Бондаренко Т., доцент кафедри природничо-математичних дисциплін ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Телятникова Л., учитель початкових класів ЗОШ І-ІІІ ст. № 12 м. Слов’янська

1. УДК 373.3.091.32:613
ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ
НА УРОКАХ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
БондаренкоТ., доцент
кафедри природничо-математичнихдисциплін
ДВНЗ «Донбаськийдержавний педагогічний університет»,
Телятникова Л., учитель початкових класів
ЗОШ І-ІІІ ст. № 12 м. Слов’янська
Постановка проблеми у загальному вигляді. На сучасному етапі
інформатизації освіти перед школою постало завдання адаптації учнів до
життя
в інформаційному суспільстві через формування відповідних
компетентностей
у процесі навчання, розвитку творчих здібностей особистості, здатної
адекватно й своєчасно реагувати на зміни, які відбуваються у світі, досягати
успіхів у своїй діяльності.
Пріоритетом сучасної початкової ланки освіти є формування творчої
особистості як суб’єкта навчальної діяльності. Важливою умовою в
організації навчання учнів у початковій школі є збереження, зміцнення й
розвиток духовного, емоційного, інтелектуального, особистого й фізичного
здоров’я.
В умовах інформаційного суспільства в освітньому просторі
змінюються орієнтири, зосереджується увага на застосуванні технологій, які
сприяють розвитку творчих засад особистості з урахуванням індивідуальних
особливостей, зокрема актуалізується проблема впровадження
здоров’язберігаючих технологій у загальноосвітніх навчальних закладах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками
підвищується інтерес до проблеми вивчення та використання
здоров’язбережувальних освітніх технологій, у розвиток якої зробили свій

2. внесок М. Безруких, В. Беспалько, Т. Бичкова, Л. Омельченко, В. Петров та
ін.
Ми поділяємо думку В. Петрова і під здоров’язберігаючою освітньою
технологією розуміємо систему, що створює максимально можливі умови
для збереження, зміцнення й розвитку духовного, емоційного,
інтелектуального, особистого й фізичного здоров’я всіх суб’єктів освіти.
Складовими цієї системи є:
 використання даних моніторингу стану здоров'я учнів, що
проводиться медичними працівниками, і власні спостереження вчителя в
процесі реалізації освітньої технології, її корекція відповідно до наявних
даних;
 облік особливостей вікового розвитку школярів і розробка освітньої
стратегії, відповідної особливостям пам’яті, мислення, працездатності,
активності учнів даної вікової групи;
 створення сприятливого емоційно-психологічного клімату в процесі
реалізації здоров’язберігаючих технологій;
використання всіляких видів здоров’язберігаючої діяльності
школярів, спрямованих на збереження й підвищення резервів здоров’я,
працездатності [4].
Для ефективного впровадження здоров’язбережувальних технологій
необхідно забезпечити низку умов. На думку Л. Омельченко, для
впровадження здоров’язберігаючихтехнологій у навчально-виховний процес
важливим
є реалізація таких умов:
 підвищення кваліфікації із питань здоров’я, здоров’язберігаючих
технологій (курси, окремі семінари, самоосвіта);
 аналіз педагогом свого методичного арсеналу щодо відповідності
принципам здоров’язберігаючої педагогіки;
 врахування природнихбіоритмів, індивідуальних особливостей учнів
під час організації навчального процесу;

3.  забезпечення оптимального співвідношення між фізичним та
інформаційним обсягом уроку без інтелектуального перенавантаження;
 обґрунтоване планування, із точки зору збереження здоров’я,
кількості та видів методів навчання, частоту та чергування різних видів
навчальної діяльності з урахуванням своєчасногоспостереження початку фаз
неповної компенсації, сталого зниження працездатності учнів;
 забезпечення оперативного прямого та зворотного зв’язку в
управлінні навчальним процесом: психологічний вплив на учня, передача
інформації, уміння стимулювати мотивацію школярів;
 включення елементів здоров’язберігаючої педагогіки у зміст уроку;
 використання з максимальною можливістю методів активного
навчання;
 стимулювання учнів до продуктивної тематичної комунікації та
творчості;
 дотримання санітарно-гігієнічних вимог до організації та проведення
уроку, проведення фізкультхвилинок та пауз загального і спеціального
впливу [3].
Виділенняневирішенихраніше частин загальноїпроблеми, котрим
присвячується стаття. На сьогодні здоров’язберігаючі освітні технології
активно впроваджуються у навчально-виховнийпроцес початкової школи. Їх
використовують під час уроків, у позанавчальній, позашкільній діяльності,
роботіз батьками та сімейній педагогіці. Досвід засвідчує, що для досягнення
здоров’язберігаючого ефекту на уроці бажано створити сприятливий
психологічний клімат, знати прийоми зняття емоціональної напруги в учнів
та звертати увагу на збереження, примноження власного здоров’я та
оточуючих, пропагувати здоровий спосіб життя. Це здійснюється через
залучення до навчального процесу обов’язкового проведення фізкультурно-
оздоровчих заходів, уроків з основ здоров'я та фізичної культури, а також
виховних заходів оздоровчого спрямування.

