Позакласне читання 4 клас (Конспекти уроків)

№
уроку
Тема уроку
І. Рости книголюбом!
1. Книги — міст у світ знань.
2. 3 чого складається книга?
3. Наші розумні й вірні друзі.
4. Читай-місто і зустрічі в ньому.
5. Весь світ в собі книжка вмістила дбайливо.
6. Твій друг — книга (урок позакласного читання).
II. Усна народна творчість
7. Мудрість — найкраще багатство.
8. Притча вчить...
9. Слава навіки буде з тобою
вільності отче, Богдане-герою!
10. Українські народні пісні.
11. До джерела народної мудрості.
12. 3 чистого джерела народної мудрості (урок позакласного читання).
III. Біблійні легенди
13. Мова — безцінний скарб кожного народу.
14. Кров людська не водиця, проливати не годиться.
15. Чому людина не знає, доки живе?
IV. Сторінки з книги природи
16. Як не любить той край...
17. Кожен місяць, кожну пору на землі нове вбрання.
18. Барви осені (урок позакласного читання).
19. Вихопивсь дощик поміж заграв...
20. Дивною казкою був мені світ...
21. Лісова книга Природи.
22-23. Захоплюючий світ пригод у творах Миколи Трублаїні.
24. Люби і знай свій рідний край (урок позакласного читання).
25. Цікаве у світі тварин.
26. Незвичайна дружба.
27. Будь справжнім другом природи!
28. Друг пізнається в біді.
29. Цікавий світ навколо тебе (урок позакласного читання).
V. Літературні казки
30. Іван Франко для дітей.
31-32. Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш.
33. Добре роби, добре й тобі буде.
34. Сміливість — половина перемоги.
35. Хто співає з чужого голосу, той назавжди втратив свій власний.
36. Літературні казки (урок позакласного читання).
VI. Світ дитинства
37. Коли тобі сутужно — прийде на поміч дружба.
38. Ніколи не втрачай віри у свої сили!
39. Дружити треба вміти!
40. Маленька праця краща за велике безділля.
41. Чи магічне число "сім"?
42. Людина починається з добра (урок позакласного читання).
43. Як телевізор позбавив канікул.
44. 3 усмішкою про шкільне життя.
45. Веселе слово Остапа Вишні.
46. Звідки взялися канікули?
47. Гарна нічка-новорічка! Найчудовіша в зимі!
48. Як не любити зими сніжносиньої... (урок позакласного читання).

№ уроку_______ Дата__________
Тема. Книги — міст у світ знань
Матеріал уроку. Микола Сингаївський "До школи". "Які книги ти читаєш?"
Мета. Пробуджувати в учнів інтерес до читання книжок, підтримувати бажання бути активними
і свідомими читачами, виховувати любов до книги як джерела знань, формувати інтерес до читання.
Хід уроку
І. Вступна бесіда про уроки читання у 4 класі. Ознайомлення з підручником О.Я. Савченко
"Читанка" (І ч.).
1. Бесіда.
Учитель знайомить дітей з новим підручником, за яким вони працюватимуть на уроках читання,
звертає увагу на автора, показує, що, як і в будь-якій книжці, прізвища всіх, хто брав участь у його
створенні, можна прочитати на останній сторінці.
— На уроках читання у попередніх класах ви ознайомилися з творчістю багатьох українських і
зарубіжних письменників. У цьому навчальному році ви прочитаєте інші твори уже відомих вам
авторів, а також відкриєте для себе нові імена, нові жанри усної народної творчості. Мандруючи
сторінками підручника, з допомогою віршів і оповідань ви поринете у світ природи й дитинства;
перенесетесь у казки, в яких добро перемагає зло; вдосконалюватимете своє уміння працювати над тво-
рами різних жанрів, вчитися висловлювати своє ставлення до прочитаного.
2. Розгляд підручника (робота в парах).
Учні отримують завдання розглянути підручник, ознайомитись з його змістом і підготувати
відповіді на запитання, написані на дошці.
1) Які розділи будемо опрацьовувати?
2) Який з них вас зацікавив? Чим?
3) Поміркуйте! У чому вам зможе допомогти "Короткий словничок читача"?
3. Розвиток зв'язного мовлення. Заслуховуються розповіді і міркування дітей.
4. Розгадування кросворда.
— Щоб дізнатися, про що йтиметься на сьогоднішньому уроці, розгадайте кросворд. У
виділеному стовпчику ви прочитаєте відповідь.
1. Перший твір, вміщений у "Читанці", називається "До..." (школи).
2. Автор твору, який вміщений у "Читанці" на с. 90-96. (Українка.)
3. Хто автор твору "Суперечка двох книг" із розділу "Рости книголюбом!" (Сухошинський.)
4. Як називається твір-переказ про події, факти, людей, оповитий казковістю, фантастикою?
Цьому жанру присвячений цілий розділ. (Легенди.)
5. Народний або літературний твір про вигадані події та вигаданих осіб, іноді з участю
фантастичних сил називається ... (казка).
— Ми будемо говорити не про одну книгу, тому відкриємо на дошці перше слово нашої теми:
"Книги -
— Яке значення книг у нашому житті?
— Які прислів'я і приказки ви знаєте про книги?
II. Повідомлення теми і мети уроку.
Учитель відкриває усю дошку, учні читають тему уроку до кінця: "Книги — міст у світ знань".
— Книги зустрічають кожного з нас уже в ранньому дитинстві. Спочатку вам читали батьки, а
тепер ви самі можете читати і вірші, і казки, і оповідання.
Хай до тебе із сторінки
прийдуть твори таємничі —
і веселії смішинки,
і пригоди фантастичні.
— Сторінки книги — це потужні крила. Читайте, летіть на горду висоту!
Розкрили книгу — значить, ви відкрили нову країну, мрію золоту.
— Кого називають книголюбом? Чи можете ви сказати про себе: "Я — книголюб"?

— Чи читаєте ви щось, крім підручників? Радієте, коли отримуєте в подарунок книгу? Яку книгу
хотіли б мати в своїй бібліотеці? А які книги уже маєте?
— Чи уявляєте навчання у школі без книг? Чому?
III. Опрацювання вірша М. Сингаївського "До школи".
1. Виразне читання вірша вчителем.
— Давайте разом із нашою книгою вирушимо "До школи" з віршем Миколи Сингаївського.
— Послухайте вірш. Який настрій передано у ньому?
2. Повторне читання вірша мовчки. Словникова робота.
Учні читають вірш, вибирають малозрозумілі слова. Після цього пояснюють значення слів
колективно.
3. Робота над змістом вірша. Вибіркове читання.
— Яку пору року згадує автор? Прочитайте.
— Куди ідуть усі школярі? Як ви розумієте вирази "багрець променіє з дібров", "до книги душа
поривається", "до сонця мрія летить"? З якою метою ужив їх автор? Поясніть.
— Які слова у вірші повторюються? Як вони пов'язані між собою?
— Які картини виникали у вашій уяві, коли ви читали вірш?
4. Вправа на розвиток техніки читання.
а) Читання вголос "ланцюжком" по рядочку.
б) Гра "Розвідники".
— Перегляньте очима текст і порахуйте, скільки разів автор вжив слово школа? (6)
— Знайдіть і прочитайте усі слова з буквою "ща", виділені чорним шрифтом.
5. Виразне читання вірша.
— Які почуття викликає цей вірш? Яким тоном і в якому темпі потрібно читати вірш?
IV. Опрацювання тексту "Які книги ти читаєш?''.
1. Самостійне читання тексту.
Як краплин у Дніпрі, як зірок угорі, як листків на гіллі — стільки книг на Землі.
— Чи можете сказати, чому так багато книг потрібно людям?
— Спробуйте знайти відповідь на це запитання у тексті "Які книги ти читаєш?".
2. Гра "Доповни речення".
— "Книги, за якими я вчуся, — це
— "Книги, які допомагають знайти відповіді на запитання "Як?", "Чому?", "Звідки?", "Коли?", -
це ...".
— "Книга, яка пояснює значення слів,— це
— "Книга, яка підкаже правильне написання будь-якого слова, — це
— "Книги, які я читаю на дозвіллі, — це
3. Вправа на розпізнавання різних за тематикою і змістом книг (робота в групах).
— Прочитайте подані уривки з різних текстів. Співставте їх зміст із назвами книг, обкладинки
яких ви бачите на малюнку. Спробуйте визначити, з яких книг узято наведені тексти. Доведіть свою
думку, дібравши переконливі аргументи.
4. Робота в зошитах
V. Підсумок уроку.
— Чому книга — це місток у світ знань?
— Що нового дізналися на уроці?
— Чому на світі так багато різних книг? Чим вони подібні?
— Пам'ятайте: Книги завжди можуть стати в пригоді,
їхніх порад вам не злічить.
І кажуть про них у народі:
"Мовчить, а сто дурнів навчить ".

