5. 5
ПЕРЕДМОВА
З метою реалізації плану дій щодо поліпшення якості фізико-
математичної освіти роки учительський колектив нашого району
працює над підвищенням рівня викладання фізики.
Незважаючи на те, що в сучасній школі з’явилося багато різ-
номанітних форм організацій навчальної діяльності, все ж таки
основною залишається урок. Від того, як він буде підготовлений
і як його проведе вчитель, багато в чому залежить успішне вико-
нання основних завдань навчання фізики.
Виходячи з цих завдань, члени творчої групи учителів фізи-
ки підготували методичний посібник з поурочного планування
навчально-виховного процесу в 7 класі.
Мета цього посібника — надати методичну допомогу вчителям,
що працюватимуть за новою програмою.
Для кожного уроку визначено мету, тип та структуру, зміст
і форму проведення. Підібрано демонстраційні експерименти,
різнорівневі завдання, тексти самостійних та контрольних робіт,
значну увагу приділено теоретичному та цікавому довідковому ма-
теріалу.
Використані інтерактивні методи, ППЗ від «Квазар-Мікро»,
інтернет-матеріали сприятимуть розвитку пізнавальної активнос-
ті, зацікавленості учнів, допоможуть краще засвоїти матеріал, ви-
кличуть позитивні емоції, створять атмосферу співтворчості.
Посібник буде корисним для вчителів фізики, зокрема моло-
дих спеціалістів.
12. 12
РОЗДІЛ 1. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА
НАУКА. МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ
Урок 1
ТЕМА.Фізикаякфундаментальнанаукапроприроду.
Фізичнітіла,фізичніявища.Зв’язокфізикизіншими
науками
Фізику написано у величній книзі,
яку завжди відкрито перед нашими очима...
Галілео Галілей
Мета: охарактеризувати завдання вивчення розділу «Фізика як при-
роднича наука. Методи наукового пізнання», ознайомити учнів з пред-
метом вивчення фізики, зі структурою підручника; дати уявлення про фі-
зику як фундаментальну науку про природу; сформувати поняття фізич-
ного тіла та фізичних явищ; показати роль знань з фізики в інших науках,
у техніці; виховувати переконання у необхідності набуття і поглиблення
знань про природу та їх практичне використання.
Тип уроку: урок вивчення нового навчального матеріалу.
Унаочнення: демонстрування прикладів фізичних явищ: механічних,
теплових, електричних, світлових.
Обладнання: мультимедійний проектор, компьютер, ППЗ «Фізика 7»
від «Квазар-Мікро».
Очікувані результати
Після уроку учні:
будуть знати характерні ознаки фізичних явищ і їхню відмінність від
інших явищ; основні види фізичних явищ, їхні приклади;
оцінювати місце фізики в системі інших наук;
навчаться розрізняти речовину й поле як фізичні види матерії.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Настанови щодо ведення зошитів і записів у них.
Коротка інформація про зміст і основні завдання розділу «Фі-
зика як природнича наука. Методи наукового пізнання».
13. 13Розділ 1. Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
1. Формування нових понять
Під час бесіди із застосуванням демонстраційного експеримен-
ту та ППЗ «Фізика 7» від «Квазар-Мікро» розглянути такі пи-
тання:
Чи вміємо ми ставити запитання «Що таке?», «Чому?».
Що вивчає фізика?
Фізичне тіло і фізичні явища.
Учитель. У житті ми завжди маємо справу з різними предме-
тами. Спостерігаючи і вивчаючи їх, ми набуваємо досвіду, а отже,
поступово пізнаємо світ. Ми спостерігаємо різноманітні явища,
що відбуваються навколо нас, сприймаємо предмети, відчуваємо
тепло і холод, і в нашій свідомості поступово формуються певні
уявлення. Так, подумавши про сніг, уявляємо його білим, холод-
ним, пухким; згадавши вугілля, уявляємо його щільним і чорним,
здатним горіти.
Усе у світі перебуває у взаємному зв’язку. Сніг у теплій кім-
наті тане, з нього утворюється вода. На гарячій плиті воду можна
нагріти до кипіння й перетворити в пару. Вивчаючи й пізнаючи
послідовність і взаємозв’язок явищ, дослідники відкривають за-
кони природи.
Початком будь-якого пізнання є запитання «Що таке?». Пер-
шим кроком усілякої науки є відповідь на запитання «Що таке?».
Дати відповідь на це запитання означає виділити предмет чи яви-
ще з багатьох інших, підвести це поняття під інше, більш ширше.
Світ, природа — «фюзіс» грецькою мовою. Звідси й походить
назва науки — фізика. Так називав її грецький філософ Арісто-
тель, що за понад дві тисячі років до нас написав першу «Фізику».
Фізика — одна з наук про природу.
Фізика — наука про загальні закономірності перебігу явищ природи,
властивості і будову матерії, закони її руху.
У фізиці використовують спеціальні слова або терміни, які
означають фізичні поняття. На сьогоднішньому уроці з деякими
з них ми ознайомимося.
2. Основні фізичні поняття
Поняття і закони фізики як найзагальніші покладено в основу
всього природознавства і техніки. Їх застосовують інші природни-
чі науки, такі як біологія, географія, астрономія, хімія. Щоб роз-
повідати про фізику, вивчати її, використовують спеціальні сло-
ва — терміни. Так, говорячи про рух різних предметів — літака,
14. 14 Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 1
людини, м’яча тощо — фізик часто не зважає на те, що саме ру-
хається, бо для вивчення власне руху це в багатьох випадках не
має значення. Тоді він говорить, що рухається фізичне тіло (або
просто тіло).
Те, з чого складаються фізичні тіла, називають речовиною. Усе,
що є у Всесвіті, називають матерією. Матерія — це рослини, твари-
ни, планети, зорі; це й різні речовини, з яких утворено фізичні тіла:
вода, залізо, повітря, також радіохвилі, світло, атоми і т. д.
