SlideShare ist ein Scribd-Unternehmen logo
1 von 78
Тема 4. Класифікація та
географічна оцінка
туристичних ресурсів
4.1. Зміст понять "туристичні" та "туристично-
рекреаційні" ресурси
4.2. Підходи до класифікації туристичних ресурсів
4.3. Проблеми освоєння та користування
туристичними ресурсами.
Зміст понять "туристичні" та "туристично-
рекреаційні" ресурси
Під туристичними ресурсами розуміють
сукупність природних та штучно
створених людиною об'єктів, що мають
комфортні властивості та придатні для
створення туристичного продукту.
Підходи до визначення поняття
«туристичні ресурси»
• Смаля І.В.; Дефера П.; М. Мальської,
Н. Антонюк, Н. Ганич; І. Зоріна, В.
Квартальнова.
Функціональний
підхід
• Квартальов В.А., Мироненко М.С.,
Твердохлєбов І.Т., Олійник Я.Б., Кузик
С, Школа І. М., Любіцева О.О.
Еколого-
економічний
підхід
• Труасі М.; Чабба М. та Чабба X.
Н.В.Фоменко; М. Борущака.
Територіальний
підхід
Еколого-економічний підхід
Я.Б. Олійник,
А.В. Степаненко
сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів,
що мають комфортні властивості.
С. Кузик об'єкти та явища природного й антропогенного походження,
які використовують або можуть бути використані для
туристичної діяльності.
особливість туристичних ресурсів полягає в тому, що вони
мають властивість відновлювати фізичні і духовні сили
людини, розвивати їх, вони також придатні для надання
найрізноманітніших послуг, потреби в яких виникають під час
мандрівки туристів
О.О. Любіцева об'єкти природи, історії, культури, поточні події, явища, які
можуть бути використані у процесі створення та реалізації
туристичного продукту, будучи мотиваційною підставою для
його вибору, наприклад за видом, сезоном та іншими
ознаками
І.М. Школа сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів,
придатних для виробництва туристичного продукту
Функціональний підхід
І. Зорін, В.
Квартальнов
природні, історичні, соціально-культурні об'єкти, з об'єктами
туристичного показу включно, а також інші об'єкти, здатні
задовольняти духовні потреби туристів, сприяти відновленню та
розвитку їх фізичних сил
В. І. Криворучко, Л. В.
Криворучко, А. В.
Островерхов, І. П.
Лебедева
природні, історичні, соціально-культурні й інші об'єкти, що
стимулюють туристів до подорожі, здатні задовольняти потреби у
відновленні та розвитку фізичних, емоційних та інтелектуальних
сил людини
І.В. Смаль сукупність природних і соціально-культурних комплексів та їх
елементів, що сприяють задоволенню фізіологічних та соціальних
потреб людини, відновленню її працездатності і які при сучасній та
перспективній структурі рекреаційних потреб і техніко-економічних
можливостях, використовуються для прямого й опосередкованого
споживання та виробництва туристичного продукту.
М. Мальська, Н.
Антонюк і Н. Ганич
специфічні властивості природного середовища, а також їх
поєднання, прояви людської діяльності, природні, історичні,
соціально-культурні об'єкти, які є предметами зацікавлення
туристів, стимулюють їх до подорожі, здатні задовольнити їхні
потреби у відновленні та розвитку фізичних, емоційних та
інтелектуальних сил.
П. Дефер сукупність природних і створених людиною ресурсів та всі види
людської діяльності, які викликають інтерес туристів незалежно від
навколишньої ситуації.
Територіальний підхід
М. Труасі сукупність природних, створених працею людини та
"додаткових" ресурсів для послуг, які охоплюють інфраструктуру
району і всі підприємства з прийому та обслуговування туристів.
М. Чабб і Х.Р.
Чабб
виділяють розвинені і неопрацьовані ресурси туристичних
потреб. Розвинені ресурси включають шосе, засоби