№ уроку_______ Дата__________
Тема. З чого складається книга?
Матеріал уроку. "З чого складається книга?", "Хто створює книгу?"
Мета. Розширити уявлення дітей про працю людей у процесі створення книжки, навчати
усвідомлено читати текст науково-популярного змісту і збагачувати словниковий запас школярів;
виховувати любов, шану, бережне ставлення до книжок.
Хід уроку
І. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
1. Вправа на формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання.
Гра "Доповни речення".
Учитель промовляє речення і пропонує учням збільшувати його, додаючи по одному слову.
Оля читає ... Наприклад: Оля читає книжку.
Оля читає цікаву книжку.
Ввечері Оля читає цікаву книжку.
Ввечері Оля завжди читає цікаву книжку.
Ввечері Оля завжди читає цікаву книжку сестричці і т. д.
2. Гра "Утвори прислів'я".
З'єднайте частини прислів'їв. Поясніть їх значення.
Книгу читай — що птах без крил.
Книгу почитаю — з добром дружити.
З книгою жити — розуму набирай.
Розум без книги, птахом політаю.
— Чи знаєте ви, як до нас приходить книжка? З чого її виготовляють? З чого вона складається?
Хто її створює? На ці та інші запитання ви отримаєте відповіді на сьогоднішньому уроці.
III. Опрацювання твору "З чого складається книга?"
1. Підготовка до читання тексту. Словникова робота. На дошці заздалегідь записані колонки слів.
Учні вправляються у правильному читанні.
— Прочитайте усі слова повільно й правильно.
цупка форзац Державний Гімн
аркуш корінець Павло Чубинський
зворот титульна Михайло Вербицький
обкладинка палітурка Верховна Рада
— Поясніть значення слів першої колонки. Поясніть, чому усі слова останньої колонки пишуться
з великої букви.
— Яке слово II колонки ви могли б пояснити?
— А значення всіх інших слів дізнаєтесь із "Короткого словничка читача".
Учні знаходять пояснення слів форзац, титульна, палітурка на с. 153-156 підручника і зачитують.
2. Читання твору вчителем.
Учитель читає текст повільно, з паузами, а учні виконують усі настанови, дають відповіді на
поставлені запитання.
3. Повторне читання твору (мовчки).
— Прочитайте ще раз текст і подумайте, на які дві частини можна його поділити.
4. Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.
— З яких частин складається кожна книга?
— Прочитайте, як автор пояснює слова II колонки. Чи так ви пояснили слово корінець?
Поміркуйте, чому цій частині книжки дали таку назву.
— Яким твором відкривається "Читанка"? Що таке гімн? Хто і коли написав цей твір? Коли ця
пісня стала Державним Гімном України?
— Що є основною частиною "Читанки"? А що завершує книгу? Прочитайте, як автор пояснює
слово зміст.
5. Практична робота "Будьте дослідниками!".
І варіант — розгляд одного із підручників.
II варіант — розгляд художньої книжки.
Діти готують розповідь про усі складові частини своєї книжки.
6. Порівняння двох різних книг (робота в парі).

— Поміркуйте разом із сусідом по парті, чим подібні і чим різняться обкладинки, корінці і зміст
тих книг, які ви розглядали.
Заслуховуються кілька відповідей дітей.
IV. Опрацювання тексту "Хто створює книгу?".
1. Розвиток зв'язного мовлення.
— Яка красива кожна книга! Хто ж її зробив такою? Відповісти на це запитання вам допоможе
малюнок на форзаці "Читанки".
— Як народжується книга? Який шлях вона проходить, перш ніж потрапити до ваших рук? Що
нового ви дізналися?
2. Самостійне читання тексту.
— Читаючи, зверніть увагу, які професії згадані.
3. Повторне читання вголос. Аналіз змісту.
— Яку роль у створенні книги відіграє художник? Чому важко уявити собі дитячу книгу без
малюнків?
— А хто є першим на шляху створення книги?
— Що роблять редактори?
— Знайдіть у "Читанці" і прочитайте імена й прізвища автора, редакторів, художника. Люди якої
професії також взяли участь у підготовці "Читанки"? (Коректори.)
— Яка роль коректорів у створенні книги?
V. Підсумок уроку.
1. Тестування (для перевірки правильного розуміння значення слів). Тест "Що з двох
правильне?"
1) Палітурка — це ...
а) тверда обкладинка книжки;
б) цупкий матеріал, картон.
2) Форзац — це ...
а) білий аркуш паперу на початку книги;
б) аркуш паперу, який з'єднує основну частину книги з обкладинкою.
3) Корінець книги — це ...
а) місце, де зшиті сторінки книги, а також частина обкладинки, що його закриває;
б) місце, де вміщено перелік назв розділів і творів.
4) Редактори — це люди, які ...
а) створюють рукопис книги;
б) поліпшують та упорядковують рукопис книги.
3. Бесіда.
— Що нового дізналися на уроці? Які нові слова запам'ятали?
— Які частини книги знаєте?
— Люди яких професій беруть участь у створенні книги?
— Ви бачите, скільки праці треба докласти, щоб зробити для вас великий подарунок — книжку.
Отже, як потрібно користуватися підручником, іншими книжками?

