зданович

1. "Не забуваймо, що в школі дитина не тільки вчиться.
У школі вона живе"
В. Сухомлинський.
В. Сухомлинський стверджував, що за шкільною партою твориться
народ. А творять його, в першу чергу, вчителі української мови та літератури,
«наставники думки, волі, духу людини», бо наука рідної мови, літератури –
наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу й красу, її минуле й
майбутнє. Найефективнішим засобом розвитку творчих здібностей учнів є
інновації та творча праця педагога.
Людина стає особистістю поступово, на її формування впливає багато
чинників. Серед них провідне місце належить рідній мові, тому що саме вона
найглибше пронизує свідомість і підсвідомість людини, доносить інформацію
про навколишній світ.
У сучасних умовах гуманізації та демократизації навчального процесу, як
ніколи, актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. Завдання вчителя –
допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те
творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.
Життя доводить, що в умовах постійних змін, конкуренції найкраще
орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна,
здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, планів, нових
підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме:
рішучістю, умінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення,
вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники.
Феномен творчості завжди привертав увагу дослідників як найважливіший
компонент соціальної культури. Творчість – це позитивно спрямована
діяльність, каталізатор прогресивних змін у суспільстві, культурі. Це
багатогранне поняття, що пронизує всі сторони діяльності особистості і
проявляється в усіх напрямках суспільної практики. З моменту зародження та
становлення шкільної практики навчання особлива увага завжди приділялася
вихованню особистості, що зможе творчо ставитися до праці, самостійно
знаходити вирішення назрілих проблем.

2. Вчені В.Андрєєв, А.Бертон, Л.Виготський, Г.Костюк, В.Рибалка та ін.
розглядають творчу діяльність учнів як таку, що сприяє розвитку цілого
комплексу якостей творчої особистості: самостійність у виборі знань;
працелюбність; вміння бачити головне; бачити спільне в різних і різне в
подібних явищах; розумова активність; підбір матеріалу, який необхідний для
виконання конкретного завдання тощо.
Організація навчально-виховного процесу потребує не лише значної
кількості часу, а й вибору таких методів, прийомів і форм роботи, щоб кожному
учневі була зрозуміла особистісна й суспільна значимість його не тільки
активної, а й творчої діяльності.
Саме творчість дозволяє людині реалізовувати свій фізичний та духовний
потенціал, швидко та адекватно адаптуватися у навколишньому середовищі та
змінювати його. Можна різними способами розвивати творчі здібності. Окремі
учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки. Але для
розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя.
Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого
до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та
спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність
розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати
дедалі складніші творчі завдання.
Поруч із традиційними методами у своїйпедагогічній практиці апробовую
спосіб інтеграції окремих елементів сучасних технологій навчання.
Індивідуальне навчання дозволяє знайти підхід до роботи з кожним
учасником навчального процесу. Школярі часто готують розповіді про майстрів
художнього слова або «беруть у них інтерв'ю», виступають із повідомленнями,
користуючись додатковими джерелами, по можливості інсценізують уривки
драматичних творів, часто складають реклами на твір, який буде вивчатися на
уроці, створюють плакати, ілюстрації, кластери, міні-проекти, презентації ( в
залежності від учня, його здібностей, можливостей), пишуть твори, відгуки на
прочитаний твір, вчаться складати свої портфоліо.
Ігрова технологія дозволяє створити доброзичливу атмосферу на уроці,
викликати бадьорий настрій, бажання вчитися. Гра не лише здійснює великий
вплив на психічний розвиток учня, перетворює навчання в радісний процес, а й
непомітно для учнів сприяє засвоєнню ними програмного матеріалу, формує

3. уміння і навички. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися,
самостійно думати, розвивати увагу, до активної діяльності залучаються навіть
найпасивніші. У своїй практиці використовую дидактичні, рольові
ігри, вікторини, кросворди (з одного боку, вони вносять в урок елемент гри, а з
іншого – сприяють глибшому засвоєнню вивченого).
Працюючи над певною темою, використовую інтерактивні
технології «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, робота в малих
групах, «Навчаючи - вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене
речення».
Наприклад, інтерактивна технологія «Мікрофон» використовується
найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності та підсумковому етапі
уроку. Учні мають висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку
(що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми, або чому
навчилися, що було найцікавішим чи найскладнішим на уроці.
На уроках української літератури використовую інтерактивні технології:
«Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект» ( із застосуванням комп’ютерних
технологій), «Коло ідей», «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Гронування».
Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках
української мови та літератури, учні вчаться бути демократичними, критично
мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими. Основними
методами і прийомами інтерактивного навчання є самостійна робота, проблемні
та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки.
Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. Учень, який
намагається критично мислити, знаходить власне вирішення проблеми і
підкріплює це розумними, обґрунтованими висновками. Він також усвідомлює,
що можливі інші шляхи вирішення тієї ж проблеми, і намагається довести, що
вибране ним логічне і раціональніше від інших. На цьому етапі пропоную творчу
вправу «Займи позицію». Наприклад, у 10 класі, вивчаючи роман Панаса
Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», пропоную провести диспут «Хто
такий Чіпка: правдошукач чи злочинець, невдаха?» Учні вибирають ту позицію,
яка, на їхню думку, найкраще характеризує героя, і відстоюють її. Аналізуючи
відповіді, пропоную поділитися на групи і підготувати виступи на тему: «Чи
потрібні нині такі люди?», при цьому враховувати думки літературознавців про

