Матеріал містить статті викладачів інформатики КВНЗ "ЗПК" ЗОР з теми "Формування професійних компетентностей студентів педагогічного коледжу.

1. 1
М і н і с т е р с т в о о с в і т и і н а у к и У к р а ї н и
К о м у н а л ь н и й в и щ и й н а в ч а л ь н и й з а к л а д
" З а п о р і з ь к и й п е д а г о г і ч н и й к о л е д ж "
З а п о р і з ь к о ї о б л а с н о ї р а д и
Формування професійних компетентностей
майбутніх фахівців у галузі освіти
(з досвіду роботи циклової комісії викладачів інформатики та БЖД)
м. Запоріжжя
2014 рік

2. 2
Формування професійних компетентностей майбутніх фахівців у галузі
освіти. З досвіду роботи циклової комісії викладачів інформатики та
БЖД.
Відповідальні за випуск: Попович І.Ф., голова циклової комісії викладачів
інформатики та БЖД, викладач інформатики КВНЗ «ЗПК»ЗОР
Збірка містить теоретичні та практичні напрацювання викладачів
циклової комісії інформатики та БЖД з актуальних проблем сучасної
освіти, педагогічних та соціальних засад фахової підготовки майбутніх
учителів, інноваційних технологій навчання тощо.
Розглянуто і затверджено на засіданні
циклової комісії викладачів
інформатики та БЖД.
Протокол № 10 від 19.05.2014р.
Голова циклової комісії ________ І.Ф.Попович

3. 3
Попович І.Ф., викладач інформатики, голова
циклової комісії викладачів інформатики та БЖД,
спеціаліст вищої категорії, викладач-методист
Формування професійних компетентностей
студентів з додатковою кваліфікацією "Вчитель
інформатики початкової школи" викладачами
циклової комісії інформатики та БЖД.
Підготовка вчителів, які володіють необхідними компетентностями,
є одним із важливих завдань у підготовці вчителів початкової школи.
Сьогодні, як ніколи, необхідні педагоги, які готові та здатні застосовувати
інформаційно-комунікаційні технології у своїй професійній діяльності.
Використання ІКТ в навчальному процесі вивчають низка науковців
(В.Биков, Р.Гуревич, М.Жалдак, Е.Машбиць, Н.Морзе, О. Співаковський
та ін.). Особливостям застосування ІКТ у професійній підготовці
майбутніх вчителів початкових класів присвячені роботи В. Імбер, А.
Коломієць, М. Левшина, Л.Макаренко, І. Смирнової.
Савченко О.Я. зазначає, що професійна компетентність педагога є
якісно іншим поняттям ніж знання і професійні уміння чи здатність до
виконання окремих професійних задач. Вона є інтегрованим результатом
набуття особистістю знань, умінь, навичок, індивідуального досвіду,
професійної діяльності, ґрунтується на ціннісно-мотиваційних орієнтирах,
що виявляються у поведінці, рефлексії. Професійна компетентність
характеризує рівень професійної готовності педагога, що є значно ширшим
поняттям, бо об’єднує його особистісний і професійних розвиток. Тому за
таким підходом процес навчання виключає «передачу знань», пасивну
роль студента як споживача інформації. Натомість утверджує, що
компетентність не лише синтезує результати його сумлінного й
систематичного навчання в аудиторії у співпраці з викладачем, а й
самоосвіту, життєвий досвід, ставлення до майбутньої професії [2].

4. 4
Формування інформатичної компетентності майбутніх учителів
початкових класів викладачами циклової комісії інформатики відбувається
через відповідні дисципліни, а саме "Інформатика", "Основи алгоритмізації
та програмування", "Методика викладання інформатики", "Практичний
курс інформатики", "Інтернет технології в освіті" та "ІКТ. ТЗН".
Кожна із вказаних дисциплін має специфічний зміст. Варто
відзначити, що деякі з них базуються фактично повністю на діяльнісних
формах навчання, де студент є повноправним творцем проекту, суб’єктом
віртуального простору. Дисципліна "Інтернет технології освіті" є
найновішою серед вище згаданих. Протягом вивчення цього курсу
студенти наповнюють власне портфоліо, яке розміщують у середовищі
MediaWiki. Вільне програмне забезпечення MediaWiki встановлене на
сервері у локальній мережі. Окрім вимог навчальної програми курсу
студенти постійно працюють в атмосфері співпраці, взаємодопомоги.
Середовище MediaWiki дозволяє студентові створювати власні статті з
унікальним змістом, своєрідним оформленням, довільним компонуванням
тексту та малюнків, що сприяє розкриттю творчого потенціалу та
самовираження. На багатьох заняттях практикується обговорення певних
частин портфоліо одногрупників за вказаним алгоритмом, що, безперечно,
створює умови для самоаналізу власної діяльності. Адже, після аналізу
робіт колег у групі, власні наробки вже сприймаються під іншим кутом
зору. З’являється мотивація до покращення свого портфоліо. Викладач
безпосередньо приймає участь лише в організації певної діяльності та
вирішення певних технічних питань, а процес оцінювання перекладається
на самого студента. Таке віртуальне спілкування стимулює студентів до
висловлювання власних думок. Викладач обов’язково знайомиться з ходом
обговорення та визначає активність учасників. Крім того, середовище дає
змогу працювати над документами колективно, використовуючи шаблони,
що заготовлені викладачем заздалегідь. Такий спосіб сприяє
відповідальному ставленню до виконання завдань та наочно демонструє як