№ уроку_______ Дата__________
Тема. Наші розумні й вірні друзі
Матеріал уроку. "Як читають книги?", "Як читати "Читанку?", "Розумні і вірні друзі" за
Констянтином Паустовським.
Мета. Вчити правильно і свідомо читати тексти, переказувати їх, закріплювати уміння
працювати з підручником; розвивати мовну спостережливість і зв'язне мовлення, виховувати бажання
більше читати, бережно ставитися до книжок.
Обладнання. Картки для контролю техніки читання.
Хід уроку
І. Мовна розминка.
1. Гра "Яке слово зайве?"
Учитель називає групи слів, а учні вибирають "зайве", пояснюють свій вибір.
Форзац, палітурка, корінець, стебельце. (Стебельце.)
Автор, художник, читач, редактори. (Читач.)
Вірш, словник, казка, оповідання. (Словник.)
2. Вправа на тренування дихального апарата. Учні читають з дошки прислів'я.
Розум без книги, як птах без крил.
Учні тренуються читати це прислів'я з різною інтонацією і в різному темпі (радісно і швидко;
сумно і повільно; здивовано, запитально).
3. Контроль техніки читання.
Учні отримують картки з надрукованими словами, які вони повинні прочитати за 30 с.
швидко читати книги читають
повільно зрозуміти словники читання
очевидно втратити газети читач
захоплено уявити журнали читанка
вдумливо розібратися довідники прочитане
зосереджено дізнатися енциклопедії читальний
— Ви дуже швидко прочитали слова з картонки, адже швидкість була основною метою цього
читання. І саме тому, напевне, ніхто з вас не зможе дати відповідь на запитання: "Що об'єднує слова
кожної групи?" Щоб відповісти на нього, вам необхідно читати по-іншому: вдумливо і повільніше.
— Прочитайте слова з картки не поспішаючи, щоб зрозуміти кожне слово, і дайте відповідь на
поставлене запитання. (Учні роблять висновок, що усі слова І колонки відповідають на питання як?; II
колонка — неозначена форма дієслова, слова III колонки — назви друкованої продукції, а IV —
спільнокореневі.)
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, як правильно читати книги.
III. Опрацювання тексту "Як читають книги?".
1. Читання тексту вголос підготовленими учнями.
— Від чого залежить швидкість читання?
2. Читання тексту повторно вголос "ланцюжком".
3. Аналіз змісту і вибіркове читання.
— Як люди читають? Як треба читати, наприклад, умову задачі? А як — казку?
— Які книги не треба читати від початку і до кінця? Чому?
— Як читають газети і журнали?
4. Творча робота (в парах).
— Складіть усно невеличку інструкцію-пораду. Як читати вправу у підручнику "Рідна мова".
IV. Опрацювання тексту "Як читати "Читанку"?
1. Читання тексту вчителем.
— Зверніть увагу на поради автора щодо роботи з "Читанкою".
2. Повторне читання тексту (мовчки).
— Що допоможе зрозуміти текст?
3. Вибіркове читання.
— Знайдіть і прочитайте відповіді на запитання:
Як треба читати? Що допомагає зрозуміти текст? Що означає значок "*" біля слова? Як сприймає
твір гарний читач?
4. Мовно-логічне завдання (робота за завданням підручника, с. 11).

— Прочитайте слова у двох стовпчиках. Встановіть логічний зв'язок між ними і утворіть
словосполучення.
V. Опрацювання твору "Розумні і вірні друзі" за К. Паустовським.
1. Словникова робота.
дорогоцінного чарівний вгвинчується
мандрівник учасник розпачливо
знайомиться свідок малоосвічена
— Прочитайте слова, правильно наголошуючи.
— Прочитайте слова в алфавітному порядку.
— Яке слово найдовше? Найкоротше?
— Прочитайте слова, які утворюються з двох. Що це за слова?
— Доберіть синоніми до слів мандрівник, чарівний.
— Поясніть значення слів учасник і свідок.
2. Самостійне мовчазне читання твору.
— Прочитайте текст мовчки. Зверніть увагу на поради автора читачам.
3. Повторне читання тексту вголос по абзацах. Визначення головної думки кожного абзацу.
4. Вправа на розвиток швидкого читання. Гра "Хто швидше читає?"
— Знайдіть найбільший абзац за обсягом. Скільки разів у ньому трапляється слово книга?
— Який абзац найменший за обсягом? Скільки разів у ньому трапляється буква "а"?
5. Стислий переказ тексту.
— Підготуйте розповідь про поради автора читачам.
VI. Підсумок уроку.
Робота в зошитах

№ уроку_______ Дата__________
Тема. Читай-місто і зустрічі в ньому
Матеріал уроку. "Завітай до бібліотеки!". Василь Сухомлинський "Суперечка двох книг".
"Цікаво знати!".
Мета. Розширювати уявлення дітей про бібліотеку, ознайомити з правилами користування
бібліотечними фондами, розкрити значення окремих бібліотечно-бібліографічних понять; викликати
бажання стати активними читачами.
Обладнання. Словники: тлумачний, тематичний, іншомовних слів.
Хід уроку
І. Вправи на розвиток навичок читання.
1. Визначення спільної буквеної частини слів.
— Прочитайте слова правильно і швидко, визначте в них спільну буквену частину.
читальний — читач книгами — віршами
нова — обновити завітай — загадка
2. Читання тексту з дошки.
— Прочитайте текст, роз'єднуючи слова.
Нікорабель, ніколяска, ніверховийкінь, нітвоївласніногинедадутьтобі-
такглибокоітакдалекопроникнутивчужікраїни, якцеробитьдобракнижка.
— Так про значення книги в житті кожного з нас писав іспанський письменник Сервантес.
— Як можна з допомогою книжки "проникнути в чужі країни"?
— А як було б цікаво, коли б з'явилися дерева, на яких замість листя на гіллі росли б книжки.
Прийшов би хтось із вас у такий ліс та й нарвав собі цілу корзину книг найкращих. Але таких дерев
немає. А є у нас бібліотеки. У них зібрані різноманітні книжки.
— Розділіться на групи і відшукайте тлумачення слова "бібліотека" у словнику.
— Сьогодні на уроці ми здійснимо уявну подорож в бібліотеку і навіть послухаємо "Суперечку
двох книг".
III. Опрацювання тексту "Завітай до бібліотеки!"
1. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
каталог анотація
абонемент алфавітний каталог
читальний зал тематичні покажчики
— Прочитайте "бібліотечні" слова. З якими із них ви ознайомилися у третьому класі?
— Пригадайте їхні значення за допомогою "Короткого словника читача".
— Зрозуміти інші слова вам допоможе текст "Завітай до бібліотеки!"
2. Читання тексту комбінованим способом.
а) Читання вчителем (до "... Марії Чумарної. "Цокає годинничок").
— Що зазначено в алфавітному каталозі? А у тематичних покажчиках?
— Де у книзі вміщують анотацію?
б) Читання тексту учнями до кінця.
— Анотацію до якої книги ви прочитали?
3. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
— Прочитайте, як у творі пояснено слова II стовпчика словникової роботи.
— Проаналізуйте, що вказують в анотації (на прикладі анотації, вміщеної в підручнику).
4. Вправа на збагачення словникового запасу учнів. Закріплення слів-понять, пов'язаних з
бібліотекою (робота в парах).
— Щоб ви добре зрозуміли і запам'ятали значення слів, з якими часто зустрічаєтесь у бібліотеці,
попрацюйте в парах (тлумачення слів, записаних на дошці).
IV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського "Суперечка двох книг".
1. Робота над заголовком.
— Прочитайте назву оповідання. Як ви думаєте, про що розповідатиметься у цьому творі? Де
можуть відбуватися події?
2. Ознайомлення зі змістом оповідання.
Учитель читає, а учні слухають, закривши підручники.
3. Перевірка уміння сприймати на слух незнайомий текст.
Тест.

1. Де сперечалися дві книги?
а) У бібліотеці.
б) У книжковій шафі.
2. Про кого була книга в шкіряній палітурці?
а) Про великі перемоги.
б) Про Великого Завойовника.
3. Книга про Плугатаря і Сівача була ...
а) написана золотими літерами;
б) в тоненькій сіренькій обкладинці.
4. Чому Завойовника поглинула безвість?
а) Бо він приносив людям війну, страх і горе.
б) Бо люди перестали читати про нього.
Відповіді: 1) а; 2) б; 3) б; 4) а.
4. Повторне читання оповідання учнями (мовчки).
— Яка із книг була хвалькувата?
5. Аналіз змісту оповідання.
— Яка книга була привабливіша на вигляд?
— Чим вихвалялася книга про Завойовника? На яке питання вона не змогла дати відповідь?
— Поміркуйте, чому Плугатар і Сівач живуть вічно.
6. Читання оповідання в особах.
7. Мовно-логічне завдання (робота в зошитах на с. 5, завд. 4).
V. Опрацювання матеріалу "Цікаво знати!"
Учні читають цікавинки вголос "ланцюжком".
— Що з прочитаного ви вже знали? Про що прочитали вперше? Яка інформація вас здивувала?
— Що цікавого довідалися сьогодні на уроці? Де ми побували? Що допомагає читачам
орієнтуватися у безлічі книг, що є в бібліотеці? Пригадайте правила користування бібліотечними
фондами.