Фізичним тілом, або просто тілом, називають будь-який предмет,
навіть якщо він не має певної форми або ця частина простору зайня-
та речовиною.
Фізичні тіла є «дійовими особами» фізичних явищ. У навко-
лишньому світі відбуваються найрізноманітніші зміни або явища.
У фізиці такі явища називають фізичними явищами.
Фізика вивчає механічні, теплові, електричні, магнітні
й оптичні явища.
Демонстрація дослідів: різноманітні фізичні явища.
Явища Характерні прояви Приклади
Механічні Переміщення тіла, зміна
форми або об’єму тіла
• Падіння тіл на Землю
(притягання тіл до землі).
• Рух літака, машин,
людей тощо
Теплові Зміна температури
чи агрегатного стану
речовини
• Нагрівання,
охолодження.
• Кипіння рідини.
• Випаровування води.
• Замерзання води
Електричні Супроводжується
переміщенням
заряджених частинок
речовини
• Електричний струм.
• Взаємодія заряджених
тіл.
• Блискавка.
• Притягання дрібних
предметів до гребінця,
потертого об волосся
Магнітні Супроводжуються
поворотом магнітної
стрілки
• Притягання до магнітів
залізних предметів.
• Обертання магнітної
стрілки.
• Електромагніт
15. 15Розділ 1. Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання
Явища Характерні прояви Приклади
Звукові Коливання частинок
середовища, що
поширюється в просторі
• Писк під час польоту
комара.
• Дзижчання під час
польоту мухи.
• Гуркіт двигуна
Світлові Передання енергії
променями
• Світіння Сонця,
електричної лампи.
• Розкладання світла на
сім кольорів (веселка)
• Відбивання і заломлення
променів
ІІІ. ОСМИСЛЕННЯ ОБ’ЄКТИВНИХ ЗВ’ЯЗКІВ.
РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Фронтальне опитування
Що вивчає фізика?
Що називають фізичним тілом? Наведіть приклади фізичних тіл;
Які ви знаєте властивості фізичних тіл?
Які ви знаєте фізичні явища?
Наведіть приклади механічних явищ, які траплялися вам
у повсякденному житті.
Наведіть приклади теплових явищ, які траплялися вам у по-
всякденному житті.
Які електричні явища траплялися вам удома? На вулиці?
У школі?
Які ви знаєте магнітні явища?
Які ви знаєте оптичні явища? Опишіть ці явища.
Зазначте всі фізичні явища, оспівані видатним українським
поетом Т. Г. Шевченком:
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.
16. 16 Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 1
2. Розв’язування задач (коментовано)
У запропоновану таблицю впишіть, які із зазначених ниж-
че слів позначають фізичне тіло, які — речовину, а які — яви-
ще: крейда, блискавка, світанок, крапля води, Місяць, постріл, циркуль,
ртуть, мед, повінь, молоко, авторучка, лід, танення льоду, хуртовина,
вода.
Тіло Речовина Явище
ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Вивчити конспект уроку; відповідний параграф підручника.
2. Розв’язати завдання.
У наведену нижче таблицю впишіть, які із зазначених явищ
є механічними, звуковими, тепловими, електричними, магнітни-
ми, світловими: крапля падає, лід плавиться, горить сірник, чут-
но звуки музики, тане сніг, світить лампочка, співає канарка, ки-
пить вода, пливе човен, високо в небі рухається літак, блискавка
влучила в дерево, шпильку притягує магніт, миготять зорі, шелес-
тить листя, електромагніт піднімає вантаж, електричний струм
тече дротами.
Механічні Теплові Звукові Електричні Світлові Магнітні
17. 17
Урок 2
ТЕМА.Історичнийхарактерфізичногознання.Методи
науковогопізнання.Фізичнівеличини.Вимірювання.
Засобивимірювання.Похибкийоцінюванняточності
вимірювань.Міжнароднасистемаодиницьфізичних
величин
Мета: ознайомити учнів з основними методами вивчення фізичних
явищ природи; сформувати поняття про фізичні величини та одиниці їх
вимірювання; розвивати вміння та навички визначати ціну поділки ви-
мірювального приладу, похибки та й оцінювати точність вимірювань; ви-
ховувати самостійність і наполегливість під час навчальних занять.
Тип уроку: урок вивчення нового навчального матеріалу.
Унаочнення: демонстрування засобів вимірювання, мір та вимірю-
вальних приладів.
Обладнання: лінійка, рулетка, мірний циліндр, годинник, мультиме-
дійний проектор, комп’ютер, ППЗ «Фізика 7» від «Квазар-Мікро».
Очікувані результати
Після уроку учні:
будуть знати сутність методів наукового пізнання, поняття «точність
вимірювання», призначення засобів вимірювання, відмінність міри
й вимірювального приладу, оцінювати значення міжнародної системи
одиниць;
навчаться визначати ціну поділки вимірювального приладу, запису-
вати значення фізичної величини, використовуючи стандартну форму
числа й префікси для утворення кратних і частинних одиниць; порів-
нювати значення фізичних величин.
ХІД УРОКУ
І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1 Вибіркова перевірка зошитів з метою з’ясування наявності
розв’язання учнями задач, які було задано додому.
2 Індивідуальне опитування учнів матеріалу попереднього уроку.
Що вивчає фізика?
Що називають фізичним тілом? Наведіть приклади фізичних
тіл.
Які ви знаєте властивості фізичних тіл?
Які ви знаєте фізичні явища?
18. 18 Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 1
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Формування нових понять
Під час бесіди із застосуванням демонстраційного експеримен-
ту та ППЗ «Фізика 7» від «Квазар-Мікро» розглянути нижченаве-
дені питання:
Методи наукового пізнання.
Фізичні величини і їхні одиниці, Міжнародна система одиниць
фізичних величин.
Вимірювання. Засоби вимірювання. Вимірювальні прилади.
