2. ЗМІСТ
2
Дизайн та методологія дослідження…………………….3
Особливості інструментарію……………………………...4
Громадянські знання………………………………….........6
Громадянська поведінка………………………………….25
Громадянські погляди та переконання…………….......51
Громадянська освіта. Перспективи розвитку…………69
3. ДИЗАЙН ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
3
Досліження «Громадянська обізнаність в Україні» складалося із:
(1) Кількісного компоненту. Всеукраїнського опитування громадської думки.
Київським міжнародним інститутом соціології було опитано 2000 респондентів за
загальнонаціональною репрезентативною вибіркою у липні–вересні 2016 року.
Опитування проходило в усіх областях України, за винятком АР Крим та
непідконтрольних українському уряду районів Донбасу. Метод опитування:
особисті інтерв’ю за місцем проживання респондента.
(2) Якісного компоненту І. 3 фокус-групових дискусій із громадянами, які мають
різний рівень громадської активності у Львові, Харкові та Дніпрі, серпень-
вересень 2016 року.
(3) Якісного компоненту ІІ. 2 експертних обговорень результатів кількісного
компоненту дослідження у Херсоні та Києві із представниками громадського
сектору, серпень-вересень 2016 року.
4. ОСОБЛИВОСТІ ІНСТРУМЕНТАРІЮ:
КОНЦЕПЦІЯ ГРОМАДЯНСТВА XXI СТОЛІТТЯ
ІНФОРМОВАНИЙ
ЗАЛУЧЕНИЙ
ТА АКТИВНИЙ
ГРОМАДЯНИН
Цифрова
громадянськість
Громадська
обізнаність
Глобальна
залученіст
ь
• Опитувальник для кількісного компоненту
базується на концепції «Громадянства XXI
століття», створеній американською організацією
The Partnership for 21st Century Skills (P21) для
системи освіти США.
• Основна ідея концепції полягає в тому, що
громадянство в XXI столітті вимагає нових знань,
навичок і компетенцій. У першу чергу це пов’язано
із глобалізацією і появою цифрових технологій, що
уможливлюють комунікацію і створення спільнот
на новому рівні.
5. 5
• Анкета для загальнонаціонального опитування та гайди для фокус-груп були
попередньо винесена на експертне обговорення представників громадських, правозахисних
організацій та органів влади. Також було проведено претест інструментарію.
• Гайд для 3 фокус-групових дискусій із громадянами, які мають різний рівень громадської
активності було підготовано на основі опитувальників для кількісного компоненту для того,
щоб доповнити, деталізувати та додатково пояснити результати. Групи у містах
відрізнялися за рівнем громадської активності: «пасивні» - не готові до громадської участі,
не цікавляться життям міста, не голосують, мало користуються соцмережами (Львів),
«потенційно активні» - підтримують громадські ініціативи, але рідко беруть в них участь,
голосують, користуються соцмережами (Харків) та «активні» - беруть участь у громадських
ініціативах, у житті локальної спільноти, голосують, користуються соцмережами, (Дніпро).
Такий розподіл було реалізовано на основі кластеризації учасників кількісного опитування.
• Гайд для 2 експертних обговорень результатів кількісного компоненту дослідження у
Херсоні та Києві із представниками громадського сектору було підготовано на основі
результатів кількісного дослідження. Такі цільові групи було обрано для того, щоб отримати
додаткові тлумачення та коментарі за отриманими даними.
ОСОБЛИВОСТІ ІНСТРУМЕНТАРІЮ:
КІЛЬКІСНИЙ ТА ЯКІСНИЙ КОМПОНЕНТИ
8. ГРОМАДЯНСЬКА ОБІЗНАНІСТЬ
2
В УКРАЇНІ
8
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ
(ВІДКРИТЕ ЗАПИТАННЯ)
ПРАВА ОБОВ’ЯЗКИ
Як Ви вважаєте, які основні права і
свободи Ви маєте як громадянин
України? Будь ласка, назвіть основні
три на Ваш погляд.
А які основні обов'язки Ви повинні
виконувати як громадянин України? Будь
ласка, назвіть основні три на Ваш погляд.
