виступ

1. Психолого-педагогічні та методичні аспекти роботи з
обдарованими дітьми
Найважливішим завданням школи, є розкриття творчих здібностей,
обдарувань, талантів усіх вихованців. Відомі американські педагоги Гордон
Драйден і Джанетт Вос у книзі «Революція у навчанні», пишуть про те, що
існуючу модель навчання необхідно замінити на модель індивідуального
підходу до навчання. Ця модель має базуватися на принципах пізнавальної
психології: навчання через самостійні відкриття, осмислення понять, активна
участь у процесі навчання й адекватна оцінка власних досягнень.
Наукова психологія ще не визначилася остаточно щодо питань,
пов'язаних з явищем обдарованості. Більшість психологів вважають, що на
даному етапі розвитку наука не здатна розв'язати цю проблему, тому варто
займатись практикою. Зокрема, в Україні це втілюється через створення
спеціалізованих шкіл, закладів нового типу, проведення конкурсів тощо.
Найчастіше в спеціалізовані школи відбирають просто успішних учнів,
але ця успішність результат певних рис характеру учня або сприятливих
соціальних умов. В гімназіях створюють такі умови через підбір кадрів та
підвищеня їхньої професійної майстерності, індивідуального підходу до
розвитку нахилів інтересів та здібностей гімназистів.
Вчителю сільської масової школи доводиться перебувати у двоякій
ситуації: він розуміє, що нестандартна (обдарована) дитина потребує на уроці
спеціальних і складних завдань, запитань, пояснень, і, водночас, вчитель
зобов’язаний працювати з дітьми які мають достатній середній і навіть
початковий рівень знань. Тому цілком зрозуміло, що педагогу у класі, в якому є
обдарована дитина, потрібно враховувати цей фактор у власній педагогічній
діяльності, зокрема обов’язково використовувати види роботи, завдання які б
розвивали такого учня, але не залишали позаувагою інших.
У Європейських школах найчастіше використовують прискорене
навчання; збагачене навчання; розподіл за потоками, сетами, бендами;
створення спеціальних класів і спеціальних шкіл для обдарованих дітей

2. (відокремлене та спеціальне навчання). В США робота з обдарованими дітьми
відбувається за спеціальними програмами, які акцентують увагу на певних
сильних сторонах особистості (посилююча модель), або на слабких (коригуюча
модель), посилюють сильні сторони, щоб компенсувати слабкі (компенсуюча
модель)
Єдиних рекомендацій щодо навчання обдарованих дітей не існує й не
може існувати, адже кожна дитина - унікальна особистість зі своїми перевагами
і недоліками. Тому головним є пошук ключа - індивідуального підходу до
кожного учня, зокрема учня обдарованого. Незалежність - риса творчо
обдарованої дитини. З такими дітьми, з одного боку, працювати легше, бо вони
мають високі розумові здібності, а, з іншого, - важче, оскільки ці діти «знають
собі ціну», потребують багато уваги, особливого ставлення.
В іваньківській школі розрізняють такі типи обдарованих учнів
1. "Найкращий" учень. Всі його люблять, робить те, що йому кажуть і як.
Любить подобатись.
2. "Бунтівник". Сперечається, з ним важко спілкуватися. Часто виникають у
нього фрустрації - стан емоційно-вольового напруження, коли щось загрожує
досягненню мети.
3. "Підпільник". Знає, що за обдарованість не платять, а навпаки - вимагають,
тому прагне не вистрибувати і бути "як всі".
4. "Втікач". Випадає із шкільної системи, не може пристосуватися до вимог
школи, вчителів.
5. "Двобічний". Відстає чи має вади (фізичні). Його бачать як слабкого, не
помічають обдарованості.
6. "Цілеспрямований". Незалежний, знає собі ціну, знає, що хоче.
До того ж робота з ними вимагає значних професійних і педагогічних
знань від вчителя.
Виділяють три групи вчителів, робота яких однаково важлива для
розвитку обдарованих дітей.
Перша група - вчителі, які здатні зацікавити предметом, створити
атмосферу емоційного захоплення.

3. Друга - вчителі, які навчають техніки виконання (наприклад, певних
дослідів), закладають основи майстерності.
Третя група – вчителі, які виводять на високий професійний рівень.
Поєднання всіх цих учительських особливостей в одній особі - явище
надзвичайно рідкісне.
До якої б із зазначених груп не належав учитель, він має бути насамперед
вихователем. Тому вчителю для навчання обдарованих дітей необхідно знати
їхні психологічні особливості, перейматися їхніми проблемами й інтересами;
мати віру в учня, створювати атмосферу творчості, Важливо володіти даром
навіювання, вміти аргументовано переконувати; бути справедливим, емоційно
врівноваженим, тактовним, налагоджувати з учнями партнерські стосунки, не
переходячи при цьому до панібратства. Як відомо, лише особистість може
виховати особистість і тільки талант може виростити новий талант.
З метою розвитку обдарованих дітей у нашій школі реалізуються кілька
напрямів роботи, важливим із яких є залучення здібних школярів до участі в
роботі Малої академії наук України, олімпіад, турнірів, що допомагає
максимально і результативно реалізувати їхні творчі потреби і прагнення. Адже
науково-дослідницькі роботи в МАН дають юним дослідникам сільської школи
широкі можливості спробувати себе у науковому пошуку, побачити
результативність власного дослідження, позмагатися із учнями ліцеїв, гімназій,
спеціалізованих шкіл на районному й обласному та Всеукраїнському рівнях,
відчути радість від успіху. Юні науковці отримують безцінний досвід
самостійного пошуку, досягають великої внутрішньої зрілості, набувають
важливих наукових компетенцій, які потім максимально використовують,
ставши студентами вищих навчальних закладів.
При правильній, продуманій, науково обгрунтованій та інноваційно
спрямованій системі організації діяльності вчителя можна досягти значних
успіхів у роботі з розвитку здібностей і обдарувань учнів, домогтися суттєвого
підвищення їх зацікавленості предметом. Як приклад на власних уроках
- Не вимагаю одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.
- Вчу дітей цінувати власні та чужі думки..

4. - Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, тому я пояснюю
здібному, що це характерно, і розвиваю у нього терпимість і впевненість.
- Стимулюю і підтримую ініціативу учнів, самостійність. пропоную проекти,
які можуть захоплювати.
- Вчу доводити почате до логічного завершення.
- Активно залучаю до участі в районних, обласних, Всеукраїнських
конкурсах, змаганнях, виставках.
- Відзначаю досягнення вихованців, підтримую та стимулюю активність,
ініціативу, пошук.
З обдарованими учнями не просто, вони прагнуть нових знань, а не тих,
які віддзеркалюють підручник, вони частіше ніж вчителі сидять в мережі
інтернет, вишукуючи цікаві матеріали і якщо вчитель повністю не задовольняє
їх потреби можуть виникати конфлікти.
Щоб уникнути таких проблем вчитель має старанно готуватися до
своїх уроків, вишукувати цікаві матеріали, використовувати та варіювати
сучасними методами роботи з обдарованою молоддю.
Таким чином, у роботі з обдарованими й творчими дітьми і в місті і в
сільській місцевості велика роль належить учителеві. Саме він створює
атмосферу, яка може заохочувати інтереси учня, розвивати його здібності,
творче начало.