Педро Кальдерон де ла Барка (1600—1681) Хронологічна таблиця Портфоліо Біографія

1. Педро Кальдерон де ла Барка Енао де ла Барреда-і-Ріаньо (1600—1681)
Хронологічна таблиця
Дата та місце
народження
Народився Педро Кальдерон 17 січня 1600 року в Мадриді, в
родині дона Дієго Кальдерона, секретаря казначейства, дворянина
середньої руки.
Освіта Здобув освіту в мадридській єзуїтській колегії, також навчався в
університетах Саламанки і Алькала-де-Енарес.
Основні події життя:
1620 р. Кальдерон залишив навчання заради військової служби.
1623 р Драматург Кальдерон дебютував п'єсою «Любов, честь і влада», вже
вважався першим драматургом Іспанії, а також отримав визнання при
дворі Філіппа IV. Король посвятив Кальдерона в лицарі ордена Св.
Якова (Сантьяго) і замовляв йому п'єси для придворного театру,
влаштованого в нещодавно збудованому палаці Буена-Ретіро.
Кальдерону були надані послуги кращих на той час музикантів і
сценографів.
1625-1635 рр Служив в іспанських військах в Італії і Фландрії.
1640-1642 рр Виконуючи військові обов'язки, Кальдерон у складі роти кірасир,
сформованої графом-герцогом Оліварес, брав участь у придушенні
«Повстання женців» (національно-сепаратистського руху) у Каталонії.
1642 р. За станом здоров'я він залишив військову службу і через три роки
удостоївся пенсії
1651 р. Кальдерон був висвячений на священника.
1663 р. Був призначений особистим духівником Філіпа IV (королівським
капеланом); цю почесну посаду за Кальдероном зберіг і наступник
короля, Карл II.
25 травня
1681р
Драматург помер. Останні роки Кальдерона пройшли в помітній
бідності.
Творчість Автор близько 200 драматичних творів, Кальдерон завершив історію
іспанської класичної драми. Найвідоміші твори: «Стійкий принц»,
«Дама привид», «Поклоніння хреста», «Життя – це сон», «Лікар своєї
честі», «Чарівний маг», «Чистилище святого Патрісіо»,
«Саламейський алькальд» та ін.
Портфоліо. Педро Кальдерон (1600—1681)
1. Ім'я. Педро Кальдерон де ла Барка Енао де ла Барреда-і-Ріаньо (1600—1681) іспанський
драматург, «першокласний поет Іспанії»
2. Сім'я. Народився 17 січня 1600 року в Мадриді в аристократичній родині. Батько -
секретар у раді фінансів при дворі королів Філіппа II та Філіппа III. Мати походила зі
знатної фландрської родини і займалася вихованням шести дітей, дуже рано померла.
Коли Педро виповнилося 14 років, батько одружився вдруге. Майже через рік він разом із
братами Хосе і Дієго був утягнутий у судовий процес за спадок зі своєю мачухою.
3. Походження родового імені Кальдерона пов’язано із стародавньою легендою. У ній
розповідалося про те, як у XIII столітті новонародженого хлопчика прийняли за мертвого.
Аби переконатися, що у нього відсутні будь-які ознаки життя, його опустили у казан (ісп.
«calderon»). Як не дивно, але дитина вижила і стала досить відомою людиною. З того часу
слово «calderon» набуло значення почесного імені, а на родовому гербі з’явилося п’ять
казанів. Додаткове ім’я Барка походить від назви маєтку, що належав одному з членів
Химинець А.А.
http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_i_vchitelju/9_klas/pedro_kalderon_de_la_barka_1600_1681_biografija/18-1-0-490
1

2. родини, який загинув у боротьбі з маврами. Тому разом із казанами на родовому гербі
Кальдеронів були зображені замок, бойова рукавиця й написаний девіз: «Померти за віру».
4. Освіта. Навчався у єзуїтській колегії, у Саламанському університеті, де вивчав
канонічне і громадянське право та богослів’я.
5. Літературна діяльність. У 13-річному віці написав першу комедію «Небесна
колісниця», яка не дійшла до нашого часу. З 1619 року Кальдерон серйозно почав
займатися літературою і писати п’єси, перебуваючи під впливом відомого іспанського
драматурга того часу Лопе де Вега.
