3. У 2023 році минає 200 років з дня народження
національного угорського поета і активного учасника
Угорської революції 1848 року Шандора Петефі (1823–1849).
Це привертає увагу до постаті митця не тільки в Угорщині,
але й далеко за її межами.
Перед його творчістю схиляються люди різних
національностей, геніальна спадщина угорського класика не
обмежена часовими і національними межами, бо наповнена
загальнолюдським змістом. Шандор Петефі – співець
свободи, угорський борець за свободу, який відстоював
гідність як окремої людини, так і цілого народу.
Віртуальна книжкова виставка познайомить тебе з
життям та поетичною спадщиною поета, збірками його творів,
книгами і статтями про нього, пам’ятниками. Також
пропонуємо взяти участь у Всеукраїнському конкурсі читців
поезії Шандора Петефі, ініційований Національною
бібліотекою України для дітей.
Приємного перегляду!

4. Шандор Петефі (справжнє ім’я – Олександр Пе
́ трович) народився
1 січня 1823 року в м. Кішкереш, в незаможній родині.
Батько — Штефан (Іштван) Пе
́ трович, збіднілий дворянин, серб за
національністю, мати — Марія Грузова (або Груз), словацька селянка.
Батьки прагнули виховати своїх дітей угорцями. Тому переїжджають в м.
Фельєдгаза, де проживали самі угорці. Очевидно, це і вплинуло на
національне самоусвідомлення майбутнього поета, який провів там
дитинство.
До школи пішов у віці 5 років. Почав віршувати, малювати,
вивчати мови. Знав 7 мов: угорську, словацьку, німецьку, латину,
французьку, англійську, італійську.
Батьки поета Будинок, в якому народився,
м. Кішкьореш

5. У 1838 році сильний весняний
розлив Дунаю зніс будинок сім’ї, у
воді загинуло все їхнє господарство.
Сім’я розорилася. Продовжувати
освіту Шандор не мав можливості.
Не закінчивши навчання,
16-річний юнак вирішує податися до
столиці Угорщини — міста Пешта.
Восени 1839 року, рятуючись
від бідності, йде добровольцем у
військо. Але комісований за станом
здоров’я. Після цього Шандор
приєднується до групи мандрівних
акторів і їздить з ними по всій
Угорщині.
«Прощання Шандора Петефі з
батьківським домом»,
картина Міхая Мункачі
(художник народився в Мукачеві)

6. 22 травня 1842 року в
журналі «Атенеум» з’являється
перший вірш за підписом
Шандора Петровича. Він пише
вірші, які швидко поширюються і
здобувають популярність.
В 1844 році виходить
перша збірка віршів, підписана
псевдонімом Шандор Петефі.
За 6-7 років поет створив
понад 850 віршів різних жанрів,
кілька великих і менших поем,
таких як «Сільський молот»,
«Дурний Ішток», «Апостол», і
справжній шедевр «Витязь
Янош». Написав також 3
оповідання, роман і 2 драми, з
яких одну власноруч знищив.
Переклав на угорську мову
трагедію Шекспіра «Коріолан»,
чимало іноземних повістей і
романів.
Орлай Петрич Сома, картина
«Шандор Петефі в Дебрецені», 1844

7. 8 вересня 1846 року на балу поет познайомився з Юлією
Сендреї, донькою Ігнаца Сендреї Ердьода, управителя замку
графа Лайоша Каройя (с. Ердед, Сатмарський комітат, тепер
Румунія). І рівно через рік, 8 вересня 1847 року, одружився з нею.
15 грудня 1848 року у подружжя народився син Золтан.
Дружина
Сендреї Юлія (1828—1868)
Син
Золтан Петефі (1848—1870)

8. Шандор Петефі увійшов в
історію і як видатний поет і як
активний діяч угорської революції
1848 — 1849 років.
Угорщина за часів життя
поета перебувала під
Австрійською монархією.
Коли в березні 1848 року в
Угорщині розпочалася народна
революція проти австрійського
гніту, Шандор Петефі був у
перших лавах борців за свободу.
Шандор Петефі загинув, як
солдат, відстоюючи незалежність
Угорщини, — в ході останньої
битви революційної армії
генерала Юзефа Бема з
об’єднаними російськими і
австрійськими військами при
Шегешварі 31 липня 1849 року у
віці 26 років.

