1. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З
ДУХОВНОГО ВИХОВАННЯ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ
ЗАКЛАДАХ ТА ПОЗАШКІЛЛІ В 2014 - 2015 Н.Р.
Духовний розвиток особистості є одним із основних завдань, які
поставило українське суспільство перед сучасною школою. Закон України "Про
загальну середню освіту" визначає одним з найважливіших завдань реформи
освіти, яка здійснюється сьогодні в Україні, – створення умов для
збереження духовного здоров’я наступних поколінь.
Стратегія сучасної освіти в Україні виходить з положень Конвенції
ООН про права дитини (20 листопада 1959 року), де зазначається, що дитині
«має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості і сприятливі
умови, які б надавали змогу розвиватися фізично, морально,
духовно…» (принцип 2, а також 7; 10).
У «Національній доктрини розвитку освіти», зокрема, зазначено, що
освіта «… відтворює і нарощує …духовний…потенціал суспільства.», мета
державної політики щодо розвитку освіти полягає, зокрема, у створенні умов
для «…виховання покоління людей, здатних…оберігати й примножувати
цінності національної культури…». Крім того, згідно вказаного документу
одним з пріоритетних напрямків державної політики щодо розвитку освіти є
формування національних і загальнолюдських цінностей. Держава, разом з тим,
«повинна забезпечувати…збереження та збагачення українських культурно-
історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних
святинь…». Щодо національного характеру освіти, освіта «…ґрунтується на
культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях і
духовності». Зазначається, що «Освіта утверджує національну ідею, сприяє
національній самоідентифікації, розвитку культури українського народу…».
Згідно «Національної доктрини розвитку освіти» національне виховання має
забезпечувати збагачення духовності і культури народу.
В «Проекті Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-
2021роки» реформування системи виховання у сучасному освітньому просторі
пов’язується з ідеєю повернення до головного принципу педагогіки –
пріоритету цінностей духовно-морального виховання над матеріально-
економічними. Тому виховання – це, перш за все, передання наступним
поколінням традиційної духовної ієрархії цінностей, завдяки яким
засвоюються найкращі досягнення вітчизняної культури.
Історично склалося так, що на території України основоположним
культурно-національним пластом є християнство. Засноване на любові, воно
спрямоване на збереження звичаїв, позитивних норм поведінки та правил
життя, етичних виховних цінностей, допомагає суспільству утриматися під час
різноманітних потрясінь. На християнській моралі базуються найвищі ідеали
європейської цивілізації.
Виходячи з даних документів, звертаємо особливу увагу на посилення
роботи з духовного виховання.
Питання організації роботи з духовного виховання особистості слід
розглянути на педагогічних радах, на засіданнях методоб’єднань класних

2. керівників. Питання духовного розвитку особистості потрібно розглядати на
батьківських зборах.
Законодавчі та нормативно-правові акти, якими слід керуватися при
організації духовного виховання в освітніх та позашкільних закладах
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966,
Конституція України;
Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації" (23.04.1991 року);
Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо остаточного
подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР
стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних
організацій"(21.03.2002 року);
Закон України «Про дошкільну освіту» вiд 11.07.2001;
Закон України «Про освіту» (Закон вiд 23.05.1991 № 1060-XII);
Закон України «Про загальну середню освіту» ( вiд 13.05.1999 № 651-XIV); №
2628-III;
Закон України «Про позашкільну освіту» вiд 22.06.2000 № 1841-III, Закон
України «Про вищу освіту» вiд 17.01.2002 № 2984-III;
Указ Президента України «Про стратегію національної безпеки України» від
12.02.2007 № 105/2007;
Постанова КМУ «Національна програма патріотичного виховання громадян,
формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення
моральних засад суспільства» вiд 15.09.1999 № 1697;
Концепція виховання гуманістичних цінностей учнів загальноосвітньої школи,
Рішення колегії МОНУ від 25.06.2009;
Укази Президента України: «Про національну доктрину розвитку освіти» (Указ
Президента № 347/2002 від 17.04.2002);
Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки (проект).
Духовне виховання часто співвідносять з розвитком ерудиції дитини, з
ознайомленням її з творами літератури та мистецтва. Насправді духовне
виховання тісно пов’язане з релігією, з ознайомленням з християнськими
цінностями.
Використання християнських цінностей у закладах освіти не суперечить
світському характеру навчання. Оскільки декларування „світськості” освіти
означає лише те, що державна шкільна освіта не ставить своїм завданням
підготовку кліриків. Норма про відокремлення школи від церкви при цьому
закріплює адміністративну і фінансову незалежність шкіл від релігійних
організацій.
