Формування творчої особистості вчителя та учня в умовах впровадження нового стандарту освіти та інноваційних технологій
(із досвіду роботи вчителя початкових класів
Серпуховітіної Тетяни Іванівни)
Формування творчої особистості вчителя та учня в умовах впровадження нового стандарту освіти та інноваційних технологій
1. Формуваннятворчоїособистості вчителя та учня
в умовахвпровадження нового стандарту освіти
та інноваційних технологій
(із досвіду роботи вчителя початкових класів
Серпуховітіної Тетяни Іванівни)
Сучасне прогресивнесуспільство стрімко і динамічно розвивається.
Тому сьогодення вимагає виховання і розвиток творчої, інтелектуально
розвиненої, креативної особистості, яка вміє самостійно,без впливу зовнішніх
факторів,свідомо робити вибір, приймати рішення в любихжиттєвих
ситуаціях і нести за них особисту відповідальність.
Для мене, як вчителя, розвиток інтелектуальнихта творчих здібностей
молодшого школяра єодним із головних та важливих завдань моєї
педагогічноїдіяльності.
2. Для цього я намагаюсь постійно розвиватись,ґрунтовно вивчаючикласичні
методи психологіїта педагогіки, знайомлюсь з новими методикамита
технологіями,вдосконалюю своїзнання та розвиваю свою педагогічну
майстерність, спираючись на педагогічніінновації своїх колег,вивчаю та
використовую на уроках ІКТ.
Намагаюсь детально вивчатиі застосовувати такі методики,як:
розвивальненавчання Д. Б.Ельконіна – В. В. Давидова;
раннє й інтенсивне навчання грамоти та вдосконалення
загальнонавчальнихумінь у початковійшколіМ. О.Зайцева;
технології рівневої диференціації навчання на основі обов’язкових
результатів В. В.Фірсова;
система розвивального навчання,спрямована на розвиток творчих
якостей Г. С. Альтшуллера.
Маю певну думку,що розвиток творчого потенціалу учнів молодшої
школибудебільш ефективним та результативним під час використання в
навчально-виховному процесірізних педагогічнихметодик.
Намагаюсь створювати«Ситацію успіху».
Для створення комфортнихумов навчання, зняття шкідливоїдля психіки
маленькоїдитини напруги, на початку навчального дня необхідно
налаштуватидітей на позитивний лад.
Наприклад,вранці я проводжу з дітьми психогімнастику.
Ось один з прикладів:
Психогімнастика «Я – сонце»
3. - Діти, давайте привітаймося з сонячними промінцямиі перетворимося на
маленькісонечка.
«Я – маленьке Сонце. Я прокидаюся, вмиваюся. Я розчісую своїпромінці і
піднімаюсь вільно і урочисто.
Я – велика Куля. В мені багато тепла і світла.
Я – велике Сонце. Я дарую своєтепло всім: небу, хмаркам, річці, полям,
тваринам, людям.
Я посміхаюсь від щастя даруватитепло.»
(Діти сидять навпочіпки, піднімаються, імітують рухи, описують коло
навколо себе, рукамивід себе показують проміння, усмішку).
- Діти, який у нас став настрій?
( Так, веселий, тому що ми дарувалитепло, добро, любов).
- Яким кольором виб намалюваливеселийнастрій?
- Покладіть долоньку на грудиодинодному іподумкипобажайтеодин
одному добра.
Застосовуюю декілька різнихприйомів «Ситуації успіху». Ось деякіз них.
"Анонсування" —обговорюю з учнямимайбутню роботу,тобто проводжу
уявну репетицію майбутньоїподії. Малюкам,якіневпевненів своїх силах, це
допомагаєстворити психологічну установку на майбутній успіх, дає
упевненість у своїх силах.
"Гидке каченя" — це прийом для "зневірених" дітей. Я намагаюсь вчасно
побачити позитивні якості всіх своїх вихованців та створити для них настільки
комфортніумови, щоб малюкизнали, що у них вірять і пишаються їх
найменшими успіхами.