Похибки й оцінювання точності вимірювань.
II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
І ПОЕТАПНЕ ЙОГО ЗАКРІПЛЕННЯ
1. Методи наукового пізнання
Учитель. Перший крок до наукового пізнання природи зро-
бив у IV ст. до н. е. давньогрецький учений Арістотель. На основі
спостережень він дійшов висновку, що закономірності в природ-
них явищах є проявами законів природи. Свої погляди Арістотель
виклав у великій книзі «Фізика», що означає «Природа». І ця
книга стала «підручником фізики» для всього світу на цілих два
тисячоліття! Виходячи зі своїх спостережень, Арістотель ствер-
джував: щоб тіло рухалося, його треба постійно «рухати», тобто
штовхати або тягнути. Листя на деревах тріпотить завдяки вітру:
щойно вітер стихає, листя одразу ж завмирає.
ЗНАННЯ
спостереження
теоретичне дослідження
роздуми
гіпотеза
експеримент
Нове знання
19. 19Розділ 1. Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання
Зі спостережень виникають припущення, що для певної сукуп-
ності явищ є закономірності. Такі припущення називають науко-
вими гіпотезами. Ґалілей перейшов від спостережень до дослідів.
Дослід відрізняється від спостереження тим, що, проводячи дослід,
учений створює спеціальні умови для перебігу природних явищ.
Етапи пізнання у фізичних дослідженнях
Фізичне дослідження — це цілеспрямоване вивчення того чи іншого
явища засобами фізики. Спостереження — це сприймання природи
з метою одержання первинних даних для подальшого аналізу.
Експеримент — це дослідження фізичного явища в умовах, що пере-
бувають під контролем ученого, з метою глибшого вивчення цього
явища.
Явища природи досить складні і до того ж пов’язані одне з од-
ним. І під час дослідів не завжди вдається «виділити» якесь одне
явище «у чистому вигляді». Отже, щоб краще вивчити природні
явища й зрозуміти, що їх спричинює, учені часто розглядають
спрощене уявлення про певне явище — таке, у якому виділено
тільки найважливіші його ознаки. Таке уявлення називають фі-
зичною моделлю явища.
Багато законів природи вчені відкрили завдяки використанню
фізичних моделей. Моделлю фізичного тіла, яку дуже часто вико-
ристовують, є матеріальна точка. Так називають тіло, розмірами
якого в розглядуваній задачі можна знехтувати. Наприклад, ви-
вчаючи рух Землі навколо Сонця, нашу планету можна вважати
матеріальною точкою, незважаючи на її величезний розмір. А ось
розглядаючи добове обертання Землі, її не можна вважати мате-
ріальною точкою, адже точка не може обертатися навколо себе!
Іншим важливим прикладом фізичної моделі є промінь світла —
так називають вузький пучок світла, настільки вузький, що його
шириною в розглядуваній задачі можна знехтувати.
Під час дослідження фізичних явищ необхідно вимірювати різ-
номанітні величини.
2. Фізичні величини і їхні одиниці,
Міжнародна система одиниць фізичних величин
Фізичною величиною називають кількісну характеристику фі-
зичного тіла або явища.
Довжина, площа, об’єм, час, сила — приклади різних фізич-
них величин. Наприклад, «довжина парти» — це фізична величи-
на. Для того щоб виміряти цю величину, її порівнюють із однорід-
ною їй фізичною величиною, прийнятою за одиницю.
20. 20 Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 1
Виміряти яку-небудь величину — це означає порівняти її з однорід-
ною величиною, прийнятою за одиницю.
У науці використовують одиниці фізичних величин, визначені
Міжнародною системою одиниць, яку скорочено називають SI — від
англійськихслівSystemInternational,щоозначає«Міжнароднасистема».
метр секунда кілограм ампер моль кандела кельвін
Є всього сім основних одиниць фізичних величин — метр, се-
кунда, кілограм, кельвін, ампер, кандела, моль, а всі інші можна
утворити з них.
Префікси для утворення кратних і частинних одиниць
Префікс
Значення в перекладі
з грецької
або латинської мови
Символ Множник
тера чудовисько Т 1000000000000 1012
гіга гігантський Г 1000000000 109
мега великий М 1000000 106
кіло тисяча к 1000 103
гекто сто г 100 102
дека десять да 10 101
санті сто с 0,01 10 2−
мілі тисяча м 0,001 10 3−
мікро малий мк 0,000001 10 6−
нано карлик н 0,000000001 10 9−
3. Вимірювання. Засоби вимірювання. Вимірювальні прилади
Прилади, за допомогою яких вимірюють фізичні величини, на-
зивають вимірювальними. Найпростішим і добре відомим вам ви-
мірювальним приладом є лінійка з поділками. На її прикладі ви
бачите, що у вимірювального приладу є шкала, на яку нанесено
поділки, причому біля деяких поділок написано значення фізич-
ної величини. Так, значення довжини в сантиметрах нанесено на
лінійці біля кожної десятої поділки.
21. 21Розділ 1. Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання
Значення ж, що відповідають «проміжним» поділкам шкали,
можна знайти за допомогою простого підрахунку.
Різницю значень фізичної величини, які відповідають найближчим по-
ділкам шкали, називають ціною поділки приладу.
Її знаходять так: беруть найближчі поділки, біля яких написа-
но значення величини, та ділять різницю цих значень на кількість
проміжків між поділками, розташованими між ними. Наприклад,
найближчі сантиметрові поділки на лінійці розділяють десять про-
міжків. Виходить, ціна поділки лінійки дорівнює 0,1 см = 1 мм.
Межівимірювання—ценайбільшеі найменшезначенняфізичноївели-
чини, які можна виміряти певним приладом.
Приклади вимірювальних приладів
22. 22 Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 1
ІІІ. ОСМИСЛЕННЯ ОБ’ЄКТИВНИХ ЗВ’ЯЗКІВ.
РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
1. Самостійна робота над матеріалом ППЗ «Фізика 7»
від «Квазар-Мікро»
У ході самостійної работи учні складають опорний конспект.
2. Фронтальне опитування
Які закономірності ви вже помітили в природі? Ви впевнені,
що це — закономірності? Чому?
Чи доводилося вам у повсякденному житті щось вимірювати?
Що і як? Наведіть приклади.
Наведіть приклади відомих вам фізичних величин.
Які вимірювальні прилади вам відомі? Які фізичні величини
вимірюють за їх допомогою?
Про які фізичні величини йдеться в таких прикладах: а) урок
триває 45 хв; б) у пляшці міститься 0,5 л води; в) лід тане за
температури 0 °C; г) автобус проїхав 40 км?
3. Розв’язати задачі
Коментовано
1. Об’єм певної книжки 3 см3
00 . Виразіть цей об’єм у кубічних
міліметрах.
2. Визначте ціну поділки вимірювальної сантиметрової стрічки.
3. На рисунку зображено шкалу амперметра. Які ціна поділки та
межі вимірів приладу? Запишіть показання амперметра.
0 A
1
3
2 120
V0
120 160
200
240
260
Самостійно. На рисунку зображено шкалу вольтметра. Які ціна
поділки та межі вимірів приладу? Запишіть показання вольтметра.
ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати конспект уроку;
відповідний параграф підручника.
23. 23
Урок 3
ТЕМА.Вимірюваннятавимірювальніприлади.Лабораторна
робота№1«Ознайомленнязвимірювальнимиприладами.
Визначенняціниподілкишкалиприладу»
Мета: удосконалення знань про фізичні величини та вмінь визнача-
ти ціну поділки вимірювального приладу; формувати експериментальні
уміння користуватися масштабною лінійкою, вимірною стрічкою, мензур-
кою, секундоміром та іншими вимірювальними засобами, дотримувати
правил експлуатації вищеназваних приладів.
Тип уроку: удосконалення знань та формування експериментальних
вмінь.
Обладнання: набір приладів для виконання роботи.
Очікувані результати
Після уроку учні:
будуть знати призначення лінійки, мензурки та термометра, правила
проведення вимірювальних дій;
навчаться користуватися лінійкою, мензуркою та термометром, визна-
чати ціну поділки їхніх шкал, похибку вимірювання, межі вимірювання.
ХІД УРОКУ
І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Оглядовий перегляд зошитів з метою з’ясування наявності
розв’язання учнями задач, які було задано додому.
Заповнення таблиці.
Назва
фізичної величини
Позначення
Одиниці
вимірювання
Прилад для
вимірювання
Довжина l м Лінійка
Ширина b м Рулетка
Висота H h, м Мірна стрічка
Температура T t, °C Термометр
Об’єм V м3 Мензурка
24. 24 Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 1
Розв’язування задач
1. Виразіть у квадратних метрах такі значення площі: 45 мм2
,
68 см2
0 , 75 дм2
, 0,25 км2
.
2. Виразіть у кубічних метрах такі значення об’єму: 45 см3
000 ,
75 дм3
0 .
ІІ. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 1
Перевірка формального стану готовності учнів до роботи, фрон-
тальне повторення з ними теоретичного матеріалу, обговорення
ходу роботи. Інструктаж з БЖД.
Учні виконують роботу відповідно до інструкції, а вчитель
здійснює індивідуальний поетапний контроль, робить у себе від-
повідні помітки.
ХІД РОБОТИ
1 Вивчіть шкали лінійки, мензурки, термометра і заповніть таб-
лицю:
Назва засобу вимірювання Лінійка Мензурка Термометр
Для вимірювання якої величини
призначений
Одиниці
Нижня межа вимірювання
Верхня межа вимірювання
Ціна поділки
Похибка вимірювання
2 Ознайомтеся з правилами вимірювання лінійкою, мензуркою
та термометром.
3 Дайте відповіді на контрольні запитання.
1) Чи правильно прикладена лінійка до зошита для вимірювання
його довжини у випадках а, б, в, г? Де та які помилки допуще-
ні? Як правильно зробити відлік довжини зошита у випадку в?
Зошит
0 1 2 3 4 5 6 7
см
Зошит
0 1 2 3 4 5 6 7
см
Зошит
0 1 2 3 4 5 6 7
см
Зошит
0 1 2 3 4 5 6 7
см
а б в г
25. 25Розділ 1. Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання
2) У якому випадку вимірювання об’єму рідини за допомогою
мензурки виконують правильно? Які помилки допущені в ін-
ших випадках?
а б в
3) У якому випадку вимірювання будуть точнішими: якщо ціна
поділки більша чи якщо вона менша?
4) Накресліть шкалу лінійки з ціною поділки 2 мм.
4 Зробіть висновок за виконаною роботою.
ІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Підсумовуючи урок, необхідно якісно оцінити практичну ді-
яльність деяких учнів, зібрати зошити або повернути їх для до-
оформлення роботи вдома.
ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1 Повторити відповідний параграф підручника, конспект уроку,
правила та означення.
2 Розв’язати задачі.
1) Розташуйте і запишіть у спадному порядку: 0,25 м, 20 см,
500 мм, 600 мкм, 0,0004 км.
2) Розташуйте і запишіть у порядку зростання: 0 0, 2 м2
, 5 мм2
000 ,
4 см2
00 , 0,7 дм2
.
3) Скільки секунд у хвилині, годині, добі?
26. 26 Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 1
4) У казці П. П. Єршова про «Горбоконика» кобилиця обіцяла
Іванові за своє визволення в нагороду:
«Через три дні я заржу,
коней двійко породжу —
гриванів, яких донині
не стрічалося людині;
ще й конятко-малюка,
чверть аршина без вершка
на хребті з двома горбами
ще й з предовгими ушами».
(переклад М. Рильського)
Визначте зріст малюка-горбоконика в сучасних одиницях ви-
міру.