5. 5
у співпраці остаточний результат залежить від кожного учасника. Якщо
студент має певні труднощі у виконанні завдань, він в першу чергу може
звернутися за допомогою до тих, хто впорався із завданням. Таке
спілкування надзвичайно цінно для учасників.
Завдань, які вимагають співпраці, в курсі передбачено достатня
кількість. Так одним з них є створення короткої за тривалістю соціальної
реклами силами всієї підгрупи студентів. В ході роботи вони визначаються
з ролями, які кожен буде виконувати, розробляють сценарій, проводять
відео зйомку, монтують відео, підбирають необхідний музичний супровід.
Змонтований мінікліп викладають у мережу Інтернет за допомогою сервісу
Youtube. Таким чином, в ході заняття студенти отримують необхідний
досвід спілкування, мають реальний результат, пропускають крізь себе всі
етапи колективної діяльності.
Дисципліна "Інформаційно-комунікаційні технології. Технічні
засоби навчання" викладається у формі тренінгу. Кінцевою метою є
створення проекту на обрану тему, складання портфоліо. Студент має
можливість працювати в ролі не тільки вчителя, а й учня. Це дозволяє
більш глибоко розуміти особливості різних видів робіт та підвищувати їх
якість при виконанні. Викладачі створюють атмосферу співпраці,
невимушеного спілкування. Це дозволяє студентові розкрити свій творчій
потенціал. Цьому допомагають різноманітні форми, такі як: вправи на
знайомства, психологічні вправи, робота в парах, педагогічна рада,
мозкова атака, дискусія, презентація, рефлексія. Вони використовуються
під час вивчення кожного модуля, динамічно чергуються і насамперед
націлені на розвиток творчості, самоаналізу, розвиток комунікативних
навичок.
Відповідно до Державного стандарту початкової школи метою
освітньої галузі "Технології" є формування і розвиток в учнів
технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей
для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві.

6. 6
Технології у початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної
освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для
успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття
професійної освіти [1]. У навчальній програмі "Сходинки до інформатики"
зазначається, що метою курсу є формування і розвиток в учнів
інформаційно-комунікаційної компетентності та ключових
компетентностей для реалізації їхнього творчого потенціалу і соціалізації у
суспільстві [3]. Отже, необхідно підготувати вчителя початкової школи,
який має забезпечити реалізацію вимог стандарту через виконання
навчальних програм з предметів початкової школи, зокрема, навчальної
програми "Сходинки до інформатики".
Будова курсу "Методика навчання інформатики" спланована таким
чином, щоб підготувати обізнаного вчителя початкової школи, який вільно
орієнтується у навчальній програмі, вміє складати календарне планування,
готує конспекти занять, знає особливості навчальних тем, може працювати
за різними підручниками з предмету "Сходинки до інформатики".
Водночас приділяється значна увага методам та формам навчання при
проведенні навчальних занять. Так під час вивчення педагогічного
програмного забезпечення студентам пропонується створити сценарій
власного ППЗ (можливе об’єднання у пари або малі групи). Враховуючи
вимоги до ППЗ, студенти продумують сценарій програми та реалізують її
за допомогою редактора презентацій, використовуючи широкий спектр
редактора (зміна слайдів, різноманітні види анімації, керуючи кнопки,
тригери тощо). Створений навчальний засіб студенти публічно захищають
перед своєю групою, відповідають на питання, прислухаються до порад
своїх колег. В такий спосіб студенти критично ставляться до своїх
розробок, в процесі створення мають можливість обирати предмет
початкової школи та розділ для якого створюють ППЗ. Викладача
допомагає лише в організації процесу і його незначному корегуванні, якщо
виникають труднощі у студентів.

7. 7
Підчас вивчення дисципліни "Практичний курс інформатики"
студентам пропонуються класичні розділи, такі як: операційна система,
комп’ютерні мережі, текстові та графічні редактори, електронні таблиці та
бази даних. Заняття побудовані таким чином, щоб забезпечити виконання
вимог навчальної програми і підготувати майбутнього вчителя початкової
школи до професійної діяльності. Завдання практичних робіт з розділу
"Електронні таблиці" спрямована на створення електронного журналу
класу, де вчитель має можливість не тільки виставити учням бали, а й
автоматично вичислити тематичні та семестрові оцінки, створити зведену
відомість класу, ранжувати учнів за рівнями навчальних досягнень.
Використовуючи макроси, студенти вчаться готувати виписки поточних,
тематичних або семестрових оцінок з кожного предмету кожному учню.
Низка практичних робіт спрямована на створення студентами електронних
дидактичних матеріалів, наприклад: тести та кросворди з використанням
макросів. Результати практичних робіт демонструються студентом перед
групою та завжди знаходяться у вільному доступу для інших студентів.
Відкритий захист практичних робіт та доступність матеріалів дозволяють
студентам об’єктивно оцінювати результати своєї діяльності.
Найважчою дисципліною для педагогічних спеціальностей є,
безумовно, "Основи алгоритмізації та програмування". Мета цього курсу
не тільки вивчити алгоритмічні конструкції, засвоїти синтаксис мови
програмування, а й навчити створювати педагогічне програмне
забезпечення (ППЗ) для підтримки вивчення предметів початкової школи.
Студенти об’єднуються в пари та обирають шкільний предмет.
Розробляють сценарій майбутнього ППЗ, підбирають необхідний матеріал
(текст, зображення, звуковий супровід, відео фрагменти). Часто створюють
самостійно схеми, озвучують фрагменти ППЗ. Під час такого творчого
процесу студенти вчаться працювати в команді, відповідального ставитись
до виконання своєї частини роботи, знайомляться з вимогами до
педагогічних програмних засобів, набувають навичок створення діалогу

