генеральному прокурору україни

1. Генеральному прокурору України
Яремі В.Г.
Шановний Віталію Григоровичу!
Змушений звернутись до Вас особисто з проханням втрутитись у ситуацію,
що наразі має місце на ринку збирання, заготівлі та утилізації тари і пакувальних
матеріалів.
На сьогоднішній день діючою є постанова Кабінету Міністрів України від
26.07.2001 № 915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації
відходів як вторинної сировини» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 20.05.2009 № 508) та спільний наказ Мінекономіки, Мінприроди та
Держмитслужби від 30.07.2009 № 789/414/709 «Про затвердження Порядку
здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних
матеріалах» (в подальшому – Постанова № 508 та Спільний наказ). Відповідно до
зазначених нормативно-правових актів з 2009 року суб’єкти господарювання
(виробники та імпортери товарів) зобов’язані укладати договори з організації
збирання, заготівлі та утилізації тари і пакувальних матеріалів виключно з єдиним
підприємством – державною компанією "Укрекокомресурси" (далі – Компанія).
Наслідком прийняття Постанови № 508 та Спільного наказу стала
неможливість здійснення господарської діяльності більш як 1800 спеціалізованими
підприємствами, що мають відповідні ліцензії і необхідні умови для надання
послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації тари і пакувальних матеріалів
на території України.
Крім того, підприємства-імпортери відповідних товарів опинились у
дискримінаційному положенні по відношенню до виробників, оскільки для них
встановлений обов’язок ще до митного оформлення товарів оплачувати
послуги Компанії зі збирання, заготівлі та утилізації тари та пакувальних
матеріалів (у доволі значних розмірах), хоча фактично зазначені послуги ще не
надані. Більше того, на практиці є численними випадки, коли в подальшому (вже
після митного оформлення товарів) такі послуги взагалі не надаються Компанією
(хоча вже є оплаченими!).
Логічним результатом прийняття Постанови № 508 та Спільного наказу став
широкий негативний резонанс серед суб’єктів господарювання та поява численних

2. скарг до органів виконавчої влади, і навіть оскарження їх положень в судових
органах.
Така ситуація не могла залишитися поза увагою Держпідприємництва
України як центрального органу виконавчого влади, що забезпечує реалізацію
державної політики, зокрема, у сфері державної регуляторної політики. В межах
компетенції у зазначеному напрямку Держпідприємництво України, серед іншого,
проводить відповідно до законодавства експертизу регуляторних актів та приймає
рішення про необхідність усунення виявлених під час експертизи порушень
принципів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
Виходячи зі змісту вищезазначеного повноваження, а також з метою захисту
законних прав та інтересів суб’єктів господарювання, Держпідприємництвом
України були прийняті відповідні Рішення щодо необхідності скасування
Спільного наказу.
Проте Компанією у судовому порядку призупинено дію Рішень
Держпідприємництва України.
Наполягаючи на недопустимості залишення в існуючому стані ситуації, що
продовжує мати місце на ринку збирання, заготівлі та утилізації тари і
пакувальних матеріалів у зв’язку з монопольним становищем Компанії,
Держпідприємництвом України під моїм керівництвом було ініційовано касаційне
оскарження з цього питання.
Змушений констатувати парадоксальність ситуації, коли державна структура,
що підпорядкована Кабінету Міністрів України, зумовлює судову тяганину з
метою протидії офіційним рішенням Держпідприємництва України, прийнятим на
виконання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у
сфері господарської діяльності».
В розрізі зазначеного хочу наголосити, що очолюваним мною відомством
неодноразово надсилались відповідні звернення до Кабінету Міністрів України із
зазначеного питання. Останнє з них було адресовано безпосередньо Міністру
Кабінету Міністрів України пану Семераку О.М. з проханням вжити необхідних
заходів щодо недопущення поновлення дії Спільного наказу та ліквідації
непрозорих та корупційних схем при митному оформленні товарів у тарі і
пакувальних матеріалах.
Проте на жодне з таких звернень не послідувало належної реакції, окрім
того, що черговий лист Держпідприємництва України за окремим дорученням
Секретаріату Кабінету Міністрів України був перенаправлений до Мінприроди
України як одного з розробників Спільного наказу. Відповідно, реакція останнього
на розгляд листа Держпідприємництва України була прогнозованою – за позицією
Мінприроди України, Спільний наказ відповідає основоположним принципам
державної регуляторної політики, не дивлячись на його явний негативний вплив
на суб’єктів господарювання відповідного сегменту ринку та викликаний широкий
резонанс.
Одночасно володію інформацією про те, що скарги суб’єктів
господарювання щодо діяльності Компанії, які адресувались як безпосередньо
Кабінету Міністрів України, так і через доручення Адміністрації Президента,
також перенаправлялись на Мінприроди України без будь-якої реакції на такі