% від усіх опитаних, N = 2000 (можна
обрати кілька відповідей) %
% від усіх опитаних, N = 2000 (можна
обрати кілька відповідей) %
Право на працю 25 Дотримуватися закону та
правопорядку
32
Свобода слова 20 Сплачувати податки 21
Право на освіту 18 Служити в армії, захищати країну 15
Право на медицину, лікування,
здоров’я
13 Голосувати 6
Виборчі права 9 Трудитися 5
ВАЖКО СКАЗАТИ/ВІДМОВА 35 ВАЖКО СКАЗАТИ/ВІДМОВА 39
9. 2
В УКРАЇНІ
9
40% ГРОМАДЯН ВВАЖАЮТЬ,
ЩО ДЖЕРЕЛОМ ВЛАДИ Є ПРЕЗИДЕНТ.
СТІЛЬКИ Ж ВВАЖАЮТЬ, ЩО ЦЕ – НАРОД
У попередні роки значно менше громадян вважали Президента джерелом влади
та носієм суверенітету . У 2014 році – 26%, а у 2015 – 29%.
(КМІС та Демократичні ініціативи)
10. 2
В УКРАЇНІ
10
ТІЛЬКИ 38% ОПИТАНИХ ЗНАЮТЬ, ЩО НАРОД УКРАЇНИ –
ЦЕ ГРОМАДЯНИ УСІХ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ, ВІДПОВІДНО
ДО КОНСТИТУЦІЇ
12. 2
В УКРАЇНІ
МАЙЖЕ 2/3 ОПИТАНИХ НЕ ЗМОГЛИ ВІДПОВІСТИ НА
ЗАПИТАННЯ ПРО ДЕПУТАТА ЧИ ПАРТІЮ, ЯКІ
ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ ЇХНІЙ ОКРУГ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ
У попередні роки значно більше громадян знали прізвище депутата від свого
округу. Після виборів, у 2014 році таких було 52%.
(Демократичні ініціативи)
13
13. 2
В УКРАЇНІ
14
ЩЕ МЕНШЕ ВИБОРЦІВ ЗНАЮТЬ ДЕПУТАТА ПО
СВОЄМУ ОКРУГУ У МІСЬКІЙ / СІЛЬСЬКІЙ РАДІ –
ТІЛЬКИ 11%
14. 2
В УКРАЇНІ
15
ЗНАННЯ ПРО ПРАВИЛА ГРОМАДСЬКОЇ УЧАСТІ:
ТІЛЬКИ ТРЕТИНА УКРАЇНЦІВ ЗНАЮТЬ, ЩО ПРО
АКЦІЮ ДОСТАТНЬО ПРОСТО ПОВІДОМИТИ ОДВ
15. 2
В УКРАЇНІ
16
ЗНАННЯ ПРО ПРАВИЛА ГРОМАДСЬКОЇ УЧАСТІ:
ЩО МОЖЕ ПЕРЕШКОДИТИ ПРОВЕДЕННЮ АКЦІЇ?
ЛИШЕ 11% УКРАЇНЦІВ ВИБРАЛИ ВСІ ПРАВИЛЬНІ
ВАРІАНТИ І ЖОДНОГО НЕПРАВИЛЬНОГО
16. 2
В УКРАЇНІ
17
ЧВЕРТЬ ГРОМАДЯН ВВАЖАЄ, ЩО ЦЕНЗУРА ПОВ’ЯЗАНА З
ОБМЕЖЕННЯМ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ І ПОЛІТИЧНОГО ЛАДУ
17. 2
В УКРАЇНІ
18
ЗНАННЯ ПРО ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ ПОВЕРХОВІ.
ТІЛЬКИ 27% ОПИТАНИХ НАЗВАЛИ СЕБЕ ОБІЗНАНИМИ
У ФОРМУВАННІ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
22. 2
В УКРАЇНІ
23
БІЛЬШІСТЬ УКРАЇНЦІВ СХИЛЬНІ ПІДТРИМУВАТИ
ПОШИРЕНІ, АЛЕ НЕВІРНІ СТЕРЕОТИПИ ПРО ТЕ, ЩО УГОДА
ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС ОЗНАЧАЄ ДЛЯ НАШОЇ КРАЇНИ
23. 2
В УКРАЇНІ
24
ГРОМАДЯНСЬКІ ЗНАННЯ:
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ
• Серед прав, які українці найчастіше згадують як свої права громадянина, домінують соціально-
економічні: право на працю, на освіту та на медицину. Серед названих обов’язків топ-3 виглядає
так: дотримуватися законів та правопорядку, сплачувати податки та служити в армії.