4. цей образ. Пропоную також скласти діаграму вчинків героя, сформулювати свої
висновки.
Використання комп’ютерних технологій дозволяє розширити педагогічні
можливості, створити базу для залучення дітей до комп’ютерних навчальних
програм. Комп’ютер став потужним технічним засобом навчання дітей.
Застосування мультимедіа та інформаційних технологій у якості дидактичних
засобів використовую для підвищення мотивації та індивідуалізації навчання,
розвитку творчих здібностей дітей та для створення емоційного фону.
Використання комп’ютерів у навчанні не тільки збільшує швидкість передачі
інформації дітям та підвищує рівень її засвоєння, а й сприяє розвитку таких
процесів як увага, пам’ять, мислення, уява, мовлення, бере участь у
інтелектуальному, емоційному та моральному розвитку дітей.
Для індивідуальної, парної чи групової роботина уроках з використанням ІКТ
пропоную такі завдання:
 створення учнівських презентацій з літератури (дослідження питань з
теорії літератури, життєвого чи творчого шляху письменника, характеристика
образів героїв твору, ідейно-тематичний чи художньо-естетичний аналіз твору);
 створення асоціативних кущів, опорних схем та створення відеорядів,
мультимедійних презентацій до проектів.
У своїй роботі використовую проблемний, частково-пошуковий, дослідницький
методи та метод проектів. З учнями, що мають творчі здібності, працюю
переважно індивідуально (написання художніх творів, декламація). Крім
обов'язкових уроків розвитку мовлення, запроваджую індивідуальні творчі
завдання. ббббббббббббббббббббббббббббббббббб
Так, наприклад, з учнівським колективом 5 класу після повторення
відомостей з морфології провели дослідницько-пошукову роботу з визначення в
текстах частин мови, використавши елементи казки, гри. Робота зацікавила
учнів, переросла в проектну діяльність. Результатами праці стало складання
книжечки сенканів, створення ілюстрацій, складання інсценівки, діалогів. Учні
залюбки готувалися до захисту своїх творчих робіт: готували костюми, вчили
слова, розігрували діалоги, вчилися виразно декламувати, грати ролі казкових
героїв, особливо зацікавило дефіле частин мови. Жодна дитина не лишилася
осторонь, кожна мала можливість проявити свою творчість, здібності, знання.

5. Така спрівпраця, вважаю, сприяє розвитку творчих здібностей дітей,
формуванню їх духовно-емоційного світу.
Отже, творчі здібності учнів найбільш ефективно розвиваються під час
продуктивної творчої діяльності.
Результатами роботи над розвитком творчості учнів через впровадження
особистісно зорієнтованих технологій є:
• Активізація пізнавальної діяльності.
• Підвищення мотивації до навчання та інтересу до вивчення предмета.
• Оволодіння учнями ключовими компетентностями.
• Збільшення кількості учнів, які бажають взяти участь у різних конкурсах та
змаганнях.
• Активна участь учнів у шкільних, районних олімпіадах, проектній діяльності
та творчих конкурсах.
 УЧИТЕЛЬ Я! А значить, я - артист!
Я режисер, актор і вічний мрійник.
Психолог, диригент і журналіст, поет,
прозаїк, фізик, практик, лірник. Учитель я!
А значить, небеса мене торкнулись поцілунком долі...
Щоб день і ніч то радість, то сльоза
Мені пекли і серце, і долоні.
Хто учень є? Він, перш за все, ЛЮДИНА:
сучасна, неповторна, інтегральна.
Він - особистість із нового покоління,
Якій доступні світ і сфера віртуальна.
Учитель я! А значить, небеса мені довірили дитячі долі!
І я навчаю, вчуся і щодня
Вкладаю серце учневі в долоні!

6. Література
1. Інтелектуальні ігри на уроках українськоїмовита літератури / УпорядникК.Ю.
Голобородько. - Харків:Видавнича група "Основа", 2005.
2. Ильин Е.И. Путь к ученику: Кн. Для учителя: Из опыта работы.- М.:
Просвещение, 1988.
3. Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-
зорієнтований збірник / За наук. ред. Єрмакова І.Г. – К: Департамент, 2003.
4. Нетрадиційні уроки з української літератури. 5-11 класи/Укладачі С.С. Скляр,
Л.І.Нечволод.- Харків: Торсінг, 2004.
5. Нетрадиційні уроки з рідної мови. 5-11 класи/Укладачі С.С. Скляр,
Л.І.Нечволод.- Харків: Торсінг, 2004.
6. Особистісно зорієнтований урок літератури: Здосвіду роботи / Упоряд. Г.
Федяй, А. Фасоля. – К.: Шкільний світ, Вид. Л.Галіцина, 2005.
7. Орієнтовна програма навчальної практики з української мови і літератури.
5-8, 10 класи/ Укладачі Л.І. Піскорська, Л.В. Гуріна, Т.М. Любчич. –
Тернопіль: Мандрівець, 2012.
8. Подмазін С.І. Особистісно- орієнтований освітній процес: принципи,
технології// Педагогіка і психологія. – 1997.
9. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. - Київ, 2007.
10. Пометун О.І. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці // Доба.
— №2, 2002.
11. Сергієнко А.А. Методика використання технологій груповогонавчання на
особистісно зорієнтованомууроціукраїнської літератури// Українськамова і
література в школі, №1, 2005.
12. Сергієнко А.А. Роль групових технологій у формуванні комунікативних
компетентностей учнів 9-11 класів на уроках української літератури//
Дивослово. - №10, 2008.
13. СисоєваС.О.Основипедагогічноїтворчостівчителя:Навч.посіб. - К.,1994.
14. Фасоля А.М. Особистісно зорієнтоване навчання: цілепокладання,
рефлексія, оцінка// Українська мова та література. – №7, 2004.