3.  Народилася у французько-шведській родині. З 9 років жила у Києві, де закінчила гімназію і
увійшла в українське патріотичне середовище Лисенків-Старицьких.
 Від 1871 року, разом із сестрою Марією, вела в Києві перший дитячий садок і позашкільну
освіту для дорослих.
 1874—1876 - у Санкт-Петербурзі була членом українського земляцтва, допомагала чоловікові
в підготовці повного «Кобзаря» Тараса Шевченка для видання у Празі 1876 року.
 Згодом на хуторі поблизу Борзни працювала як повитуха й вела культурно-освітянську роботу.
Від 1879 року вчителювала в Олешні.
 Ув'язнена 1881 року за зв'язки з російськими революційними колами і відтоді постійно
перебувала під поліційним наглядом. Часто переслідувана, змінювала місце перебування,
проте всюди включалася у громадську роботу (в «Київський Громаді», «Одеській Українській
Громаді», «Харківському Обществі Грамотности», була головою «Національного Комітету
Учителів» та ін.), влаштовувала прилюдні народні читання, організувала таємні школи.
 Від 1909 року викладач і професор на Вищих жіночих курсах А.В.Жекуліної та у
Фребелівському педагогічному інституті в Києві.
 Співзасновниця і співробітниця педагогічного журналу «Світло» (1910—1914).
 1917 — член Української Центральної Ради. У Міністерстві освіти (за гетьманату) очолювала
департамент дошкільної та позашкільної освіти, активна у дерусифікації шкіл, у
влаштовуванні курсів українознавства, підготовці українських шкільних підручників і в
укладанні плану й програми єдиної діяльної (трудової) школи, яка мала мати національний
характер і базуватися на теорії Кершенштайнера (Трудова школа).
 1920 — лектор педагогіки Кам'янець-Подільського державного українського університету і
голова Української національної жіночої ради (до 1938 року).
 Від 1922 року на еміграції, з 1923 у Празі, професор педагогіки Українського Педагогичного
Інституту імені Михайла Драгоманова.

4.  Центральне місце в багатогранній педагогічній спадщині вченої займає
концепція української національної системи освіти і національного
виховання, в межах якої отримали своєрідну інтерпретацію
найважливіші, фундаментальні теоретико-методологічні проблеми —
мета, завдання, зміст, методи, принципи, форми освіти, навчання й
виховання.
 Ідея національного виховання — головна й визначальна в педагогічній
концепції С.Русової, яка в методологічному плані набуває основної й
найважливішої закономірності розвитку теорії і практики освіти, школи,
виховання.
 У центрі педагогічної концепції вченої перебуває дитина з її
природженими задатками, здібностями, можливостями, талантами.
 Головне завдання виховання — забезпечення розвитку відзначених
чинників, а також національної самосвідомості і загальнолюдської
моралі; формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості,
здатної до свідомого суспільного вибору і збагачення інтелектуального,
духовного, економічного, соціально-політичного і культурного
потенціалу свого народу.

5.  Заслуговують на увагу погляди Русової на проблеми розумового, морального, естетичного, трудового,
дошкільного, сімейного виховання, підготовки вихователів дитячого садка, вчителя нової української школи
та ін.
 При розв'язанні проблем розумового виховання вчена була більш схильна до ідеї виховання розуму дитини в
процесі природної, активної самостійної діяльності, хоч й не заперечувала й іншої — виховання розуму
розвиваючої особистості повинно грунтуватися на узагальненому досвіді людства, сконцентрованому в науці,
техніці, культурі, мистецтві, практиці.
 Розум повинен керувати всією духовною діяльністю людини, а отже необхідне виховання розуму.
 Відведення провідної ролі моральному вихованню у здійсненні загальної мети виховання — «витворити…
людину в найкращому значенні цього слова», звучить лейтмотивом у багатьох творах С.Русової, виражаючи
гуманістичну спрямованість її педагогічних ідей. Моральне виховання дітей, за її переконанням, може бути
ефективним лише тоді, коли воно має цілеспрямований характер і здійснюється планомірно, починаючи з
наймолодшого віку дитини, грунтуючись на національній основі.
 Головними завданнями морального виховання вчена вважала розвиток у дітей високих моральних почуттів,
вироблення в них шляхом безпосередньої участі в добрих і корисних справах відповідних моральних навичок і
моральної поведінки, а також формування моральної свідомості, стійких моральних переконань.
 Надзвичайно цікавими і корисними для теорії і практики сучасної школи є пропоновані С.Русовою шляхи і
засоби морального виховання. За допомогою виховання вчена пропонувала поступово поширювати коло
дитячої любові. Спочатку природжену любов до матері перенести на батька, потім на інших рідних — дідуся,
бабусю, брата, сестру та ін., далі на вчителя, товаришів по школі і садку і т. д. Так, поширюючи свою любов все
далі й далі, дитина на певному етапі свого розвитку починає відчувати любов до свого народу, своєї нації,
врешті до всього людства. Намагання поширити любов до людей усього світу зайвий раз свідчать про гуманні
й демократичні прагнення С.Русової.
 Софія Русова справедливо вважається класиком вітчизняного дошкільного виховання, про що красномовно
свідчать її твори «Теорія і практика дошкільного виховання», «Дитячий сад на національнім грунті»,
«Дошкільне виховання», «Нова школа соціального виховання», «Націоналізація дошкільного виховання», «Нові
методи дошкільного виховання», «Роль жінки у дошкільному виховання» та інші, а також подвижницька
практична діяльність у галузі дошкільного виховання.