10. поет Павло Грабовський (1864-1902)
Дослідником Петефі був краєзнавець
Василь Пагиря (1923-2016)
літературознавець Юрій Шкробинець (1928-2001)
Переклад творів Петефі
на українську мову здійснювали
поет Леонід Первомайський (1908-1973)

11. Петефі Шандор. Поезії / Ш. Петефі ; передм., пер. з
угор. Л. Первомайського ; мал. С. Конончук. – [Х.] :
Держлітвидав, 1938. – 124 с. : іл. – Режим доступу:
https://chtyvo.org.ua/authors/Petefi_Shandor/Poezii/ –
Назва з екрана. – Електрон. версія друк. вид. –
Дата звернення: 15.05.2023.
Петефі Шандор. Апостол : поема / Ш. Петефі ; пер.
з угор. та післямова Ю. Шкробинця; ред. П. Скунць.
– Ужгород : Карпати, 1968. – 112 с.
Шкробинець Юрій. Угорська арфа : переклади з
угорської класичної та сучасної пoeзii / Ю.
Шкробинець ; передм. О. Рота. – Ужгород : Карпати,
1970. – 224 с.

12. Петефі Шандор. Поезії : вибрані твори / Ш. Петефі ; пер. з
угор. Л. Первомайський ; Kobzos : valogatott koltemenyek / T.
Sevcsenko ; forditotta S. Weores. - К. : Міжнародна Громадська
Академія "Модус Колоріс", 2006. - 334, 400 c. : іл., книжка-
перевертень. – Режим доступу:
https://chtyvo.org.ua/authors/Petefi_Shandor/Poezii_vybrani_tvory/
– Назва з екрана. - Електрон. версія друк. вид. – Дата
звернення: 15.05.2023.
Спільне видання творів двох
могутніх поетів ХІХ-го століття, угорця
Шандора Петефі та українця Тараса
Шевченка. Книга вийшла за підтримки
двох країн – України та Угорщини – і “є
дарунком світові від україського і
угорського народів” – як зазначається у
вступній частині видання.
Два поети та патріоти, хоча ніколи не зустрічались, але про
великі життєві справи мислили однаково. Їх віра в свободу і
незалежність своїх народів стала об'єднуючими національними
символами.

13. Герой поеми Шандора Петефі «Витязь Янош» (1844)
— Янчі Кукурудза — казковий богатир, що долає
велетнів, грифів, драконів. Сільський хлопець, пастух,
сповнений найкращих чеснот: він добрий, сміливий,
волелюбний, вірний своєму коханню, тому й
перемагає. Перемога витязя означає перемогу
народу. Поет засуджує внутрішнє рабство, закликає до
боротьби за волю.
Петефі, Шандор. Витязь Янош : повість у віршах /
Ш. Петефі ; пер. з угор. Ю. Шкробинець ; худож. Р.
Масаутов. – К. : Веселка, 1972. – 82 с. : іл.
Витязь Янош
János vitéz,
мультфільм, 1973 рік
Угорщина
Витязь Янош
János vitéz,
фільм, 1939 рік
Угорщина

14. Петефі Шандор. Ой, вернись, лелеко! : вірші : для молодшого
шкільного віку / Ш. Петефі ; переклад з угорської Ю. Шкробинця ;
малюнки І. Литвина. – К. : Веселка, 1988. – 32 с. : іл. – Режим
доступу:
https://drive.google.com/file/d/1kENgVh3MZW2tlmZRV5EAfkqm950va
QDF/view?usp=share_link – Назва з екрана. – Електрон. версія
друк. вид. – Дата звернення: 18.05.2023.