8. 8
між користувачем та комп’ютерною програмою, створюють привабливий
програмний інтерфейс, використовують фактичні знання з програмування
в реальній ситуації. Презентування педагогічних програмних засобів є
захистом практикуму з цього курсу.
Таким чином, є всі підстави вважати, що викладачі комісії під час
проведення навчальних занять із вище згаданих дисциплін сприяють
створенню умов щодо формування професійної компетентності майбутніх
вчителів початкової школи.
Список використаної літератури:
1. Державний стандарт початкової загальної освіти. Освітня галузь
"Технології".
2. Науковий часопис НПУ ім. Михайла Драгоманова: серія 17, вип.
17. - 2010.
3. Програма для загальноосвітніх закладів (2-4 класи). Сходинки до
інформатики./Інформатика та інформаційні технології в навчальних
закладах.– №4-5, 2011.

9. 9
Бородін А.А., викладач інформатики, магістр з
інформатики
Організація електронного навчального ресурсу
для вивчення комп‘ютерної графіки
У роботі, що представлена, розглядаються питання впровадження
електронних навчальних ресурсів у освітній процес навчального закладу.
Використання електронних ресурсів в рамках дистанційного навчання
сприяє індивідуалізації процесу навчання, формує у студентів необхідні в
професійній діяльності навички самостійної роботи, розширює коло
спілкування та доступ до інформаційних джерел, підвищує рівень
інформаційної культури, значно полегшує адміністративні та контролюючі
функції в освітньому процесі [1].
Пропонується електронний ресурс, який реалізує:
- можливість комбінування різних форм представлення інформації
(текстової, графічної, анімації, відео);
- надання студентові права керувати розміром і черговістю видачі
порцій навчального матеріалу;
- забезпечення можливості для гнучкої взаємодії між студентами і
викладачами;
- можливість довільного вибору місця й часу для опрацьовування
навчального матеріалу;
- ефективне навчання виконанню «механічних» операцій.
Запропонований навчальний ресурс та впроваджений у навчальний
процес при вивченні дисципліни «Основи комп’ютерної графіки»
студентами педагогічного коледжу.
Отже, використання електронних навчальних ресурсів у професійній
підготовці студентів педагогічного коледжу є потужним засобом

10. 10
підвищення мотивації до навчання, підвищення інформаційної культури як
студентів, так і викладачів, ефективного використання навчального часу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Башмаков А. И. Разработка компьютерных учебников и обучающих
систем / А. И. Башмаков, И. А. Башмаков. – М.: Информационно-издательский
дом «Филинъ», 2003. – 616 с.
2. Основи комп'ютерної графіки: [навч. посіб.] / В. С. Березовський, В. О.
Потієнко, І. О. Завадський ; за заг. ред. А. М. Гуржія. − К.: BHV, 2009. − 400 с.

11. 11
Лецюк І.З., викладач інформатики, спеціаліст І
категорії
Веб-квест технологія як дидактичний засіб
організації самостійної роботи студентів
Входження української системи освіти в європейський простір
супроводжується змінами в навчально-виховному процесі, що вимагає від
студента не тільки засвоєння базових знань, а й формування умінь
самостійно навчатися та використовувати набуті знання в практичній
діяльності. В ланці вищої професійної освіти самостійна робота студента
становить значну частину навчального навантаження студентів. Таким
чином, перед освітянами є завдання раціональної організації самостійної
роботи студентів, яка б забезпечувала високий діяльнісний рівень
педагогічного процесу, потребу студентів в самостійному поглибленні і
оновленні знань, формуванні умінь самостійно приймати рішення,
критичного, аналітичного мислення тощо.
У дослідженнях багатьох авторів самостійна робота студентів визнана
ефективним методом організації пізнавальної діяльності (А. Алексюк, В.
Боднар, Т. Габай, Б. Єсіпов, Є. Машбиць, Н. Протасова, М. Солдатенко).
Багато авторів пов’язують навички самостійної роботи студентів з
умінням здобувати, опрацьовувати та використовувати інформацію – з
інформаційною компетентністю/культурою за різними визначеннями
авторів (М. Айзенберг, Н. Бойко, Г. Воробйов, І. Геллер, Н. Гендіна, М.
Жалдак, Л. Макаренко, Н. Морзе, Є. Полат, Л. Савенкова та ін.).
У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті
створення та впровадження інформаційних технологій навчання є
головною метою української системи освіти. Із наукових досліджень