Духовно-моральне виховання – організований цілеспрямований
виховний процес сприяння духовно-моральному становленню особистості, що
веде до опанування і прийняття дітьми ієрархії духовних цінностей
християнської цивілізації, укорінених у тисячолітній спадщині православної
культури України з часів Київської Русі. Це, перш за все, спрямованість на
пізнання свого внутрішнього світу і віра у необхідність духовної мотивації
людської діяльності.
Дитина завжди знаходиться перед вибором. І вся сутність виховання
полягає у тому, щоб людина, від природи і зла, і добра, водночас розвинула в

3. собі прихильність до Добра, потребу йти дорогою Добра, робити щоденний
вибір саме Добра.
Для формування духовного світу дитини потрібен системний підхід. Він
передбачає цілісний, ієрархічний, взаємозалежний і відкритий процес
залучення дітей і молоді до цінностей у їх постійному розвитку й саморозвитку,
а також наступність і безперервність, тобто постійне ускладнення та
урізноманітнення змісту й напрямів розвитку моральних чеснот, комплексність
та інтегрованість, які полягають у взаємодії навчання і виховання, поєднанні
зусиль сім'ї, школи, позашкільних закладів і дитячих об'єднань у виховному
процесі.
Мета духовного виховання:
 Пробудження в дитини бажання бути моральною.
 Розгляд християнських цінностей як основи розвитку
суспільно значущих рис і якостей особистості.
 Формування в дітей розуміння й особистісного ставлення до
сутнісних питань про сенс та мету життя людини.
 Розвиток чеснот і позитивних моральних якостей дитини,
спонукання до самовдосконалення.
 Подолання кризових станів.
Духовно-моральне виховання передбачає формування у представників
підростаючого покоління на засадах православних цінностей таких рис
духовної свідомості, як:
- Почуття (сумління, обов’язку, віри, відповідальності, патріотизму);
- Індивідуального духовного обліку (терпіння, послуху);
- Особистої позиції (здатності розрізняти добро і зло, прояву самовідданої
любові (до ближніх), готовності до подолання життєвих випробувань);
- Духовно зумовленої поведінки (готовності до служіння людям і
Батьківщині, проявів духовної розсудливості, милосердя, доброї волі).
Основні напрямки духовного зростання особистості:
- Виховання громадянськості, патріотизму, поваги до прав, свобод і
обов’язків людини;
- Виховання високих духовних почуттів й моральної свідомості;
- Виховання працелюбності, творчого ставлення до навчання, праці,
життя;
- Формування ціннісного ставлення до здоров’я і здорового способу
життя;
- Формування ціннісного ставлення до зміцнення батьківської сім’ї та
створення власної сім’ї і народження дітей;
- Виховання духовного ставлення до природи, оточуючого середовища
(екологічне виховання);
- Виховання цілісного ставлення до прекрасного та вічного,
формування уявлень про органічний зв’язок естетичних та моральних
ідеалів у багатовіковій спадщині вітчизняної культури.
Роботу з духовного виховання слід проводити у декількох напрямках:
- знайомство з історією релігійних свят;
- знайомство з християнськими традиціями та обрядами;

4. - знайомство зі святинями православ’я;
- знайомство з християнськими мораллю та чеснотами.
Знайомлячи школярів з релігійними святами, учителі повинні звернути
увагу на походження 12 основних релігійних свят (серед яких 3 визнано
державними святами: Різдво, Великдень, Трійця) та релігійних свят, популярних
для українського народу: Покрови Пресвятої Богородиці, святого Миколая,
святого апостола Андрія Первозванного, Стрітення. При поясненні історії свят
слід керуватися християнським трактуванням, розмежовувати християнський та
народознавчий аспект, оскільки народні звичаї часто відображають язичницькі
звичаї та вірування наших предків. Найбільшу увагу слід звертати на суть свята,
а не обрядовість, відмежовувати внутрішнє (значиме), від зовнішнього
(другорядного). Так, проводячи заходи, присвячені Великодню, більшість
педагогів звертає увагу на колір крашанок, на те, що в «чистий» четвер потрібно
прибирати оселю, мало хто розповідає, чому українці так шанували це велике
свято, яке значення воно має для всього християнського світу.