обслуговування, каналізацію, будинки, і так далі, які полегшують
використання даної області. І навпаки, неопрацьовані ресурси
можуть бути знайдені, і в міському й глухому навколишньому
середовищі, але ступінь, до якого вони визнані, також -
індивідуальний і часто залежить від ситуації.
Н.В. Фоменко сукупність унікальних явищ природи та історико-культурних і
сучасних об'єктів. Автор вважає,що привабливі ландшафти,
чисте повітря, незабруднена вода у водоймах, просторі пляжі,
різноманіття лісових насаджень - все це належить до
туристичних ресурсів, які роблять даний район привабливим для
туристів
М. Борущак Сукупність території і акваторії, маршрути і парки, ландшафти і
природно-кліматичні зони.
Всесвітня туристична організація ще більше розширює
межі поняття туристичних ресурсів, виділяючи наступні
групи:
• природні багатства;
• енергетичні багатства;
• людський фактор (демографічні й культурологічні
аспекти);
• інституціональні, політичні, юридичні та адміністративні
аспекти;
• соціальні аспекти, особливості соціальної структури,
традиції в сфері освіти, охорони здоров'я й відпочинку;
• різні блага й послуги, транспорт, зв'язок, інфраструктура
сфери відпочинку і розваг;
• економічна і фінансова діяльність.
4.2. Підходи до класифікації
туристичних ресурсів
• 1) сутнісний (за предметною сутністю ресурсу);
• 2) діяльнісний (за характером використання в туризмі);
• 3) атрактивний (за 'мірою та формою залучення до
туристичної діяльності);
• 4) ціннісний, оснований на унікальності даного ресурсу;
• 5) функціональний, оснований на неповторності
туристичних умов і ресурсів в поєднанні з
комплексністю їх використання;
• 6) еколого-економічний (за споживчою вартістю
ресурсу).
Сутнісний підхід
Туристичні ресурси
Природні Інфраструктурні Культурно-історичні
Ландшафтні Бальнео-
логічні
Кліматичні
Моря
та
морські
узбережжя
Територія
Географічне
положення
Господарський
комплекс
Екологічний
стан
Населення
Транспорт,
транспорт
на мережа
Соціальна
інфраструктура
Національні парки
Культурні
ландшафти
Інформація Управління Культурні місця
Археологічні
Архітектурні
Історії
та
культури
Техногенні
Комплекси
Традиційні промисли
та ремесла
Монументальне
мистецтво
Садово-
паркові
Замкові
Монасти-
рські
Демографічна,
Соціальна,
професійна,
етно-релігійна
Рельєфу
Біотичні
Річки,
озера,
водосховища
Лікувальні
грязі
Мінеоальні
води
Діяльнісний підхід
Туристичні ресурси
Туристичні блага,
наявність яких
об'єктивна і
практично не
залежить від
людської
діяльності.
Туристична
інфраструктура
Туристичні
ресурси, створені
людською працею
Атрактивний підхід
• а) об'єкти показу або атрактивні об'єкти, які включають
до складу турпродукту і використовують як елементи
програмного забезпечення турів;
• б) об'єкти дозвілля, які можуть становити як програмне
забезпечення, так і входити до складу додаткових
послуг, що надаються в місцях відпочинку.
Ціннісний підхід
• світова культурна та природна спадщина
• національне культурно-історичне і природне
надбання.
Країни-лідери за кількістю світових культурних
і природних атракцій, що входять до складу
ЮНЕСКО
• Італія (43 об'єкти)
• Іспанія (40)
• Китай (37)
• Франція і Німеччина (по 33 об'єкти у
кожній).
Еколого-економічний підхід
а) туристичні блага, споживання яких не залежить від
людської діяльності на певній території (наприклад, клімат
чи наявність морських акваторій);
б) туристичні блага, споживання яких залежить від
екологічного стану території і природоохоронної діяльності
(стан води, повітря, ґрунтів, рослинного покриву тощо);