№ уроку_______ Дата__________
Тема. Весь світ в собі книжка вмістила дбайливо
Матеріал уроку. "Твоя бібліотечка". За Олександром Єфімовим. Нузет Умеров "Про книжку".
Сергій Михалков "Пісенька юних читачів". Марія Чепурна "Золота хвилина".
Мета. Формувати уміння сприймати зміст вірша, образність мови, розвивати творче мислення,
зв'язне мовлення, вдосконалювати уміння складати план і переказувати за ним; виховувати любов і
бережне ставлення до книжки.
Хід уроку
І. Вправи на вдосконалення навичок читання.
1. Гра "Відновіть вірш".
На дошці записані рядочки з вірша. Учні "відновлюють" його.
У містах і на селі, — (2)
Має книжку на столі. (4)
У кожнім домі, в кожній хаті — (1)
Хто навчився вже читати, (3)
2. Вправа для розвитку мовної догадки.
Прочитайте слова, подумки вставляючи пропущені букви.
Ш_вч_нк_ Н_з_ай_о
3_б_л_ К_рлс_н
Ук_аї_к_ Снг_р_чк_
Ан_ер_ен Бу_ат_н_
Кос_ець_ий Дю_мов_ч_а
— За якою ознакою можна об'єднати слова кожного стовпчика?
— Чи є у вашій домашній бібліотечці твори цих письменників? Які саме? А твори, героями яких
є слова другого стовпчика?
— Які книги ви б хотіли отримати в подарунок?
— Сьогодні на уроці ви отримаєте практичні поради щодо догляду і зберігання книг у домашній
бібліотечці.
III. Опрацювання твору "Твоя бібліотечка" за О. Єфімовим.
1. Читання твору вчителем.
— Які з порад ви знали? Які уже виконуєте?
розставити користуватися загинання
просушити руйнується проникнення
залишалося випрасувати користування
— Прочитайте усі слова. На що вказують слова І і II стовпчика? Чим цікаві слова останнього
стовпчика?
— Доберіть синоніми до слів: розставити (розмістити, розкласти), руйнується (валиться,
псується, ламається).
3. Повторне читання твору вголос. Робота над змістом.
— Як поповнюється дитяча бібліотечка? Де найкраще тримати книжки?
— Які поради висловлюються у тексті щодо розміщення книг? А як найкраще укомплектовувати
свою бібліотечку?
— Що є запеклими ворогами книги? Як правильно їх доглядати, щоб вони не псувалися?
— Чому книги повинні стояти на полицях вільно?
— Що автор радить зробити, якщо книги з якоїсь причини намокли?
4. Читання учнями твору (мовчки).
— На які частини можна поділити текст?
5. Складання плану (робота в групах)
Кожна група зачитує свій план. Колективно визначають найбільш вдало дібрані заголовки до
частин і записують на дошці.
Орієнтовний план.
1. Як створюється домашня бібліотечка.
2. Як правильно розмістити книги.
3. Бібліотечка має бути різноманітною.
4. Не псуй свої книжки.

5. Запеклі вороги книги.
6. Якщо книги намокли.
6. Докладний переказ твору за планом (диференційовано). Сильніші учні за змістом тексту
розповідають правила домашнього бібліотекаря; а слабші — готують докладний переказ за планом. IV.
Опрацювання вірша Нузета Умерова "Про книжку".
1. Виразне читання вірша вчителем.
— Послухайте вірш і скажіть, чи є автор книголюбом.
2. Повторне читання вірша вголос.
— Читаючи, зверніть увагу, про що автор любить читати.
3. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
— Яким ви уявляєте хлопчика, що любить читати?
— Скільки йому може бути років?
— Що його цікавить? Прочитайте.
— Доведіть словами тексту, що хлопчик бережно ставиться до книги.
4. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Читання вірша "буксиром".
б) Гра "Знайди ознаку".
Учитель називає іменники з вірша, а діти знаходять у творі зв'язані з ними прикметники.
Слова: джунглі, книжку, пустелі, ріки, країни, гори, касаток, китів, пінгвінів.
V. Опрацювання вірша Сергія Михалкова "Пісенька юних читачів".
— Самостійно прочитайте вірш.
— До чого закликає автор?
— Що дає дружба з книгою? Чого вчать книги?
— Як ви розумієте виділені рядки?
Учні вправляються у виразному читанні, самостійно добираючи тон і темп читання.
VI. Опрацювання вірша М. Чепурної "Золота хвилина".
— Як ви розумієте назву вірша? Які, по-вашому, хвилини — золоті?
2. Читання вірша вчителем.
— Послухайте, як про це розмірковує поетеса Марія Чепурна.
3. Повторне читання вірша (мовчки).
— Між ким відбувається розмова? Як звати дівчинку?
4. Аналіз змісту вірша.
— Що прочитала Марина? З чого видно, що вона допитлива?
— З чого складається людське життя? Прочитайте, що може трапитися за одну хвилину.
— У яких рядках твору виражено його головну думку?
5. Вправи на розвиток техніки читання.
а) Гра "Дочитай рядок до кінця".
Учитель або учень називає перше слово якогось рядочка вірша, а клас повинен швидко знайти і
дочитати рядок.
б) Гра "Знайди рими".
— Які рядки треба читати із запитальною, а які — із повчальною інтонацією?
VII. Підсумок уроку.
2. Бесіда.
— Про що ми говорили на уроці?
— Ми говорили з вами про книгу, про найвірнішу нашу подругу. Книга — ваш порадник,
товариш, джерело багатьох добрих думок, почуттів, знань. Читайте і бережіть книги. А вони віддячать
вам добром і мудрістю спілкування.

№ уроку_______ Дата__________
Тема. Твій друг — книга (урок позакласного читання)