Популярним в шкільних та позашкільних закладах стало святкування Дня
святого Миколая. На жаль, образ святого педагогами спотворюється і
трактується як черговий Дід Мороз, як чарівник. Втрачається християнське
розуміння свята: святий Миколай – людина, яка своїм життям змогла догодити
Богові, це зразок доброти і милосердя, потрібно наслідувати його поведінку і
вчитися допомагати знедоленим, хворим. Як правило, в цей день дітей привчили
отримувати подарунки, насправді потрібно навчити дарувати їх іншим, тим, хто
потребує допомоги. За християнськими канонами, не можна зображати святого
на сцені, наряджати дітей в священицький одяг, а тим більше грати нечистих.
При знайомстві дітей з християнськими святинями, слід враховувати
краєзнавчий аспект. Адже Полтавщина – один із духовних центрів України. Тут
збереглося понад 40 високохудожніх зразків православної архітектури різних
епох і стилів; ікони XII-XIX століть, серед яких особливо шановані
Козельщанська, Каплунівська, Горбанівська ікони Божої Матері, а також
«гадяцьке чудо» – образ Миколая Чудотворця. З особливим почуттям маємо
згадувати православних святих нашого регіону: Іоасафа Бєлгородського,
Афанасія Лубенського чудотворця, Даниїла Ачинського, Єфрема Печерського,
Іони Київського, Афанасія Полтавського (нетлінні мощі якого знаходяться у
Хрестовоздвиженському монастирі), а також новомучеників 20 століття, імена
яких зазначені в мартирологу Полтавщини. Думаємо, учням цікаво буде
дізнатися, що доктор мистецтвознавства, професор, полтавка О.С. Цалай-
Якименко відкрила для широкого загалу музику нашого земляка преподобного
Паїсія Величковського – святого, відомого перекладача «Добротолюбія», з
вивчення життя і творчості якого в Європі проходять щорічні науково-
практичні конференції. При підготовці вчитель може використати і
туристичний довідник «Православна Полтавщина», Полтава: ТОВ «АСМІ»,
2008.
Зупинимося детальніше на екскурсії до святих місць чи то до храму.
Для її проведення необхідно:
– згоду батьків;

5. – написати наказ про мету здійснення екскурсії, де слід вказати
відповідальних педагогів за збереження життя і здоров’я дітей (на 10
учнів виділяється 1 учитель);
– провести з учнями інструктаж з ТБ;
– провести підготовчу роботу:
а) письмове інформування батьків про мету поїздки, час та
місце від’їзду-приїзду, перелік речей, які повинна мати з собою дитина,
контактний мобільний телефон учителя. Аркуші з такою інформацією
батьки мають отримати у 2-х екземплярах заздалегідь, 1з них повернути
педагогу з підписом і вказаними телефонами для зв’язку.
б) провести роз’яснювальну бесіду з учнями про правила
поведінки в автобусі, виходу з нього, правила дорожнього руху, правила
поведінки у святих місцях, форму одягу;
в) дати коротку інформацію про святиню;
г) налаштувати школярів на те, що вони відвідуватимуть
незвичайне місце, де потрібно вести себе благоговійно, не розмовляти, не
вигукувати, що християни храм називають Божою домівкою, що
хлопчики заходять до нього, знімаючи головні убори, а дівчатка – у
хустках.
Знайомлячи дітей з християнською мораллю та чеснотами, потрібно
звернути увагу на такі чесноти, які були притаманні українцям: жертовність,
поступливість, незлобливість, вміння прощати, скромність, стриманість у
словах і поведінці, працелюбність, цнотливість, гостинність, патріотизм,
високий естетизм життя, повага до старших, до жінки-матері, правдивість,
щирість. Найефективнішими тут можуть бути такі форми роботи: бесіди
морально-етичного спрямування, етичні тренінги, розв’язання ситуативних
завдань, ситуації в малюнках, так звані прожективні методики, інсценування,
гра-драматизація.
Бесіди морально-етичного спрямування мають будуватись у вигляді
діалогу з дітьми і передбачають поетапне знайомство дітей з морально-
духовними, як ментальними, так і загальнолюдськими характеристиками
людини. Цикли бесід можна присвятити обговоренню таких важливих
морально-етичних проблем, як: цінності людини; цінності життя; сенс
людського життя; значення віри, надії, любові в житті людини; шлях до
самовдосконалення; життєва програма людини; дитяче дозвілля; конфлікти,
шляхи їх подолання тощо.