"Невтручання" —створюю умовидля максимального сприяння
самостійності дитини у вирішенні різноманітних проблем.
"Навмисна помилка" - застосовую різноманітні вправиз завідомо
неправильнимивідповідями,якіучнімають перевірити та виправити
помилки. Це активізує увагу учнів при перевірці знань.
"Холодний душ" — я не поспішаю підвищуватиоцінку.
4. А.С.Макаренко стверджував,що такийметод не тільки не "поливаєбальза-
мом" зачеплене самолюбство, алей трохи "підсипає солі",таким чином
підштовхуючидитину не зупинятись на місці,а вперто долатитруднощі.
"Еврика" – створюю умови,якіможуть допомогти активізуватирозумовий
процес учнів для особистого відкриття вже відомих фактів, які сприяють
мисленню та допомагають відкриватита пізнавати оточуючийсвіт.
"Допомогадруга" — це вчасна допомога та підтримка як з боку вчителя, так і
учнів. Це допомагаєдитиніподолатитруднощі набагато легше та вселити
впевненість у власні сили.
"Емоційне заохочення"- це прийом, який допомагаєдитиніповірити в себе,
в свої сили. Стараюсь похвалити за найменше досягнення,посміхнутись,
підбадьоритинавіть поглядом.
"Сходинки до успіху" — крок за кроком піднімаюся разом з учнем
сходинкамизнань.
"Вибірадекватних стимулів" — це стимул для роботи,який повинен бути
привабливим для дитини, а при втраті своєї актуальності- змінюватись.
5. "Емоційне блокування" — обмежую розгортання любихпроявів негативних
емоцій: втрати віри у власні сили,розчарування, образи. Втаких випадкахя
намагаюсь разом з дитиною зробити аналіз цієї невдачі, з'ясуватиїї
причину,спрогнозуватимайбутнійрезультат,спробувативирішити проблему
іншим способом, перемкнувшиїї з негативної оцінки подійна позитивну.
"Емоційний сплеск" —спробуватидати емоційний заряд впевненості у
важкий життєвий для дитини момент, нагадавши йому про його великі
інтелектуальні можливостіта талант.
"Стабілізація" — створюю такі умовидля діяльностівихованця, щоб загальна
позитивна реакція класу була не одноразовою, а регулярно повторювалась.
"Створення ситуації змагань" —виявляю гідних"суперників" для учнів й
утримую ситуацію інтелектуально-творчого змагання на уроці під особистим
педагогічним контролем.
"Даю шанс" — спеціально готую ситуацію, в якій учень отримує
непередбачувану для себе можливість розкрити власні можливостіта
здібності.
Здійснюю гуманно – особистісний підхід до своїх вихованців,вчу їх
сміливо доводити свою думку та чути і поважати думку іншоїлюдини. Кожна
думка маєправо на існування,навіть якщо вона відрізняється від твоєї. Кожна
дитина-не краща і не гірша,вона-інша. Налаштовую клас на щиресприйняття
найменшого досягнення однокласників, створюючиумови,якірозвивають
бажання вчитись і сміливіше долати труднощі і перешкоди. Діти неймовірно
тонко відчувають такий важливий момент і аплодують друзям без підказки
6. педагога. Цепідтримує учнів і допомагаємалюкам здолатистрахперед
невмінням та незнанням.
Від віри вчителя в учня залежить,чибуде учень вірити в себе.
Учень - це особистість, яку треба поважати, навчити вірити у власні сили і
можливостіта успішно рухатись вперед.
Оцінювання повинно бути зваженим. За теоретичний матеріал я намагаюсь
не ставити негативних оцінок,бо вважаю, що,якщо учень не знає
матеріал,значить цьому є причина: або не зрозумів пояснення,та
засоромився про це сказати. В такому випадку я займаюсь з дитиною
додатково на індивідуальнихзаняттях,щераз пояснюю складний
матеріал,даю можливість дитині підготуватись і спробуватисвої сили ще раз.
