2. Згідно даним Міністерства охорони
здоров'я України станом на 2014 рік,
поширеність мовленнєвих порушень у
дошкільників і молодших школярів у
різних регіонах країни коливається в
межах від 30,7% до 82,6% від загальної
кількості дітей.

3. У ст. 8 Закону України “Про дошкільну освіту”
зазначається, що сім`я зобов`язана сприяти здобуттю
дитиною освіти в дошкільних та інших навчальних
закладах або забезпечити відповідну освіту її в сім`ї.
Наголошується також, що відвідування дитиною
дошкільного навчального закладу не звільняє сім`ю від
обов`язку виховувати, розвивати і навчати її родинному
колі, адже батьки або особи, які їх замінюють, несуть
відповідальність перед суспільством і державою за
розвиток, виховання та навчання дітей, а також
збереження їх життя, здоров`я, людської гідності.

4. Дві групи негативної реакції
батьків на мовленнєві
порушення дітей
До першої групи відносять
батьків, які нехтують
проблемами дитини, а
відповідальність за їх усунення
покладають на медичних та
педагогічних працівників
До другої групи відносять
батьків, в яких усвідомлення
мовленнєвого дефекту малюка
викликає почуття провини, що в
свою чергу, може призвести до
гіперопіки.

5. Основні завдання просвітницької роботи з батьками:
1. Задоволення потреб дітей з порушеннями мовлення в
інтелектуальному, культурному й моральному розвитку.
2. Профілактика мовленнєвих порушень у дітей раннього віку.
3. Організація і проведення на високому професійному рівні
навчально-виховної, методичної і дослідно-експериментальної
роботи з проблем подолання мовленнєвих порушень.
4. Удосконалення методики проведення різних видів занять та їх
навчально-методичного і матеріально-технічного забезпечення.
5. Підвищення педагогічної кваліфікації вчителів.
6. Організація і проведення педагогічних експериментів з пошуку і
впровадження нових інформаційних технологій навчання.
7. Обмін досвідом між логопедами, вихователями та їхніми
фахівцями.
8. Організація взаємодії з батьками дітей.
9. Вивчення досвіду роботи інших навчальних закладах.

6. Напрями роботи вихователів та логопеда з
батьками дітей з порушеннями мовлення
Дитина
Вихователь Батьки
Логопед

7. Робота логопеда і вихователя з батьками дітей з
порушеннями мовлення має здійснюється в таких
напрямах:
1. Психолого–педагогічна просвіта батьків.
2. Гармонізація дитячо–батьківських відносин.
3. Допомога батькам у формуванні адекватної оцінки стану
дитини.
4. Оптимізація соціальних контактів родини.
5. Навчання батьків прийомам корекційно-логопедичної
роботи з подальшим контролем за її здійсненням.

8. Програма роботи логопеда з батьками дітей з
порушеннями мовлення
Загальнопедагогічна теоретико-методична підготовка батьків у питаннях
мовленнєвого розвитку дошкільників
Завдання навчання Сформовані знання, уміння, навички
Формування знань про хід
мовленнєвого розвитку дитини в
онтогенезі.
Формування знань про вікові
психолого-педагогічні особливості
дітей.
Розвиток навичок створення
мотивації для мовленнєвого спілкування
дітей.
Розвиток уміння створення умов для
нормального загального й мовленнєвого
розвитку дітей.
Знання періодів і особливостей
мовленнєвого розвитку дитини в
онтогенезі.
Уміння активізувати мовленнєве
спілкування дітей.
Проведення систематичної роботи з
розвитку мовлення дітей.

9. Теоретико-практична підготовка батьків дітей з логопатіями
Завдання навчання Сформовані знання, уміння, навички
Формування знань про прояви
мовленнєвих порушень у дошкільників.
Створення мотивації для участі в
спільній з логопедом і вихователем
корекційної роботи з дітьми.
Формування вмінь виконувати
завдання логопеда, використовувати
прийоми корекційно-логопедичної
роботи.
Проведення систематичної
корекційної роботи за завданням
логопеда й вихователя.
Дотримання однакових вимог і
наступності логопедичного впливу на
розвиток дітей в ДОЗ і в родині.
Проведення систематичної
корекційної роботи за завданнями
логопеда і вихователя.

10. Співпраця логопеда та
вихователя з батьками
Умовно можна виокремити такі основні форми
роботи з батьками
індивідуальні групові колективні масові

11. Індивідуальні форми роботи
- полягають у безпосередньому спілкуванні з
батьками однієї дитини:
- проведення бесід;
- проведення консультацій для батьків;
- виконання з дітьми завдань за зошитами
індивідуальної роботи;
- відвідування ними індивідуальних занять
учителя-логопеда;
- заповнення зошита взаємозв'язку.

12. Групові форми роботи
- проводяться з батьками у межах даної
логопедичної групи:
Круглий стіл
з батьками
Стенди для
батьків
Консультації
для батьків

13. Колективні форми роботи
- проведення анкетування;
- проведення загальних батьківських зборів;
- проведення тематичних вечорів;
- проведення ділових ігор;
- проведення круглих столів;
проведення презентацій науково-методичної та
популярної літератури для батьків;
- організація дискусій;
- залучення батьків до розв'язування проблемних
ситуацій і завдань.

14. Масові форми роботи
- залучення батьків до підготовки, організації та
проведення свят “Батьки і діти”, “Родинні гостини”;
- проведення ігор-розваг, спортивних свят,
вікторин, вечорів дозвілля;
- проведення заходів: день відкритих дверей,
“Родинний міст”;
- проведення семінарів-практикумів, круглих
столів, конференцій, виїзних засідань, лекторіїв за
участю науковців, практичних психологів,
медичних працівників, працівників соціальних
служб.

15. Стосунки між логопедом і
батьками з перших днів
знайомства мають
ґрунтуватись на засадах
відвертості та
взаєморозуміння

16. Педагогічна грамотність батьків — основна
умова того, що дитина вчасно отримає
логопедичну й психологічну допомогу.