https://day.kyiv.ua/…/hutirske-oblichchya-ukrayinstva-za-pa…
• «Бронебійна публіцистика». Пантелеймон Куліш
https://day.kyiv.ua/…/bronebiyna-publicistika-panteleymon-k…
• https://www.facebook.com/il.consul.lviv/posts/19
27. • 29.09.2015 170 років тому, народився один із
батьків українського театру, визначний драматург
– Іван Карпенко-Карий.
• За двадцять років творчої діяльності Карпенко-
Карий написав близько двох десятків п'єс різних
жанрів. Серед них - побутові драми з життя села,
гостросатиричні комедії, історичні трагедії тощо.
• Захоплювало письменника героїчне минуле
рідного народу, особливо благородні лицарі —
вірні сини й захисники народної правди, борці
проти чужих і своїх гнобителів. Широко відомі
його історичні драми «Бондарівна» і «Сава
Чалий». Писав драматург і п'єси про життя
української інтелігенції.
• Письменник щиро вболівав за долю українського
театру, в якому бачив найкращий спосіб
виховувати народ, освітити ту темряву, яку він
бачив у сільському “суворому житті”.
• «Чим він був для України, для розвою її
громадянського та духовного життя, — писав І.
Франко про Карпенка-Карого, — се відчуває
кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише
читав його твори; се розуміє кожний, хто знає, що
він був одним із батьків новочасного українського
театру, визначним артистом та при тім великим
драматургом, якому рівного не має наша
література...»
• http://www.day.kiev.ua/…/vin-buv-odnim-iz-batkiv-
ukrayinsko…
• http://www.day.kiev.ua/…/vin-buv-odnim-iz-batkiv-
ukrayinsko…
31. Земерова Т. Історія України. Таблиці та
схеми / Т. Земерова. – Тернопіль :
Підручники і посібники, 2016. – 432 с.
Вікіпедія
Пласт | Народний Оглядач
Ukrclassic