• Громадянські знання українців у сфері державного управління не сягають належного рівня.
Наприклад, 40% опитаних переконані, що джерелом влади в Україні є Президент України. Лише
14% та 11% українців відповідно змогли назвати прізвище депутата, якого було обрано до
Верховної Ради та міської ради за їхнім округом. Порівняно краще українці обізнані із
розподілом органів державної влади між гілками, про те, як формуються органи місцевого
самоврядування та про причини заборони проведення мітингу чи акції.
• Суперечливими є й знання українців у сфері державних фінансів. 46% українців знають, що
державний бюджет приймає Верховна Рада. Значно більше (66%) обізнані, що місцевий бюджет
приймає міська рада. Ці показники є порівняно високими. Але тільки кожен четвертий знає, що
ставка оподаткування для фізичних осіб становить 18%.
• Обізнаність громадян у питаннях взаємодії України та ЄС і їх взаємних зобов’язань також є
відносно низькою. 50% переконані, що підписання Угоди про асоціацію України з ЄС дасть
громадянам змогу здійснювати безвізові поїздки до країни ЄС, а 28% вважають, що підписання
Угоди передбачає заборону будь-якої торгівлі з Росією, хоча ці твердження є хибними.
Позитивною тенденцією можна вважати те, що 61% знає, що за умовами Угоди місцевим
виробникам потрібно переходити на стандарти ЄС.
27. ГРОМАДЯНСЬКА ОБІЗНАНІСТЬ
2
В УКРАЇНІ
У 2012 році 10% українців займалися волонтерством, у 2015 – таких стало 13%.
(КМІС, Демократичні ініціативи)
53% УКРАЇНЦІВ БЕРУТЬ УЧАСТЬ
У ЖИТТІ МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ
28
28. ГРОМАДЯНСЬКА ОБІЗНАНІСТЬ
2
ТАРИФИ, ПРАВА ЛЮДИНИ, ЕКОЛОГІЯ ТА
ЗДОРОВ’Я ХВИЛЮЮТЬ УКРАЇНЦІВ
У 2011 та 2016 році українці готові були реагувати насамперед на підвищення цін,
тарифів, зниження або втрату доходів, а також на порушення прав і беззаконня, в
тому числі з боку органів влади. (Центр Разумкова) 29
33. ГРОМАДЯНСЬКА ОБІЗНАНІСТЬ
2
В УКРАЇНІ
ВПЛИВ НА ВЛАДУ БІЛЬШІСТЬ УКРАЇНЦІВ ВБАЧАЄ В УЧАСТІ У МІСЦЕВИХ
ТА ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ВИБОРАХ
У 2004-2009 рр. тільки 33% українців вважали, що вибори – це ефективний механізм впливу на
владу. Оцінка ефективності мирних протестів була найвищою у 2005 р. (29%), але потім
знизилася до 17% в 2009 р. і в 2016 р. залишилася приблизно на такому ж рівні – дієвим цей
метод вважають 18% опитаних. (Демократичні ініціативи)
34
48. ГРОМАДЯНСЬКА ОБІЗНАНІСТЬ
2
В УКРАЇНІ
ГРОМАДСЬКА АКТИВНІСТЬ:
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ
• Більша частина україінців – від 72% до 66% декларують свою готовність щось робити із
проблемами які їх турбують. Тільки приблизно кожний 10 готовий сам організувати акцію,
решта готові проєднатися. Половина українців сказали, що беруть участь у житті локальної
спільноти. Але тільки 27% готові назвати себе суспільно активними людьми. Можливо,
тому, що половина опитаних переконані, що бути суспільно активною людиною – важко.
• На думку опитаних, ГО значно ефективніші для захисту прав та інтересів, ніж політичні
партії.