15. У 2021 році з нагоди 30-річчя
Незалежності України у Будапешті,
столиці Угорщини, вийшла друком
збірка обраних поезій Тараса
Шевченка та Шандора Петефі
шрифтом Брайля у двох томах
«Апостоли Свободи» у межах
міжнародного проєкту «Feel Europe
українською».
У січні 2023 року видання
отримало гран-прі Міжнародного
проєкту-конкурсу «Тарас Шевченко
єднає народи».
Шевченко Тарас, Петефі Шандор. Апостоли Свободи : літ.-інклюзив. видання з нагоди
30-ї річниці Незалежності України у 2 томах. / Т. Шевченко, Ш. Петефі ; уклад. У.
Княгинецька, І. Пархоменко. – Будапешт : Уляна Княгинецька, 2021. – Т. 1 – 192 с. ,Т. 2 –
192 с. – Режим доступу: https://dobm.dp.ua/elektrona-biblioteka/ - Назва з екрана. -
Електрон. версія друк. вид. – Дата звернення: 15.05.2023

16. Пагиря Василь. Загадковий Петрович : літ. пошук
правди про угор. поета Ш. Петефі, у 2-х ч. Частини 1-2
/ В. Пагиря. – Ужгород : Патент, 1998. – 248 с.
Після того, як під Шегешваром 1849 року відгриміли бої,
угорський народ не повірив, що його великий поет Шандор
Петефі загинув. Ходили різні чутки, легенди про його
перебування в Сибіру, куди його вивезли як полоненого.
Зацікавився долею Петефі і Василь Пагиря (1923–2016) –
закарпатський краєзнавець, публіцист, журналіст з Мукачева.
В 1998 році В. Пагиря видав
книгу про дослідження долі угорського
поета «Загадковий Петрович», яку
Шандор Фукс переклав на угорську
мову і видав у 2014 році у Будапешті.

17. В Угорщині була створена міжнародна антропологічна
експедиція «Мегаморв-Петефі», в якій взяли участь науковці з Угорщини,
США, Бурятії, а також і Василь Пагиря. У липні 1989-го було знайдено
могилу Шандора Петефі, а в ній — останки поета. Про все це докладно
розповідає В. Пагиря у своїй книзі.
В. Пагиря у своїй книзі «Загадковий Петрович, проте, не
стверджує, що знайдені останки безумовно належать відомому
угорському поетові, він подає матеріали різних дослідників проблеми
Петефі, описує багаторічний процес цього пошуку, не поставивши
остаточної крапки над «і», що повинні зробити відповідні наукові
інституції.
1982 року В. Пагиря, гортаючи старі газети та журнали, знайшов
багато легенд, які ставили під сумнів загибель Петефі на полі битви 31
липня 1949 року, тут висловлювалась думка, що він потрапив у полон,
був депортований у Сибір, де жив під іменем Олександра Петровича, і
похований у Забайкаллі через багато років після прийнятої дати його
смерті. Це й спонукало В. Пагирю до пошуків істини.
У 1984 році В. Пагиря написав статтю «Правда або легенда про
Шандора Петефі?» в іркутський журнал «Сибір». Після чого розпочалися
дослідження про зникнення Ш. Петефі після Шегешварської битви, до
якого приєдналися вчені-дослідники з багатьох країн.

18. Петро Скунць (1942-2007), закарпатський поет, лауреат Національної
літературної премії імені Т. Г. Шевченка

19. С
Скунць П. Петефі : вірш // Скунць П. Один : вірші, поеми, балади, переклади,
мініатюри / П. Скунць. – Ужгород : Два кольори, 2000. – С. 308-310.