12. 12
Н. Морзе, В. Олійника, В. Клочко, Ю. Рамського, О. Співаковського та ін.,
присвячених вивченню проблеми використання в професійній освіті
сучасних інформаційних технологій, бачимо великий дидактичний
потенціал веб-технологій та їх вплив на розвиток пізнавальної діяльності в
освітньому процесі, зокрема в організації самостійної роботи.
Перспективними серед веб-технологій для вирішення різноманітних
освітніх завдань виділено технології Веб 2.0, які в інтеграції з освітніми,
зокрема Веб-квест технологією, забезпечують високі показники якості
знань майбутніх фахівців усіх профілів, підвищення результатів
навчальних досягнень становить 20-30% [1, 28]. Як зазначають автори,
неодноразово проведені ними опитування вказують на високий інтерес
(95%) до проектної технології Веб-квест, рівень високої активності в
пошуку інформації в Інтеренет, а також набуття професійних компетенцій
в зоні пошуку та використання інформаційних технологій.
Застосування Веб-квестів у навчальному процесі вивчають зарубіжні
та вітчизняні науковці: B. Dodge, T. March, М. В. Андрєєва, О. Л. Гапеєва,
М. С. Гриневич, Г. Л. Шаматонова, В. В. Шмідт та ін.
Веб-квести – це міні-проекти, засновані на пошуку інформації в
Інтернеті. Завдяки такому конструктивному підходу до навчання, студенти
не тільки добирають і упорядковують інформацію, отриману з Інтернету,
але й скеровують свою діяльність на поставлене перед ними завдання,
пов’язане з їх майбутньою професією (В. В. Шмідт).
Веб-квест як проектна методика орієнтована на самостійну діяльність
студента – індивідуальну, парну, групову, що здійснюється через певний
проміжок часу, органічно сполученої з груповим підходом до навчання
(cooperative learning). В ході його проведення студенти стають учасниками
захоплюючої подорожі в глобальній мережі, де вони протягом визначеного
часу самостійно здійснюють пошук, аналіз, формалізацію, представлення
інформації.

13. 13
Місце викладача в організації Веб-квесту визначається через
створення організаційно-педагогічних умов реалізації пошукової
діяльності, керування її параметрами, визначенням часових меж. Викладач
не бере на себе функції джерела знань, а лише – тьютора, студенти не є
пасивними слухачами, а самостійними діяльними суб’єктами навчання.
Технологія Веб-квест реалізує ресурсно-орієнтоване навчання, яке
визначається як комплекс методів та засобів навчання, націлених на
цілісний підхід до організації навчального процесу, який зорієнтований не
тільки на засвоєння знань і набуття навичок, але і на тренінг здібностей
самостійного й активного перетворення інформаційного середовища
шляхом пошуку і практичного застосування інформаційних ресурсів [2,
76–80].
Як освітня технологія Веб-квест в основі реалізовує конструктивний
підхід до навчання. Проблемні завдання-проекти з використанням
елементів рольової гри виконуються через інтеграцію ІКТ, ресурсів
Інтернету в навчання різних предметів. Особливістю використання даної
технології в підготовці майбутнього фахівця є споживання інформації не в
готовому вигляді, а через максимальне входження студента в пошукову
творчу комунікативну діяльність, з можливою інтеграцією методів,
програмового навчання, проектного, методу бесіди, Дальтон-план
методику, форм організації навчання. Отже, технологія Веб-квесту дає
змогу поєднувати активні методи, форми навчання та переваги
інформаційно-комунікаційних технологій.
Класифікація Веб-квестів зумовлена різними типами завдань, серед
яких виділяють дванадцять:
1. Compilationtasks (завдання зі збирання даних) – це найпростіший
веб-квест.
2. Judgementtasks – завдання на власну думку, погляд.
3. Retellingtasks (завдання на переказ) – пошук інформації з метою її
подальшого переказу.

14. 14
4. Persuasion tasks (завдання на переконливість) – студенти одержують
уявну ситуацію, після вивчення якої, вони мають скласти переконливу
розповідь для своєї аудиторії.
5. Mysterytasks (детективне завдання) – студенти зіштовхуються з
певною проблемою, таємничою історією або загадкою, що мають
розв’язати.
6. Creativetasks (творчі завдання) – створення кінцевого продукту
певного формату (твір, малюнок, діаграма та ін.).
7. Journalistictasks (журналістське розслідування) – учасники можуть
відчути себе журналістами.
8. Designtasks (дизайн завдання) – створення певного, вже
затвердженого продукту.
9. Analyticaltasks (аналітичне завдання) – аналіз будь-якого явища
(може бути реальним або уявним, фізичним або абстрактним) з метою
встановлення причинно-наслідкових відношень.
10. Self-knowledgetasks (завдання на самопізнання) – найменш
популярний вид веб-квеста, у зв’язку з тим, що він спрямований на
саморозвиток через логіку, здогадку, внутрішні людські ресурси.
11. Consensustasks (пошук згоди) – розгляд спірних тем, які
суперечливі за своєю суттю: евтаназія, легалізація легких наркотиків,
жіноча армія та ін.
12. Scientisttasks (наукові завдання) – можуть ґрунтуватися на уявних і
реальних фактах [3].
З практики організації Веб-квестів видно, що найчастіше відбувається
комплексне поєднання різного роду завдань, що робить мандрівку
різноманітнішою, непередбачуваною, цікавішою, рідше – їх поодиноке
застосування. Під час проведення Веб-квесту «Діти та Інтернет», завдання,
хід проведення, відображення результатів виконаних завдань
відображатимуться на сторінках блогу www.zpkvest.blogspot.com, були
використані детективні завдання «Шерлок Холмс», де пропонувалося