Також потрібно звернути увагу на такі актуальні проблеми в
учнівському середовищі: вживання нецензурної та лайливої лексики,
негативний вплив цього на фізичний та духовний розвиток особистості,
збільшення суїцідальної поведінки серед школярів, використання негативної
символіки (зображення черепів, монстрів) в одязі та учнівському оснащенні
(на пеналах, обкладинках щоденників, зошитів, на портфелях). Висвітлити ці
важливі теми вчителям допоможуть наступні матеріали: Деряга Л., Нестерчук
О., Бредун І., Лісова Н. Спочатку було Слово…// Українська мова та література
в школі – 2010. - № 38–40. – С. 58–73. Медведєва І., Шишова Т., Імідж – усе,
або зразки божевілля // Шкільний світ. – 2010. - № 14. – С. 3 – 6.

6. Для старшокласників актуальними будуть теми, спрямовані на
збереження традиційних сімейних цінностей.
Уявлення кожної дитини про навколишній світ складається не стільки з
наших розмов про нього, скільки з тих моральних виборів, які вона робить.
Саме через розв'язання моральних завдань можна навчити дитину здійснювати
правильний вибір, певною мірою регулювати й формувати його, сприяти
зміцненню позитивних ціннісних орієнтацій.
Матеріалом для створення задач морально-духовного спрямування для
дітей можуть бути ситуації, взяті вчителем з релігійних джерел, із фольклору
(казки, притчі, легенди) та авторських творів морально-етичного спрямування.
Часто під час їх використання можна скористатися методикою незакінченого
оповідання, коли вчитель перериває читання твору у найдраматичніший для
героїв момент події, з метою колективного вибору можливого закінчення твору.
Лише потім озвучується закінчення оповідання, аналізуються, порівнюються
дитячі варіанти з оригінальним закінченням твору, обирається найдоцільніший
вихід у даній ситуації. На допомогу педагогам рекомендуємо збірку вибраних
творів «Таємниця твоєї душі» (Упор. В. Семчук. – Нововолинськ: Мінотавр,
2004), «Дидактичні матеріали» християнсько-просвітницького часопису «Слово
Вчителю».
Етичний тренінг – ефективний метод морально-духовного розвитку
школярів, що дозволяє формувати морально-духовні цінності та норми
поведінки, коригувати ставлення учнів до оточуючих.
Етичний тренінг – це форма моделювання ситуацій взаємин людей (на
основі рольової гри), що відтворюються в даний момент і аналізуються з
позицій відповідних морально-етичних норм (ставлення до людей похилого
віку, до старших членів родини , до молодших, до однолітків). Усі ситуації
тренінгів складаються з урахуванням важливості формування емпатії,
поступливості, такту, милосердя, поваги, доброзичливого ставлення до людей,
співчуття однієї людини іншій, уміння прийняти позицію іншої людини.
Гра-драматизація є засобом осмислення аналізу, відчуття та бачення
дитиною зв'язку між еталонами моральної поведінки та власною поведінкою. У
процесі гри-драматизації, беручи на себе позитивну чи негативну роль, дитина
вчиться робити власний моральний вибір на користь добра, переконується у
правильності моральної поведінки.
У процесі виховання дітей на основі українських релігійних традицій
важливим є застосування інтегративного підходу – ознайомлення дітей з
художньо-музичним, мистецьким світом духовних цінностей.
У зв’язку з цим рекомендуємо педагогам використовувати при
організації роботи з духовного виховання твори на біблійну тематику
художників Рафаеля, Мікеланджело, Рембранта, С. Далі, Леонардо да Вінчі,
ілюстрації до Старого та Нового Заповітів Юліуса Шнора фон Карольсфельда,
релігійні сюжети творів німецького художника Альтдорфера Альбрехта,
полотна з біблійними сюжетами І. Рєпіна, Г. Чернецова, О. Іванова, І.
Айвазовського; духовну музику Баха, Моцарта, Ліста, Чайковського, С.
Рахманінова, Чеснокова, М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя, твори
на біблійні теми композиторів Л. Дичко, М Леонтовича, М. Верховинця, пісні

7. християнського спрямування на слова В. Крищенка, С. Кисельова, пісні-притчі
С. Копилової, О. Корольової, дитячі пісні Л. Херувимської.
Форми роботи з духовного виховання
1. Виховні бесіди.
2. Екскурсії до святинь.
3. Вечір духовної поезії.
4. Вечір духовної музики.
5. Пошукова робота.
6. Конкурс на кращого знавця Біблії.
7. Проведення «круглих столів» («У чому краса людини?»)
8. Інформування про релігійні свята.
9. Випуск християнської газети «Зернятко»
10.Проведення виставки малюнків: «Моє Різдво», «Притчі Ісуса»,
«Малюємо добро»
11.Диспут («Християнські цінності. Які вони?»)
12.Конференція ( «Любов – основа родинного, подружнього та суспільного
життя»).
13.Тиждень духовного виховання.