4. У зв’язку з цим особливого значення набуває готовність учителя до
забезпечення організаційно-педагогічних умов інформаційної підтримки
процесу впровадження здоров’язберігаючих технологій у початковій школі,
формування успішної особистості школяра шляхом використання нових
інформаційних технологій.
Мета статті – полягає у розгляді проблеми використання
здоров’язберігаючих технологій на уроках в початковій школі як
найважливішого чинника розвитку особистості.
Виклад основного матеріалу дослідження. На сьогодні головною
метою діяльності школи є формування в учнів здоров’язберігаючих
компетенцій та ціннісного ставлення до власного здоров’я. При цьому кожен
загальноосвітній заклад має вийти на принципово новий якісний рівень
організації навчального процесу, який передбачає задоволення інтересів і
освітніх потреб конкретної дитини, враховує її індивідуальні здібності та
зберігає її здоров’я.
Традиційно в нашій школі ми значну увагу приділяємо уникненню
перевантажень, створюючиумовидля вчасного переключення учнів з одного
виду діяльності на інший. У навчально-виховному процесі нашої школи
застосовуються різноманітні типи здоров’язберігаючих технологій, а саме:
 здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для
перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання
раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових,
статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність
навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;
 оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення
фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я:
фізична підготовка, фізіотерапія, загартування, гімнастика, фітотерапія,
музична терапія;
 технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування
життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо),

5. профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами,
статеве виховання;
 виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних
якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню
уявлень про здоров’яякцінності, посиленню мотивації на ведення здорового
способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я.
Створення комфортного освітнього середовища з використанням ІКТ
реалізується шляхом оптимізації і гуманізації навчального процесу, які
можливі через:
 застосування різнорівневого навчання;
 глибоку диференціацію та індивідуалізацію навчання;
 широке використання сучасних інформаційних технологій;
 інтерактивне навчання;
 створення фізичного, фізіологічного, психічного комфорту для учнів;
 настанови вчительського колективу на створення відносин «учитель
– учень» за формулою «суб’єкт – суб’єкт»;
 забезпечення позитивної мотивації навчання шляхом створення
можливості успіху для кожного учня;
 розумне зменшення обсягу домашніх завдань із метою запобігання
перевантаження учнів.
Застосування на уроках здоров'язберігаючих технологій вимагає:
 урахування періодів працездатності учнів на уроках;
 урахування вікових і фізіологічних особливостей дітей на уроках;
 наявність емоційних розрядок на уроках та під час проведення
виховних заходів;
 чергування пози з урахуванням видів діяльності;
 використання оздоровчо-фізкультурних пауз на уроках та виховних
заходах.