Домашній експеримент
Візьміть каструлю місткістю 2 л, трилітрову банку з водою
і чайник. Якнайточніше відлийте в чайник воду об’ємом 1 л.
27. 27
Урок 4
ТЕМА.Вимірюваннятавимірювальніприлади.
Лабораторнаробота№2«Вимірюванняоб’ємутвердихтіл,
рідинісипкихматеріалів»
Мета: удосконалення знань про фізичні величини та вмінь визнача-
ти об’єми тіл; формувати експериментальні уміння користуватися масш-
табною лінійкою, вимірною стрічкою, мензуркою, дотримувати правил
експлуатації вищеназваних приладів.
Тип уроку: удосконалення знань та формування експериментальних
вмінь.
Обладнання: набір приладів для виконання роботи.
Очікувані результати
Після уроку учні:
будуть знати призначення лінійки та мензурки, правила проведення
вимірювальних дій;
навчаться користуватися лінійкою та мензуркою для вимірювання
об’єму.
ХІД УРОКУ
І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1 Оглядовий перегляд зошитів з метою з’ясування наявності
розв’язання учнями задач, які було задано додому.
2 Розв’язування задач.
1) На рисунку нижче зображено мензурки. Для кожного з випад-
ків а–г знайдіть ціну поділки та об’єм налитої рідини.
а б в г
28. 28 Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 1
2) Уявіть, що куб із довжиною ребра 10 см розрізали на маленькі
кубики з довжиною ребра 1 мм та, поставивши усі ці кубики
один на одного, «побудували» башту. Яку висоту матиме така
башта?
ІІ. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 2
Перевірка формального стану готовності учнів до роботи, фрон-
тальне повторення з ними теоретичного матеріалу, обговорення
ходу роботи. Інструктаж з БЖД.
Учні виконують роботу відповідно до інструкції, а вчитель
здійснює індивідуальний поетапний контроль, робить у себе від-
повідні помітки.
ХІД РОБОТИ
Теоретичні відомості
Об’єм невеликого тіла можна виміряти за допомогою вимірю-
вального циліндра (мензурки). Для цього спочатку визначають
ціну поділки мензурки. Потім наливають у мензурку таку кіль-
кість води, щоб тіло могло цілком зануритися в рідину. Визнача-
ють об’єм води. Тіло, об’єм якого потрібно виміряти, опускають на
нитці у воду і визначають загальний об’єм води і тіла. Знаходять
об’єм досліджуваного тіла як різницю цих двох об’ємів.
Якщо тіло неправильної форми не входить у мензурку, то його
об’єм визначають за допомогою відливної склянки (див. рисунок).
Перед вимірюванням склянку наповнюють водою до рівня отво-
ру відливної трубки. Під час занурення тіла частина води, що за
об’ємом дорівнює об’єму тіла, виливається. Визначивши мензур-
кою її об’єм, знаходять об’єм зануреного тіла у воду.
300
мл
100
29. 29Розділ 1. Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання
1. Виміряйте довжину, ширину та висоту дерев’яного бруска. Об-
числіть його об’єм.
Довжина l , см Ширина b , м Висота H , см Об’єм V, см3
2. Виміряйте місткість маленької посудини. Продумайте та запи-
шіть план ваших дій, а також отриманий результат.
3. Виміряйте об’єм тіла неправильної форми за умови, що його
можна повністю занурити у воду. Запишіть план ваших дій та
отриманий результат.
4. Виміряйте об’єм тіла неправильної форми за умови, що його не
можна повністю занурити у воду. Запишіть план ваших дій та
отриманий результат.
5. Переверніть мензурку та занурте її в посудину з водою. Чому
вода не заповнює мензурку? Визначте об’єм повітря в мен-
зурці.
6. Дайте відповідь на контрольне запитання: як за допомогою
мензурки визначити об’єм однієї шротинки? Запишіть план
ваших дій.
7. Зробіть висновок за виконаною роботою.
ІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Підсумовуючи урок, необхідно якісно оцінити практичну ді-
яльність деяких учнів, зібрати зошити або повернути їх для до-
оформлення роботи вдома.
ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1 Повторити відповідний параграф підручника, конспект уроку,
правила та означення.
2 Розв’язати задачі.
Накресліть у зошиті частину шкали мензурки з ціною поділки
25 мл.
Кахельна плитка має форму прямокутника розмірами 15 × 30 см.
Скільки таких плиток знадобиться, щоб викласти стінку роз-
мірами 2,1 × 3 м? 1,9 × 3,6 м? Якщо плитку розрізати, то мож-
на використати лише одну якусь її частину.
Як можна експериментально визначити, у скільки разів об’єм
піску більший, ніж загальний об’єм піщинок? Яке обладнання
вам знадобиться для такого експерименту?
30. 30
Урок 5
ТЕМА.Етапистановленнятаосновніположенняатомно-
молекулярноговченняпробудовуречовини.Речовина
іполе.Початковівідомостіпробудовуречовини.Молекули
таатоми
Мета: перевірити знання фізичних величин, вміння визначати ліній-
ні розміри, площу поверхні та об’єми тіл; сформувати знання про етапи
становлення та основні положення атомно-молекулярного вчення про
будову речовини, речовину і поле, молекули та атоми; розвивати вміння
раціонально планувати свою діяльність, навички культури оформлення
записів у зошиті; виховувати пізнавальний інтерес до фізики під час по-
шуку відповідей на питання.
Тип уроку: урок комбінований.
Унаочнення: демонстрування моделей молекул різних речовин.
Обладнання: картки для самостійної роботи, мультимедійний про-
ектор, комп’ютер.
Очікувані результати
Після уроку учні:
будуть розрізняти речовину й поле як фізичні види матерії, історичну
обумовленість фізичного пізнання.