У 1620 році молодий драматург представляв свої твори на конкурсах, присвячених Св.
Ісидору, що був покровителем Мадрида, з нагоди канонізації трьох святих, організатором
якого був Лопе де Вега. До середини 1620-х років під впливом Лопе де Вега Кальдерон
написав декілька комедій, серед яких слід назвати «Кохання, честь і влада» (1623),
«Удаваний астролог» (1624), «Гра кохання й випадку» (1625), національно-патріотичну
драму «Облога Бреди» (1625).
6. Кальдерон «людина шпаги». Протягом дванадцяти років служив у королівських
військах, брав участь у війні з Францією, в придушенні повстання в Каталонії, став
лицарем ордену Сант-Яго, закохувався, бився на дуелях, навіть був під слідством. Він
дуже багато пережив: смерть брата Дієго, пристрасне кохання і смерть коханої та
їхнього маленького сина Педро Хосе.
7. Кальдерон - священик. У 1651 році Кальдерон, розчарований у світському житті й
утомлений пережитим, прийняв сан священика. Через тринадцять років він став почесним
капеланом при королівському дворі, вступив у духовне Братство св. Петра, а через три
роки був обраний його першим капеланом. Та разом із тим Кальдерон не полишає і
літературної праці. У цей період він пише багато ауто (релігійні драми). Але випробування
драматурга не закінчилися. У 1665 році помер його покровитель — король Філіпп IV, а з
приходом до влади нового монарха все змінилося. Кальдерон втратив прихильність нового
короля, хоча й писав на замовлення двору ауто та п’єси.
8. Кращі твори Кальдерона. «Стійкий принц» (1629), «Дама-примара» (1629), «Лікар
власної честі» (1635), «Життя — це сон» (1635), «Чарівний маг» (1637), та ін.
9. Смерть драматурга. 25 травня 1681 року Педро Кальдерон помер. Це сталося на
свято П’ятидесятниці, увечері. А протягом усього дня на вулицях Мадрида йшли вистави
великого поета. Поховано Кальдерона у церкві Сан-Сальвадор у Мадриді, настоятелем якої
він був останні роки і якій заповідав усе своє майно.
10. Типи світських п’єс відповідно до проблематики
1) Комедія (була дуже популярною серед митців бароко). В центрі комедій Кальдерона
тема кохання, за сюжетним типом більшість з них належить до так званих «комедій
інтриг» (сюжет будується на швидкій і несподіваній зміні ситуацій, на неприродному
комічному збігові обставин, стрімкому розвиткові дії). «З коханням не жартуй» (1627),
«Дама — невидимка» (1629), «Сам собі охорона» (1635), «Не завжди довіряй гіршому»
(1650) та ін.
2) «Драми честі» — це поширені в іспанській драматургії XVІ—XVІІ століття п’єси, у
яких порушуються проблеми неписаного кодексу дворянської честі, її порушення та
помсти кривдникам за образу. «Живописець власного безчестя» (1648), «За таємну образу
— таємна помста» (1635), «Лікар своєї честі» (1633—1635), «Саламейський алькальд»
(1642—1644) та ін.
3) Морально-філософські, релігійні драми (у цих драмах знайшли свій яскравий вираз і
далеко неоднозначну інтерпретацію основні ідейні постулати та релігійно-філософські
проблеми епохи контрреформації та бароко). У цих драмах відбилися сумніви, духовні
пошуки та пристрасні почуття, що хвилювали Кальдерона та його сучасників. «Стійкий
принц» (1628), «Поклоніння хресту» (1630—1632), «Чудодійний маг» (1637), «Чистилище
Химинець А.А.
http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_i_vchitelju/9_klas/pedro_kalderon_de_la_barka_1600_1681_biografija/18-1-0-490
2

3. святого Патрика» (1643) та ін. Найзнаменитіша з них і водночас найвизначніша п’єса
європейського бароко — морально-філософська драма «Життя — це сон».
11. Значення творчості Кальдерона. Творчість П. Кальдерона була значним явищем у
розвитку іспанської драматургії. Це стосується як стилю, так і драматичної техніки.
Кальдерон вважається родоначальником барокової драми в іспанській літературі.
Його твори насичені глибоким психологізмом, філософською проблематикою, вони
метафоричні, алегоричні, логічно напружені й різноманітні.