14.Акції «Милосердя».
15.Загальношкільні свята («Сіймо добро і даруймо любов»).
16.Фестиваль авторської духовної пісні.
17.Конкурс колядників.
18.Зустріч з представниками духовенства.
19.Конкурси юних художників та читців.
20.Огляди-інсценізації христових притч.
21.Турніри знавців духовних традицій українців.
22.Перегляд фільмів з обговоренням.
23.Вирішення ситуативних завдань.
24.Виставка стінгазет і малюнків релігійних свят.
25.Концерт.
26.Організація та проведення національних свят духовної культури
(Хрещення Київської Русі, слов’янської писемності тощо);
27. Зустріч з релігійними та громадськими діячами (Обговорення актуальних
питань духовного стану, особистого буття, організації побуту молодої
людини, її ролі у сучасному суспільстві через «Діалог поколінь»;
28.Дискусійний клуб для молоді: «Як створити сучасну духовно міцну
родину?»
29. Гуртки духовно-естетичного спрямування.
Орієнтовна тематика виховних годин духовно-морального спрямування
відповідно до національної програми «Основні орієнтири виховання»
1-4 клас
«Що я ціную у житті»
«Я хочу стати кращим».
"Азбука ввічливості".
"Бути вихованим. Що це означає?".
«Життя людини – найвища цінність».
«Я людина».

8. "Дбай про інших".
"Найцінніше в моєму житті",
«Як навчитись стримуватись?»
"Мій день: хороше і погане".
"Для чого живе людина?".
"Віра у себе".
«Завтрашній характер — у сьогоднішньому вчинку».
"На кого я хочу бути схожим у житті?".
"Мій ідеал".
"Твої норми поведінки".
"Що означає бути вихованим".
"Чуйність і байдужість".
"Зубів немає, а людину гризе".
"Як зробити правильний вибір".
"Як стати людиною".
"Не кидай слів на вітер".
"Який Я? Яким я хочу бути? "
"Дужий той, хто самого себе перемогти може ".
"Якщо ти погано вчинив".
"Як стати добрим? ".
"Квіти людської душі (про людські цінності) ".
"Мудрість людської турботи".
"Поведінка у храмі".
"Іспит на вихованість".
"Ні агресії і насильству".
«Таємниця Різдва».
« За що українці шанували святого Миколая».
5-7 класи
"Життя – найдорожчий скарб".
"Чи щось без серця зрозумієш".
"У пошуках власного ідеалу".
"Стратегія прийняття моральних рішень".
"Як долати труднощі і випробування. "
"Заздрісник сам собі ворог".
"Життя не вічне – вічні цінності людські.
"Вміння знаходити себе в суспільстві".
"Характер людини: як він формується".
"Відповідальність – найкращий путівник у вчинках".
"Співчуття – перший крок до людяності".
"Турбота за інших людей – головний обов’язок у житті".
"Вдячність".
«Моральні орієнтири наших предків».
«Святині нашого краю».
«Милосердя – душі осердя».
«Святий Миколай – найшановніший святий українського народу».
8 класи
«Екологія слова. Чим загрожують нецензурні слова».
«Християнські традиції українського народу».
"Яка людина заслуговує на повагу інших".
"Ким бути і яким бути".
"Створення життєвого проекту саморозвитку".
"Фізична краса не постійна, а духовна — вічна".

9. "Як подолати невдачу?".
"Наодинці із собою".
"Сам собі вихователь".
"Кодекс чесної особистості".
"Шлях до себе".
"Умій сказати НІ".
"Як долати агресивність".
"Як жити в мирі з людьми".
«Зло нічого не несе крім зла».
«Гординя та зарозумілість».
«До чого призводить неповага до батьків»
«Покрова – одне із найшановніших свят українського козацтва».
9 клас
"Бережи честь змолоду»
"Без добрих справ немає доброго імені".
"Про культуру почуттів".
"Любов до ближнього — джерело величі людини".
"Добра людина та, що робить добро, чи та, що не робить зла?".
"Не зраджуй у дружбі, материнстві, батьківстві".
"Правда життя".
"Інтернет не лише твій друг".
"Духовність і здоров’я".
"Людина народжується для вічності".
"Умій дати слово і його дотримати".
"Добро і зло...".
"Ризики в Інтернеті",
"Обов'язок. Відповідальність. Совість".
"Право і мораль".
"Інформація — запорука освіченості".
"Моральний ідеал і його місце в житті людини
"Бережи честь з молоду".
"Якщо я для себе, то навіщо я?".
«Що означає бути духовно багатим».
