2. Григорій Савич
Сковорода
(1722 р. - 1794 р.)
Український просвітитель-гуманіст,
філософ, поет, педагог.
Збірка "Сад божественних пісень"
є своєрідним ліричним щоденником, в
якому відбилися життєві події, роздуми,
ліричний настрій їх автора.
Освіту здобув у Києво-Могилянській
академії.
З 1770-х років вів життя
мандрівного філософа.
Спадщина письменника-філософа
складається з філософських
трактатів, поезій, байок. У творах
відбито філософські погляди
автора: життя людини — це
постійне самопізнання,
самовдосконалення.
3. Іван Петрович
Котляревський
(1769 р. - 1838 р.)
Український письменник, поет,
драматург, основоположник сучасної
української літератури, громадський
діяч.
Іван Котляревський зробив
найвагоміший внесок у становлення
сучасної української літературної
мови.
В умовах занепаду всіх різновидів
староукраїнської писемної мови, його
поема «Енеїда», п'єси «Наталка
Полтавка» і «Москаль-чарівник»,
започаткували новий етап
формування літературної мови.
4. Григорій Федорович
Квітка-Основ'яненко
(1778 р. - 1843 р.)
Український прозаїк, драматург,
журналіст, літературний критик і
культурно-громадський діяч.
Г. Квітка-Основ’яненко -
засновник художньої прози і жанру
соціально-побутової комедії в
класичній українській літературі.
Найвідоміші твори:
«Конотопська відьма»,
«Маруся»,
«Сватання на Гончарівці»,
«Сердешна Оксана»,
«Козир-дівка»,
«Ганнуся»,
«Шельменко-волосний писар» та інші.
5. Євген Павлович
Гребінка
(1812 р. – 1848 р.)
Український письменник, педагог,
видавець
У своїх байках, побудованих на
протиставленні й зіткненні
характерів, добра і зла, Є.Гребінка
досяг простоти й легкості стилю,
влучності характеристики
персонажів.
Лірична поезія є найяскравішою гранню
творчості Гребінки.
«Ні, мамо, не можна нелюба любить»
стала народною піснею.
Романс на слова Гребінки «Очи черные,
очи страстные» приніс Гребінці ще й
світову славу.
В історії української культури
Є.Гребінка залишився навічно ще й
як щирий учасник у вирішенні
Шевченкової долі, коли брав
участь у викупі його з кріпацтва та
допоміг видати «Кобзар» 1840 року.
6. Тарас Григорович
Шевченко
(1814 р. - 1861 р.)
Український поет, письменник,
художник, громадський та політичний
діяч.
Член Кирило-Мефодіївського
братства.
“ Він був сином мужика — і став
володарем у царстві духа ”
Іван Франко
7. Шевченків “ Кобзар ”
започаткував новий етап у
розвитку української
літератури і мови, а його
живописна і граверська
творчість стала визначним
явищем не лише
українського, а й світового
мистецтва.
8. Микола Іванович
Костомаров
(1817 р. - 1885 р.)
Видатний український та російський
історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик,
мислитель, громадський діяч,
етнопсихолог.
Найвідоміші твори:
«Книга буття українського народу »,
«Богдан Хмельницький »,
«Руїна»,
«Мазепа»,
«Правда москвичам про Русь»,
«Правда полякам про Русь»,
«Українські балади»,
«Сава Чалий»,
«Переяславська ніч»,
«Останні роки Речі Посполитої»
9. Леонід Іванович
Глібов
(1827 р. - 1893 р.)
Український письменник, поет, байкар,
видавець, громадський діяч.
Широке визнання в українській
літературі Л.Глібов здобув як байкар.
Усього він написав понад сотню
творів цього жанру.
Глібов змалку надивився на
поміщицьку жорстокість і людські
бідування. Чи не тому, за свідченням
сучасників, першим, ще дитячим його
твором була сатира на одного з
місцевих поміщиків.
10. Марко Вовчок
(1833 р. - 1907 р.)
Українська письменниця,
перекладачка.