12. Українською мовою твори великого іспанця перекладали М. Лукаш (монолог
Сехисмундо з драми «Життя — це сон») та М. Литвинець.
Біографія
Дон Педро Кальдерон де ла Барка народився 17 січня 1601
року в Мадриді. Його батьки належали до старовинних
шляхетних сімей. Батько, дон Дієго Кальдерон де ла Барка
Барреда, служив секретарем у раді фінансів при королях
Філіппі II та Філіппі III. Мати, донья Марія де Енао і Ріаньо,
була представницею знатної фландрської родини. Вона
виховала шістьох дітей: три сини й три доньки.
Ім'я родини Кальдеронів було пов'язане зі старовинною
легендою. Із покоління в покоління розповідалася історія про
те, як у ХП столітті одного із новонароджених членів родини
прийняли за мертвого і, щоб переконатися в тому, що він не
подає ознак життя, його опустили в казан (кальдерон) із
гарячою водою. Дитина не тільки вижила, а й стала досить
відомою і знатною людиною, тому слово «кальдерон» стало
почесним ім'ям, а на гербі родини з'явилися п'ять казанів. Додаткове ім'я Барка походило
від назви маєтку, що належав одному з членів родини, який загинув у боротьбі з маврами.
Через це на гербі Кальдеронів були зображені замок, бойова рукавиця і гасло: «Померти за
віру».
Педро Кальдерон навчався у Мадриді в королівській колегії, якою опікувалися єзуїти. Там
він показав блискучі успіхи і вже у 13 років написав комедію «Небесна колісниця».
Мати Кальдерона померла дуже рано, і в 1614 році батько одружується вдруге, а в 1615
році Кальдерон і його брати Хосе та Дієго почали судову справу проти своєї мачухи,
намагаючись зберегти родовий спадок матері. Усе це надзвичайно ускладнювало життя
юного митця.
1618 року Кальдерон вступив до Саламанкського університету, який закінчив у 1620 році.
Тут він не тільки опановував науки, а й продовжував займатися літературою. Наприкінці
університетського курсу Педро Кальдерон поставив кілька п'єс у провідних театрах Іспанії.
1620 року Кальдерон узяв участь у конкурсі митців, присвяченому Святому Ісидору,
покровителю Мадрида. Того ж року взяв участь у конкурсі на честь канонізації Святого
Ісидора, Святого Ігнасіо і Святої Тереси. Організатором цього дійства був відомий
іспанський драматург Лопе де Вега, котрий вже тоді високо оцінив талант молодого
драматурга.
У 25 років Кальдерон здобув почесне в Іспанії звання солдата: протягом 12 років служив у
королівському війську в Мілані та Фландрії. Проте й під час військової служби він не
переставав писати, удосконалюючись як драматург.
Починаючи з 1620-х років, виходять такі його твори: «Стійкий принц» (1629), «Дама-
примара» (1629), «Лікар власної честі» (1635), «Життя — це сон» (1635), «Чарівний маг»
(1637) та інші. З 1636 року, після смерті Лопе де Вега, Кальдерон стає придворним
драматургом. Король Філіпп IV віддав у його розпорядження організацію придворних
свят. За сумлінну службу монарх нагородив митця орденом Святого Якова.
Химинець А.А.
http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_i_vchitelju/9_klas/pedro_kalderon_de_la_barka_1600_1681_biografija/18-1-0-490
3

4. На початку 1640-х років Кальдерон брав участь у військовому поході на Каталонію, де
відбувся заколот, що став початком громадянської війни. Після повернення до Мадрида в
1642 році драматург просить короля про відставку, мотивуючи своє рішення хворобою, і
король задовольнив прохання митця. •
Із цього часу починається складний етап і для Кальдерона, і для іспанського театру взагалі.
Через смерть представників королівської родини (королеви Ісабель, принца Бальтасара
Карлоса) у 1644 і в 1646 роках забороняються всі театральні вистави. Були закриті не
тільки столичні і провінційні театри (дозвіл грати в Мадриді отримала лише одна трупа),
але й повністю заборонені комедії, п'єси на сюжети зі світського життя. Дозволялося
писати твори лише на історичні, міфологічні й священні сюжети. Категорично
заборонялося зображувати незаміжніх жінок і невірних дружин. Як виняток можна було
представляти на сцені доброчесних жінок, але вони мали з'являтися перед публікою без
прикрас і розкішного вбрання.
