1. Династія Гедиміновичів і замки Тернопілля
Руслан Підставка
старший науковий співробітник
НЗ «Замки Тернопілля»

4. ДИРЕКЦІЯ
Відділ архітектури
та реставрації Господарський
відділи
обслуговування
Фондовий
дослідний
Науково-
туристів
Відділ
відділ
відділ
Теребовлянський Бучацький
відділ відділ
Чортківський
відділ
Скалатський Вишнівецький
відділ відділ

7. Експозиційні зали
Збаразького замку

20. Зал вишивки

22. •Автопаркінг поблизу замку.
•Готель “Гетьман” (три зірки).
•Бар-ресторан “Легенда”.
•Магазин сувенірів та друкованої продукції
•Рекламні дорожні вказівники та біг-борди, інтернет-сторінка тощо.

25. Бар-ресторан
“Легенда”

26. Готель “Гетьман”

27.  Старозбаразький замок ХІV-
ХVІ ст. (кн. Коріатовичі).
 Старовишнівецький замок ХІV
ст. (кн. Корибут-Дмитро
Ольгердович ?).
 Язловецький замок ХІV- ХVІІІ
ст. (кн. Коріатовичі).
 Скала-Подільський замок ХІV-
ХVІІ ст. (кн. Коріатовичі).

28. Гедиміновичі і Збараж

29. Стрийковський Мацей-Станіслав (бл.1547—†після 1582)

36.  Високе становище, маєтки, землі.
 Дружина Анастасія Михайлівна Заславська.
 Тесть Михайло Заславський по жіночій лінії походить від
Явнута (улюбленого сина Гедиміна).
 Теща – кн. Юліанна Мстиславська – є правнучкою Лунгвена
Ольгердовича.
 Династія Ягелонів вигасла і нащадків Ольгерда нікого з
живих не залишилось.
Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т. ІІІ. Уезды
Кременецкий и Заславский/ Н.И. Теодорович//.- Почаев.- 1893.- С. 87-88.

37.  В кінці ХVІІ ст. Мацей Осостефіціус Стрийковський
довший час перебував у Вітебську і був знайомий з
кн. Стефаном Збаразьким (воєвода Вітебський, 1555
р., каштелян, воєвода Троцький, 1565 р.) , який
вперше іменує себе “Корибутовичем” в Акті
підписання Люблінської унії.[1].
[1] Listy księcia Jerzego Zbaraskiego...wyd. Dr.Augusta
Sokołowskiego./ Archiwum komisyi historycznej.- Kraków.-
1880. S. 1-2.

39. Stadnicki K. "Bracia
Władysława-Jagiełły
Olgierdowicza króla
Polski, Wielkiego
Xięcia Litwy". Lwów,
1867. S. 107-108.

40. Н. Молчановский з посиланням на М. Стрийковського, до Поділля, згідно літописів, "відносились
міста
Звенигород, Соколець, Кам'янець, Бакота, Смотрич, Брацлав, Вінниця, Хмельник, Збараж, Теребовля
, Бжежаниця. Олесько і Бучач вже не відносились до Поділля, яке з боку Польщі, за словами
[1]

42. Originalkarte des Königreiches
Galizien und Lodomerien tzw. mapa
Miega Skala 1:28 800
Mapa szczegółowa Polski. P50-S41-F_
ZBARAZ_poludnie_1939. Skała - 1:25000.

44. Реконструкція Кам'янецького замку Є. Пламеницької
Реконструкція Луцького замку
(ІІ-й будівельний етап)

45. Замок у Старому Збаражі (графіка. Антоній Лянге, ХІХ ст.).
Залишки замку Старозбаразького 30-ті рр.
ХХ ст.

46. Накладання реконструкції на місцевість

53. Карта Ф. фон Міга
(1775-1782 рр.)

54. Австрійська топокарта 1880 р.

59.  Владислав Опольський - вже 13 січня 1379 року
звільнив мешканців Русі від присяги їх вірності, тим
самим закінчивши своє панування над ними і
перестав бути господарем цих земель;
 Ян з Глогова - помер по 22 лютого 1377 р., а з титулом
протонотаріуса (з яким він фігурує в документі)
виступав тільки з 17.01.1373 р. по 06.12.1373 р. З початку
наступного року іменувався канцлером кн.
Владислава;
 Гумперт (Петро) - був старостою руським
("Capitaneo generali Rusie") в часовому проміжку 14
лютого 1372 р. – 06 грудня 1373 р., а в 1374 р. його посаду
обійняв Віктор з Мерзиць.

60.  Міхал Абданк отримує від князя
Опольського бучацькі маєтки і первинна
фундація костела відбулася в 1373 р., яку
засвідчили свідки, подані вище (Ян з
Глогова, Гумперт (Петро), Стефан званий
Каспром та Рагозка з Язловця).
 В 1379 році поновлюється вказаний
ерекційний акт для католиків Бучача, при
чому вписується в нього частина свідків з
попереднього документу і нові свідки
(Прандота з Копичинець та Микшон з
Дулібів).

61. Перша писемна згадка
про замок у Язловці

62. Аналоги:
Угровськ,
Холм,
Данилів,
Стовп,
Білавино,
Кам’янець

66. Ріцці Дзанонні, 1778 р.
Боплан, 1650 р. (пд.ор.)

69. 1. Комплексне обстеження фахівцями робочої групи даного проекту
замків литовського періоду з метою встановлення реального
стану збереження вказаних пам’яток історії і архітектури.
2. Розробка проекту комплексної Програми
консервації, реставрації та пристосування “литовських замків” та
створення туристичного маршруту “Шляхами Гедиміновичів”.
3. Винесення вказаної Програми на розгляд комісії по культурі
Євросоюзу , з метою виділення коштів на її реалізацію.
4. Проведення реставраційно-відновлювальних
робіт, впровадження об’єктів туристичної інфраструктури та
проведення туристично-атракційних, культурно-мистецьких
заходів у замках - учасниках проекту.
5. Проведення різнопланової рекламно-промоційної компанії
туристичного продукту “Шляхами Гедиміновичів” у країнах
Центральної та Східної Європи.

70.  ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!
 БУДЕМО РАДІ ВАМ У
НАЦІОНАЛЬНОМУ
ЗАПОВІДНИКУ
“ЗАМКИ ТЕРНОПІЛЛЯ”!