Марко Вовчок збагатила українську
літературу жанрами:
- соціально-проблемного оповідання
(«Козачка», «Одарка», «Горпина»,
«Ледащиця», «Два сини»),
- баладного оповідання («Чари»,
«Максим Гримач», «Данило Гурч»),
- соціальної повісті («Інститутка»),
- психологічного оповідання й повісті
(«Павло Чорнокрил», «Три долі»),
- соціальної казки.
11. Анатолій Патрикійович
Свидницький
(1834 р. - 1871 р.)
Український письменник, громадський
діяч і фольклорист.
А. Свидницький входив до таємного
студентського товариства, яке
ставило своїм завданням боротьбу з
царським режимом, ширило
заборонену літературу, домагалося
заснування недільних шкіл тощо.
В студентські роки починає писати,
створює низку високопатріотичних
поетичних творів, до яких сам писав
музику.
Роман «Люборацькі» - головний твір
А.Свидницького. Це хроніка (значною
мірою автобіографічна) занепаду
священницького роду Люборацьких у
трьох поколіннях, на реалістично
відтвореному тлі панування
польських панів на Поділлі, утисків
царського режиму.
12. Іван Семенович
Нечуй-Левицький
(1838 р. - 1918 р.)
Український прозаїк, перекладач,
письменник.
Романи:
«Хмари»,
«Над Чорним морем»,
«Гетьман Іван
Виговський»,
«Князь Єремія
Вишневецький»
Повісті:
«Дві московки»,
«Рибалка Панас Круть»,
«Причепа»,
«Микола Джеря»,
«Кайдашева сім'я»
Створивши ряд високохудожніх
оповідань та повістей,
зобразивши в них тяжке життя
українського народу другої
половини XIX ст., ввійшов в
історію української літератури як
видатний майстер художньої
прози.
13. Михайло Петрович
Старицький
(1840 р. - 1904 р.)
Український письменник, театральний
і культурний діяч.
Один з корифеїв українського
побутового театру.
М. Старицький був справжнім
учителем молодих українських
письменників і відіграв велику роль в
організації літературного життя
1890-х рр.
В історії української драматургії
Старицький відзначається як
видатний майстер гострих
драматичних ситуацій і сильних
характерів.
Поетичну творчість М.Старицький
розпочав перекладами з О. Пушкіна,
М. Лермонтова, М. Некрасова,
Г.Гейне, А. Міцкевича, В. Шекспіра та
ін.
14. Марко Лукич
Кропивницький
(1840 р. – 1910 р.)
Український письменник, драматург,
театральний актор.
З іменем М. Кропивницького пов'язані
створення українського професійного
театру.
М. Кропивницький написав 40 п'єс (серед
яких широко відомі «Дай серцю волю,
заведе в неволю», «Доки сонце зійде,
роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук»,
«По ревізії»).
Під керівництвом М.Кропивницького
розпочали свою діяльність славетні
актори М.Садовський, М.Заньковецька,
П.Саксаганський.
15. Панас Мирний
(1849 р. – 1920 р.)
Український прозаїк та
драматург.
Оповідання : «Лихий попутав»,
автобіографічне оповідання
«Ганнуся», цикл оповідань «Як
ведеться, так і живеться»,
«Пасічник», «Яків Бородай»,
«Замчище», «Визвол»,
«Морозенко»
Повісті : «П'яниця», «Лихі люди»,
«Лихо давнє й сьогочасне»,
«Голодна воля», «За водою»
Романи : «Хіба ревуть воли, як
ясла повні?», «Повія»
Новела : «Лови»
П’єса : «Лимерівна»
16. Іван Карпенко-Карий
(1845 р. - 1907 р.)
Український письменник, драматург,
актор, ерудит, один з корифеїв
українського побутового театру.
І. Тобілевич (Карпенко-Карий)
найповніше реалізував себе в жанрі
комедії, яка завдяки своєрідній
індивідуальній творчій манері
драматурга стала самобутнім
явищем в історії української
культури і набула «характеру
вельмиповажного театрального
жанру»
Усього І. Карпенко-Карий написав 18 п'єс:
«Бурлака», «Безталанна», «Бондарівна»,
«Розумний і дурень», «Наймичка», «Мартин
Боруля», «Гроші», «Сто тисяч», «Батькова
казка», «Понад Дніпром», «Чумаки», «Сава
Чалий», «Хазяїн», «Гандзя» та інші.