3. звернення зі сторони Уряду, хоча Компанія є підпорядкованою саме Кабінету
Міністрів України.
Одним з останніх прикладів є звернення ТОВ «Арсенал-Центр», яке через
лист Адміністрації Президента України було надіслано до Кабінету Міністрів
України з проханням розглянути зазначене звернення та про результати
проінформувати заявника.
Проте, листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 22.07.2014 №
9559/0/2-14 вказаний лист Адміністрації Президента України був направлений до
Мінприроди України для розгляду в установленому порядку (копія додається).
На моє особисте переконання, вищеописана ситуація склалась через відверту
підтримку паном Семераком О.М. такого «віртуального» механізму збирання,
заготівлі та утилізації тари та пакувальних матеріалів (із фігуруванням в ньому
Компанії як єдиного підприємства, що замість надання відповідних послуг,
фактично лише збирає кошти), що, в свою чергу, тягне за собою значні корупційні
ризики та призводить до зловживань з боку посадовців під час проходження
компаніями-імпортерами процедури митного оформлення товарів у тарі та
пакувальних матеріалах.
Маю підстави стверджувати про вищезазначене з огляду на таке.
Ще 3 роки тому, вже перебуваючи в статусі керівника Держпідприємництва
України, мною вперше було ініційовано питання про необхідність скасування
нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність Компанії, а саме –
Постанови № 508 та Спільного наказу. Майже одразу після появи такої ініціативи
по відношенню до мене почався тиск зі сторони осіб, які фактично «стояли» за
Компанією (на той момент – це колишній Генеральний прокурор України та його
син). Такий тиск супроводжувався погрозами з однозначними натяками «не лізти
не в свої справи». Проте наслідком моєї відмови на «прохання» не втручатись у
діяльність Компанії стали перевірки Держпідприємництва України – спочатку від
Генеральної прокуратури України, а потім від Адміністрації Президента України.
Після зимових подій на Майдані та з приходом нової влади
Держпідприємництвом України під моїм головуванням була прийнята чергова
спроба щодо скасування Спільного наказу. Зокрема, було прийнято чергове
Рішення Держпідприємництва України від 21.02.2014 р. № 21 про необхідність
усунення порушень принципів державної регуляторної політики, які мають місце
саме у зв’язку з дією зазначеного Спільного наказу. Однак, 28 квітня 2014 року на
моє ім’я як Голови Держпідприємництва України надійшло подання Генеральної
прокуратури України за підписом Першого заступника М. Голомши з вимогою
вжити заходів щодо скасування вищезазначеного Рішення від 21.02.2014 р. № 21.
На зазначене подання Держпідприємництво України повідомило Генеральну
прокуратуру України про можливість розгляду питання скасування вказаного
Рішення після відповідного рішення суду.
Подальшими моїми кроками щодо зазначеної резонансної ситуації стали
вищеописані безрезультатні звернення до Кабінету Міністрів України та
безпосередньо до Міністра Кабінету Міністрів України
Семерака О.М.

4. Після чергового звернення я отримав телефонний дзвінок від пана Семерака
О.М., який запропонував мені звільнитися з посади керівника
Держпідприємництва України в добровільному порядку.
Вважаю, що такий «випадковий» збіг обставин дає можливість зробити
висновок про особисту заінтересованість пана Семерака О.М. в залишенні
існуючої монопольної ситуації на ринку збирання, заготівлі та утилізації тари та
пакувальних матеріалів з головним фігурантом такого механізму – Компанією. За
інформацією суб’єктів господарювання, що діють на зазначеному ринку, саме
завдяки «клопотанню» Міністра Кабінету Міністрів України Семерака О.М. був
призначений новий керівник Компанії, який на сьогоднішній день її очолює – Ара
Сафарян.
Маю також переконання, що саме моя відмова від «пропозиції» пана
Семерака О.М. добровільно звільнити займану посаду мала наслідком внесення
ним «з голосу» на засідання Кабінету Міністрів України 30 квітня 2014 року
проекту постанови Уряду «Про Державну службу України з питань розвитку
підприємництва», якою, зокрема, було передбачено ліквідувати
Держпідприємництво України. Проте підтекстом вказаної постанови, яку все-таки
було прийнято 30.04.2014, насправді була спроба позбутися мене як керівника та
всього трудового колективу зазначеного органу, який довів свою дієздатність
захищати бізнес незалежно від того, на якому чиновницькому рівні покривається
виявлена схема поборів.
Подальша хронологія подій лише підтверджує той факт, що поява на
засіданні Уряду від 30.04.2014 проекту постанови Кабінету Міністрів України
щодо ліквідації Держпідприємництва (саме ліквідації, а не реорганізації) має
своєю метою виключно особисту заінтересованість окремих осіб позбавити мене
владних повноважень, що наразі дають необхідні важелі впливу для вжиття
необхідних заходів щодо недопущення подальшого існування діючої корупційної
схеми збирання, заготівлі та утилізації тари та пакувальних матеріалів.
Так, згідно протоколу № 25 засідання Кабінету Міністрів України від
30.04.2014, Мінекономрозвитку надано доручення оформити прийняту постанову
Кабінету Міністрів України «Про Державну службу України з питань розвитку
підприємництва» у тижневий термін відповідно до регламентних вимог. Проте
за вказаний час ніяких подальших дій не послідувало.
Згодом, згідно протоколу № 34 засідання Кабінету Міністрів України від 4
червня 2014 (тобто більше, ніж через місяць з дня появи протоколу № 25)
Мінекономрозвитку знову дається доручення доопрацювати прийняту 30.04.2014
постанову Кабінету Міністрів України «Про Державну службу України з питань
розвитку підприємництва», проте редакція вказаної постанови зазнає
кардинальних змін як в частині назви, так і в частині функціонального
спрямування новоутвореного центрального органу виконавчої влади. Незмінним
залишається лише питання ліквідації Держпідприємництва України. При
цьому, замість вказаного органу пропонується створити Державну регуляторну
службу України, яка фактично за своїми основними завданнями дублює ті
завдання, реалізацію яких на сьогоднішній день успішно забезпечує
Держпідприємництво України.

