Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
Prezentatsiya slovyansk 1917-1920_rr
1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СЛОВЯНСЬКИЙ ХІМІКО-МЕХАНІЧНИЙ ТЕХНІКУМ
• Презентація «До 100-річчя УкраїнськоїПрезентація «До 100-річчя Української
національно-демократичної революціїнаціонально-демократичної революції
1917-1921 рр.» –1917-1921 рр.» – «Основні події в«Основні події в
Слов'янську 1917-1921 рр.»Слов'янську 1917-1921 рр.»
Підготував : викладач вищої категорії
дисципліни «Історія України»
В.В. Шевельов
2. Загальна характеристика міста Слов'янськаЗагальна характеристика міста Слов'янська
на початку ХХ ст.на початку ХХ ст.
• У місті функціонували 15 соляних заводів, на яких
випарювалося до 3 млн. пудів солі на рік.
• З 1869 р.1869 р. з проведенням Курсько-Азовської залізниці,
зростають обсяги торгівлю сіллю.
• У Слов'янську нараховувалося, крім соляних заводів, 1717
фабрикфабрик, багато інших підприємств з кількістю робітників
близько 3 тисяч чоловік. НаприкладНаприклад, Содовий завод – 670
робітників, «Російський електрон» – 189, керамічний
завод акціонерного товариства Дзевульського і Лянге –
470 та інші.
3. • Також поруч з виробництвом солі одне з провідних міст у
1914 р. займало й содове виробництво, а також
виробництво цегли, чавуноливарне та керамічне
виробництва.
• На трьох ярмарках – «Проводській», що проходила на 3-й
день після Великодня, «Троїцькій» та «Єстафієвській» –
20-22 вересня, головним предметом торгу були коні. На ці
ярмарки приїздили купці з багатьох губерній.
• Також на слуху був і
• Слов'янський курорт з
• його цілющими властивостями.
4. В Слов'янську функціонувало декількаВ Слов'янську функціонувало декілька
навчальних закладів, наприклад,навчальних закладів, наприклад,
• Комерційне училище
Рудзської
Жіноча гімназія
Янковської
19. Краєзнавчий матеріал.
Слов'янськ у 1917 – 1920 рр.
28 лютого 1917 р. у Слов'янську
дізналися про революційні події в
Петрограді.
•Солдати 5-го Західного полку,
розквартировані в селах
Слов’янської волості, обрали
полковий комітет і замінили
офіцерів виборними командирами.
Створено місцеву організацію
РСДРП. 3 червня 1917 р. загальні
збори робітників фарфорового
заводу Ессена (сучасний АІЗ)
ухвалили резолюцію про передачу
землі у власність селян.
• Також робітники заводу
вимагали ув'язнення Миколи ІІ
у Шлиссельбурську фортецю.
• На загальних зборах робітників,
мастерових та службовців 7
серпня 1917 р. ухвалено
рішення, яке засуджувало
розпорядження Тимчасового
уряду щодо застосування
каральних заходів проти
залізничників.
24. • У вересні 1917 р. в приміщенні
технічного училища було
обрано більшовицький комітет
у складі В. Марапульца
(голова), П. Шишкова, Ф.
Лагуткіна.
• Слов'янські залізничники брали
участь у подіях всеросійської
протестної акції залізничників у
вересні 1917 рвересні 1917 р., зриваючи
доставку під Петроград військ,
знятих О. Керенським з
Кавказького фронту.
• 1 жовтня 1917 р1 жовтня 1917 р. головою Ради
міста Слов'янська обрали
більшовика П. Шишкова. У
місті почав працювати відділ
НК (рос. ЧК) під головуванням
С. Божко. Також було створено
червоногвардійський загін на
заводі Ессена, яким командував
А. Соколов. Для упорядкування
продовольчого забезпечення
Слов'янська в буремні осінні
дні 1917 р. було введено хлібну
монополію та створено
продовольчий відділ на чолі з
Ф. Лагуткіним.
25. 20 квітня 1918 року20 квітня 1918 року Слов’янськ захопили німецько-
австрійські війська. Почалися масові арешти.
На початку вересня 1918 рокуНа початку вересня 1918 року партизани і
підпільники на станції Слов'янськ обстріляли
німецький ешелон, а на перегоні Святогірськ—Ізюм
пустили під укіс ще 2 ешелони. Біля станції
Слов’янськ-Курорт вони висадили у повітря
залізничний міст. 25 грудня 1918 року25 грудня 1918 року Слов’янськ
визволено від німецьких та австрійських військ.
26. 5 червня 1919 року5 червня 1919 року після запеклих боїв війська
генерала А. Денікіна
захопили Слов’янськ.
Протягом перших двох днів вони розстріляли і
повісили 300 чоловік. У відповідь на терор
населення йшло в ліси і об’єднувалося у бойові
групи та партизанські загони.
27. • Восени 1919 р.Восени 1919 р. до Словянська приїжджав
білогвардійський генерал О. Кутеповгенерал О. Кутепов.
Він зустрічався у Святогірську з митрополитом Антонієммитрополитом Антонієм
(Храповицьким(Храповицьким),
який з травня 1919 р. фактично очолював Вище церковне
управління півдня Росії на територіях підконтрольних так
званій «білій армії».
25 грудня 1919 року25 грудня 1919 року частини 13-ї армії за допомогою
Слов’янського партизанського загону, очолюваного П. Є.
Билбасом, визволили Слов’янськ.
28. 16 квітня 1920 року16 квітня 1920 року Слов’янськ як повітове місто з
19 волостями, що входили до повіту, включено до
складу Донецької губернії.
29. Карта УНР у відповідності із Законом УНР
от 6 березня 1918 р. «Про адміністративно-
територіальний поділ України»
6 березня 1918 р. Українська Центральна Рада ухвалила Закон
«Про адміністративно-територіальний поділ України».
Слов'янськ став земським центром Донеччини – землі
Української Народної Республіки, адміністративно-
територіальною одиницею України вищого рівня.
30. Слов'янськ тих часів дав нашій державі видатних
українських воєначальників, серед них :
Афанасій БітюковАфанасій Бітюков – підполковник Армії УНР, командир 1-го
кінного полку імені Максима Залізняка Окремої кінної дивізії
Армії УНР ;
Олександр БолдирєвОлександр Болдирєв – підполковник Армії УНР, командир
Запорозького автопанцерного дивізіона Армії УНР, командир
23-го Запорозького полку імені Яна Кармелюка, учасник
Першого Зимового походу Армії УНР;
Петро НєчаєвПетро Нєчаєв – підполковник Армії УНР, з 12 вересня 1920 р.
– начальник мобілізаційного відділу 1-ї кулеметної дивізії
Армії УНР.