№ уроку_______ Дата__________
Тема. Мудрість — найкраще багатство
Матеріал уроку. Українська народна казка "Мудра дівчина".
Мета. Ознайомити учнів із побутовими казками, їх особливостями; формувати уміння читати в
особах, правильно інтонуючи мову дійових осіб; удосконалювати техніку читання, використовуючи
різні види роботи над текстом.
Хід уроку
І. Змістова й мотиваційна підготовка учнів до сприймання теми.
1. Бесіда.
— Прочитайте назву розділу, який вивчатимемо. Що таке "усна народна творчість"?
— У кожного народу здавна існує культура усного слова, своєрідна усна література. Усну
народну творчість прийнято називати фольклором (від англійських слів folk — lore, що дослівно
перекладається як "народна мудрість", "народне знання").
Протягом століть український народ теж створював безцінні пам'ятки мистецтва слова.
Переходячи від одного оповідача до іншого, тексти творів зазнавали змін, хоч основна думка не
змінювалася. Народ і досі продовжує вносити щось нове у добре відомі твори.
Письменники завжди збирали і записували народні твори. Завдяки цьому вони і дійшли до
нашого часу.
2. Вікторина.
— Давайте пригадаємо, назви яких жанрів належать до усної народної творчості.
Учитель зачитує різні твори чи їх уривки, а учні називають жанр. Іди, іди, дощику, зварю тобі
борщику. (Дитяча пісенька-закличка.) Мир-миром, пироги з сиром. (Мирилка.) Хитру сороку спіймати
морока, а на сорок сорок — сорок морок. (Скоромовка.) Хто не працює, той не їсть. (Прислів'я.) Люлю,
люлю, мій синочку, справлю тобі колисочку. (Колискова пісенька.) Тосі, тосі, свині в горосі, нема кому
вигнати — тільки Настусі. (Забавлянка.) Снігові поля, чорні грачі, хочеш розумним бути — бери та вчи.
Книжка. (Загадка.)
— І, звичайно, улюблениця всіх дітей — казка. Ну, хто ж не знає казок?! І "Ріпку", і "Курочку
Рябу", і багато інших. І все ж, ми знаємо ще мало казок. Адже кількість їх величезна, вчені нараховують
багато сотень, а знаємо їх переважно не більше десяти-двадцяти.
3. Розгадування кросворда.
— Казки бувають різні. Давайте пригадаємо деякі з них і заповнимо "кросворд "Казки".
Послухайте уривки казок і назвіть їх.
1) "Несе Лисичка Півника, а він і гукає:
— Мій Котику! Мій братику!
Несе мене Лиска
по каменю-мосту
на своєму хвосту, —
порятуй мене!" ("Котик і Півник".)
2) "А дід став на воротях у червоних чоботях та й питається:
— Кізонько моя мила, кізонько моя люба!.." ("Коза-Дереза".)
3) "Я від баби втік, я від діда втік і від тебе утечу!" ("Колобок".)
4) "Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!" ("Рукавичка ".)
5) Продовжіть речення: "Усі перелічені казки — про ..." (тварин).
6) "Як затопить той чоловік у хаті, то дим аж під небеса стелиться, а як вийде на Дніпро мочити
кожі, то не одну несе, а дванадцять разом..." ("Кирило Кожум'яка".)
7) "А дівчина їм відказує:
— Не полечу я з вами: як була я в лужку, виломила ніжку, а ви полинули,
мене покинули!" ("Кривенька качечка".)
8) Продовжіть речення: "Ці дві казки належать до групи..." (чарівні).

— Прочитайте, що вийшло по вертикалі. (Побутові казки.)
— У 2 класі ви читали казки про тварин, у 3-ому — чарівні. У цьому розділі ви ознайомитесь із
побутовими казками. Це казки, головними героями яких є люди, але, на відміну від чарівних казок, де
герої перемагають завдяки чарам, у побутових — герої стають переможцями завдяки своєму розуму,
кмітливості, сміливості, хитрості. У цих казках завжди перемагають бідні, чесні, працьовиті, добрі
герої. Ці казки не лише розважають, але вчать і виховують людей, відданих рідній землі, людей чесних і
добрих, показують, як треба жити насправді, за що боротися, до чого прагнути.
III. Опрацювання казки "Мудра дівчина".
— Поміркуйте, про що може йти мова у казці з такою назвою.
а) Читання "пірамідок" слів з дошки.
хорт пан
убогий пшоно
світлиця прудкіш
зажурилася дожидатиму
повипрягайте поздоровкалась
б) Пояснення значення слів.
— Прочитайте тлумачення малозрозумілих слів, що вміщені після казки (с. 27).
3. Читання казки комбінованим способом. Учитель читає казку разом з підготовленими учнями.
— Назвіть дійових осіб казки. Хто головний герой казки?
— Де відбуваються події?
4. Повторне читання казки (з метою виділення діалогів, інтонацій дійових осіб).
5. Аналіз змісту казки. Вибіркове читання.
— Чому виникла суперечка між двома братами? Як вони вирішили її розв'язати?
— Прочитайте, чому пан загадав братам загадку. Зачитайте її.
— Як цю загадку відгадав багатий брат? Прочитайте відгадку, яку запропонувала Маруся.
— Чому пан розсердився, коли дізнався, що його загадку відгадала донька бідняка?
— Скільки ще загадок відгадала дівчина? Прочитайте частини тексту, де йдеться про другу і
третю загадки.
— Під час читання якого епізоду ви хвилювалися, а де — посміхалися? Чому?
— Якими рядками казки можна підписати ілюстрації?
6. Читання діалогів в особах.
Діти в парах готують виразне читання одного з діалогів.
7. Характеристика дійових осіб.
На дошці записані слова: пан, дівчина. Учні називають їхні риси характеру, записують слова у
відповідні колонки.
— Хто з цих дійових осіб казки вам сподобався? Чим саме? Чиї дії ви не схвалюєте?
IV. Підсумок уроку.
— Як ви гадаєте, що схвалюється, а що засуджується у казці?
— Які ви знаєте прислів'я про розум і мудрість?
(Перед розумом і сила поступається. Розум за гроші не купиш. Розуму не позичиш. Око бачить
далеко, а розум ще далі.)

№ уроку_______ Дата__________
Тема. Притча вчить...
Матеріал уроку. "Без труда нема плода". Народна притча. "У пригоді". Народна притча.
Записала Олена Пчілка. "Батькові поради". Народна притча.
Мета. Дати уявлення учням про притчу як жанр усної народної творчості; вдосконалювати
уміння читати в особах; удосконалювати навички знаходити речення в тексті, доводити свої міркування,
формувати оцінні судження.
Обладнання. Картки зі словами.
Хід уроку
І. Підготовка до засвоєння нових знань.
1. Вправа на миттєве сприйняття слів. Активізація пам'яті. Гра Впіймай слово".
Учні мовчки читають слова, які вчитель швидко показує, затримуючи кожне слово на кілька
секунд. Після читання необхідно пригадати якнайбільше прочитаних слів.
Слова на картках-блискавках: пісня, казка, скоромовка, автор, художник, редактор, притча.
— На які групи ви поділили б слова?
— Яке слово повторилося двічі?
2. Робота з деформованим текстом.
— Що таке притча, ви дізнаєтесь, коли прочитаєте деформований текст.
Причта — це ливекене давіопоння з чанимповль висновмок рпо куясь тє-вужит дугопри. Причті
жет днірона триво.
— Прочитайте з дошки назви притч, які будемо сьогодні читати.
— Назва якої з них співзвучна з прислів'ям?
— Зміст якої притчі можна передбачити за назвою?
III. Опрацювання притчі "Без труда нема плода".
1. Первинне слухання твору (виразне читання вчителем).
— Назвіть дійових осіб притчі.
2. Словникова робота. Читання "сходинок" слів.
напік вижав
посіяв виорав
замісив почекав
змолотив почастував
— Що об'єднує усі ці слова? Прочитайте їх в парі один одному, змінивши рід дієслів:
І варіант — жіночий рід,
II варіант — середній.
3. Самостійне читання учнями притчі. Аналіз змісту.
— Подумайте, де могла відбутися розмова чоловіка з вовком.
— Чому вовк зацікавився хлібом? Прочитайте, як він виражав своє захоплення. А у яких словах
він висловив розчарування?
— Прочитайте, як чоловік описав вовку процес появи хліба.
— У яких рядках висловлено головну думку притчі? Як ви її розумієте?
а) Прочитайте, правильно інтонуючи усі питальні, а тоді — окличні речення.
б) Гра "Хто уважніший".
— Що описують усі слова зі словникової роботи? (Процес виготовлення хліба.)
— Користуючись текстом, знайдіть пропущене слово і прочитайте в логічному порядку.
5. Інсценізація притчі.
Спочатку учні з'ясовують, що притчу потрібно читати у повільному темпі, спокійним тоном, із
повчальною інтонацією. Слова вовка читають із здивуванням, нетерпляче. Слова чоловіка — впевнено,
повільно, повчально.
6. Висновок.
— Чого вчить вас ця притча?
IV. Опрацювання притчі "У пригоді".
1. Підготовка до читання притчі.
Словникова робота.
владар бідолашний тенета
благаю пригодитися сторицею

