1. Народні рухливі ігри
"Дощик”
Мета: розвиток уваги, орієнтування координації рухів.
Обладнання: горщик, дерев’яна ложка
Хід гри
Обирають ведучого-кашовара. Він з горщиком і дерев’яною ложкою стає в
центрі, ходить по колу і "варить кашу, вимішує її «ложкою». Діти, взявшись
за руки, ходять навколо нього і примовляють:
Іди, іди, дощику, зварим тобі борщику, у новому горщику.
Тобі каша, а нам – борщ, щоб густіший ішов дощ.
Учні зупиняються, а кашовар із заплющеними очима прямує до дітей і
комусь із них вручає горщик, не відкриваючи очей. Кому випаде, той стає
кашоваром.
Коли гра набридає, школярі зі словами:
Дощику, дощику, перестань! Ми поїдем на баштан,
Та візьмемо диньку, усім по шматочку, а тобі – ціленьку!
Всі розбігаються, підстрибуючи на одній нозі.
"На баштані”
Мета: розвиток спритності та винахідливості
Обладнання: палка для сторожа із дзвіночком
Хід гри
Діти-гравці обирають сторожа лічилкою:
Гоп, гоп, кавун. Малайди-драйди, кавун.
Мацики-брики, не спіши, наш баштан стережи!
Сторож ходить по баштану, береже свій урожай, радіє, що багато вродило
кавунів і динь. У цей час школярі ховаються за кущами, спостерігаючи за
дідом. Стомившись, той іде відпочити в холодок. Діти біжать на баштан зі
словами:

2. Крадемо, крадемо кавуни, нема діда вдома,
Поїхав по дрова. Дрова погоріли, діда вовки з’їли.
Діти удають , ніби рвуть кавуни. Сторож помічає дітей і кидається їх ловити.
Кого він спіймав, той стає ведучим сторожом.
"Піжмурки”
Мета: розвиток уваги, м’язів ніг, спритності.
Обладнання: маленький барабан.
Хід гри
Той, кому випало шукати, закриває очі долонями і, стоячи обличчям до стіни,
повільно промовляє лічилку, поки решта дітей ховається:
Кобре, кобре, ховайся добре,
Хто не заховався, я іду шукать.
-- Раз, два, три, чотири, п’ять, починаю всіх шукать.
Кого спійму, шкуру знімлю,
А я шкуру не продам, зроблю з неї барабан.
Коли перших "застучу”, в барабан загуркочу –
Нехай жмуре досхочу.
І піжмурка починає шукати тих, хто заховався. У ході гри кожний школяр
прагне не потрапити на очі піжмурці. Побачивши когось із них піжмурка
називає його по імені і вистукує в позначеному місці, яке називається дук
(там, де він жмурився). А коли той відходить від дука на пошуки, то
учасники гри швидко кидаються сюди, щоб застукатися самим із словами
"Тра-та-та, за себе”.
"Чабан”
Мета: розвиток м’язів ніг, спритності, тренування дихальної системи
Обладнання: маски овець, вовка, палиця
Хід гри
Ведучий – чабан. Діти зображають овець, а кілька з них – вовки. Чабан зі
словами:

3. Ой у лісі, у ліску я овечки пасу
Вигонить овець пастися на лужок. Вівці розбігаються, пасуться. Чабан
стереже їх. Зі словами: День кінчається , овечки додому вертаються.
Через ліс біжать, а там вовки сидять –
Жене овець пастух додому. По дорозі їх перестрівають вовки, ловлять овечок
і відводять до свого лігва. Чабан знову жене отару пастися. Перемагають
найспритніші, найхитріші і найпрудкіші "вівці”, які після 3 – 5 разів
лишаються на волі, не попадають вовку в зуби.
"У сірого вовка".
Її грають на лузі, серед зелені. Порахують, хто вовк:
На камені, на ломені,
Вирвав травку,
Положив на лавку,
Хто видіон,
Той пішов вон.
Решта - "вівці". Вони розбігаються, рвуть травичку, приказуючи: Щиплю,
щиплю травку, Сірому вовку на лопатку!
Кидають пучечки трави на "вовка" й тікають. А він їх ловить. Кого спіймає,
той стає вовком.
Гра «Іваночку, покинь схованочку»
Мета:Розвивати спритність, швидкість бігу.
Хід гри:
Обирається Іванко. Повертається до стіни обличчям. Діти стають гуртом і
промовляють:
Іваночку, Іваночку,
Покинь свою схованочку.
Раз, два, три - кого схочеш,
То злови.
Діти тікають, Іванко їх ловить.

