НАУКОВИЙ КЕРІВНИК ЯК СУПРОВІДНИК МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ ДО ПЕРЕДБАЧУВАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ ТА ПЕРСПЕКТИВ

1. Міський науково-практичний семінар для
завідувачів/методистів районних науково-
методичних центрів м. Києва
«Жінка-науковець у сучасному світі»
(до Міжнародного дня жінок і дівчаток у науці)
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
КАФЕДРА МЕТОДИКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ ДОШКІЛЬНОЇ І ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ТА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕЧЕРСЬКОЇ РАЙОННОЇ
У МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
КЛОВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ № 77

2. 22 грудня 2015 року Генеральна Асамблея ООН прийняла
резолюцію № 70/212, якою 11 лютого проголошено
Міжнародним днем жінок і дівчат у науці
Наука і гендерна рівність – невід’ємні
елементи процесу досягнення цілей
розвитку. За останні 15 років світове
співтовариство досягло значних успіхів у
справі залучення жінок і дівчат у науку.
Незважаючи на це, вони досі стикаються з
обмеженнями у цій сфері. Згідно з
дослідженнями, проведеними в 14 країнах,
можливість отримання ступеня бакалавра,
магістра та доктора для жінок у сфері науки
становить 18%, 8% і 2% відповідно,
натомість для чоловіків ці показники
становлять 37%, 18% і 6%.

3. Грушевський М. С. На порозі Нової України:
гадки і мрії (1918)
«Без “високої”, так би сказати, чи “чистої” науки ні
освіта, ні школа, ні популярна література, ні, навіть,
публіцистика не можуть держатись на відповідній
висоті — се той фундамент, той рівень, по котрому
рівняється все. Україна повинна мати академію наук і
через неї забезпечити можність зайнятись чистою
наукою людям, які виявляють до того потрібний хист і
енергію, сотворити національну, чи пак народну,
бібліотеку, гідну великої держави, національні архіви
й музеї...»

4. Про неї пишуть відомі наукові журнали світу.
А найсильніші європейські країни запрошують до себе
на будь-яких умовах.
Але вона залишається вдома.
Це сила і віра Ольги Броварець - наймолодшого в
Україні доктора наук. Отримала цей поважний
ступінь в 29 років. Не менш вражає і її відкриття.
Тому що воно дає надію на повне одужання від раку
і багатьох інших хвороб, до яких призводять
мутації.

5. Ольга Броварець
У суспільстві склався стереотип, що наука – це
сиві професори в окулярах, але ніяк не молодь,
не дівчата. Ці уявлення потрібно змінювати. Адже
молодість і завзяття для науки не менш потрібні,
аніж досвід і традиції. На заході – це, насамперед,
справа молодих, амбітних, сповнених сил та
енергії. Часто говорять, що там науку роблять
аспіранти, звісно – під керівництвом
супервайзерів (від to supervise — спостерігати) —
адміністративна посада в державних установах, наукових та освітніх
інститутах. Це організатор робіт, які потребують від їх учасників
виконання дій за певною програмою, супервізор спостерігає за
правильністю виконання такої програми).

6. Молодість і завзятість – досвід і традиції
Ользі Броварець та її науковому консультанту -
Дмитрові Говоруну , члену-кореспонденту Національної
академії наук України, доктору біологічних наук,
професору нещодавно була вручена престижна
міжнародна премія Scopus Awards Ukraine 2016 в
номінації «Найкращий колектив вчених, який досяг
значних наукових результатів без західних колаборацій»
(колаборація, або співпраця спільна діяльність (процес), в
якій-небудь сфері, двох і більше осіб або організацій для
досягнення загальних цілей, при якій відбувається обмін
знаннями, навчання і досягнення згоди (консенсусу(.

7. Науковці – «золотошукачі», які пересіюють тонни
руди заради маленької крупинки цінності
Наукова робота важка і рутинна. Із
величезного масиву того, що доводиться
перешукати, перечитати, у пригоді стає лише
мізерна частина.
Високий результат можливий:
-тільки через уперту працю,
-залюбленість у те, що робиш, – коли живеш
цим захоплюючим процесом.

8. 3.1. Діяльність методкабінету (центру) здійснюється
за такими основними напрямами:
- трансформування наукових ідей у педагогічну
практику, науково-методична підтримка інноваційної
діяльності в освітній галузі, наукові пошуки та
експериментальна робота, яку проводять педагогічні
працівники навчальних закладів району (міста);
- інформаційно-методичний супровід навчальних
закладів і педагогічних працівників;
- консультування педагогічних працівників з проблем
сучасного розвитку освіти, організації навчально-
виховного процесу, досягнень психолого-
педагогічних наук.

9. 3.2. Основними завданнями діяльності
методкабінету (центру) є:
3.2.1 створення умов розвитку педагогічної майстерності,
творчої ініціативи педагогічних працівників, удосконалення
форм і методів підвищення їх кваліфікації, в тому числі з
використанням дистанційних форм навчання;
3.2.6 патронаж навчальних закладів, які мають статус
експериментальних майданчиків, і надання їм науково-
методичної допомоги;
3.2.7 вивчення потреб і надання практичної допомоги
молодим
спеціалістам та іншим педагогічним працівникам, у тому
числі в період підготовки їх до атестації;
3.2.16 висвітлення в засобах масової інформації інноваційної
діяльності педагогічних колективів та окремих педагогічних
працівників і проблем розвитку освіти в районі (місті).

10. ДЯКУЄМО ЗА СПІВПРАЦЮ!