1645 року загинув молодший брат письменника — Хосе, а за рік помер і старший брат —
Дієго. Ці втрати Кальдерон переживає дуже важко. Трохи розрадило поета пристрасне
кохання. Але 1648 року його кохана померла, залишивши йому маленького сина Педро
Хосе, народженого поза шлюбом: хлопчик теж невдовзі помер. Як не намагався приховати
своє інтимне життя митець, ця історія стала відомою при дворі. Втім, король прихильно
поставився до Кальдерона. Він призначив йому пенсію в ЗО екю: це була досить значна
сума на ті часи. За це письменник ще більше працює задля слави монарха. На честь весілля
Філіппа IV та Марії Анни Австрійської Кальдерон написав тріумфальну поему. До дня
народження королеви у Колізеї Буен Ретіро була поставлена його комедія «Чудовисько,
Промінь та Камінь». Почався найплідніший етап у творчості письменника, котрий тепер
віддавав перевагу п'єсам релігійного спрямування, а також комедіям, де використовував
міфологічні сюжеті та алегорії.
1651 року Кальдерон прийняв духовний сан. Його перехід від світського до
релігійного життя був обумовлений і особистими трагедіями, і гоніннями на театр, і
розчаруванням у земній марноті. Пізнавши безцільність земних радощів і прагнень, душа
Кальдерона зажадала вищої, духовної мети. 1653 року Кальдерон був призначений
священиком у капелі Нових Королів у Толедо, згодом став почесним капеланом при
королівському дворі у Мадриді. Близько 1633 року він вступив до духовного Братства
Святого Петра, а три роки по тому був обраний першим капеланом цієї конгрегації.
Кальдерон здобув популярність в Іспанії та за її межами передовсім як автор церковних
вистав, у яких не тільки відтворював сюжети зі Святого Письма, а й складні морально-
філософські шукання людини своєї епохи. Тому його п'єси привертали увагу як
представників вищої верстви, так і простого люду.
Кальдерон пішов із життя 25 травня 1681 року, на свято П'ятдесятниці, коли скрізь давали
вистави за його сценаріями. Згідно з заповітом, його було без урочистостей поховано у
церкві Сан-Сальвадор у Мадриді, на чолі якої він стояв кілька років і якій заповів усе своє
майно.
Кальдерон залишив по собі досить велику спадщину: 120 п'єс, 78 ауто і 20 інтермедій.
Усі твори митця можна умовно поділити на три основні групи:
• національні або лицарські;
• філософські;
• релігійні, духовні дійства (ауто).
До першої групи належать комедії і драми, зміст яких пов'язаний із національним
іспанським життям. Місце дії — вулиці й околиці Мадрида, де відбуваються побачення
закоханих, запеклі поєдинки на шпагах, захоплюючі пригоди героїв, взяті з самої
дійсності. Дія п'єс побудована на гострій інтризі, заплутаних зіткненнях, численних
випадковостях, які, врешті-решт, розплутуються у цілком щасливому фіналі. До цієї групи
творів належать п'єси: «Дама-примара», «Саламейський алькальд» та ін.
Химинець А.А.
http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_i_vchitelju/9_klas/pedro_kalderon_de_la_barka_1600_1681_biografija/18-1-0-490
4

5. У філософських творах Кальдерона помітний відхід від зображення іспанської
дійсності у бік абстрактних міркувань, порушення складних питань людського буття. Тут
образи й сюжетні перипетії є лише приводом для вираження певних думок автора.
Кальдерон майстерно відтворює напружену духовну атмосферу епохи, намагаючись
осмислити життя особистості у зв'язку з Вічністю, відносини людини зі світом, Богом,
долею. Час і простір у таких п'єсах досить умовні. Твори відзначаються високим ступенем
алегоричності й метафоричністю мовлення. Дійсне та уявне, реальне та фантастичне
сплітаються настільки тісно, що життя постає як «сон», де немає нічого сталого,
справжнього. Земний світ у Кальдерона постає то у вигляді хаосу, де діють стихійні сили,
то галасливого ярмарку, де все вирує і продається, то театру, де люди постійно грають
якісь ролі, а головним режисером постає вища сила, не доступна їхньому розумінню.