4. Гра «Сімейка»
Мета:Закріплення лічби; узгодження слів та рухів.
Хід гри:
Діти стоять у колі. Обирається Омелько. Йому одягають бриль. Розподіляють
ролі між іншими дітьми, які по черзі заходять у коло до Омелька. Усі разом
промовляють слова:
У нашого Омелечка
Невеличка сімеєчка:
Тільки він та вона,
Та старий, та стара.
Та Іван, та Степан,
Та Василь, та Панас.
Та той хлопець, що в нас.
Та дві дівки косатих,
Та два парубки вусатих,
Та дві Христі в намисті,
Та дві ляльки в колисці.
Гра «Галя по садочку ходила..»
Посередині кімнати або майданчика поставлено два стільчика спинками один
до одного. На одному стільчику квітка, це - «садок». Діти стоять у колі, одна
дитина (Галя) з хусточкою в руках стоїть біля квітки.
На слова:
Галя по садочку ходила,
Хусточку біленьку загубила,
Ходить по садочку, блукає,
Хусточку біленьку шукає
діти йдуть по колу вліво. Галя ходить усередині кола біля квітки і на слово
«згубила» залишає хустинку на стільчику, біля квітки, а сама переходить на
другу сторону, до сидіння стільчика, й удає, що шукає хустинку. Потім сідає

5. на стілець.
На слова:
Не журися, Галю - серденько,
Ми знайшли хустинку біленьку,
У садочку, біля малини,
Під зеленим листом тернини
діти йдуть по колу вправо і зупиняються. Одна дитина, визначена
вихователькою, підходить до стільчика з квіткою, бере хустинку і промовляє:
Ти, Галю, хустину не шукай,Хто знайшов, відгадай!
Якщо Галя, не оглядаючись, відгадає голос дитини, вони міняються місцями.
Гра повторюється.
Гра «Калина»
Діти стоять у колі і співають пісню:
Ой на горі калина,
Під горою малина,
Ой так, на горі калина,
Ой так, під горою малина.
Там зійшлася дітвора,
Танцювати почала.
Ой так, там зійшлася дітвора,
Ой так, танцювати почала.
На слова першого рядка діти тричі плещуть у долоні. На слова «Під горою
малина» вони присідають, знову тричі плещуть у долоні (перед колінами). На
слова «Ой так, на горі калина» тупають однією ногою (тричі), а на слова «Ой
так, під горою малина» обертаються ліворуч навколо себе. На слова «Там
зійшлася дітвора» діти ступають чотири кроки вперед, зменшуючи коло; на
слова «Танцювати почала» роблять назад чотири кроки, збільшуючи коло. На

6. слова «Ой так, там зійшлася дітвора» тупають другою ногою (тричі), а на
слова «Ой так, танцювати почала» обертаються вправо навколо себе.
Гра «Ой у перепілки...»
Діти стоять у колі, злегка розставивши ноги, руки опущені вздовж тулуба.
Одна дитина у колі — це перепілка.
На слова «Ой у перепілки та голівка болить» усі діти разом з вихователем
піднімають руки вгору і торкаються пальцями голови збоку, а па слова «та
голівка болить» опускають руки вздовж тулуба.
На приспів:
Тут була, тут перепілочка,
Тут була, сизокрилая
діти беруться за руки і йдуть по колу вліво, а перепілка-вправо або робить
крок на місці. На останні слова всі зупиняються. На слова:
Ой у перепілочки та колінця болять,
Та колінця болять
усі діти нахиляються вперед. На слово «колінця» вони долонями торкаються
колін, а на слово «болять» - випростуються. На приспів «Тут була...» діти
беруться за руки і йдуть по колу вправо. На слово приспіву «сизокрилая»
зупиняються.
Вихователька продовжує:
Ой у перепілки крильця не болять,
Крильця не болять...
Усі діти піднімають руки в сторони і на слова «не болять...» опускають їх
униз.На слова «Пташки знялися й полетіли» всі діти біжать по колу.
Ловчик
Лічилкою обирають Водія, зав'язують йому очі хустинкою, виводять на
середину кімнати і звертаються до нього з такими словами:
- Водій, Водій! На чому стоїш?
- На бочці.

7. - Що в бочці?
- Квас!
- Лови курей, та не нас.
Водій починає ловити і кого з гравців спіймає, той і стає Водієм.
«Лисиця й курки».
Для гри потрібні лави. Вибирається лисиця. За командою курки бігають по
майданчику, сідають на сідало (стають на лави). За другим сигналом лисиці
ловлять курок, але тільки тих, хто хоч однією ногою стоїть на землі.
Спійманих ведуть в «нору». Вони стають лисицями. Перемагає той, хто ні
разу не був спійманий.
« Мисливцы та качки»
Учнів об’єднати у дві команди – «мисливці»! і «качки». «Мисливці»
створюють коло діаметром 10-12м. «Качки» вільно переміщаються в колі.
«Мисливці» перекидають один одному гумовий волейбольний м’яч і в
зручний момент «стріляють» у «качок». Підстрелена «качка» виходить з гри.
Гру продовжують до тих пыр, поки «мисливцы» не «перестріляють» усых
«качок».