6. Під час організації навчального процесу вчитель може скористатися
вправами дихальної гімнастики та фізкультхвилинками: фізичні вправи
краще проводити під музичний відеосупровід. Цей прийом допомагає зняти
втомленість, відновити рівновагу учнів. Такі вправи можна досить успішно
надавати проводити самим учням або поєднувати з елементами ігор.
Досвід нашої роботипоказує, що доцільним є також проведення під час
уроків пальчикової та рухової гімнастики: прості рухи кистей допомагають
зняти загальну напругу, а також безпосередньоз рук, розслаблюють губи, що
сприяєпокращенню вимови звуків, розвиткумовлення дитини. «Пальчикові»
ігри складаються з віршованих рядків, що ілюструються за допомогою
ритмічних рухів рук, пальчиків. Пропонуючи таку гру, важливо відразу
створитиїї настрій, правильно вимовляти кожен звук, заздалегідь продумати
всі рухи і поступово їх повторювати.
Фізкультхвилинки з музичним відеосупроводом потрібно проводити
кожен день, для того щоб навички дітей закріпилися але робити це бажано в
ігровій формі. Такі вправи дуже корисні для всіх дітей. Цей прийом легко
використовувати на уроках читання та мови, він надасть дітям можливість
розвинути правильну вимову звуків, сприятиме підвищенню чіткості та
правильності вимови слів.
Допоможуть зберегти здоров’я дітей ігри та ігрова терапія. Завдяки
ігровій терапії дитина привчається сміливо висловлювати свою думку,
самостійно приймати рішення, набуває організаційних умінь і навичок.
Учителеві доцільно також скористатися наступними видами сюжетно-
рольових ігор оздоровчого спрямування:
 режисерська гра – це вид рольової ігри (у таких іграх педагог або
учні наділяють ролями іграшки або певні предмети, вигадують події та
будують власний сюжет; прийом особливо розвиває уяву учнів);
 театралізована гра – це водночас розігрування певного літературного
сюжету і фрагмент дитячого життя (у таких іграх діти входять в образ самі

7. або використовують ляльки (замість ляльок можуть бути картки з
малюнками);
 рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни
дітей, яка є неодмінною умовою кожної колективної гри (у ході гри у дітей
формуються поняття про нормигромадськоїповедінки, а також виховуються
певні культурні навички).
Як релаксаційні паузи під час навчального процесу вчителем може
бути використана «психогімнастика», казкотерапія, арт-терапія,
кольоротерапія.
Особливого значення під час уроку набуває здатність учнів
концентрувати увагу, і це вимагає чергування завдань і видів діяльності,
спрямованих на активне сприйняття, осмислення та запам’ятовування
навчального матеріалу та завдань, що сприяють розслабленню учнів і
супроводжуються відтворенням ними побаченого та почутого. Наприкінці
уроку вчителеві доцільно привести учнів до врівноваженого стану,
підготувати їх до подальшої навчальної роботи. Для цього використовується
рефлексія, невелика розповідь учителя або будь-яка історія морально-
повчального змісту.
На нашу думку, основна роль у здоров’язберігаючій діяльності
освітнього закладу відводиться доречній організації навчально-виховного
процесу. Для успішного використання здоров’язберігаючих технологій на
уроках у початковій школі як найважливішого чинника розвитку особистості
кожен учитель повинен доцільно добирати прийоми та методи і
реалізовувати їх в умовах здоров’язберігаючого середовища, найбільш
значимими компонентами якого є:
 створення комфортних умов навчання (розклад уроків, перерв,
режимні моменти);
 використання оздоровчихметодик, які регулюють рухову активність,
і прийомів реабілітації розумової і фізичної працездатності.

8. Висновки дослідженняі перспективи подальшихрозвідок у даному
напрямку. Перспективи подальших розвідок у даному напрямі пов’язані з
удосконаленням змісту та науково-методичного забезпечення інформаційної
підтримки процесу реалізації здоров’язберігаючих технологій на уроках у
початковій школі як найважливішого чинника розвитку творчої особистості.
Література:
1. Ващенко О. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих
технологій
у навчально-виховномупроцесі/ О. Ващенко, С. Свириденко // Здоров’я та
фізична культура. – 2006. – № 8. – С. 1 – 6.
2. Лаврентьєва Г. П. Здоровозбережувальні вимоги до застосування
електронних засобів навчального призначення / Г. П. Лаврентьєва //
Інформаційні технології
і засоби навчання. 2011. – № 2 (22). Режим доступу до журналу:
http://www.journal.iitta.gov.ua
3. Омельченко Л. П. Здоров’ятворча педагогіка / Л. П. Омельченко,
О. В. Омельченко. – Х. : Основа, 2008. – 205 с.
4. Петров В. О. Здоровьесберегающие технологии в работе учителя
физической культуры: автореф. … дисс. на получение науч. степени канд.
пед. наук: спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и
образования» / О. В. Петров. – Ростов-на Дону, 2005. – 23 с.