ХІД УРОКУ
І. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
Виконання самостійної роботи
Початковий рівень
1 Яке з наведених нижче слів стосується поняття «одиниця ви-
міру фізичної величини»? Оберіть правильну відповідь.
А Швидкість автомобіля;
Б лінійка;
В кілограм.
2 Яка ціна поділки лінійки, зображеної на рисунку? Оберіть пра-
вильну відповідь.
А 1 мм;
Б 1 см;
В 0,5 см.
31. 31Розділ 1. Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання
Середній рівень
1 Визначте ціну поділки шкали термометрів (див. рис. а, б, в) і тем-
пературу, що її показує кожний термометр.
2 Щоб визначити діаметр дроту, учень намотав 30 витків на лі-
нійку так, як показано на рисунку. Визначте діаметр дроту.
Достатній рівень
1 Використовуючи рисунок, визначте об’єм однієї кульки. Вира-
зіть відповідь у кубічних міліметрах.
2 Учень опустив у мензурку 100 канцелярських скріпок. Визнач-
те об’єм однієї скріпки.
а б
32. 32 Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 1
Високий рівень
1 Фундамент будинку складають з плит, кожна з яких завдовжки
1,2 м, завширшки 0,3 м і заввишки 0,5 м. Скільки плит треба
покласти у фундамент будинку, якщо його площа дорівнює
12 м2
0 ?
2 Кахельна плитка має форму квадрата зі стороною 15 см. Скіль-
ки плиток буде потрібно, щоб покрити кахлем стіни площею
5 м2
?
II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Історичний аспект розвитку поглядів на будову речовини
На думку археологів, перші цивілізації зародилися в долинах
великих річок, там, де природні умови сприяли розвитку земле-
робства. Деякі з таких місць нам сьогодні відомі. Це насамперед
річкові долини Індії, Китаю, Месопотамії та Єгипту. Знайдено
рештки доісторичних поселень на території СНД, зокрема в доли-
нах річок Амудар’ї та Сирдар’ї.
Навесні потужні річки розмивалися, щедро напували землю
і вкривали поля родючим мулом. Землероби знали: велика вода —
добрий буде і врожай, а рік ситий.
З давніх-давен навчилися люди берегти й поважати землю та
воду. Земля та вода — основа життя. Та й спільного між ними
чимало. Відбери у них тепло, яке несе із собою вогонь, — і стане
рідка вода твердою кригою. Такою твердою, як камінь. У каміння
твердість — основна властивість. І в криги теж. Хіба це не озна-
чає, що камінь і крига — родичі?
А що буде, коли додати землі тепла нагріти її в полум’ї? Жар
розплавить тверде каміння. Потече воно вогняними ручаями.
А хіба плинність — це не головна властивість води? Виходить, що
з цього боку земля та вогонь — родичі, об’єднані потужною силою
вогню. Уже в давні часи давні люди вміли плавити тверду землю
і добувати з неї метали: золото, срібло, мідь, свинець.
До наших днів збереглася книга, написана китайськими мудре-
цями за тисячу років до нашої ери. Називається вона «Книга про
гармонію тьми». Автори зібрали в ній все, що було відомо на той час
про світ. На їхню думку, він мав п’ять основ. До перших трьох —
земля, вода та вогонь — мудреці додали ще метал і дерево.
Збільшення кількості елементів порушувало єдність світу. І по-
ступово дехто став подейкувати, що такі міркування неправильні,
хибні і що у світі повинна бути взагалі тільки одна «первісна ма-
терія»... Яка? Тут думки розходилися. І справді в найдавніших
33. 33Розділ 1. Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання
трактатах індійської філософії сказано, що все на світі складаєть-
ся з дрібнесеньких круглих частинок-зерен — ану. Зерна ці такі
малі, що практично не мають навіть розміру і не діляться на час-
тини. Вони вічні й незмінні і перебувають у постійному русі. Усі
речі й істоти — комбінація зерен-ану. Коли істота гинула, частин-
ки, з яких вона утворена, розпадались, формуючись згодом у но-
вий організм.
За 400 років до н. е. давньогрецький філософ Демокріт висунув
ідею, що всі речовини утворені з атомів — це найдрібніші частин-
ки, які неподільні й незруйновані. Але справа в тому, що ніхто
цих атомів (частинок) не бачив, не чув і не відчував, тому виникли
суперечки між вченими, які пропонували різні теорії про будову
речовин. Труднощі цих суперечок полягали в тому, що жоден із
поглядів довести було неможливо.
М. В. Ломоносов робить висновок: «Фізичні тіла розділяються
на дуже малі частинки, невидимі людським оком, тобто тіла утво-
рюються з невідчутних фізичних частинок».
Лише в XX ст. наука надала численні прямі докази існуван-
ня атомів і молекул. Серед них — зображення молекул, отримане
з допомогою електронного та іонного мікроскопів. Термін «моле-
кула» було введено французьким ученим П’єром Гасенді.
Що ж нам відомо на сучасному етапі про атоми і молекули?
Речовина утворена з молекул, молекули — з атомів.
Атом—найменшачастинкаречовини,неподільнау хімічнихреакціях.
Молекула — найменша частинка речовини, що зберігає її основні хі-
мічні властивості.
Залежно від агрегатного стану речовини молекули перебува-
ють на певній відстані одна від одної. (Про наявність проміж-
ків між молекулами твердих тіл може свідчити той факт, що
під великим тиском — декілька тисяч атмосфер — масло про-
сочується крізь товстостінну сталеву посудину, у якій воно пе-
ребуває. Маленькі крапельки масла виступають на зовнішній
поверхні, не призводячи до її руйнування.)
Молекули взаємодіють між собою із силами притягання і від-
штовхування (сили відштовхування набагато більші, ніж сили
притягання на малих відстанях, але досить швидко зменшу-
ються, якщо збільшити відстань між молекулами).
Молекули перебувають у стані безперервного хаотичного руху.