15. 15
зібрати пазл та встановити зв’язки між елементами утвореного
зображення. У завданні «Загадкова хмарина» студенти працювали з
хмариною тегів та утворювали з її компонентів назву відеоролика та
шукали його в мережі. Елементи журналістського розслідування були у
завданні-пошуку автора конкретної тези, місця і дати висловлювання.
Завдання «Повчальна історія» вимагали пошуку конкретної історії,
ознайомлення з її змістом, розкриття конкретної ситуації. Власну точку
зору студенти могли висловити у відповідях на завдання «Головне –
приклад». Веб-квест до Дня безпечного Інтернету тривав протягом 8 днів і
складався з чотирьох періодів. Кожен наступний період відкривався новим
завданням і результатами попереднього. Із результатів вихідного
анкетування можна говорити про технологію Веб-квест як нову для
студентів – для 95% відсотків студентів є новою, 100% студентів вважають
технологію цікавою і готові брати участь у Веб-квестах з інших
навчальних дисциплін. Порядок проведення Веб-квесту «Діти та Інтернет»
наводимо у додатку у вигляді зображень копій з екрану (див. додаток).
З аналізу наукових джерел, досвіду організації Веб-квестів та
власного спостереження можемо сказати, що освітній процес з
використанням ІКТ в поєднанні з освітніми технологіями є
широкоохоплюючим, інтегративним, дає можливість побачити
взаємозв’язки між різними концепціями, створює умови для аналізу
ситуацій, вирішення проблемних завдань. Розв’язання різного роду
комунікаційних навчальних завдань у Веб-квестах, віртуальних
мандрівках вимагають навичок самостійної пізнавальної роботи, гнучкості
мислення, відповідальності у прийняті рішення, уміння працювати в
команді.
Технологія Веб-квесту є перспективною дидактичною системою
організації самостійної роботи студентів та може використовуватися
незалежно від навчальної дисципліни, за умови доступу до глобальної
мережі. Використання Веб-квестів в процесі фахової підготовки, на нашу

16. 16
думку, формуватиме у студентів більш високий рівень інформаційної
культури, сприятиме виробленню у майбутніх учителів початкової школи
готовності і потреби до системного використання інформаційних
технологій у педагогічній та науково-методичної діяльності, проектування
інформаційно-комунікаційного середовища.
Література
1. Кадемія М. Ю., Шестопалюк О. В. Веб-квест у підготовці майбутніх
учителів : навч. - метод. пос. / М. Ю. Кадемія, О. В. Шестопалюк. –
Вінниця: ТОВ «Планер», 2013.
2. Кононец Н. В. Педагогічні інновації вищої школи: ресурсно-
орієнтоване навчання / Наталія Кононец // Педагогічні науки : зб. наук.
праць. – Полтава, 2012.– Вип. 54.
3. JoanaAngrillFarreny. WebquestsandBlogs: Web-basedToolfor EFL
Teaching [Електронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.apac.es/publications/documents/Webquest_weblog_paper.pdf.

17. 17
Додаток
Порядок проведення Веб-квесту «Діти та Інтернет»
у зображеннях копій з екрану
Рис. 1.
Оголошення мети, завдань конкурсу, запрошення учасників

18. 18
Рис. 2. Вихідна анкета учасника
Рис. 3. Завдання на пошук інформації

19. 19
Рис. 4. Завдання з елементами журналістського розслідування

20. 20
Рис. 5. Завдання детективного характеру

21. 21
Рис. 6. Завдання на висловлення власної точки зору

22. 22
Рис. 7. Підведення підсумків, представлення результатів, подяка
учасникам

23. 23
Рис. 8. Вихідна анкета учасника

24. 24
Лецюк І.З., викладач інформатики, спеціаліст І
категорії
Передумови ефективного використання веб-сервісів
в інформаційно-комунікаційному середовищі
педагогічного коледжу
Стрімкий розвиток мережних інформаційно-комунікаційних
технологій, який визначає тенденцію зменшення часових та просторових
меж інформаційних процесів, відкриває для системи освіти нові
можливості.
Доступність різноманітних сервісів глобальної мережі Інтернет, їх
адаптивність, візуалізація, інтерактивність, з одного боку, та потреба в
організації ефективного освітнього середовища, з другого, – визначають
необхідність створення інтегрованих інформаційно-комунікаційних
середовищ.
Проблема використання інформаційно-освітнього середовища в
навчальному процесі простежується в роботах вітчизняних і закордонних
науковців: Т. Андерсона, О. Андреєва, В. Бикова; Р. Гуревича, Н. Де Ла
Роси, Ф. Елльоумі, Ю. Жука, М. Кадемії, Й. Караліотаса, Ж. МакКалла, М.
Мірано, В. Солдаткіна, С. Телли, М. Шишкіної та ін.
Інтернет як складна інформаційна система сьогодні конвергує в собі
різні комунікаційні канали, технології, сервіси, кількість яких зростає,
збагачується новими формами інформаційного обміну. У зв’язку з цим,
набуває розвитку концепція інформаційного освітнього середовища, що
відображається у реалізації освітнього процесу комплексом сучасних
інформаційних технологій, які розглядають як місце поширення
колективних знань, визначення індивідуальної траєкторії навчання.
Використання педагогічного потенціалу веб-сервісів, можливе за
умови поєднання з іншими ресурсами: кваліфікація, досвід, технології і