«Як виховати в собі поступливість, терплячість, милосердя».
«Поважай старість».
«Емансипація. ЇЇ наслідки».
«Чому потрібно вибачати»
«Сучасні вавилонські вежі».
«Величне свято Воскресіння»
10-11 класи
"Свобода чи вседозволеність".
"Моральна мотивація вчинку".
"Моральні основи взаємин юнаків і дівчат".
"Твоє репродуктивне здоров’я".
"Моральні основи сім'ї".
"Пріоритети подружнього життя".
"Духовні скарби народу.
Найстрашніші втрати — духовні".
"Про віру, культуру, освіту".
"Мистецтво жити гідно".
"Що таке совість?".
«Культура поведінки закоханих».

10. "Загальнолюдські цінності: осмислення вічних істин"
"Людина. Доля. Душа".
"Проблеми батьків та дітей".
"Сучасні аспекти родинного виховання".
"Духовна єдність поколінь".
"Українська сім'я — основа міцності держави".
«Що впливає на втрату репродуктивного здоров’я».
"Ідеї тендерної рівності в системі ціннісних орієнтацій сучасної молоді".
«Хто в домі господар».
« Дві заповіді любові».
«Содом та Гоморра сьогодення»
«Що означає жити по совісті».
«Людині бійся душу ошукать..»
«Біблійна основа довголіття»
«Що ж означає любити?»
«Як створити міцну сім’ю?»
Орієнтовні назви гуртків духовно-естетичного спрямування
1. Духовні традиції мого народу.
2. Вивчення Біблійної історії.
3. Християнські основи сімейного життя.
4. Знавців Біблії
5. Духовної музики.
6. Іконопису
7. Духовного співу.
8. Основи православної культури.
9. Православного мистецтва.
10. Святині мого краю.
11.Основи благочестя.
На нашу думку, перш ніж працювати з дітьми у напрямку духовно-
морального виховання і займатися такою відповідальною справою, педагог,
насамперед, повинен сам володіти певними знаннями, вміти правильно й
доступно донести це дітям, повинен сам відповідати тим моральним нормам,
яким він хоче навчити дітей!
Для духовного просвітництва учителів слід організувати зустрічі з
представниками духовенства, познайомити педагогів з досвідом роботи у
напрямку організації духовного виховання ЗНЗ України та Полтавщини.
(вказаний досвід описано в статті Л.М.Деряги «Зарубіжний і вітчизняний досвід
духовного розвитку особистості», що розміщено в журналі «Імідж сучасного
педагога», №3, 2012р.). Наводимо перелік таких ЗНЗ України.
Школи України, що працюють над проблемою духовного виховання учнів
1. Авторська школа Миколи Петровича Гузика м. Южного Одеської
області
2. Український колеж ім. В. Сухомлинського (директор Хайруліна В. М.)
м. Київ
3. Кагарлицька ЗОШ №2 імені В. П. Дашенка Київської обл.

11. 4. Приватна школа м. Харкова «Співтворчість»
5. Берлинська ЗОШ І-ІІІ ступенів.
6. Таврійська школа-гімназія №20 Сімферопольської обл.
7. Донецька гімназія №72 (директор Громак Н. І.)
8. Кіровоградська гімназія № 9 “Формування духовності особистості на
засадах традиційних християнських цінностей в умовах закладу освіти
нового типу”
9. Кіровоградська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 31 «Формування духовно-
моральної компетентності учня в умовах школи культури здоров’я».
Наводимо приклад орієнтовного плану виховної роботи школи в
напрямку духовно-морального виховання
Християнські свята Виховні заходи
31.12– 6.01 Різдво Христове –
7 січня
1. Виступи учнів школи з віншуванням до
Різдвяних свят перед представниками
громадськості.
2. Участь у міських та районних заходах з
різдвяними колядками.
07.01–13.01 Митрополита Петра
Могили – 13 січня.
Щедрий вечір. Василя
Великого – 14 січня
1. Українські вечорниці „Один день у
християнській родині”.
2. Виставка дитячих малюнків „Різдвяний
вернісаж”.
3. Відвідування Свято-Троїцького храму.
14.01–20.01 Хрещення Господнє.
Йорданські свята –
19 січня
1. Інформаційне повідомлення на
загальношкільній лінійці „Йорданські свята.
Народні звичаї та обряди свят”.
2. Конкурс на кращого виконавця Різдвяних
колядок та щедрівок.
21.01–27.01 Святої мучениці
Тетяни – 25 січня
1. Випуск стіннівки. Привітання Тетян з
іменинами.