Цей рух зупинити неможливо. Проте послабити його мож-
на, якщо знизити температуру. Хаотичний рух молекул тим
швидший, чим вища температура речовини. (Демонстрування
34. 34 Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 1
розчинення кристалів перманганату калію в холодній і гарячій воді.)
Тепла вода утворена з таких самих молекул, як і холодна.
Отже, атоми однієї речовини однакові. Різні речовини утворені
з різних молекул (наприклад, молекула води утворена з двох
атомів Гідрогену та одного атома Оксигену, а молекула кис-
ню — з двох однакових атомів Оксигену).
Молекулярна система має енергію (кінетичну — енергію руху
і потенціальну — енергію взаємодії). Схематичне зображення
молекул називають моделлю.
Молекула
води
Молекула
кисню
Молекула
водню
Атоми
Н
Н
Н
Н2
О
Н2
О
Н
О
О
Молекули Речовина Тіло
Розміри молекул (а їх у будь-якому тілі незліченна кількість)
дуже маленькі.
Експериментальним підтвердженням перерахованих вище
пунктів є явища дифузії та броунівського руху.
35. 35Розділ 1. Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання
ІІІ. ОСМИСЛЕННЯ ОБ’ЄКТИВНИХ ЗВ’ЯЗКІВ
Фронтальне опитування
Які ви знаєте дослідні підтвердження того, що речовина утво-
рена з окремих частинок? Як називають ці частинки?
Чим відрізняються молекули від атомів?
Молекули яких речовин вам відомі?
Які розміри атомів? Чи можете ви навести порівняння, що до-
зволяє уявити ці розміри?
ІV. ПІДСУМОК УРОКУ
Закінчити речення
Я дізнався, що...
Тепер я можу...
Отже...
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Вивчити конспект уроку; відповідний параграф підручника;
скласти опорний конспект.
2. Виконати завдання.
Прочитайте такі прислів’я
а) Додати в діжку меду ложку дьогтю. (Українське)
б) Тухле яйце псує всю кашу. (Німецьке)
в) На торбі із сіллю і мотузка солона. (Корейське)
г) Нарізана цибуля тхне і пече око сильніше. (Малаґасійське)
д) Овочевій крамниці вивіска не потрібна. (Японське)
Спробуйте відповісти на запитання:
1) Про яке фізичне явище говорить кожне прислів’я?
2) Який їхній фізичний зміст?
3) Чи правильні прислів’я з погляду фізики?
4) У чому їхній життєвий сенс?
36. 36
Урок 6
ТЕМА.Початковівідомостіпробудовуатома.Ядерна
модельатома.Електрони.Йони.Лабораторнаробота№3
«Вимірюваннярозмірівмалихтілрізнимиспособами»
Мета: сформувати знання про будову атома, ядерну модель атома,
електрони, йони; виробляти вміння визначати розміри малих тіл; навчи-
тись обчислювати площі тіл; навчитись оцінювати похибки вимірювань
та записувати результат з урахуванням похибки.
Тип уроку: урок комбінований.
Унаочнення: демонстрування моделі атома.
Обладнання: мультимедійний проектор, компьютер, ППЗ «Фізика 7»
від «Квазар-Мікро».
Очікувані результати
Після уроку учні:
навчаться визначати розміри малих тіл; обчислювати площі тіл; оціню-
вати похибки вимірювань та записувати результат з урахуванням по-
хибки.
ХІД УРОКУ
І. АНАЛІЗ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Під час аналізу результатів самостійної роботи показати кращі
роботи учнів, спинитись на поясненні типових помилок.
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
У ході лекції з використанням демонстрацій учні конспектують ма-
теріал.
Учитель. У XX столітті наука досягла такого рівня, що вчені
змогли побачити атоми. На рисунку наведено фотографію поверх-
ні вістря голки (з тугоплавкого металу вольфраму), зроблену за до-
помогою спеціального мікроскопа, роль пучків світла в якому віді-
гравали пучки заряджених частинок. Кружечки — це зображення
окремих атомів.
Отже, у численних дослідах було встановлено, що всі тіла на-
вколо нас утворені з атомів.
37. 37Розділ 1. Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання
Ученим відомо сьогодні понад 100 різних типів атомів. Маси
всіх атомів приблизно кратні масі найлегшого атома — атома Гід-
роґену. Наприклад, маса наступного за масою атома — Гелію —
приблизно в 4 рази більше за масу атома Гідроґену, а маса атома
Карбону приблизно в 12 разів більша, ніж маса атома Гідроґену.
На досить малих відстанях атоми притягуються один до одно-
го, завдяки чому в більшості речовин атоми об’єднуються в моле-
кули.
Наприклад, кожна молекула кисню й водню утворена із двох
однакових атомів, а молекула води утворена з одного атома Окси-
ґену й двох атомів Гідроґену. Властивості речовини визначає тип
її молекул, тому саме молекула є найдрібнішою частинкою певної
речовини. Так, вода утворена з молекул, у складі яких перебува-
ють атоми Гідроґену й Оксиґену, але вода за кімнатної температу-
ри є рідиною, а водень і кисень — газами. Кількість різних типів
молекул величезна: ученим сьогодні відомо кілька мільйонів ти-
пів молекул. І кожен тип молекул відповідає певній речовині зі
своїми властивостями.
Розміри атомів і молекул
Капнімо на поверхню води маленьку краплю оливкової олії.
Олія розтечеться по поверхні води дуже тонким шаром. Однак тов-
щина олійної плівки не може бути менша за розмір молекули олії.
Це й визначає максимальну площу плівки. Так, досліди показу-
ють, що крапелька оливкової олії об’ємом 1 мм3
розтікається по
площі не більше 1 м2
. Знаючи об’єм крапельки й площу олійної
плівки, можна оцінити довжину молекули олії: товщина плівки
38. 38 Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 1
дорівнює приблизно довжині молекули олії і становить близько
1 нм. Найменша молекула — одноатомна молекула гелію.