сердешний прошу заходилася
у пригоді стати володар зглянься
— Прочитайте усі слова, правильно наголошуючи, "луною" за мною.
— У II колонці доберіть тлумачення слів І колонки і зачитайте.
— Після притчі знайдіть пояснення слів останньої колонки (с. 29) і прочитайте їх у тому
порядку, як записані слова на дошці.
2. Самостійне читання притчі учнями.
— Читаючи, зверніть увагу на те, хто герої притчі; подумайте, де могли відбутися описані події.
3. Аналіз змісту притчі. Робота над композицією притчі.
— Як відбулася перша зустріч лева і мишки? Чому лев сміявся зі слів мишки?
— За яких обставин сталася друга зустріч? Як мишка віддячила леву?
— Що ця пригода навчила лева? А що повчального у притчі для вас?
— Визначте у притчі зачин, основну частину і кінцівку.
— Про що йдеться у зачині? (Розповідається про те, як лев зустрів мишку.) В основній частині?
(Як мишка благала лева її не їсти і як вона допомогла леву вилізти з тенет.) У кінцівці? (Як лев дякує
мишці за порятунок і науку.)
— У якій частині висловлено головну думку притчі? Зачитайте це речення.
4. Читання притчі в особах.
5. Складання характеристики дійових осіб
6. Висновки.
— Які почуття у вас виникли, коли ви читали притчу? Чого вона вас навчає?
V. Опрацювання притчі "Батькові поради".
1. Відновлення речення. Роздуми учнів над змістом речення.
— Розташуйте частини речення у правильній послідовності і пронумеруйте їх.
На кожний день нові чоботи, (3)
Щоб ти мав у кожному селі хату, (2)
Живи так, (1)
І щоб тобі всі люди кланялися. (4)
— Перечитайте речення, поміркуйте, що радить у ньому батько.
— Щоб дізнатися, чи зрозумів син батькові поради, послухайте притчу.
2. Читання притчі учителем.
— Чи зрозумів син поради батька? Що здалося вам у них незвичним?
3. Повторне читання притчі учнями з метою складання запитань за змістом твору.
4. Відповіді на запитання за змістом твору, які склали учні.
5. Вправи на розвиток техніки читання.
а) Вибіркове читання.
— Прочитайте зачин притчі. Прочитайте слова, у яких передано нерозуміння батьківської
поради сином. Знайдіть слова, які роз'яснюють кожну пораду.
б) Гра "Чи є у тексті такі речення?"
Учитель зачитує речення. Учні відшуковують його у тексті.
• Жив в одному селі чоловік і син. (Ні.)
• Задумався син над батьковими словами. (Так.)
• Дуже легко, синку! . (Так.)
• Матимеш у кожному селі нову хату. (Ні.)
— У яких рядках передано головну думку твору? До чого батько привчав сина?
— Що ви зрозуміли для себе?
VI. Робота в зошитах
VII. Підсумок уроку.
— З яким новим жанром усної народної творчості ознайомилися на уроці? Що таке притча? Чим
вона відрізняється від казки?
— Складіть прислів'я. Змісту яких притч вони відповідають?

№ уроку_______ Дата__________
Тема. Слава навіки буде з тобою,
вільності отче, Богдане-герою!
Матеріал уроку. Народна легенда "Звідки пішло прізвище та ім'я Богдана Хмельницького".
Мета. Ознайомити учнів з легендою як жанром усної народної творчості; ознайомити з легендою
про народного героя, гетьмана України Б. Хмельницького, а також дати довідку про нього як історичну
особу; розвивати навички швидкого, виразного, свідомого читання; виховувати почуття гордості за свій
народ.
Обладнання. Портрет Богдана Хмельницького, фотоілюстрація пам'ятника.
Хід уроку
І. Вдосконалення читацьких навичок.
1. Вправляння у читанні прислів'їв, змінюючи смисловий (логічний) наголос.
Козацькому роду нема переводу.
— Поясніть зміст прислів'я.
2. Вправа для розвитку мовленнєвого апарата.
На дошці надруковано вірш. Учні вчаться читати його з різною інтонацією.
Земля ти наша, краю мій коханий!
До болю рідний нам і дорогий.
Яким ти був колись?
Якими йшов шляхами?
Словами правди з нами поділись!
— Одним із жанрів усної народної творчості, з якого ми можемо черпати інформацію про
минуле нашого народу, є легенди.
Народні легенди — це народні сказання, невеликі за обсягом твори-розповіді про події, факти,
людей, оповиті казковістю, фантастикою. Часто у них ідеться про історичні події чи життя людей.
— Прочитайте статтю у підручнику "Народні легенди" (с. 30). Учні мовчки перечитують текст.
— Що ще дізналися про легенди як жанр усної народної творчості?
III. Опрацювання легенди "Звідки пішло прізвище та ім'я Богдана Хмельницького".
1. Читання легенди вчителем.
— Чому, згідно з легендою, хлопчика назвали Богданом Хмельницьким?
перемагав журилися розступилися
звідки пробирати перехрестився
хміль неподалік палата
— Поясніть значення слів: палата (великий, багатий будинок, палац), хміль (витка рослина).
— Доберіть синоніми до слів: журилися (сумували, печалилися), розступилися (розійшлися),
неподалік (недалеко, близько).
3. Читання легенди учнями мовчки.
— Як за легендою у баби та діда з'явилася дитина?
4. Робота над змістом.
— Де відбулася описана подія? Де знайшов дід хлопчика?
— Що вказувало, що з дитини виросте якась незвичайна людина?
— Як дід з бабою назвали дитя? Прочитайте.
— Ким став Богдан Хмельницький, коли виріс? Як захищав він рідну землю від ворогів?
— Про яке ставлення народу до Богдана Хмельницького свідчить цей твір? Доведіть свою думку.
а) Гра "Кидок-засічка".
б) Гра "Знайди і дочитай слово".
Ви...(йшов), по...(бачив), со...(нце), схо...(дилися), го...(динах), це...(рква).
в) Утворіть словосполучення з дієсловами із словникової роботи, використовуючи текст.
Перемагав (ворогів), журилися (вони), пробирати (руками), розступилися (стіни), перехрестився
(дід).
6. Переказ легенди.
7. Розповідь учителя про Богдана Хмельницького.