• Переважна більшість респондентів не покладаються на державу в основних сферах свого
життя та визнають, що і більшості випадків не можуть вплинути на те, що відбувається в
Україні. Найбільш зрозумілий і ефективний механізм впливу – вибори. Тільки 18%
вважають, що мітинги та марні акції – ефективні.
• Конпонент цифрової громадянськості в Україні «провисає» – тільки половина населення не
користуються інтернетом для отримання актуальних новин.
• Також, українці мають не так багато можливостей глобальної залученості: тільки приблизно
кожен четвертий українець їздить за кордон час від часу, 19% працювали за кордоном.
Третина населення знає одну іноземну мову і може нею говорити, ще менше – 25% – мають
намір емігрувати.
50
63. 2
В УКРАЇНІ
ПРАВО НА ПРАЦЮ ВАЖЛИВЕ, НОВІ РОБОЧІ МІСЦЯ МАЮТЬ
СТВОРЮВАТИСЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УСІХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ
66
64. 2
ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЖИТЛОВОГО ПИТАННЯ ВСІ ЗАСОБИ ЕФЕКТИВНІ: КРЕДИТИ,
СОЦІАЛЬНЕ ЖИТЛО ТА ПІДВИЩЕННЯ ЗП
67
У 2006 році розв’язання житлової проблеми шляхом розподілу соціального житла
підтримували 32% респондентів. (Опитування міського населення України, ХНУ
Каразіна, КНУ Шевченка)
65. 2
В УКРАЇНІ
• Топ-5 цінностей, які особисто важливі для українців: повага до людського життя
права людини, соціальна справедливість, законослухняність і особиста свобода.
• Названі цінності впливають на окремі переконання громадян. Наприклад,
законослухняність кореспондує із бажанням розширення повноважень
правоохоронних органів.
• Є певні невідповідності у ставленні та осмисленні українцями теми взаємодії із
різними соціальними групами. Більше половини – обережно ставляться до ЛГБТ,
22% - до імігрантів.
• Щодо рівності усіх людей, то 80% виступають за рівність прав усіх, і тільки 41% за
рівність місцевих та імігрантів, а 37% взагалі вважають, що до деяких націй та
народів важко добре ставитися.
• Громадська активність не є пріоритетною рисою для «хорошого громадянина»,
хоча 79% вважають , що українці повинні активніше брати участь у суспільному
житті.
ГРОМАДЯНСЬКІ ПОГЛЯДИ ТА ПЕРЕКОНАННЯ:
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ
68
77. ГРОМАДЯНСЬКА ОБІЗНАНІСТЬ
2
В УКРАЇНІ
ГРОМАДЯНСЬКА
ОСВІТА
ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА:
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ
81
• Права українців найчастіше порушуються у медицині та торгівлі, 27% не стикалися із
порушенням прав.
• Частка потенційно зацікавлених в громадянській освіті респондентів (які хотіли би
отримувати громадянські знання незалежно від того, чи вони вже мають такий досвід)
становить 47%. Ті українці, які хочуть і які не хочуть отримувати додаткову громадянську
освіту, практично не відрізняються між собою за статтю та місцем проживання (у міській чи
сільській місцевості), але перші у середньому молодші, більш освічені і мають краще
фінансове становище.
• Топ-3 сферами, в яких жителі трьох країн хотіли б підвищити свої знання, є права людини,
іноземні мови, бізнес і підприємництво. Основна затребувала навичка – уміння захищати
свої права та інтереси.
• На думку учасників фокус-груп та експертів, базові аспекти громадянської освіти мають
викладатися у школі. Заняття мають проводити не педагоги середньої або вищої школи, а
люди, які реально займаються питаннями громадянських знань, розвитку громадянського
суспільства. Програми неформальної громадянської освіти можуть бути
диференційованими за віком: для школярів, для молоді, для більш професійних людей
старшого віку, в залежності від їхніх інформаційних потреб і вільного часу.
78. 82
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ
ТА ЗАПРОШУЄМО ДО ОБГОВОРЕННЯ
МАРИНА ШПІКЕР
m.shpiker@kiis.com.ua
ДАРИНА ПИРОГОВА
d.pyrogova@kiis.com.ua