Або причина неуспішності знаходиться вдома. В цьому випадку обов′язково
проведу бесіду з батьками,спробую з'ясуватиможливідомашніпроблемита
надати посильну педагогічну та психологічну допомогу. Це, на мою думку,
може допомогтидитині підтриматиїї віру у власні сили,подолати
невпевненість, розбудитипотяг до знань.
Залучаю дітей до участі у різноманітних шкільних, міських та всеукраїнських
проектах,конкурсах,олімпіадах,виставах,виставках,благодійних акціях.
7. Люблю, ціную і пишаюсь всіма своїми дітьми, бачу в кожному із них
особистість: творчу,талановиту,здібну,працелюбну,цілеспрямовану.
Для кожного свого учня добираю особливий індивідуальнийпідхід: одній
дитині варто зробити зауваження,іншій достатньо тільки погляду,з кимось
треба пожартувати,комусь необхідно розповістипро його найкращі
якості,щоб підняти самооцінку.
Моє педагогічнекредо: «Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним,
найдорожчим, що єв житті, - з людиною. Від нас, від нашого вміння,
майстерності, мистецтва, мудростізалежить їїжиття, здоров'я, розум,
характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя, їїмісце і роль у
житті, її щастя» ( В. О. Сухомлинський).
Сучасне суспільство маєгостру потребу в інтелектуальних,самостійних,
творчих особистостях.
"Головнезавдання початкових класів – це навчити дитину вчитися,
сформуватиінструмент, без якого дитина стає невстигаючою,
нездібною…Цим інструментом є п’ять умінь: вміння спостерігати, думати,
висловлюватидумку про те, що бачу, роблю, думаю, спостерігаю, читати,
писати."( В.О.Сухомлинський).
Цю думку Василя Сухомлинського можна застосуватидо характеристики
навчального процесу й на сучасному етапі розвитку суспільства.
«Виклад матеріалу у вигляділекцій не найкращий спосіб встановлення
контакту з учнями, – пишуть американськіпедагогиМ.Гендель та І.Фіни, –
учнів треба залучатидо дискусіїй спонукатиставити запитання. Якщо вони
надто боязкі, або не можуть сформулюватизапитання, викладач мусить сам
ставити запитання й стимулюватиобговорення».
На допомогу вчителю приходять сучасні інтерактивні методинавчання,
8. які полягають у тому, що навчальний процес відбувається в активній
взаємодії та рівноправному партнерстві вчителя та всіх учнів на уроці.
Вчитель є організатором і консультантом в процесі навчання. Він взаємодіє
разом з учнями,дедіти беруть на себе взаємну відповідальність за результат.
Повноцінне формування особистості формується не у мовчазному слуханні
пояснення вчителя,а в активній колективній роботі на уроці, роботі в малихта
великих групах,дослідженняхта доводженняхсвоєї думкибез страху
критики.
Працюючиразом, учніформують навички, необхідні для самостійного життя:
активно слухати;
аналізувати;
приймати рішення;
розв’язуватиконфлікти;
критикувати не людину, а висловлену нею думку.
В своїй педагогічнійдіяльності я використовую такі інноваційні технології,як:
розвивальненавчання;
проектне навчання;
гуманно-особистісна технологія;
інтерактивні технології;
ТРВЗ (теорія розв’язування винахідницькихзадач).
Використовую спочатку такі прості інтерактивні технології:
робота в малих групах;
робота в парах;
«акваріум»;
«мозковийштурм» ;
«мікрофон».
9. Свою роботу планую разом з учнями заздалегідь: даю тему,визначаємо мету
і завдання для попередньоїпідготовки: знайти необхідну інформацію по
заданій темі та підготуватидоповідь, створюю малігрупиучнів та
розподіляю між ними завдання.
Також ефективно виконуються завдання в парах.Завдякицьму
заощаджується час на уроці,а думку групидітейможе висловити одинучень.
Це також допомагає« розкритися» слабким учням.
Так, при проведеннівідкритого уроку з основ здоров’я на тему «Вогонь-друг,
вогонь-ворог» ,була проведена ситуаційна гра «Дії під час пожежі».Діти
об’єдналися в групипо 6 чоловік жеребкуванням різнокольоровимифішками
та підготували пландій і провели інсценізацію окремоїзаданої ситуації:
1) «Як вести себе під час пожежі в лісі»;
10. 2) «Дії учнів під час пожежі вдома»;
3) «Правила поведінкипід час пожежі в школі»;
4) «Засобипожежогасіння».