в) туристичні ресурси постійного моніторингу і відповідного
вкладання капіталу і праці на відновлення ресурсів, їх
атрактивних властивостей (наприклад, шляхом
реставрації, реконструкції, розвитку відповідної
інфраструктури);
г) туристичні ресурси цільового призначення, створені
задля пожвавлення туристичної діяльності на даній
території.
•Архітектурні
•Археологічні
•Культурологічні
•Паркові
•Техногенні
• Громадські
• Мистецькі
• Спортивні
• Історичні
• Політичні
• Релігійні
• Природні явища
• Технічні
• Інформаційні
• Інноваційні
• Рекламні
• Управлінські
• Кліматотерапевтичні
• Лісові
• Водні
• Флоро-фауністичні
• Бальнеологічні
• Орографічні
• Ландшафтні
Природні
Техноло-
гічні
Суспільні
Подієві
Класифікація типів туристичних
ресурсів за О.О. Бейдиком
Туристичні
ресурси
природно-
географічні
природно-
антропогенні
суспільно-
Історичні
Суперточка-
тур
• П. Дефер поділив всі туристичні ресурси на:
• гідром - туристичні ресурси, пов'язані з
водними ресурсами;
• фітом - туристичні ресурси, пов'язані із
землею;
• літом - туристичні ресурси, створені працею
людини й пробуджуючий туристський інтерес;
• антропом - туристичні ресурси як види
людської діяльності, які можуть викликати
інтерес туристів.
М. Труаси виділяв три основних групи на основі
ознаки присутності антропогенного впливу:
• природні туристичні ресурси, як природно-
кліматичні умови;
• туристичні ресурси, створені працею
людини як сукупність об'єктів показу і
туристського інтересу;
• додаткові туристичні ресурси - створені
працею людини, але використовувані для
обслуговування туристів, тобто індустрія
туризму й т.ін.
Класифікація природних рекреаційних ресурсів за
ступенем використання
Вичерпні - це ресурси, обсяг
яких під час використання
поступово зменшується.
Невичерпні – це ресурси,
використання яких не призводить
до загального зменшення їх запасів
на Землі.
Відновлювані
– це природні
ресурси, які під
час
використання
безперервно
відновлюються
природою:
родючі ґрунти,
рослинність і
тваринний світ.
Невідновлювальні
– це ресурси,
використання яких
призводить до
поступового
вичерпання запасів:
більша частина
корисних копалин.
Водні ресурси –
це гідрологічні та
лімнологічні (річ-
ки, водосховища і
ставки, канали і
моря), бальнеоло-
гічні (мінеральні
й термальні води)
і бальнеогрязьові
(запаси грязей)
ресурси.
Кліматичні ре-
сурси – це спри-
ятливі погодні умо-
ви: сонячне сяйво,
як джерело світла,
тепла та енергії;
ультрафіолетове
випромінювання;
чисте, насичене
фітонцидами та іоні
зоване повітря
тощо.
Сім чудес давнього світу
1. Піраміда Хеопса
2. Сади Семіраміди
3. Статуя Зевса в Олімпії
4. Храм Артемі́ди
5. Мавзолей в Галікарнасі
6. Колос Родоський
7. Александрійскький маяк
Єгипетські піраміди Час створення-XXVII ст. до.н.р.
» 0dccb256c66f4ef0
e88f0438bfa8ce40.
jpg
Сади Семіраміди
Сім нових чудес світу
1. Велика Китайська стіна (КНР)
2. Покинуте античне місто Петра (Йорданія)
3. Палац-мавзолей Тадж-Махал (Індія)
4. Римський Колізей (Італія)
5. Священне місто інків Мачу-Пікчу (Перу)
6. Статуя Христа Спасителя в Ріо-де-Жанейро
(Бразилія)
7. Піраміда майя Чічен-Ітца на півострові
Юкатан (Мексика)
ВЕЛИКА КИТАЙСЬКА СТІНА
ДАВНЄ МІСТО
ПЕТРА
МЕЧЕТЬ ТАДЖ - МАХАЛ
АМФІТЕАТР КОЛІЗЕЙ
ДАВНЄ МІСТО МАЧУ-ПІКЧУ
СТАТУЯ ХРИСТА-СПАСИТЕЛЯ
ЧІЧЕН-ІЦА – ДРЕВНЄ МІСТО ПІРАМІД
Сім природних чудес світу
Амазонія
Затока Халонг
Водоспади Ігуасу
Острів Чеджу
Національний парк Комодо
ПІДЗЕМНА РІЧКА ПУЕРТО ПРИНЦЕСА
СТОЛОВА ГОРА
1. Київо-Печерська Лавра
2. Софіївський парк
3. Каменець-Подільський
4. Острів Хортиця
5. Херсонес Таврійський
6. Софія Київська
7. Хотинська фортеця