— Чи знаєте ви, що Богдан Хмельницький був гетьманом України? За мужність, розум, відвагу і
безмежну любов до рідної землі про
Богдана Хмельницького складалися легенди ще за життя. Хто ж насправді був цей чоловік?
У селі Суботові поблизу Чигирина в сім'ї заможного козацького сотника Михайла народився син
Богдан. Змолоду він вчився в Києві та Львові. Дуже часто батько брав його в походи проти татар.
Одного разу під час бою батько загинув, а Богдана взяли в полон татари. В неволі він був недовго.
Повернувся в родовий хутір.
За розум і відвагу козаки обрали його Чигиринським сотником. Чигиринський староста і урядник
боялися його, а найлютіше ненавидів Богдана підстароста Чаплинський. Одного разу, коли Богдан
Хмельницький був у поході, підстароста напав на хутір і пограбував його. Богдан звернувся до суду.
Але суд захищав польських панів, а тому не винуватця, а Богдана Хмельницького було вкинуто до
в'язниці. Богдан вирішив помститися за свою кривду і за кривду народу, тому подався на Січ, де
згуртував козаків. Його однодумці пішли по Україні піднімати народ на повстання проти польських
панів. А козаки, готуючись до війни проти Польщі, обрали Богдана Хмельницького гетьманом. У 1654
році війна закінчилася перемогою українського народу.
8. Хвилинка ерудита.
— Яке місто в Україні назване іменем гетьмана?
— Чи є у нашій місцевості пам'ятник цій людині, вулиця, названа на його честь?
9. Робота з ілюстрацією. Словесне малювання.
— Розгляньте малюнок. Яким художник зобразив гетьмана?
— Уявіть себе скульптором. Який би ви створили пам'ятник Богдану Хмельницькому? Де б ви
його поставили? Які слова винесли б на постамент?
IV. Підсумок уроку.
— Що таке легенда? Чим легенда відрізняється від казки і притчі?
— Про яких людей складали легенди? Про яке ставлення народу до Богдана Хмельницького
свідчить цей твір?
— Яким ви уявляєте собі гетьмана?

№ уроку_______ Дата__________
Тема. Українські народні пісні
Матеріал уроку. Українські народні пісні "Стоїть явір над водою", "Котився віночок по полю",
"Ой співаночки мої".
Мета. Розширити знання дітей про усну народну творчість, збагачувати уявлення про народну
пісню як жанр усної народної творчості; працювати над художніми засобами пісні; вдосконалювати
навички виразного читання і уміння порівнювати; виховувати любов до народної пісні.
Обладнання. Записи українських народних пісень, велика лялька, ілюстрація із зображенням
кобзаря, картки для розширення поля читання.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
— Ми, українці, — нація дуже давня. Ми самі творили свою національну культуру. Протягом
своєї багатовікової історії український народ склав безліч прекрасних казок, прислів'їв, загадок, інших
творів. Та особливо багато пісень — їх записано понад 200 тисяч. Давайте пригадаємо деякі з них.
— Уявіть собі картину. Мати, стомлена роботою в полі, схилилася над колискою. В кутку ще
трохи чадить згашена скіпка, крізь запнуте дірявою рядниною віконце сіється бліде місячне сяйво.
Неспокійно ворушиться в колисці дитя: не бере його сон. Із вуст матері раптом вихоплюються слова...
Почала тихенько наспівувати і розмріялася мати: їй віриться, що піснею можна не тільки навіяти
спокійний сон, а й відігнати лихо від свого дитяти.
— Діти, яку пісню співала мати? Які колискові пісні ви знаєте?
— Після того, як маленька дитина навчиться робити перші кроки, плескати в долоні, з нею
розучують забавлянки — коротенькі пісеньки або віршики, поєднані із своєрідними рухами.
— Дітки, давайте забавимо цю дитину. (Посередині на крісло садять ляльку, а діти розказують
різні забавлянки.)
— А як люблять діти заклички та примовки: до дощу, до сонця, до хмар!
— А як полюбляють українські люди обрядові пісні: щедрівки, колядки, веснянки, купальські,
жниварські, весільні!
— Хто нам заспіває якусь пісню, пов'язану з обрядами?
— А як не послухати старого кобзаря, який пройшов багато доріг із малим сиротою-поводирем?!
Ось він вмощується на майдані, біля старої церкви, сухими зморщеними пальцями перебирає
струни кобзи. Кругом нього люди: старі й малі, парубки й молодиці з немовлятами. Всі слухають,
чогось чекають, заглядають.
І потекла з його вуст тужлива пісня про молодого козака, про вродливу дівчину, про рідну
неньку-Україну.
Дехто схилився, дехто заплакав, дехто кинув шматочок хліба чи копійчину на прожиття.
II. Опрацювання пісні "Стоїть явір над водою".
1. Слухання пісні у записі.
— Про кого ви почули пісню? Про які часи в ній ідеться?
— Чому вона така тужлива? Хто її герой?
а) Читання пірамід слів (на картках).
б) Пояснення значення слів. — Прочитайте у правій колонці (на дошці) тлумачення, доберіть до
них відповідні слова із лівої колонки.
Вісті випадок.
Пригодонька чорний із сіруватим полиском.
Оріхове сіделечко чутки, повідомлення, новини.
Кінь вороненький сідло з горіхового дерева.
3. Самостійне читання пісні учнями. Звернути увагу на розділові знаки кожної строфи, щоб
підготуватися до читання вголос.
4. Читання пісні вголос за строфами. Робота над змістом і виражальними засобами.
— Які образи української природи використано в пісні?
— У яких строфах є зіставлення душевного стану героя з цими образами?

— Як оспівано любов і тугу за рідною землею? Що передають образи явора і калини? З чим
зіставлено у пісні образ козаченька? Яка мета цього прийому?
— Поміркуйте, чому в пісні багато слів із зменшувально-пестливими суфіксами.
— Які почуття слід передати, читаючи прохання козака?
— Які почуття викликав у вас весь твір?
5. Робота над ілюстрацією.
— Розгляньте малюнок. Яким зображено козака? З чого видно, що кінь вороненький — його
бойовий і вірний товариш?
6. Словесне малювання.
— Намалюйте словами свою картину, яка виникла у вашій уяві під час читання пісні.
7. Виразне читання пісні.
Учитель звертає увагу учнів на розповідну наспівчу інтонацію більшості строф, на паузи між
реченнями і строфами. III. Опрацювання пісні "Котився віночок по полю". 1. Підготовка до читання.
Словникова робота, а) Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.
б) Лексичне значення слів женчики, стодола діти з'ясовують прочитавши їхнє тлумачення на с.
34.
2. Самостійне читання пісні (мовчки).
— Про кого ця пісня? У яку пору року її виконували?
3. Повторне читання пісні. Аналіз змісту.
— З яким проханням звертався віночок? Чому він хотів додому? Що народ хотів передати цією
піснею?
— Знайдіть і прочитайте усі слова, вжиті у зменшувально-пестливій формі. Яке з них видалося
незвичайним? Чому у пісні так багато зменшувально-пестливих слів?
— Які почуття у вас викликала ця пісня?
— Яким ви уявляєте цей вінок? Що б ви туди вплели?
а) Знайдіть рими, доберіть свої.
б) Прочитайте рядки пісні, в яких зустрічаються слова, що розглядались для словникової роботи.
5. Виразне читання пісні.
IV. Опрацювання пісні "Ой співаночки мої".
Учні самостійно читають текст пісні, з'ясовують, хто б її міг виконувати; про що в ній ідеться.
Пояснюють значення слів подію (подіну), леґіник (юнак), добирають синонім до слова співаночки
(пісні).
Учні колективно з'ясовують, які почуття передано у пісні; що її треба читати голосно, у
помірному темпі, наспівуючи.
V. Робота в зошитах
— Про який жанр усної народної творчості ми сьогодні говорили? Що таке пісня?
— Перевірте правильність своїх відповідей, переставивши слова у деформованому реченні.
Невеликий, твір, народна, що, усний, пісня, віршований, співається.
(Народна пісня — це невеликий усний віршований твір, що співається.)
— Яка із народних пісень, що читали сьогодні, вас зацікавила?
— Яка пісня сподобалась більше? Чим?