25. 25
т.ін., які можна визначити як передумови для ефективного використання
інформаційного освітнього середовища педагогічного навчального
закладу.
Для успішної інтеграції мережних та освітніх технологій, на думку
В.В.Маланіна та ін., необхідні організаційні, технічні, кадрові,
технологічні передумови.
Д.А.Іванченко розглядає побудову єдиного інформаційного простору
ВНЗ через формування корпоративної комунікаційної інфраструктури
(smart-університет). Вихідними положеннями побудови даного інституту
автор визначає поєднання соціальної орієнтованості, мобільності,
доступності, керованості і технологічності.
Побудова електронного освітнього середовища та ефективне
використання його ресурсів, як вважає О.Г.Кузьмінська, можливо за
наявності:
1. нормативної (корпоративної) бази;
2. системи підвищення кваліфікації;
3. електронного інформаційного середовища.
Ґрунтуючись на цих дослідженнях, ми прийшли до необхідності
створення і використання у процесі підготовки майбутніх учителів
молодших класів інформаційно-комунікаційного середовища, яке
складається з:
електронних освітніх ресурсів;
навчально-інформаційного порталу (наприклад, на базі
платформи Moodle);
електронного архіву (репозитарій);
електронної бібліотеки;
системи електронного документообігу;
відкритої онтології (наприклад, на базі МедіаВікі);
відкритого порталу для організації взаємодії [1].

26. 26
Наш досвід застосування інформаційно-комунікаційного середовища
показав, що використання дидактичних можливостей мережних сервісів
змінює роль викладача в навчальному процесі на фахівця з організації
співробітництва, співтворчості зі студентами, викладача-тьютора.
Одним з основних критеріїв професійної діяльності викладача в
умовах використання Інтернет-технологій, на думку більшості науковців, є
ступінь його самостійності та ініціативності. Очевидно, що на процес
створення інформаційно-комунікаційного середовища спричиняють вплив
різні соціально-інформаційні чинники [2], серед яких важливо відмітити:
стрімкий ріст значущості та критичності інформації, полісемія
інформаційного обміну;
невідповідність формально релевантної інформації запитам та
потребам;
експоненціальний та хаотичний ріст інформації, інформаційне
перевантаження
зростання інформаційного шуму та порушення «вертикалі
знань», розсіювання знань;
наявність як спеціалізованих ресурсів з різних галузей науки
різними мовами світу так і непрофесійних: аматорські сайти,
самостійно видані посібники, дискусії на форумі, свідомо хибні
повідомлення на блогах, у вільних енциклопедіях тощо.
зростання популярності моделі взаємовідносин – краудсорснг
(передача певних функції невизначеній групі осіб для спільної
реалізації завдань; колективний розум) [3] та ін.
Отже, при виборі технології реалізації інформаційно-комунікаційного
середовища слід орієнтуватися на прогресивні інформаційні технології, що
дозволять в майбутньому інтегруватися в віртуальні комплекси ВНЗ як на
регіональному так і на Всеукраїнському та міжнародному рівнях.
В контексті розуміння кадрових передумов ефективного використання
інформаційно-комунікаційного середовища, акцентуємо увагу на ключову

27. 27
роль викладача з достатнім рівнем готовності до використання
прогресивних інформаційних технологій, здатним планувати свою
діяльність таким чином, щоб зміна та коригування її компонентів були
природними. Це можливо за умови відкритості до інновацій, ініціативності
та відповідальності у їх впровадженні, готовності до обговорення досвіду
використання, творчого обміну з колегами, до природної інтеграції у
відкрите освітнє середовище.
В процесі підготовки майбутніх випускників педагогічного ВНЗ
формування інформаційної компетентності є важливою умовою творчого
використання здобутих в процесі навчання знань в різних умовах
навчальної чи професійної діяльності.
Аналіз деяких передумов ефективного використання веб-сервісів у
інформаційному освітньому середовищі ВНЗ визначив одну з головних, на
нашу думку, передумов – кадрову, що визначає напрямок подальших
досліджень. ЇЇ реалізація вбачається, насамперед, у формуванні готовності
майбутніх педагогічних працівників використовувати прогресивні
педагогічні технології, аналізувати дидактичні можливості прогресивних
інформаційних технологій, бути активним суб’єктом відкритого
інформаційного середовища.
Література
1. Кузьмінська О. Г. Науково-освітнє середовище сучасного
університету. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp7/konf4/kuzminska.pdf.
2. Иванченко Д.А. Роль интернет-пространства в формировании
образовательной информацион-ной среды // Дистанционное и виртуальное
обу-чение. 2011. №2. С. 19-31.
3. Джефф Х. Краудсорсинг. Коллективный разум как
инструмент развития бизнеса. – М.: «Альпина Паблишер», 2012.