Weitere ähnliche Inhalte

Ähnlich wie Тема 4.pptx

екскурсознавство 1 лекція (2)
екскурсознавство 1 лекція (2)екскурсознавство 1 лекція (2)
екскурсознавство 1 лекція (2)
cit-cit
 
Ekologichna otsinka rekreatsiynikh_resursiv_khersonskoyi_oblasti
Ekologichna otsinka rekreatsiynikh_resursiv_khersonskoyi_oblastiEkologichna otsinka rekreatsiynikh_resursiv_khersonskoyi_oblasti
Ekologichna otsinka rekreatsiynikh_resursiv_khersonskoyi_oblasti
Kateryna Hontar
 
освітня галузь «суспільствознавство»ч2
освітня галузь «суспільствознавство»ч2освітня галузь «суспільствознавство»ч2
освітня галузь «суспільствознавство»ч2
270479
 

Ähnlich wie Тема 4.pptx (20)

Методичні рекомендації з організації та проведення пошуково-дослідницької роб...
Методичні рекомендації з організації та проведення пошуково-дослідницької роб...Методичні рекомендації з організації та проведення пошуково-дослідницької роб...
Методичні рекомендації з організації та проведення пошуково-дослідницької роб...
 
Кращі практики розвитку туризму у тергромадах
Кращі практики розвитку туризму у тергромадахКращі практики розвитку туризму у тергромадах
Кращі практики розвитку туризму у тергромадах
 
Доповідь Формування ПІЗНАВАЛЬНИХ Умінь учнів у позакласній роботі. Форми тур...
Доповідь Формування  ПІЗНАВАЛЬНИХ Умінь учнів у позакласній роботі. Форми тур...Доповідь Формування  ПІЗНАВАЛЬНИХ Умінь учнів у позакласній роботі. Форми тур...
Доповідь Формування ПІЗНАВАЛЬНИХ Умінь учнів у позакласній роботі. Форми тур...
 
тема 11
тема 11тема 11
тема 11
 
екскурсознавство 1 лекція (2)
екскурсознавство 1 лекція (2)екскурсознавство 1 лекція (2)
екскурсознавство 1 лекція (2)
 
218
218218
218
 
Природні ресурси: економія, вторинне використання, утилізація відходів
Природні ресурси: економія, вторинне використання, утилізація відходівПриродні ресурси: економія, вторинне використання, утилізація відходів
Природні ресурси: економія, вторинне використання, утилізація відходів
 
Туризм як тренд: інноваційна діяльність бібліотек на допомогу розвитку громади
Туризм як тренд: інноваційна діяльність бібліотек  на допомогу розвитку громадиТуризм як тренд: інноваційна діяльність бібліотек  на допомогу розвитку громади
Туризм як тренд: інноваційна діяльність бібліотек на допомогу розвитку громади
 