6. Вшановуючи внесок Русової у розвиток педагогічної
науки та її родь у створенні національної системи освіти,
2005 року Міністерство освіти і науки України
запровадило нагрудний знак «Софія Русова». Ним
нагороджують наукових, науково-педагогічних і
педагогічних працівників за значні особисті успіхи у
галузі дошкільної та позашкільної освіти.

7.  София Русова считала: "Цель семейного и детсадовского воспитания — не давать ребенку
готовые задания, а, прежде всего, разбудить его духовные силы, любознательность, воспитать
его чувства, чтобы глаза малыша умели видеть, уши прислушивались ко всему, ручки умели
пользоваться и карандашами, и ножницами, и глиной, и бумагой. Детей нельзя ни к чему
принуждать, воспитатель должен понимать ребенка, чувствовать его душевное состояние". А
нация, по ее словам, рождается около детской колыбельки, только на родной почве, среди
родного слова... В сфере педагогики сегодня даже учреждена медаль имени Софии Русовой за
достижения в сфере образования.
 Особенности. Детские сады по системе Русовой основаны на национальной идее. В их
программе огромное внимание уделяется изучению украинского языка и традиций, поэтому
общение и преподавание — исключительно на украинском языке, сказки — народные, песни
— тоже. Также приоритетным считается развитие творческих способностей (музыка,
рисование, хореография) — причем у деток с полутора лет! Есть и уроки английского. И
вообще, здесь отлично подготавливают к школе.
 Воспитатели практикуют индивидуальный подход к детям, прививают им любовь к родному
слову и воспитывают в малышах патриотизм.
 Игрушки и обстановка. Игрушки обычные, а вот обстановка — радостная, веселая и тоже
пронизана национальным духом.
 Уникальность. Русова считала важнейшей задачей детского сада развитие творческих
способностей ребенка, поэтому в садах по методике Русовой ставят разные театральные
постановки, в том числе, "работает" и детский пальчиковый театр. В свободном доступе все
книги Софии Русовой, а предмет "Народознавство" — в большом почете. Утренники в этом
саду необычные — отмечаются все народные праздники: Святого Миколая, Різдво, "Зелені
свята" и др. А 30 сентября отмечают именины Софии — детям и родителям рассказывают о
Софии Русовой, играют спектакли, читают стихи и поют песни.

8.  «Світло твоєї душі засяяло у
рідній Олешні й світить усій
Україні в її невпинному поступі
до волі, до відродження», – эти
слова высечены на памятном
знаке, сооруженном по случаю
135-летия со дня рождения С.Ф.
Русовой. В Олешнянской
сельской школе открыли ее
светлицу-музей.

9.  Усадьба расположена в 55 км от Чернигова, в исторической живописной сельской местности среди сосен
и дубов. Именно здесь родилась и проживала София Русова (1856-1940) – выдающийся украинский
педагог и общественный деятель. Всего в 1 км от усадьбы находятся Голубые озера известные чистотой
своих вод – излюбленное место отдыха гостей из Украины, России, Белоруси и даже стран Прибалтики.
Усадьба Софии Русовой в с.Олешня – это прекрасное место как для спокойного семейного отдыха так и
для проведения корпоративных мероприятий.
 Гостям предлагается размещение в пяти 2-х местных номерах категории ЭКОНОМ с общим санузлом и
четырех отдельно стоящих двухкомнатных домиках коттеджного типа с санузлом, кухонным аннексом,
холодильником, в которых могут проживать до 4-х человек. Во всех номерах спутниковое телевидение.
Максимальное количество мест для размещения гостей – 24 чел.
 Чем заняться: Прогулки по экологической тропе к Голубым озерам, возможность посидеть с удочкой на
берегу озера или же просто поплавать и позагорать. Кроме того летом можно играть в теннис, волейбол
и футбол, а зимой кататься на коньках и беговых лыжах.
 К услугам гостей: Зал для проведения мероприятий (до 20 чел), альтанки на территории усадьбы,
место для организаций пикников и проведения семейных мероприятий, сауна на дровах с выходом к
озеру и комнатой для отдыха, парковка для автомобилей.