20. Юрій Шкробинець (1928-2001) – закарпатський (з Хуста) поет,
перекладач, зокрема, творів Ш. Петефі
Шкробинець Ю. І знову Петефі : вірш // Шкробинець Ю. «Може, в Лету не кане
ім’я…» : поезії / Ю. Шкробинець. – Ужгород, 2007. – С. 195.

21. У далекому 1847 році молодий 24-річний поет, який жив у Будапешті,
прямував до Трансільванії (тепер Румунія), щоб зустрітися зі своєю коханою
нареченою Юлією. Пізно ввечері 11 липня йому довелося заночувати в Ужгороді, в
постоялому дворі «Чорний орел». Закарпаття в той час було під владою Австро-
Угорщини, і поет вільно пересувався по її території. На другий день Шандор Петефі
продовжив подорож, відвідавши Мукачівський замок, який у той час був в’язницею.
Далі його шлях пройшов через м. Берегово, де він перебував декілька
днів і займався збором народних пісень та інших фольклорних матеріалів. Потім
поет попрямував до с. Бадалово (Берегівський район), а звідти продовжив свою
подорож до нареченої. Під час цієї подорожі Шандор Петефі вів нотатки, записував
свої враження від побачених місць, складав вірші, зокрема вірш про Мукачівський
замок.

22. Гаврош О. Що писав Шандор Петефі про Закарпаття / О. Гаврош // Унікум. - 2016. - № 9. -
С. 34-36.: іл. – Режим доступу:
https://drive.google.com/file/d/1T5biRMoL32XEzmvC_SlBhMkz0P4VyADY/view?usp=sharing –
Назва з екрана. – Електрон. версія друк. вид. – Дата звернення: 18.05.2023.
Письменник і журналіст,
закарпатець Олександр Гаврош
(з Ужгорода) у своїй статті «Що
писав Шандор Петефі про
Закарпаття» описує подорож
поета через Закарпаття влітку
1847 року, яке у той час було
під владою Австро-Угорщини. Та
наводить нотатки про враження
від кожного відвіданого поетом
населеного пункту, зокрема
Ужгорода і Мукачівського замку.
Стаття надрукована в журналі
про Закарпаття «Унікум».

24. Олександр Гаврош у своїй
статті «Невідомий Петефі. 32
факти про легендарного
угорського поета, що писав
про Закарпаття» розкриває
цікаві і маловідомі факти з
життя Шандора Петефі.
Стаття надрукована в журналі
про Закарпаття «Унікум».
Гаврош О. Невідомий Петефі. 32 факти про легендарного угорського поета, що писав про
Закарпаття: таємниці Закарпаття / О. Гаврош // Унікум. - 2017. - № 13. - С. 26-29.: іл. – Режим
доступу: https://drive.google.com/file/d/1Zl0XJ5x8r1bnfGUUAMERXxr2LWwxM9ji/view?usp=sharing –
Назва з екрана. – Електрон. версія друк. вид. – Дата звернення: 18.05.2023.

25. Ур Л. Рецепція творчості Шандора Петефі на Закарпатті / Л. Ур, Л. Маляр // Наук. вісник
Ужгород. ун-ту. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. – 2012. – Вип. 27. – С. 129-133. –
Режим доступу: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/3863/1/РЕЦЕПЦІЯ
ТВОРЧОСТІ ШАНДОРА ПЕТЕФІ НА ЗАКАРПАТТІ.pdf - Назва з екрана. - Електрон. версія
друк. вид. – Дата звернення: 18.05.2023.
Людвіг Ур (кандидат філологічних наук, доцент кафедри
угорської філології УжНУ) і Любов Маляр (кандидат педагогічних
наук, доцент кафедри педагогіки УжНУ) у статті висвітлюють
перебування Шандора Петефі на Закарпатті, його враження від
подорожі, простежуються питання перекладу і рецепції творів
угорського класика в краї.
Ш.-О. Петрич.
Портрет Шандора Петефі.
Полотно, олія. 1840-ві

26. 12 грудня 2009 року в Києві, на бульварній
частині Бульварно-Кудрявської вулиці за
кошти міської влади Будапешта та меценатів
поету встановлено погруддя.
У 2017 році в м. Івано-Франківськ
в міському парку ім. Тараса Шевченка
відкрили пам'ятник (погруддя) поету.