Сатанівська Перлина
Сатанівська ПерлинаСатанівська Перлина
Сатанівська Перлина
 
Туризм в національних природних парках України
Туризм в національних природних парках УкраїниТуризм в національних природних парках України
Туризм в національних природних парках України
 
Бібліотечне краєзнавство: від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
Бібліотечне краєзнавство: від книгозбірні до інформаційно-туристичного центруБібліотечне краєзнавство: від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
Бібліотечне краєзнавство: від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
 
модель
модельмодель
модель
 
Туристична індустрія
Туристична індустріяТуристична індустрія
Туристична індустрія
 
Ekologichna otsinka rekreatsiynikh_resursiv_khersonskoyi_oblasti
Ekologichna otsinka rekreatsiynikh_resursiv_khersonskoyi_oblastiEkologichna otsinka rekreatsiynikh_resursiv_khersonskoyi_oblasti
Ekologichna otsinka rekreatsiynikh_resursiv_khersonskoyi_oblasti
 
Vidh hran sty
Vidh hran styVidh hran sty
Vidh hran sty
 
освітня галузь «суспільствознавство»ч2
освітня галузь «суспільствознавство»ч2освітня галузь «суспільствознавство»ч2
освітня галузь «суспільствознавство»ч2
 
Rekreatsiine ta turistichne_raionuvannia
Rekreatsiine ta turistichne_raionuvanniaRekreatsiine ta turistichne_raionuvannia
Rekreatsiine ta turistichne_raionuvannia
 
Досвід CША у залученні громади до збереження історичної спадщини
Досвід CША у залученні громади до збереження історичної спадщиниДосвід CША у залученні громади до збереження історичної спадщини
Досвід CША у залученні громади до збереження історичної спадщини
 
Презентація №2 до теми 1. Туризм як світове глобальне явище
Презентація №2 до теми 1. Туризм як  світове глобальне явищеПрезентація №2 до теми 1. Туризм як  світове глобальне явище
Презентація №2 до теми 1. Туризм як світове глобальне явище
 
Презентація №2 до теми 1. Туризм як світове глобальне явище
Презентація №2 до теми 1. Туризм як світове глобальне явищеПрезентація №2 до теми 1. Туризм як світове глобальне явище
Презентація №2 до теми 1. Туризм як світове глобальне явище
 

Mehr von ssusera3efcf

Mehr von ssusera3efcf (13)

Spain.ppt
Spain.pptSpain.ppt
Spain.ppt
 
Гастротуризм Україною (1).pptx
Гастротуризм Україною (1).pptxГастротуризм Україною (1).pptx
Гастротуризм Україною (1).pptx
 
Porter Analysis Microsoft Gaming (1).pptx
Porter Analysis Microsoft Gaming (1).pptxPorter Analysis Microsoft Gaming (1).pptx
Porter Analysis Microsoft Gaming (1).pptx
 
Accident Reporting.ppt
Accident Reporting.pptAccident Reporting.ppt
Accident Reporting.ppt
 
TASK 3.pptx
TASK 3.pptxTASK 3.pptx
TASK 3.pptx
 
levels of product by kotler.pdf
levels of product by kotler.pdflevels of product by kotler.pdf
levels of product by kotler.pdf
 
characteristics of the tourism market.pdf
characteristics of the tourism market.pdfcharacteristics of the tourism market.pdf
characteristics of the tourism market.pdf
 
Alan Mulally.pdf
Alan Mulally.pdfAlan Mulally.pdf
Alan Mulally.pdf
 
Практика 3. Теорії торгівлі.pptx
Практика 3. Теорії торгівлі.pptxПрактика 3. Теорії торгівлі.pptx
Практика 3. Теорії торгівлі.pptx
 
PRACTICE 2.ppt
PRACTICE 2.pptPRACTICE 2.ppt
PRACTICE 2.ppt
 
Theme 2.pptx
Theme 2.pptxTheme 2.pptx
Theme 2.pptx
 
Statistics=t1..ppt
Statistics=t1..pptStatistics=t1..ppt
Statistics=t1..ppt
 
Natural recreational resources.pptx
Natural recreational resources.pptxNatural recreational resources.pptx
Natural recreational resources.pptx
 