№ уроку_______ Дата__________
Тема. До джерела народної мудрості
Матеріал уроку. Народні усмішки "Син та мати", "Швачка", "Напування". Прислів'я та
приказки. Скоромовки. Загадки.
Мета. Закріпити знання про малі форми усної народної творчості; вчити виділяти їх характерні
особливості і групувати матеріал. Розвивати техніку читання. Виховувати любов до рідного краю,
бажання більше дізнатися про його історію, культурні традиції.
Хід уроку
І. Вправи на вдосконалення техніки читання.
1. Гра "Незвичайна математика".
— Виконайте дії і прочитайте утворений результат.
Зуб + і — убі + ага + дка = ... (загадка).
Скарб — арб + ород — д + мовк + а = ... (скоромовка).
Усіх — іх + мі + шум — ум + ка = ... (усмішка).
При + кут — ут + азал — ал + ка = ... (приказка).
Пас — ас + рис + ліс — с + в'я = ... (прислів'я).
2. Читання речень з дошки.
— Прочитайте речення, роз'єднуючи слова. Яке слово, із складених вами, воно пояснює?
Доведіть свою думку.
Короткийвлучнийвислів,якиймаєповчальнезначення. (Приспів 'я.)
Своєріднамовнаграгумористичногоспрямування. (Скоромовка.)
Невеличкийпоетичнийтвір,восновіякогоєзапитання. (Загадка.)
Коротенькийвлучнийвислів,алебезповчальногозмісту. (Приказка.)
— Про який жанр усної творчості не згадали? Поясніть, що таке усмішка.
— А сьогодні ми здійснимо мандрівку до живого джерела народної мудрості. У ньому перлами
різнобарвними виблискують, переливаються прислів'я і приказки, скоромовки і лічилки, загадки та
усмішки, казки і легенди, забавлянки, ігри, дитячі пісеньки ...
— Чи здогадалися, які з цих перлинок ми сьогодні будемо вивчати?
— Давайте складемо маршрут нашої подорожі. Гра "Складіть прислів'я ізрозсипанки".
— Із розсипанки складіть вислови і дізнаєтесь план нашої мандрівки.
Весела ловко дорогу скоромовка.
Прислів 'я до скоромовить здоров'я.
Слова думка мудрості показав.
Загадка сказав половина кладка.
ІІІ. Робота над усмішками.
1. Ознайомлення із жанровими особливостями усмішок. Учні самостійно читають статтю на с.
34.
— Чи так ви визначали особливості усмішок? Прочитайте тільки визначення.
— Хто збирав народні усмішки? Що ви дізналися про Бориса Грінченка?
2. Читання усмішок (мовчки).
— У якій формі написані усмішки? (Діалог.)
3. Повторне читання усмішок. Аналіз змісту.
Після читання кожної усмішки учні з'ясовують, хто дійові особи, що висміюється у кожному
творі.
4. Виразне читання усмішок в особах (робота в парах).
— Поміркуйте, де народ брав сюжети для усмішок. Для чого складалися такі твори?
— Чому усмішки, складені народом так давно, актуальні і зараз? IV. Робота над прислів'ями і
приказками.
1. Читання добірки прислів'їв і приказок.
Учні вголос читають кожне прислів'я, з'ясовують їх пряме і переносне значення.
— Якій темі присвячені прислів'я кожної групи? Що у них схвалюється і що засуджується?
2. Робота над змістом і формою прислів'я.
— Із скількох речень складається кожне прислів'я?
— Давайте визначимо особливості прислів'їв, що є у підручнику (с. 35).
— Прочитайте перше прислів'я. Яка особливість його форми? (Має риму клад — лад, ніби вірш.)

— Які із вміщених у добірці прислів'їв мають подібну структуру? Прочитайте їх.
— Чим особливе друге прислів'я? (Протиставляються дві частини за змістом, але утворюють
єдине ціле). Прочитайте прислів'я із схожою будовою.
— Чим приказка відрізняється від прислів'я?
3. Вправа на розвиток техніки читання.
Учитель називає останнє слово прислів'я, а учні швидко знаходять і читають його початок.
— Чому кажуть: "Прислів'я вчить, як на світі жить"?
V. Робота над скоромовками.
Опрацювання статті про особливості скоромовок як жанру.
— Прочитайте мовчки статтю "Скоромовки". Про що ви дізналися, чого не знали раніше?
— Як по-іншому називають скоромовки? Як їх треба читати?
— Прочитайте скоромовку "Зелен в'яз" "буксиром" (за вчителем). У якому місці треба звернути
увагу на правильну вимову слів?
— Прочитайте другу скоромовку "луною" (за кимось із дітей).
— Яке незвичайне слово тут вжите?
— Прочитайте скоромовку "Гайку, гайку, дай гриба" мовчки. Які тут вжиті порівняння?
— Прочитайте останні три скоромовки напівголосно. На яких словах тут можна "спотикнутися"?
— Виберіть скоромовку, яка вам найбільше сподобалася. За дві хвилини вивчіть її і розкажіть
чітко, виразно і швидко.
VI. Робота над загадками.
1. Бесіда. Мотиваційна підготовка.
— Пригадайте, що таке загадка. На що вона схожа? (На задачку, яку треба розв'язати; стислий
опис чогось у прихованій формі.)
— Від якого слова походить слово "загадка"? (Гадали, загадували...)
— Загадка — це дотепне запитання, вислів, розповідь, розмова, які вимагають розкриття
відгадки.
2. Опрацювання статті "Загадки" (с. 37).
Учні самостійно читають статтю і дають відповіді на запитання:
— Яку форму мають загадки?
— Чому загадкам здавна надавалося такого значення?
3. Читання і відгадування загадок.
— Щоб не припуститися помилок у ході відгадування загадок, необхідно пам'ятати такі правила:
уважно слухайте чи читайте загадку, подумайте над кожною ознакою предмета, який відгадується; не
спішіть, а все продумайте, ретельно зважте.
Учні читають загадки "ланцюжком". Той, хто читає першим, пробує відгадати. Якщо він не знає,
допомагає клас. Учитель звертається до відгадувача із запитанням:
— Чому ти так вважаєш? Доведи свою відповідь.
Такі ж запитання корисно поставити дітям, які дають помилкові відповіді.
4. Визначення структурної композиції загадок.
— Будьте дослідниками. Розгляньте загадки. Які це речення?
— Як вони побудовані? Що характерного у загадці? (Буває у формі розповідного чи питального
речення; має стислу форму, слова часто римуються.)
5. Складання загадок
— Настав час випробувати свої сили у складанні загадок.
а) Самостійна робота учнів.
б) Робота в парах.
— Зачитайте свою загадку сусідові.
VII. Робота в зошитах
VIII. Підсумок уроку.
— Які жанри усної народної творчості ми читали? Чим прислів'я та приказки подібні до казок і
притч? А чим відрізняються?
— Поміркуйте, для чого створювався кожен із цих жанрів.

№ уроку_______ Дата__________
Тема. З чистого джерела народної мудрості (урок позакласного читання)

Позакласне читання 4 клас (Конспекти уроків)

Позакласне читання 4 клас (Конспекти уроків)

Empfohlen

Empfohlen

Weitere ähnliche Inhalte

Was ist angesagt?

Was ist angesagt? (20)

Andere mochten auch

Andere mochten auch (20)

Ähnlich wie Позакласне читання 4 клас (Конспекти уроків)

Ähnlich wie Позакласне читання 4 клас (Конспекти уроків) (20)

Mehr von Ковпитська ЗОШ

Mehr von Ковпитська ЗОШ (20)

Kürzlich hochgeladen

Kürzlich hochgeladen (16)

Позакласне читання 4 клас (Конспекти уроків)