А на уроці природознавства булистворені групиза темами:
1) «Що таке погода та як її передбачити»;
2) «Складовіпогоди»;
3) «Народніприкмети і передбачення погоди».
Кожна команда обговорила свою тему,склала розповідь,намалювала
малюнки,визначила доповідача та представила свій виступ.
Група експертів підвела підсумок.
А під час конкурсу «Сторінкамиукраїнськихнароднихказок» команди
активно приймалиучасть в обдумуванніта відгадуванніказок та їх героїв.
11. Також застосовую прийом роботи з навчальнимиконсультантами,коли
сильніші учніконтролюють виконання завдань,консультують учнів, надають
посильну навчальну допомогу більш слабким дітям.
Роботу в парах здійснюю так:
ставлю і пояснюю учням завдання;
об’єдную учнів в пари;
даю певний час для виконання завдання;
вислуховую відповіді(доповіді).
Учні:
Читають завдання та інформацію до його виконання.
Визначають, хто говоритимепершим.
Висловлюють своїдумки, обговорюють проблему по черзі.
Намагаються виробитиспільну думку.
Вибирають доповідача,якийвисловлюєзагальнудумку.
Робота в парах,як і любий інший метод має бути ефективним. Тому я
обов'язково:
1. Звертаю увагу на такі важливі речі,як:
12. мову тіла: «Сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся
вперед,дивіться одинодному в очі,намагайтесь «говорити» очима»;
допомагайтесусіду говорити словамиі жестами (це кивок головою,
доброзичлива усмішка, підтримуючіслова «так-так», «добре», «ти
правий»);
ставте уточнюючізапитання .Наприклад: «Тисправдімаєш на увазі,
що…?», «Чиправильно я зрозуміла, що…?»;
говоріть чітко, не відволікайтесь на інші теми, наводьтесвої прикладиі
пояснюйте свої думки.
2. Звертаю увагу дітей на те, чого не слід робити:
перебивати;
змінювати тему розмови;
давати поради;
оцінювати особу, яка говорить;
розповідатипро особисті здобутки.
Наприклад,на уроціприродознавства учнів парахвиконувалитаку практичну
роботу:
1) Визначення показників термометра за малюнками;
2) Поширення плодів і насіння у природі.
3) Розпізнавання їстівних і отруйних грибів за наочністю.
Дуже доречнийцей метод на урокахчитання при роботі зі
скоромовками,переказу змісту тексту тощо.
А на уроці з основ здоров'я парам дітей була запропонована тема «Вогонь-це
друг чиворог?».
Також використовую метод "Мозковий штурм”.
«Мозковийштурм» — одинз методів стимулювання творчої активності. Він
дозволяєзнайти рішення проблем завдяки колективному обговоренню. Був
розробленийАлексом Осборном в 1953 році на припущенні, що основною
13. перешкодою для появинових ідей є «страх оцінки»: боячись скептичного та
ворожого ставлення інших до себе,людичасто не виказують вголос цікаві та
неординарні ідеї. Техніка «мозкового штурму», пропонована Осборном,
засновується на двох головнихправилах — «не критикувати ідеї» та «з
кількостінароджується якість».
Правила мозкового штурму,якія використовую:
Говори чітко, ясно, красиво!
Тільки обгрунтованідокази!
Обдумав, сформулював, висловив!
Кожна думка важлива.
Не бійся висловитися!
Ми всі - партнери!
Обговорюємо сказане, а не людину!
Вислухав, висловився, вислухав!
Вмій погодитися і не погодитися!
Важлива кожна роль.
Це відбувається за таким планом:
1. Я визначаю тему «Мозкового штурму».
2. Учні висловлюють своїдумкита ідеї щодо вирішення запропонованої
проблеми(вони можуть бути навіть фантастичними).