28. 28
Попович І.Ф., викладач інформатики, голова
циклової комісії викладачів інформатики та БЖД,
спеціаліст вищої категорії, викладач-методист
До проблеми організації дистанційного навчання
студентів педагогічного коледжу на основі
інформаційно-комунікаційних технологій
У європейському освітньому просторі дистанційне навчання займає
важливе місце. На відміну від країн Західної Європи, розвиток
дистанційної освіти в Україні, внаслідок низького рівня інформатизації
українського суспільства, розпочався з кінця ХХ ст. В навчальних закладах
з’явились необхідні технічні умови для впровадження дистанційного
навчання, яке безпосередньо базується на використанні інформаційно-
комунікаційних технологій. Але не зважаючи на розвиток ІКТ, існує
проблема готовності існуючої системи освіти до реалізації дистанційного
навчання.
Останнім часом з’явилось багато досліджень у цій сфері, що свідчить
про значну увагу до питань впровадження дистанційних технологій у
навчальний процес ВНЗ.
Питання теорії і практики ДН досліджують як учені далекого та
ближнього зарубіжжя (О. Андреєв, Д. Каган, В. Солдаткін, Дж. Мюллер,
О. Петерс, Є. Полат), так і українські вчені, які розглядають проблеми ДН
в таких напрямах: філософія та історія дистанційної професійної освіти (В.
Кухаренко, В. Олексенко, Н. Сиротенко, П. Стефаненко, П. Таланчук);
ІКТ і навчальне середовище дистанційного професійного навчання (В.
Грищенко, А. Журавльов, Н. Муліна, П. Орлов, Н. Тверезовська, О.
Хмель); організація дистанційної професійної освіти (В. Биков, Г.
Козлакова); підготовка педагогічних кадрів у системі ДН (С.

29. 29
Калашникова, Т. Койчева, В. Кухаренко, Г. Молодих, В. Олійник, Н.
Сиротенко, О. Третьяк ).
Аналіз сучасної літератури з даного питання дає право припускати,
що, завдяки впровадженню ДН, підвищиться ефективність освітнього
процесу.
Так використання дистанційних форм та методів навчання сприяє
індивідуалізації процесу навчання, формує у студентів необхідні в
професійній діяльності навички самостійної роботи, розширює коло
спілкування та доступ до інформаційних джерел, підвищує рівень
інформаційної культури, значно полегшує адміністративні та контролюючі
функції в освітньому процесі.
Особливо важливою складовою професійної підготовки студентів
педагогічного коледжу є проходження педагогічної практики. Оскільки
саме під час проведення пробних уроків закладається основа педагогічної
техніки, застосовуються та реалізуються навички викладання різних
предметів початкової школи. Звичайно, цей вид діяльності практично
неможливо організувати дистанційно. Але сам процес підготовки до
проведення уроку можна здійснити засобами ДН. Студент в синхронному
або асинхронному режимі спілкування з викладачем може уточнити тему і
мету уроку, його завдання, надати чернетку конспекту уроку та отримати
поради щодо її вдосконалення. Співпрацювати весь час підготовки до
уроку, а не тільки лише під час традиційних консультацій в начальному
закладі. Це призводить до того, що суб’єкти освітнього процесу
оптимально використовують свій час та, внаслідок цього, мають змогу
більш старанніше виконувати свої освітні функції.
На сьогоднішній день в педагогічному коледжі існують всі зазначені
можливості для функціонування ДН студентів як доповнення до денної та
заочної форм навчання.

30. 30
Не дивлячись на суттєві переваги технології ДН, існує ряд
невирішених проблем. Переважна більшість викладачів коледжу не мають
необхідних навиків використання сучасних ІКТ. А система підвищення
кваліфікації педагогічних працівників не здатна в повному обсязі
забезпечити готовність викладачів до роботи в системі дистанційного
навчання. Відсутність кадрів для технічного забезпечення та підтримки
системи ДН. Недостатня забезпеченість каналами зв’язку сільської
місцевості. Непридатність традиційних форм та методів до використання у
ДН з одного боку та відсутність методики проведення таких форм занять
як відеоконференція, вебінар, форум.
Отже, використання ДН у професійній підготовці студентів
педагогічного коледжу є потужним засобом підвищення мотивації до
навчання, підвищення інформаційної культури як студентів, так і
викладачів, ефективного використання навчального часу. Разом з тим
існують і об’єктивні труднощі у втіленні ДН в освітній процес.
Література
1. Андреев А.А. Дидактические основы дистанционного обучения: Дис.
канд. пед. наук. – М., 2000. – 282 с.
2. Закон України "Про Основні засади розвитку інформаційного
суспільства в Україні на 2007-2015 роки"
3. Кухаренко В.М., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г. Дистанційне навчання :
Умови застосування. Дістанційний курс : Навчальний посібник 3-е вид.
/За ред. В.М. Кухаренка .- Х. : НТУ "ХПІ", "Торсінг", 2002 .- 320 с.
4. Морзе Н.В. Дистанційна технологія як основа сучасних інформаційних
технологій у навчанні // Нові технології навчання: Наук.-метод.зб. - К.,
2001. - Вип..30. - С. 32-42