2. Історія духовного Гімну „Боже, великий
єдиний”.
3. Батьківські збори на тему: „Духовне
здоров’я дитини – спільна турбота школи і
сім’ї”.
Перегляд відеофільму на духовно-моральну
тематику.
04.02–10.02 Священномученика
Володимира
Митрополита
Київського – 7 лютого
1. Повідомлення учнів під час щотижневих
інформацій.
2. Перегляд відеосюжетів.
3. Рекомендації вчителям щодо використання
педагогічної спадщини священномученика
Володимира Митрополита Київського.
11.02–17.02 Трьох святителів
Василія Великого,
Григорія Богослова,
Іоанна Злотоуста – 12
лютого
1. Усний журнал „Традиції просвітництва в
Україні”.

12. 18.02–24.02 Стрітення Господнє –
15 лютого
1. Свято в початкових класах „Стрітення
Господнє. Історія і традиції”.
25.02–02.03 Рівноапостольного
Кирила, учителя сло-
венського 27 лютого
1. Анкетування старшокласників „Ну що,
здавалося б, слова?”
2. Ранок для учнів початкових класів „Мова
моя солов’їна”.
03.03–09.03 Благовірного князя
Ярослава Мудрого – 5
березня.
Прощена неділя
1. Виставка літератури „Історія рідної землі”.
2. Бесіди „Про віру і про себе”, «Що означає
прощати»
10.03–16.03 Початок Великого
посту – 10 березня
1. Інформаційне повідомлення „Духовна
сутність Великого посту” на загальношкільній
лінійці.
2. Шевченківські дні. Диспут „Шевченко і
Православ’я”.
17.03–23.03 Сорок святих
мучеників
севастійських
1. Проведення бесід по класах „Ми сильні
гілками й корінням”.
24.03–30.03 Святого Олексія,
чоловіка Божого.
Хрестопоклонна
неділя – 30 березня
1. Екскурсія до Кагарлицького Свято-
Троїцького храму.
31.03–06.04 1. Подорож до Біблії. „Спочатку було
слово…”
2. Лінгвістичний вечір для старшокласників.
07.04–13.04 Благовіщення
Пресвятої Богородиці
– 7 квітня
1. Операція „Милосердя”.
2. Підготовка виставки „Пасхальний
вернісаж”.
14.04–20.04 Вхід Господній у
Єрусалим.
Вербна неділя
1. Інформаційне повідомлення „Як святкують
в Україні вербну неділю”. Перегляд
відеофільмів про Святу Землю.
21.04–27.04 Страсний тиждень.
Великий Четвер
(Спогад тайної
вечері).
Світле Христове
Воскресіння – 27
квітня
1. Виставка дитячих робіт „Крашанка,
писанка, дряпанка”.
2. Розповіді про добро, милосердя.
3. Зустріч з митцями Кагарличчини.
28.04–04.05 Поминальні дні 1. Конкурси на кращу писанку, крашанку,
вишивку, малюнок на пасхальну тематику.
2. „Христос воскрес!” – ранок для молодших
школярів.
3. Інформаційне повідомлення про поминальні
дні.
05.05–11.05 Георгія Побідоносця
– 6 травня.
Неділя жінок-мироно-
сиць, День Матері –
11 травня
1. Загальношкільна лінійка до Дня Матері.
2. Свято Матері по класах.

13. 12.05–18.05 Благовірних князів
Бориса і Гліба – 15
травня
1. Родинні свята.
2. Історична довідка „Борис і Гліб –найперші
українські святі”, „Святині рідного краю”.
3. Виставка літератури.
19.05–25.05 Святого Миколая –
22 травня.
Святих
рівноапостольних
Мефодія і Кирила,
День слов’янської
писемності
1. Акції милосердя.
2. Дискусії для старшокласників „Про абетку
духовної грамоти”.
26.05–01.06 1. Екскурсії до святинь рідного краю.
При організації роботи з духовного виховання вчителям слід
користуватися класичною духовною літературою: Біблією, тлумаченням Біблії,
Законом Божим, житійною літературою. Також потрібно налагодити співпрацю
з традиційними в Україні релігійними організаціями.
На допомогу вчителеві можна порекомендувати дитячі православні
журнали: «Шишкин лес», «Зернышка», «Стежина». Для формування етичної
поведінки школярів можна використати дитячі передачі «Шишкин лес»
компанії «Глас», християнський духовно-просвітницький часопис «Слово
вчителю», який містить матеріали наукового та методичного характеру, а також
журнал «Отрок» для підлітків та молоді.