Тема 4.pptx

  • 1. Тема 4. Класифікація та географічна оцінка туристичних ресурсів 4.1. Зміст понять "туристичні" та "туристично- рекреаційні" ресурси 4.2. Підходи до класифікації туристичних ресурсів 4.3. Проблеми освоєння та користування туристичними ресурсами.
  • 2. Зміст понять "туристичні" та "туристично- рекреаційні" ресурси Під туристичними ресурсами розуміють сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів, що мають комфортні властивості та придатні для створення туристичного продукту.
  • 3. Підходи до визначення поняття «туристичні ресурси» • Смаля І.В.; Дефера П.; М. Мальської, Н. Антонюк, Н. Ганич; І. Зоріна, В. Квартальнова. Функціональний підхід • Квартальов В.А., Мироненко М.С., Твердохлєбов І.Т., Олійник Я.Б., Кузик С, Школа І. М., Любіцева О.О. Еколого- економічний підхід • Труасі М.; Чабба М. та Чабба X. Н.В.Фоменко; М. Борущака. Територіальний підхід
  • 4. Еколого-економічний підхід Я.Б. Олійник, А.В. Степаненко сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів, що мають комфортні властивості. С. Кузик об'єкти та явища природного й антропогенного походження, які використовують або можуть бути використані для туристичної діяльності. особливість туристичних ресурсів полягає в тому, що вони мають властивість відновлювати фізичні і духовні сили людини, розвивати їх, вони також придатні для надання найрізноманітніших послуг, потреби в яких виникають під час мандрівки туристів О.О. Любіцева об'єкти природи, історії, культури, поточні події, явища, які можуть бути використані у процесі створення та реалізації туристичного продукту, будучи мотиваційною підставою для його вибору, наприклад за видом, сезоном та іншими ознаками І.М. Школа сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів, придатних для виробництва туристичного продукту
  • 5. Функціональний підхід І. Зорін, В. Квартальнов природні, історичні, соціально-культурні об'єкти, з об'єктами туристичного показу включно, а також інші об'єкти, здатні задовольняти духовні потреби туристів, сприяти відновленню та розвитку їх фізичних сил В. І. Криворучко, Л. В. Криворучко, А. В. Островерхов, І. П. Лебедева природні, історичні, соціально-культурні й інші об'єкти, що стимулюють туристів до подорожі, здатні задовольняти потреби у відновленні та розвитку фізичних, емоційних та інтелектуальних сил людини І.В. Смаль сукупність природних і соціально-культурних комплексів та їх елементів, що сприяють задоволенню фізіологічних та соціальних потреб людини, відновленню її працездатності і які при сучасній та перспективній структурі рекреаційних потреб і техніко-економічних можливостях, використовуються для прямого й опосередкованого споживання та виробництва туристичного продукту. М. Мальська, Н. Антонюк і Н. Ганич специфічні властивості природного середовища, а також їх поєднання, прояви людської діяльності, природні, історичні, соціально-культурні об'єкти, які є предметами зацікавлення туристів, стимулюють їх до подорожі, здатні задовольнити їхні потреби у відновленні та розвитку фізичних, емоційних та інтелектуальних сил. П. Дефер сукупність природних і створених людиною ресурсів та всі види людської діяльності, які викликають інтерес туристів незалежно від навколишньої ситуації.