Людина у філософських творах Кальдерона охоплена неясною тривогою, вона перебуває у
полоні різних пристрастей і протиріч, блукає без дороги в мінливому й нестійкому світі,
постійно борючись із собою. Шлях героїв Кальдерона до усвідомлення сенсу буття важкий
і тернистий, він сповнений втрат і розчарувань, але письменник вірить у те, що людина
зможе перемогти себе й протистояти невблаганній долі. Образи філософських п'єс митця
досить трагічні, але вони не позбавлені величі — величі духу, розкутого й бентежного. До
цієї групи належать такі драматичні твори: «Поклоніння хресту», «Життя — це сон»,
«Любов після смерті» та інші.
У релігійних п'єсах Кальдерона — ауто — розроблялися християнські сюжети,
образи, ідеї. Персонажами цих п'єс були, як правило, біблійні герої, святі, служителі
церкви, історичні діячі, алегоричні постаті (Марнота, Смерть, Думка). Ауто мали
підкреслено дидактичний характер. Вони виховували глядачів у дусі вірності ідеалам
католицизму. У той час духовні драми замовляли драматургам місцеві органи влади, за них
добре платили авторам. Вистави відбувалися на міських площах, майданах,
супроводжувалися надзвичайною урочистістю й пишністю. В ауто проголошувалася
могутність Бога, примарність земного буття, краса аскетичного самовідречення. На відміну
від інших сучасних йому ауто, Кальдерон зумів своїм ауто надати актуального
філософського змісту, що й зробило його священні п'єси такими популярними.
Химинець А.А.
http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_i_vchitelju/9_klas/pedro_kalderon_de_la_barka_1600_1681_biografija/18-1-0-490
5

6. У філософських творах Кальдерона помітний відхід від зображення іспанської
дійсності у бік абстрактних міркувань, порушення складних питань людського буття. Тут
образи й сюжетні перипетії є лише приводом для вираження певних думок автора.
Кальдерон майстерно відтворює напружену духовну атмосферу епохи, намагаючись
осмислити життя особистості у зв'язку з Вічністю, відносини людини зі світом, Богом,
долею. Час і простір у таких п'єсах досить умовні. Твори відзначаються високим ступенем
алегоричності й метафоричністю мовлення. Дійсне та уявне, реальне та фантастичне
сплітаються настільки тісно, що життя постає як «сон», де немає нічого сталого,
справжнього. Земний світ у Кальдерона постає то у вигляді хаосу, де діють стихійні сили,
то галасливого ярмарку, де все вирує і продається, то театру, де люди постійно грають
якісь ролі, а головним режисером постає вища сила, не доступна їхньому розумінню.
Людина у філософських творах Кальдерона охоплена неясною тривогою, вона перебуває у
полоні різних пристрастей і протиріч, блукає без дороги в мінливому й нестійкому світі,
постійно борючись із собою. Шлях героїв Кальдерона до усвідомлення сенсу буття важкий
і тернистий, він сповнений втрат і розчарувань, але письменник вірить у те, що людина
зможе перемогти себе й протистояти невблаганній долі. Образи філософських п'єс митця
досить трагічні, але вони не позбавлені величі — величі духу, розкутого й бентежного. До
цієї групи належать такі драматичні твори: «Поклоніння хресту», «Життя — це сон»,
«Любов після смерті» та інші.
У релігійних п'єсах Кальдерона — ауто — розроблялися християнські сюжети,
образи, ідеї. Персонажами цих п'єс були, як правило, біблійні герої, святі, служителі
церкви, історичні діячі, алегоричні постаті (Марнота, Смерть, Думка). Ауто мали
підкреслено дидактичний характер. Вони виховували глядачів у дусі вірності ідеалам
католицизму. У той час духовні драми замовляли драматургам місцеві органи влади, за них
добре платили авторам. Вистави відбувалися на міських площах, майданах,
супроводжувалися надзвичайною урочистістю й пишністю. В ауто проголошувалася
могутність Бога, примарність земного буття, краса аскетичного самовідречення. На відміну
від інших сучасних йому ауто, Кальдерон зумів своїм ауто надати актуального
філософського змісту, що й зробило його священні п'єси такими популярними.
Химинець А.А.
http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_i_vchitelju/9_klas/pedro_kalderon_de_la_barka_1600_1681_biografija/18-1-0-490
5