1. Тема:
«Мотиви, образи
й проблематика
поетичних збірок
Бориса Грінченка»

2. «Я ніколи не належав до
тих поетів, що ввесь свій
час можуть оддавати
пісні. На поезію завсігда я
мав тільки короткі
хвилини, вільні від праці,
часом любої, дорогої,
здебільшого — нудної,
наймитської. Моя пісня —
то мій робітницький
одпочинок і моя робітни­
цька молитва­надія» -
Борис Грінченко.

3. Збірки поетичних творів
відомі такі:
•«Пісні Василя Чайченка»
(1884)
•«Під сільською стріхою»
(1886)
•«Нові пісні і думи Василя
Чайченка» (1887) «Під
хмарним небом» (1893)
• «Пісні та думи» (1895)
«Хвилини» (у книзі «Пи­
сання»)

4. Образи трударів, бідноти, жебраків, проходять
у ліриці ГрінчЕнка у таких творах: «Смутні
картини»(1883), «До народу» (1884), «Дру­зям»
(1889), хвилюючий образ дитини-сиротини, яка
жебрачить, постає в поезії «Шматок хліба».
Завдання поезій— боротися проти рабства,
напов-нювати душу немеркнучими надіями.

5. ГРОМАДЯНСЬКА
ПОЛІТИЧНА ЛІРИКА ПЕЙЗАЖНА
САТИРИНА

6. Розвиваючи традиції Глібова, Грінченко
звертається і до жанру байки.
байки
Визначальною ознакою байок Грінченка є
їх ліризм, виразність етнографічно­побутових
деталей, мальовничість картин української
природи.
Байки:«Циган та Хлібороб», «Брехун»,
«Швидка робота», «Химчині співи».

7. ВИСНОВОК
Таким чином, поетичні збірки Бориса Грінченка є
яскравим громадянсько­політичним явищем у культурному
житті України. Вони розкрили широчезне поле проблем, а
мотиви, під крилом талановитого поета­лірика
викристалізовують образи українців різного соціального
стану, поглядів, і вони зливаються в широку панораму
українського життя, яке Грінченко вважав соціально­
несправедливим.
Ми вважаємо, що аналізовані поетичні збірки
актуальні і сьогодні, цікаві тим, що доносять до читача,
засобами вишуканого українського слова, життя народу
більш ста років тому.
У нашій доповіді використовувалися праці таких
дослідників, як: Петра Волинського, Євгена Хропка,
Анатолія Погрібного, Богдана Пастуха, Олексія Неживого.