3. Один з учнів - секретар, записуєна дошці всі запропоновані думки.
4. Думкита ідеї групують, аналізують, обговорюють,розвивають групою.
5. Обирають найкращі та найраціональніші рішення.
«Мозковийштурм»-цеефективний метод колективного пошуку рішень. Він
сприяє вільному висловлюванню думкикожному учаснику ізнаходженню
багатьох рішень та ідей.
Також застосовую метод "Мікрофон”, який дає можливість кожному чітко,
швидко, по черзі відповістина поставленізапитання.
14. Для цього методу використовую відповідніправила:
говорити має право тільки той учень, у кого «символічний» мікрофон;
відповідіне коментують і не оцінюють;
колихтось висловлюється, інші мають дотримуватися тиші.
Ще один з ефективних методів розвитку вміння вести дискусію,якийя
застосовую на уроках,це«Акваріум».
Я розподіляю клас на декілька груп (за кольором,фішкамиз геометричних
фігур,назвамитварин,рослинтощо) .Пропоную їм завдання для виконання та
необхідну інформацію.
Одна з груп сідає в центр класу, утворившивнутрішнєколо. Це «Акваріум».
Діти цієї групипочинають активно обговорюватипроблему.
Іншіучні мовчкиспостерігають за обговоренням.Втручатись їм заборонено.
Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:
прочитати вголос ситуацію;
обговоритиїї в групі, використовуючиметод дискусії;
дійти спільного рішення.
На виконання цієї роботи групідаю не більше 5 хвилин. Після закінчення
часу група займає свої місця, а вчитель ставить класу запитання:
Чи погоджуєтеся виз думкою групи?
Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
Якийз аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?
15. Потім місце в «Акваріумі» займає інша група, яка обговорює свою ситуацію.
Всі групипо черзі перебувають в «Акваріумі», ірезультатироботи кожної
обговорюються в класі.
Також на своїх урокахвикористовую метод навчально – рольової ,або
ділової гри.
П’ять обов'язкових етапів гри, які я застосовую на практиці:
визначення мети та завдань діловоїгри, складання плану, розробка
сценарію, порядок її проведення та правил;
розподіл ролей;
організація самостійної пошукової діяльностінад вирішенням
визначеної проблемичи її окремих елементів;
дискусія, пошук оптимальнихваріантів, захист своїх ідей та проектів,
«мозкового штурму»;
узагальнення результатів, підбиття підсумків, прийняття рішення.
Завждидотримуюсь такоїструктуригри,яка складається з:
ігрової задумки;
правил;
ігрових дій;
дидактичнихзавдань;
обладнання;
результатів гри.
Методика рольової гри відрізняються від інших тим, що вона добре відома,
звична й улюблена форма спілкування і діяльностіяк для дорослих,так і для
малюків; ефективний засіб соціалізації дитини. У грі легшедолаються
труднощі, перешкоди, психологічні бар'єри. Гра вимагаєвід учнів ініціативи,
творчості, уяви, цілеспрямованості.Вона переважно колективна, групова
форма роботи, в основі якої знаходиться змагання,яке має кінцевий
результат.
У грі учасник обов’язково повинен отримати приз:
матеріальний (грошову винагороду,кубок,статуетку);
моральний(грамоту, оголошення результату на загал);
16. психологічний(самоствердження, підвищення самооцінки);
має чітко поставлену мету й відповідний педагогічнийрезультат.
У грі відбувається психологічна переорієнтація учнів,коли кожний з них
починає розуміти, що він вже не просто учень, який відповідає перед
учителем, а особистість, яка має певні права і обов’язки та несе
відповідальність за власні дії та прийнятті рішення. Цей метод поліпшує
розумову діяльність школярів, дозволяє швидше і краще засвоїти навчальний
матеріал, тому що простий і доступнийдля маленької дитини.
Наприклад,на уроціз основ здоров'я була проведена рольова гра
«Телефон101»,де школярівчилися телефонуватиу випадку пожежі:
- Викликати пожежників по телефону треба чітко.
- Алло!Пожежа ! - Адреса?