  • 6. Територіальний підхід М. Труасі сукупність природних, створених працею людини та "додаткових" ресурсів для послуг, які охоплюють інфраструктуру району і всі підприємства з прийому та обслуговування туристів. М. Чабб і Х.Р. Чабб виділяють розвинені і неопрацьовані ресурси туристичних потреб. Розвинені ресурси включають шосе, засоби обслуговування, каналізацію, будинки, і так далі, які полегшують використання даної області. І навпаки, неопрацьовані ресурси можуть бути знайдені, і в міському й глухому навколишньому середовищі, але ступінь, до якого вони визнані, також - індивідуальний і часто залежить від ситуації. Н.В. Фоменко сукупність унікальних явищ природи та історико-культурних і сучасних об'єктів. Автор вважає,що привабливі ландшафти, чисте повітря, незабруднена вода у водоймах, просторі пляжі, різноманіття лісових насаджень - все це належить до туристичних ресурсів, які роблять даний район привабливим для туристів М. Борущак Сукупність території і акваторії, маршрути і парки, ландшафти і природно-кліматичні зони.
  • 7. Всесвітня туристична організація ще більше розширює межі поняття туристичних ресурсів, виділяючи наступні групи: • природні багатства; • енергетичні багатства; • людський фактор (демографічні й культурологічні аспекти); • інституціональні, політичні, юридичні та адміністративні аспекти; • соціальні аспекти, особливості соціальної структури, традиції в сфері освіти, охорони здоров'я й відпочинку; • різні блага й послуги, транспорт, зв'язок, інфраструктура сфери відпочинку і розваг; • економічна і фінансова діяльність.
  • 8. 4.2. Підходи до класифікації туристичних ресурсів • 1) сутнісний (за предметною сутністю ресурсу); • 2) діяльнісний (за характером використання в туризмі); • 3) атрактивний (за 'мірою та формою залучення до туристичної діяльності); • 4) ціннісний, оснований на унікальності даного ресурсу; • 5) функціональний, оснований на неповторності туристичних умов і ресурсів в поєднанні з комплексністю їх використання; • 6) еколого-економічний (за споживчою вартістю ресурсу).
  • 9. Сутнісний підхід Туристичні ресурси Природні Інфраструктурні Культурно-історичні Ландшафтні Бальнео- логічні Кліматичні Моря та морські узбережжя Територія Географічне положення Господарський комплекс Екологічний стан Населення Транспорт, транспорт на мережа Соціальна інфраструктура Національні парки Культурні ландшафти Інформація Управління Культурні місця Археологічні Архітектурні Історії та культури Техногенні Комплекси Традиційні промисли та ремесла Монументальне мистецтво Садово- паркові Замкові Монасти- рські Демографічна, Соціальна, професійна, етно-релігійна Рельєфу Біотичні Річки, озера, водосховища Лікувальні грязі Мінеоальні води
  • 10. Діяльнісний підхід Туристичні ресурси Туристичні блага, наявність яких об'єктивна і практично не залежить від людської діяльності. Туристична інфраструктура Туристичні ресурси, створені людською працею
  • 11. Атрактивний підхід • а) об'єкти показу або атрактивні об'єкти, які включають до складу турпродукту і використовують як елементи програмного забезпечення турів; • б) об'єкти дозвілля, які можуть становити як програмне забезпечення, так і входити до складу додаткових послуг, що надаються в місцях відпочинку.
  • 12. Ціннісний підхід • світова культурна та природна спадщина • національне культурно-історичне і природне надбання.
  • 13. Країни-лідери за кількістю світових культурних і природних атракцій, що входять до складу ЮНЕСКО • Італія (43 об'єкти) • Іспанія (40) • Китай (37) • Франція і Німеччина (по 33 об'єкти у кожній).