Для ефективної організації духовного виховання слід звернути увагу
на наступні моменти:
1. При проведенні заходів духовного спрямування дотримуватися
нормативного-правових документів.
2. Дотримання принципу ненав’язливості, добровільності, поступовості,
культурологічності.
3. При проведенні бесід, свят уникати агітації, навернення. Не проводити
молитв та обрядів.
4. Слід проводити роз’яснювальну роботу з батьками щодо необхідності
духовного виховання. Врахувати думки батьків. Особливо це стосується
екскурсії до святих місць, організації зустрічей з представниками
духовенства. Краще мати на це письмову згоду батьків.
5. Педагог повинен бути підготовленим в духовних питаннях, вміти
правильно й доступно донести це дітям, повинен сам відповідати тим
моральним нормам, яким він хоче навчити дітей!
6. При організації роботи з духовного виховання вчителям слід
користуватися класичною духовною літературою: Біблією,
тлумаченням Біблії, Законом Божим, житійною літературою,
налагодити співпрацю з релігійними організаціями.
7. Співпрацювати з традиційними й найбільш поширеними на території
України церковними конфесіями на партнерських умовах (звернення за
консультаціями, духовні зустрічі).

14. Рекомендована література
1. Геник Л. Народно-релігійні традиції в сучасному педагогічному процесі
[Текст] // Рідна школа. - 2002. - № 6. – С. 37-43
2. Духовно-моральне виховання молодших школярів: Методично-
практичний посібник з етики віри та релігієзнавства / Упор.
Г.А. Каліберда, Л.А. Лисяк. – Полтава: ПОІППО, 2005. – 40 с.
3. Етико-естетичне виховання особистості в укр. родині засобами народної
традиції Український центр культурних досліджень, 1994-2011 рр. |
Ukrainian Centre... [Електронний ресурс] /Режим доступу:
http://www.culturalstudies.in.ua/knigi_10_62.php
4. Здоровий спосіб життя в контексті формування духовного світогляду
учнівської молоді: Хрестоматійно-методичний посібник у 2-х ч. / Автор-
упор. Г.А. Каліберда. – Полтава: ПОІППО, 2003.
5. Івах С. М. Принципи та методи християнського виховання [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://uadocs.exdat.com/docs/index-186736.html
6. Костюченко О. Духовні цінності в системі виховання // Історія в школі. –
2003. – №5– 6. –С.6.
7. Кузик Б. М., Литвин Л.І. Джерело вічності. Основи православної
культури.-Вид.3-тє, випр..й допов .– Дніпропетровськ , 2009.
8. Кузик Б. М., Литвин Л.І. Благовіст. Православна етика. –
Дніпропетровськ, 2009.
9. Лахман Н.М. Духовно-моральне виховання старших підлітків на
принципах християнської моралі в позаурочній роботі загальноосвітньої
школи [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://uadocs.exdat.com/docs/index-186736.html
10. Методичні рекомендації «Духовно-ціннісні пріоритети в контексті
сучасної системи освіти», газета «Джерело», серпень 2011 р.
11. Маркова, Л. І. "Храми нашої душі": виховання моральної, духовної
культури учнів / - С.22-23 // Історія та правознавство [науково-методичний
журнал/–Харків : Основа, 2003 – 2008. N 25
12. П’ятак М.М. Гармонійне виховання особистості – міф чи реальність?
(Християнський погляд на основну ідею сучасної педагогіки)
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://uadocs.exdat.com/docs/index-186736.html
13. Рашковська В. "Подорож у православний храм" як засіб розвитку
духовності особистості [Текст] / В. Рашковська // Рідна школа. - 2003. - №
3. – С. 16–18
14. Слободянюк С.С. Вплив паломництва на становлення особистості //
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://uadocs.exdat.com/docs/index-186736.html
15. Сухомлинська О. В. Духовно-моральне виховання дітей та молоді в
координатах педагогічної науки і практики (виступ на загальних зборах
АПН України 07.12.05)) [Електронний ресурс] Режим доступу:
http://www.apsu.org.ua/doc/vystup-01272006.doc
16. Химич Н. Твори містичного змісту в духовно-християнському вихованні

15. дітей / Н. Химич // Рідна школа. – 2001. – № 5. – С. 45 – 48.
17. Християнський погляд на профілактику негативних явищ [ Електронний
ресурс] Режим доступу: archivorthodoxy.in/page- 2280.html
18. Шумра Л. Л. Загальнолюдські моральні цінності як основа духовного
виховання // Рідна школа. — 2004. — № 6 (893). — С. 28–30.
Методист Л.М.Деряга