17. Іван Якович Франко
(1856 р. - 1916 р.)
Видатний український письменник,
поет, публіцист, перекладач, учений,
громадський і політичний діяч.
І. Франко був першим серед
українських літераторів, який
заробляв собі на життя
літературною працею.
Його творча спадщина багата та
різноманітна, яка нараховує
близько 4000 літературних,
публіцистичних та наукових
творів.
Він один із небагатьох у світі
авторів, який вільно писав трьома
мовами (українською, польською,
німецькою) та здійснював
переклади з 14 мов.
18. Ольга Юліанівна
Кобилянська
(1863 р. - 1942 р.)
Українська письменниця, учасниця
феміністичного руху на Буковині.
О. Кобилянська створила десятки
оповідань, нарисів, новел, повістей,
критичних і публіцистичних
статей, перекладів та лишила
значне за обсягом листування.
Частина її творів написана
німецькою мовою.
Найкращі твори письменниці вийшли
у перекладах багатьма мовами.
19. Михайло Михайлович
Коцюбинський
(1864 р. - 1913 р.)
Український письменник, громадський
діяч, голова «Просвіти» в Чернігові.
Твори “ Тіні забутих предків”, “Fata
morgana”, “Харитя”, “Маленький
грішник” і багато інших були
екранізовані.
Найвідоміші твори:
“ Дорогою ціною ”, “ На крилах пісні ”,
“ Лялечка ”, “ На острові ”,
“Intermezzo”, “Fata Morgana”, “ Коні не
винні ”, “ Тіні забутих предків ” та
інші.
М. Коцюбинський є одним із
найоригінальніших українських
прозаїків.
Одним із перших в українській
літературі усвідомив потребу її
реформаторства в напрямі модерної
європейської прози.
20. Леся Українка
(1871 р. - 1913 р.)
Українська письменниця,
перекладач, культурний діяч.
Леся Українка писала у жанрах
поезії, лірики, епосу, драми, прози,
публіцистики.
Також працювала в ділянці
фольклористики і брала активну
участь в українському
національному русі.
Відома завдяки своїм збіркам поезій
«На крилах пісень» , «Думи і мрії»,
«Відгуки», поем «Давня казка»,
«Одно слово», драм «Бояриня»,
«Кассандра», «В катакомбах»,
«Лісова пісня» та ін.
21. Богдан Лепкий
(1872 р. - 1941 р.)
Український поет, прозаїк,
літературознавець, критик,
перекладач, історик літератури,
видавець, публіцист, громадсько-
культурний діяч, художник.
Творча спадщина становить понад
80 власних книг, у тому числі цикл
романів «Мазепа», повісті,
оповідання, казки, спогади, збірки
віршів та поем, а також переклади,
літературознавчі розвідки, статті
літературного та мистецького
спрямування; він — упорядник і
видавець 62 томів творів української
класики.
22. Використано матеріали:
1. https://uk.wikipedia.org
2. Україна: хронологія розвитку. В 6 т. Т. 5
Імперська доба. 1800-1917 рр. / авт., керівники
проекту: А.В.Толстоухов , В.О.Зубанов. – Київ:
КРІОН, 2011. – 560 с.: іл.
3. Українки в історії / В. К. Борисенко, М. І.
Головащенко, О. П. Кривоший [та ін.] ; ред.
В.К.Борисенко ; Київський національний
університет ім. Т.Шевченка. – Київ : Либідь, 2004. –
326, [2] c.: іл.
4. Енциклопедія Сучасної України. В 15 т.
5. Українська Радянська Енциклопедія. В 12 т.
6. Музика Мирослава Скорика (викон. Я. Джусь)
Запрошуємо до
бібліотеки ВНАУ
Підготувала Наталя Латуша