- Вулиця Степова, 12. - Хто викликає?
- Дорошенко ІванВасильович - Що горить?
- Телевізор. – Виїжджаємо!
Також проводжу інсценування казок та подій з тем,які вивчаються.
Наприклад,на уроціз основ здоров'я була розіграна сценка «Пожежа в лісі».
А під час виховного заходу «Безпека на дорозі» першокласникиразом зі
старшокласникамиінсценувалиситуації на дорозі.
17. Рольовіігри та інсценування допомагають дітям швидшезапам'ятовувати
матеріал,якийвивчається та злагоджено іправильно діяти в під час різних
життєвих та екстремальних ситуацій.
Роботу над методом «Асоціативний кущ» проводжу так:
визначаю тему одним словом;
учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова;
спочатку виникають найстійкіші асоціації, потім другорядні;
записую відповідіу вигляді«куща», який поступово «розростається».
Цей метод універсальний на всіх етапах уроку, зокрема під час активізації,
в основній частині, як засіб перевірки знань.
На уроці з основ здоров'я під час вивчення теми «Здоров'я і хвороби» був
складенийасоціативний кущ: «Здоров'я-це…»-правильне
харчування,загартовування,режим дня,ранкова зарядка,здоровий
сон,відмова від шкідливихзвичок.
А на уроці з теми «Вогонь-друг,вогонь-ворог»:»Пожежа-це…»-
вогонь,небезпека,дим,біль,горе,жертви.
Отже, на дошціперед очима дітей виникає за їхніми відповідямицікавий
«кущ», на «гілках» якого знаходяться відомостіпро те,що вивчається на
уроці. Таким чином, урок стає цікавим і захоплюючим.
18. Іншим ефективним видом діяльностіє метод, який допомагаєпровести
дискусію зі спірної, суперечливоїтеми, - «Займипозицію». Він надає
можливість висловитися кожній дитині, продемонструвати різні думкиз
заданої теми, обґрунтуватисвою позицію.Алеякщо аргументи протилежної
сторони булипереконливішими,то навіть перейти в цю групу в будь-якийчас.
Слід використовувати дві протилежнідумки, які не мають однозначної
відповіді.
Вправа «Займи позицію» має свій порядок проведення:
1. Розміщаю плакатив протилежних кінцях класної кімнати. На одному
написано «Згоден(за/так)», на іншому – «Незгоден (проти/ні), на
третьому – «Не визначився (інше)». На плакатахможна викласти
протилежні позиції щодо проблеми.
2. Повідомляю тему і правила проведення вправи.
3. Учні, залежно від своєї думкиз обговорюваноїпроблеми,стають
біля відповідного плакату.
4. Даю кілька хвилин на підготовку та обґрунтування своєї позиції.
5. Вислуховую різні точкизору всіх бажаючих учнів.
6. Запитую, чи не змінив хтось із дітей своєї думки, чине бажає
перейти до іншого плакату? Якщо такібажаючі є, варто попроситиїх
обґрунтуватипричини зміни своєї позиції.
7. Прошу учасників назвати найпереконливіші аргументисвоєї сторони
та сторони опонентів.
Під час проведення вправи застосовую для учнів такі правила:
1. Не перебивай того,хто говорить.
2. Говорити може тільки одна людина.
19. 3. Не сперечайтесь між собою. Придумуйтенові ідеї,або наводьте нові
аргументи.
4. Переходь від одного плакату до іншого у будь-якийчас.
5. Поясни причинизміни своєї позиції.
6. Вислухай аргументи й ідеї інших.
7. Якщо тебе запитають, скажи, які аргументиабо ідеї тобі сподобалися
найбільше.
Наприклад,дітям пропонується питання: «Чизавждидобро перемагає
зло?»
Надаються три варіанти відповіді:
1) Так; 2) Ні; 3) Не можу визначитись.
У своїй роботі застосовую й інші інтерактивні методи навчання.
«Метод образного бачення» —це емоційно-образне дослідження об'єкта.
Учень подивившись на число, фігуру, слово, знак або реальнийоб'єкт,
повинен намалюватипобачені в них образи, описати, на що вони схожі.