Чи дійсно атом є неподільним?
На початку XX ст. вчені змогли проникнути й усередину ато-
ма. Англійський учений Ернест Резерфорд, «обстрілюючи» атоми
пучками швидких частинок, установив, що деякі з цих частинок
унаслідок зіткнення з атомами «відскакують» назад! Пояснити
це можна було тільки тим, що всередині атома є крихітне ядро,
у якому зосереджено практично всю масу атома. Розрахунки,
зроблені Резерфордом, показали, що розміри ядра приблизно в сто
тисяч разів менші від розмірів атома. Тобто якщо атом збільшити
до розмірів циркової арени, то ядро було б «маковим зернятком»
посередині арени! Отож Демокріт, який стверджував, що в при-
роді є тільки атоми та порожнеча, недооцінив «роль» порожнечі:
виявилося, що й атоми «наповнені» переважно порожнечею! Ядро
має позитивний електричний заряд, а навколо ядра рухаються
дуже легкі негативно заряджені частинки — електрони. Це нага-
дує Сонячну систему. Подібність атома до Сонячної системи поси-
люється й тим, що майже вся маса Сонячної системи зосереджена
в Сонці: маса всіх планет, разом узятих, становить близько однієї
тисячної частки від маси Сонця. Виходячи з цього, Резерфорд за-
пропонував «планетарну» модель атома, згідно з якою електро-
ни в атомі рухаються навколо атомного ядра подібно до того, як
планети рухаються навколо Сонця. Однак незабаром з’ясувалося,
що рух електронів відбувається зовсім за іншими законами, ніж
рух планет. Докладніше ви дізнаєтеся про це з курсу фізики на-
ступних класів. Отже, виявилося, що атом є подільним: він утво-
рений з атомного ядра й електронів. Одразу ж постало запитання:
а чи є неподільним атомне ядро? У подальших дослідах (зокрема,
39. 39Розділ 1. Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання
проведених тим самим Резерфордом) з’ясувалося, що ядро атома
утворено з частинок двох типів — позитивно заряджених протонів
і нейтронів, які не мають електронного заряду. Маси протона та
нейтрона виявилися приблизно однаковими. Це пояснило, чому
маси всіх атомів приблизно кратні масі атома Гідроґену: ядро ато-
ма Гідроґену має один протон.
r
Модель атома Гідрогену
ІІІ. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 3
Прилади і матеріали: лінійка; дріб (або горох); пшоно (або мак);
голка; нитка (або дріт), фотографії молекул.
Теоретичні відомості
Виміряти діаметр маленької кульки дуже важко, але, якщо
покласти щільно в ряд 10–20 таких кульок, то довжина всього
ланцюжка дорівнюватиме середньому діаметру однієї кульки ( l0 ),
помноженому на число кульок ( n ): l l n= 0 .
l0
l
Цей спосіб вимірювання розмірів малих тіл називається спо-
собом рядів. Чим більше кульок в ряді, тим точніший результат.
ХІД РОБОТИ
1 Покладіть впритул до лінійки 10–15 горошин чи шротинок.
Виміряйте довжину ряду. Обчисліть діаметр однієї горошини
чи шротинки. Результати вимірювань та обчислень занесіть до
таблиці.
![2
ISBN 978-617-00-2372-8
© Ломачинська Ю. П., упорядкування, 2014
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2015
УДК 524
ББК 22.63
Л74
Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 1. /
упоряд. Ю. П. Ломачинська. — Х. : Вид. група «Основа»,
2015. — 109, [3] с. — (Серія «Б-ка журн. “Фізика в школах
України”»; Вип. 4 (136)).
ISBN 978-617-00-2372-8.
Методичний посібник містить розробки уроків фізики за новою на-
вчальною програмою «Фізика 7–9 класи», розробленою до нового Держав-
ного стандарту, навчання за якою розпочнеться у 2015/16 навчальному
році. Використані інтерактивні методи, інтернет-матеріали сприятимуть
розвитку пізнавальної активності учнів, підвищенню ефективності на-
вчального процесу, раціональному використанню часу на уроці, допомо-
жуть вчителеві ефективніше підготуватися та провести урок. Пропонова-
ні поурочні плани орієнтовні, тому кожен учитель може вносити
корективи залежно від вибору форм і методів вивчення конкретної теми
та підручника.
Для вчителів фізики, зокрема молодих спеціалістів, студентів педа-
гогічних закладів.
УДК 524
ББК 22.63
Л74
Упор я д ник :
Ломачинська Юлія Петрівна, методист відділу освіти Жашківської райдер-
жадміністрації, учитель фізики загальноосвітньої школи I–III ступенів, вища
кваліфікаційна категорія.
А в тор и:
Цвинтарна Тетяна Василівна — вчитель фізики Жашківської загальноосвіт-
ньої школи І–ІІІ ступенів № 5 Жашківської районної ради, вища кваліфі-
каційна категорія, учитель-методист;
Зайцева Тетяна Степанівна — вчитель фізики Жашківської загальноосвіт-
ньої школи І–ІІІ ступенів № 3 Жашківської районної ради, вища кваліфі-
каційна категорія, учитель-методист;
Богач Таїса Володимирівна — вчитель фізики спеціалізованої школи № 1 міс-
та Жашкова Жашківської районної ради, вища кваліфікаційна категорія,
старший учитель;
Білоус Валентина Василівна — вчитель фізики Сорокотязької загальноосвіт-
ньої школи І–ІІІ ступенів Жашківської районної ради, вища кваліфіка-
ційна категорія;
Кльоц Галина Олексіївна — вчитель фізики Леміщиської загальноосвітньої
школи І–ІІ ступенів Жашківської районної ради, вища кваліфікаційна
категорія;
Репецький Олександр Борисович — вчитель фізики Пугачівської загальноос-
вітньої школи І–ІІІ ступенів Жашківської районної ради, перша кваліфі-
каційна категорія.]()