  • 14. Еколого-економічний підхід а) туристичні блага, споживання яких не залежить від людської діяльності на певній території (наприклад, клімат чи наявність морських акваторій); б) туристичні блага, споживання яких залежить від екологічного стану території і природоохоронної діяльності (стан води, повітря, ґрунтів, рослинного покриву тощо); в) туристичні ресурси постійного моніторингу і відповідного вкладання капіталу і праці на відновлення ресурсів, їх атрактивних властивостей (наприклад, шляхом реставрації, реконструкції, розвитку відповідної інфраструктури); г) туристичні ресурси цільового призначення, створені задля пожвавлення туристичної діяльності на даній території.
  • 15. •Архітектурні •Археологічні •Культурологічні •Паркові •Техногенні • Громадські • Мистецькі • Спортивні • Історичні • Політичні • Релігійні • Природні явища • Технічні • Інформаційні • Інноваційні • Рекламні • Управлінські • Кліматотерапевтичні • Лісові • Водні • Флоро-фауністичні • Бальнеологічні • Орографічні • Ландшафтні Природні Техноло- гічні Суспільні Подієві
  • 16. Класифікація типів туристичних ресурсів за О.О. Бейдиком Туристичні ресурси природно- географічні природно- антропогенні суспільно- Історичні Суперточка- тур
  • 17. • П. Дефер поділив всі туристичні ресурси на: • гідром - туристичні ресурси, пов'язані з водними ресурсами; • фітом - туристичні ресурси, пов'язані із землею; • літом - туристичні ресурси, створені працею людини й пробуджуючий туристський інтерес; • антропом - туристичні ресурси як види людської діяльності, які можуть викликати інтерес туристів.
  • 18. М. Труаси виділяв три основних групи на основі ознаки присутності антропогенного впливу: • природні туристичні ресурси, як природно- кліматичні умови; • туристичні ресурси, створені працею людини як сукупність об'єктів показу і туристського інтересу; • додаткові туристичні ресурси - створені працею людини, але використовувані для обслуговування туристів, тобто індустрія туризму й т.ін.
  • 19. Класифікація природних рекреаційних ресурсів за ступенем використання Вичерпні - це ресурси, обсяг яких під час використання поступово зменшується. Невичерпні – це ресурси, використання яких не призводить до загального зменшення їх запасів на Землі. Відновлювані – це природні ресурси, які під час використання безперервно відновлюються природою: родючі ґрунти, рослинність і тваринний світ. Невідновлювальні – це ресурси, використання яких призводить до поступового вичерпання запасів: більша частина корисних копалин. Водні ресурси – це гідрологічні та лімнологічні (річ- ки, водосховища і ставки, канали і моря), бальнеоло- гічні (мінеральні й термальні води) і бальнеогрязьові (запаси грязей) ресурси. Кліматичні ре- сурси – це спри- ятливі погодні умо- ви: сонячне сяйво, як джерело світла, тепла та енергії; ультрафіолетове випромінювання; чисте, насичене фітонцидами та іоні зоване повітря тощо.
  • 20. Сім чудес давнього світу 1. Піраміда Хеопса 2. Сади Семіраміди 3. Статуя Зевса в Олімпії 4. Храм Артемі́ди 5. Мавзолей в Галікарнасі 6. Колос Родоський 7. Александрійскький маяк
  • 21. Єгипетські піраміди Час створення-XXVII ст. до.н.р.
  • 23.
  • 24.
  • 25.
  • 26.
  • 27.
  • 28. Сім нових чудес світу 1. Велика Китайська стіна (КНР) 2. Покинуте античне місто Петра (Йорданія) 3. Палац-мавзолей Тадж-Махал (Індія) 4. Римський Колізей (Італія) 5. Священне місто інків Мачу-Пікчу (Перу) 6. Статуя Христа Спасителя в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) 7. Піраміда майя Чічен-Ітца на півострові Юкатан (Мексика)
  • 30.
  • 31.
  • 32.
  • 33.
  • 35.
  • 36.
  • 37.
  • 38.
  • 40.
  • 41.
  • 42.
  • 43.
  • 45.
  • 46.
  • 47.
  • 48.
  • 50.
  • 51.
  • 52.
  • 54.
  • 55.
  • 56.
  • 57.
  • 58. ЧІЧЕН-ІЦА – ДРЕВНЄ МІСТО ПІРАМІД
  • 59.
  • 60.
  • 61.
  • 62.
  • 63.