« Метод символічногобачення» полягаєу пошуку зв'язків між об'єктом і
його символом. Наприклад, сонце- символ добра, голуб - символ миру,
пролісок-символ весни.
Я пропоную учням спостерігати за якимось об'єктом із метою побачити і
зобразити його символ у графічній, знаковій, словесної або іншій формі.
Важливо почутипояснення дітей створенних ними символів.
« Метод придумування» — це спосіб створення невідомого дітям раніше
предмету в результаті їх розумовихдій.
20. Метод «Якби...». Учням пропонується скластиопис або намалюватикартину
про те, що відбудеться, якщо в світі щось зміниться, наприклад: зникнуть
числа або слова; зникнуть птахи; хижаки стануть травоїдними; всі люди
переселяться на Марс тощо. Цей метод не тільки розвиває уяву дітей, а й дає
змогу кращезрозуміти світ,в якому живе дитина,встановити взаємозв'язок
усього зі всім.
Я вважаю,що інтерактивні вправи треба використовуватидоцільно і помірно.
На одному уроціварто застосувати не більше двохтаких методів,які
найбільш підходять до цього уроку і сприятимуть засвоєнню нового
матеріалу. Не забуваю про те,що учням треба давати для обдумування
певний час.Створюю в класіпозитивну атмосферу,яка допомагаєучню
почуватися комфортно та безпечно.
Регулярно на всіх урокахзастосовую мультимедійнітехнології, у яких
поєднується текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація.Вони
перетворили комп'ютер на повноцінного співрозмовника,застосовуючи
анімацію,відеоінформацію,навчальніфільми,презентаціїдо уроків. Це дає
можливість учням «читати»,аналізувати«живі» озвучені сторінки і виводить
навчання на більш якісний рівень.
Народна мудрість говорить: «Ненавчайте дітей так, як навчалинас. Вони
народилися в інший час».
21. Тому сучасний педагог повиненвикористовувати нові форми, методи,
засоби, прийоминавчання на уроках. Це інноваційні, зокрема інтерактивні
технології.
Вчитель повинен самовдосконалюватись,вивчатиновіметодики і
технології,щоб розкритивсі здібності і таланти своїх учнів, навчити їх
вчитися,постійно навчаючись сам.
Треба пам'ятати,що дитина росте і розвивається в новому прогресивному
суспільстві,девсе швидко міняється, і треба встигати за новими
технологіями,тому що учень заслуговуєна сучасного прогресивного вчителя.
Література
1.Дичківська І.М. Інноваційніпедагогічнітехнології. – Київ,2004.
2.ПометунН.О., ПироженкоЛ.В.Сучаснийурок. Інтерактивнітехнології
навчання. – Київ, 2005
3.Стребна О.В., Сошенко А.О. Інтерактивніметоди навчання в практиці
роботи початковоїшколи. – Харків,
2004.
4.Герега Т. Інтерактивні методи на уроках//Завуч.-№7, 2004
22. 5.Навчання в дії. Як організуватипідготовку вчителів до застосування
інтерактивних технологій навчання: Метод. Посіб. А.Панченков, О. Пометун –
К. А.П.Н.,2003
6. Пометун О.,Пироженко Л. Інтерактивнітехнологіїнавчання: теорія,
практика,досвід.-Київ., 2002
7. Шевчук І. Використання інтерактивних технологій у проведенні виховних
годин//
Початкова школа. – 2004, №5
8. Науково-методичнийжурнал «Початковенавчання і виховання» №17 (93),
2006
9. М.В.Коченгіна. Готуємось до уроків зв’язного мовлення. Вид.
«Ранок»,2008.
Використані джерела інтернетресурсу:
http://murmuienko.webnode.com.ua/news/%D1%96nteraktivn%D1%96-metodi-
navchannya-v-pochatkovikh-klasakh/
http://teacher.at.ua/publ/28-1-0-1441
https://vk.com/svitpptua
http://prolisok.it-we.net/interaktivni-metodi-navchannya-v-pochatkovij-
shkoli