5. Проте, незважаючи на неодноразові заперечення Держпідприємництва
України (в тому числі до Кабінету Міністрів України) щодо недопустимості будь-
яких маніпулювань з існуванням ефективної інституційної системи, яка на
сьогодні об’єднує весь комплекс повноважень та функцій з питань забезпечення
реалізації державної регуляторної політики, та проводить результативну роботу з
поліпшення бізнес-клімату в Україні, рішення Уряду щодо ліквідації
Держпідприємництва все таки набуває чинності (постанова Кабінету Міністрів
України «Про Державну регуляторну службу України» 16 липня 2014 року
опублікована в офіційному виданні Урядовий кур’єр ( № 127).
Таке урядове рішення є нелогічним ще й з тієї причини, що ліквідація
Держпідприємництва України, як і будь-якого іншого центрального органу
виконавчої влади, нерозривно пов’язана із значними додатковими витратами
бюджетних коштів, розрахункові обсяги яких, за прогнозною оцінкою,
складатимуть більше ніж 2 млн. грн. І це в умовах вкрай складної політично-
економічної ситуації в державі, що має місце на даний час.
Повторно висловлюю своє переконання в тому, що така «штучна» ліквідація
Держпідприємництва України, з порушенням всіх нормативно встановлених
регламентних вимог, мала наслідком єдину мету – «прибрати» мене як
керівника вказаного органу на подальшому шляху «успішного процвітання»
корупційної діяльності Компанії та осіб, які нею стоять.
З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, Віталію Григоровичу,
перевірити факти, викладені в моєму зверненні, та вжити відповідних заходів
прокурорського реагування в межах повноважень, наданих Законом України «Про
прокуратуру» .
Додаток на 7 арк., в 1 прим.
З ПОВАГОЮ,
Голова
Держпідприємництва України М.Ю. Бродський

6. Проте, незважаючи на неодноразові заперечення Держпідприємництва
України (в тому числі до Кабінету Міністрів України) щодо недопустимості будь-
яких маніпулювань з існуванням ефективної інституційної системи, яка на
сьогодні об’єднує весь комплекс повноважень та функцій з питань забезпечення
реалізації державної регуляторної політики, та проводить результативну роботу з
поліпшення бізнес-клімату в Україні, рішення Уряду щодо ліквідації
Держпідприємництва все таки набуває чинності (постанова Кабінету Міністрів
України «Про Державну регуляторну службу України» 16 липня 2014 року
опублікована в офіційному виданні Урядовий кур’єр ( № 127).
Таке урядове рішення є нелогічним ще й з тієї причини, що ліквідація
Держпідприємництва України, як і будь-якого іншого центрального органу
виконавчої влади, нерозривно пов’язана із значними додатковими витратами
бюджетних коштів, розрахункові обсяги яких, за прогнозною оцінкою,
складатимуть більше ніж 2 млн. грн. І це в умовах вкрай складної політично-
економічної ситуації в державі, що має місце на даний час.
Повторно висловлюю своє переконання в тому, що така «штучна» ліквідація
Держпідприємництва України, з порушенням всіх нормативно встановлених
регламентних вимог, мала наслідком єдину мету – «прибрати» мене як
керівника вказаного органу на подальшому шляху «успішного процвітання»
корупційної діяльності Компанії та осіб, які нею стоять.
З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, Віталію Григоровичу,
перевірити факти, викладені в моєму зверненні, та вжити відповідних заходів
прокурорського реагування в межах повноважень, наданих Законом України «Про
прокуратуру» .
Додаток на 7 арк., в 1 прим.
З ПОВАГОЮ,
Голова
Держпідприємництва України М.Ю. Бродський