3. ПЕРЕХЕЙДА ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
директор гімназії “Ерудит” м. Києва,
спеціаліст вищої категорії,
вчитель-методист,
кандидат філософських наук,
Відмінник освіти України
4. Метою даного експерименту є теоретичне
обґрунтування та експериментальна
перевірка моделі системного моніторингу
якості освіти навчального закладу, який
функціонує в режимі повного дня.
5. Завдання:
•Визначення й наукове обґрунтування теми, мети та завдань дослідно-експериментальної
роботи.
•Налагодження спільної діяльності з установами, які здійснюють науковий супровід дослідно-
експериментальної роботи.
•Стратегічне планування дослідно-експериментальної роботи зі службами гімназії у співпраці з
районними, міськими структурами.
•Визначення складу творчої групи вчителів-дослідників, психологічної служби для участі в
організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи.
•Вивчення та аналіз педагогічного досвіду з проблеми проведення дослідно-експериментальної
роботи.
•Проведення комплексної діагностики готовності учасників навчально-виховного процесу до
роботи в експериментальному режимі.
•Створення системи підвищення освітнього рівня педагогічних працівників.
•Нормативно-правове забезпечення роботи інформаційно-технологічного центру з осередком
мультимедійної комунікації.
•Проведення установчого семінару-практикуму “Інноваційна діяльність педагогічних
працівників в умовах дослідно-експериментальної роботи”.
•Визначення об’єктів моніторингу.
•Визначення основних критеріїв і параметрів моніторингу, необхідних для об'єктивної оцінки
якості навчання.
•Розробка інструментарію моніторингових досліджень й механізмів його впровадження.
•Розробка системи статистичної обробки даних, створення моделі внутрішньогімназійного
моніторингу якості освіти, яка включає критерії, методи й засоби моніторингу.
•Підведення підсумків підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи.
6. Діагностика професійної готовності педагогічного
колективу до роботи в експериментальному режимі за такими
напрямками:
• вивчення труднощів у роботі вчителя;
• оцінка сформованості конструктивно-змістових і
конструктивно-оперативних умінь учителя;
• володіння дослідницькими вміннями;
• ставлення до дослідницької діяльності;
• мотивація дослідницької діяльності;
• вивчення професійної готовності вчителів до дослідно-
експериментальної роботи;
• визначення ступеня переорієнтації спеціаліста на нове
педагогічне мислення;
• володіння науковими основами вивчення, узагальнення й
упровадження (створення) передового педагогічного досвіду;
• анкета професійної готовності педагога;
• анкета “Удосконалення професійної діяльності педагога”.
7. Метою діагностичних досліджень було виявлення:
•ознак підготовленості педагогів до освоєння інновацій;
•мотивації щодо участі в пошуковій діяльності;
•досвіду пошукової інноваційної діяльності й визначення
характеру цього досвіду;
•потреби уведення педагогічних інновацій на рівні
власної педагогічної практики;
•рівня інформованості про новітні педагогічні технології,
знання новаторських методик роботи;
•готовності до подолання змістовних та організаційних
труднощів;
•наявності практичних умінь з освоєння існуючих та
створення нових педагогічних технологій.
8. Об’єктом експериментального дослідження є якість освіти
в гімназії, яка функціонує в режимі повного дня.
Предметом моніторингових досліджень якості освіти в
гімназії визначено:
• навчальну діяльність;
• виховну діяльність;
• діяльність педагогічного колективу;
• здоров’язберігаючу діяльність;
• діяльність із психологічного супроводу навчально-
виховного процесу;
• ресурси забезпечення.
9. Мета та основні завдання моніторингу:
• одержання об’єктивної і достовірної інформації про стан якості освіти в гімназії;
• відстеження динаміки якості освітніх послуг, які надаються гімназією;
• визначення ефективності управління якістю освіти.
Основними завданнями суб’єктів системи моніторингу є:
• довгострокові систематичні спостереження за станом якості освіти;
• аналіз стану якості освіти та прогнозування його змін;
• розробка й упровадження ефективної системи контролю, оцінки й аналізу
навчальних досягнень учнів;
• оцінка рівня організації навчального процесу;
• порівняльний системний аналіз якості освітніх послуг, які надаються гімназією, з
іншими навчальними закладами району;
• оцінка рівня ефективності використання навчальних програм, методик,
технологій;
• інформаційне обслуговування педагогічного, батьківського та учнівського
колективів, а також громадськості;
• залучення громадськості до зовнішньої оцінки якості освіти в гімназії на всіх
рівнях і ступенях освітнього процесу;
• прийняття обґрунтованих управлінських рішень, прогнозування освітньої
системи гімназії;
• оцінка ефективності й повноти науково-методичного забезпечення освітнього
процесу.
10. Ключові моменти організації моніторингових
досліджень:
• напрямки моніторингу;
• параметри моніторингу;
• діагностичні заходи;
• діагностичний інструментарій, методи збору інформації;
• періодичність збору інформації;
• організатори;
• механізми обробки й надання інформації;
• терміни подання аналітичних звітів, результатів;
• основні користувачі інформації.
11. У ході реалізації підготовчого етапу педагогічного експерименту можна зробити
такі висновки:
•Організація педагогічного експерименту в сучасній гімназії – це наукова проблема,
що потребує спеціального дослідження науковців і педагогів.
•Суттєвою є проблема поєднання педагогічної і дослідницької діяльності вчителів.
Адже пошук психолого-педагогічної методичної літератури з проблеми
експериментального дослідження потребує значних часових і фінансових витрат
(придбання літератури, виготовлення дидактичного матеріалу, оформлення
результатів експерименту тощо). У зв’язку з цим існує проблема морального й
матеріального стимулювання вчителів-учасників педагогічного експерименту, яку слід
вирішувати не тільки на внутрішньогімназійному рівні.
•Дослідницька діяльність впливає на професійно-кваліфікаційне зростання вчителів
гімназії. У педагогів:
¾підвищується кваліфікація в галузі методології та технології досліджень;
¾зростають ініціатива й бажання брати участь у різних творчих починаннях;
¾збільшується роль самоосвіти;
¾розширюється сфера узагальнення та поширення досвіду роботи.
Це створює умови для розвитку професійної компетентності педагога, його
реалізації “горизонтальної” кар’єри, і, отже, сприяє підвищенню його кваліфікаційної
категорії.
•Участь у педагогічному експерименті сприяє посиленню спрівпраці вчителів-
практиків із вченими, психологами.