27. 29 вересня 1990 року в Ужгороді
відкрито пам’ятник Шандору Петефі
на площі, яка тепер називається
площею Шандора Петефі.
Невелика бронзова постать ніби
якимось дивом завмерла на мить під
час неквапливої прогулянки затишним
сквером. Молодий юнак з вольовим та
рішучим обличчям, шаблею на боці та
міцно стиснутим кулаком правої руки
змушує затримати на собі погляди
туристів та звичайних перехожих.
Автор пам’ятника – угорський
скульптор Ференц Бені (1890–1967).
У світі встановлено п’ять таких
пам’ятників Шандору Петефі його
авторства. Два – в Угорщині
(Будапешт, Дюло), по одному – в
Еквадорі (Кіто), Італії (Мілан) та в
Україні (Ужгород).
В знак поваги до постаті угорського поета, який побував свого
часу у Закарпатті, в області споруджено пам’ятники Шандору Петефі,
погруддя і меморіальні таблиці, в його честь названі вулиці і площа.

28. Сьогодні на місці заїжджого двору «Чорний орел» знаходиться
Ужгородська дитяча школа мистецтв, що також розташована на площі
Петефі. На її будівлі у жовтні 1911 року Літературним Товариством імені
Дєндєші було встановлено меморіальну таблицю на згадку про візит
Петефі до Ужгорода. А в самій школі діє Літературний музей імені
Шандора Петефі.

29. Площа Шандора Петефі, Ужгород

30. 19 вересня 2008 року
у верхньому дворі
Мукачівському замку
«Паланок» урочисто відкрито
погруддя Шандора Петефі.
Автор – скульптор Михайло
Белень.
Пам’ятна дошка Ш. Петефі у
Мукачівському замку

31. У 1991 році встановлено пам’ятник
Шандору Петефі у м. Берегово
на пл. Ференца II Ракоці,
Закарпатська область
У 1938 році на стіні реформатської
церкви села Бадалово (Берегівський
район, Закарпатська область) вивішено
меморіальну дошку з сірого мармуру з
гіпсовим портретом Петефі. На плиті
угорською мовою написано: «Під час
поїздки в Ердьо, медйє Сотмар, до
нареченої, проминув святі стіни 17 липня
1847 року Петефі Шандор, національний
угорський і всесвітньо відомий поет…»

32. Посольство Угорщини в Україні, Національна
бібліотека України для дітей, Національна секція
Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги
UA_IBBY, Національна спілка письменників
України за підтримки Міністерства культури та
інформаційної політики України оголошують
Всеукраїнський дитячий конкурс читців поезії
«Стукіт серця Петефі на берегах Дніпра» з нагоди
200-річчя від дня народження національного
угорського поета Шандора Петефі.
Діти віком від 11 до 18 років з усіх куточків
України матимуть нагоду відкрити для себе світ
угорської поезії та зануритися у поетику свободи
та любові. Щоб долучитися до конкурсу, з
1 березня слідкуйте за інформацією на сторінках
місцевих бібліотек та перемагайте в обласних
турах читців. Переможці обласних етапів створять
із бібліотекарями відеороботи, що візьмуть участь
у фіналі змагань у Національній бібліотеці України
для дітей.
Із деталями участі та Положенням про конкурс
можна ознайомитися на сайті Національної
бібліотеки України для дітей
https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=10518

33. Віртуальна літературна книжкова виставка
Підготувала: Томишин В.
КЗ “Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва”
Закарпатської обласної ради
https://zodub.com.ua
mail@zodub.uz.ua
Ужгород, вул. Волошина, 20
88000