31. 31
Попович І.Ф., викладач інформатики, голова
циклової комісії викладачів інформатики та БЖД,
спеціаліст вищої категорії, викладач-методист
Алгоритми. Урок у 3 класі за програмою
"Сходиники до інформатики" (варіативна
складова)
Тема. Космічна подорож.
Цілі:
навчальна – повторити основні поняття з теми «Алгоритми»,
активізувати увагу та мислення, формувати вміння аналізувати i робити
висновки, формувати уміння «читати», складати та виконувати алгоритми,
формувати навички роботи з ППЗ «Сходинки до інформатики» ;
розвивальна – стисло та грамотно висловлювати свої міркування та
обґрунтовувати їхню правильність, сприяти формуванню пізнавальної
самостійності, знаходити причинно-наслідкові зв’язки;
виховна – виховувати інтерес до вивчення інформатики, виховувати
уважність, зібраність, спостережливість, виховувати позитивне ставлення
учнів до навчально-пізнавальної діяльності.
Тип уроку: урок-подорож.
Обладнання: мультимедійна презентація, зоряні атласи (роздатковий
матеріал), ППЗ «Сходинки до інформатики», карта подорожі (формат А1).
Хід уроку
І. Організація початку уроку
1. Привітання

32. 32
2. Створення позитивного настрою та психологічної готовності до
уроку
– Сьогодні ми з вами вирушимо у чарівний космічний світ для того, щоб
оволодіти новими знаннями і отримати багато нових вражень. Перш ніж
вирушити, потрібно приготувати космічний корабель, адже ми тепер з
вами одна команда. Для цього я запрошую вас покласти праву руку на
пульт керування. Щоб стартувати, заплющимо очі, уявимо, що ми
очікуємо від цієї незвичайної подорожі та запам’ятаємо наші думки.
(Діти підходять до пульту керування із зображенням Землі та контурів
долоней навколо неї. Лунає космічна мелодія).
– Діти, відкрийте очі та займіть місця у нашому зорельоті.
Погляньте, як наш корабель залишає планету Земля та вирушає у космічну
подорож. (Демонструється слайд з відео "Старт космічної ракети")
ІІ. Актуалізація опорних знань
– Ми отримали повідомлення з планети "01579" в закодованому вигляді
тому, що мешканці цієї планети спілкуються за допомогою чисел.
1. Оголошення теми уроку – Дешифрувальник
(діти розгадують повідомлення; правильна відповідь – алгоритм)

33. 33
2. Бесіда
– А що таке алгоритм? (алгоритм – це чітка послідовність дій, що
призводить до поставленої мети)
– Як називається той, хто виконує алгоритм? (виконавець)
– Чим можна керувати виконавцем? (командами)
– Діти наведіть приклади алгоритмів в нашому житті!
(приготування чаю, поливання квітів, ранкова зарядка, збирання до школи
тощо).
– Отже, сьогодні ми будемо вчитися працювати з виконавцями та їх
командами, виконувати та самостійно складати алгоритми. Для цього ми і
вирушили в космічну подорож!
ІІІ. Подорож планетами
1. Планета «Павутиння»
– Погляньте в ілюмінатор! Ми підлітаємо до нової планети "Павутиння".
Діти, а чому ця планета має таку назву?
– Так, дійсно, мешканці цієї планети завжди все плутають. Допоможемо
їм?

34. 34
Завдання №1
– Ваше завдання: визначте, в яких ситуаціях присутній алгоритм та
поясніть чому ви так вважаєте?
Завдання №2
– Допоможіть мешканцям планети знайти алгоритм та розташувати дії у
правильній послідовності. (Учні виконують завдання у персональних
«Зоряних атласах», де розміщені всі завдання уроку. Вчитель цікавиться
результатами роботи кожного учня. Надає необхідну допомогу.)
– Діти, а чому послідовність, в якій переплутані дії, не є алгоритмом?
– Отже, ми вирушаємо до наступної планети.
2. Планета «Записаних кроків»

35. 35
– Ось наступна наша планета! Давайте з вами поміркуємо над її назвою.
Чому в неї таке дивне ім’я?
– Так, дійсно, на цій планеті мешканці полюбляють свої дії чітко
записувати. Вони приготували для нас цікавий подарунок – відеофрагмент.
Ваша задача уважно дивитись відео, щоб відповісти на такі питання: 1)
Який алгоритм зображено? 2) Хто є виконавцем? 3) Які команди були
виконані?
– Дякую! Ви були уважні і дали правильні відповіді на питання. Мешканці
планети задоволені, що їх праця, запис відео для вас, була корисна для нас.
Але в них є ще одне завдання. Погляньте у свої «Зоряні атласи». Вам
необхідно знайти правильну пару виконавець-команда і з’єднати їх лінією.
Нагадую, що спочатку ми думаємо, потім – малюємо лінію.
Виконавець Команди
Садівник Спекти торт
Учень Прочитай вірш
Комп’ютер Принеси м’ячик
Собака Записати на диск
Вчитель Випиши рецепт
Повар Посади дерево
Лікар Виставити оцінки
(Вчитель перевіряє виконання завдання у кожного учня, за потребую
допомагає.)

36. 36
– І з цим завданням ви впорались. В нас залишилось ще одне завдання від
мешканців. Погляньте на дошку. Їжачок вміє ходити лише вгору та
ліворуч. Вам необхідно намалювати шлях стрілочками (вгору, ліворуч).
Оберіть найкоротший шлях для їжачка.
(Після виконання завдання учнями, вчитель демонструє свій варіант.)
– Діти, а хто знайшов інший шлях? Чи є ваш шлях коротшим? Чи,
можливо, він довший? (після міркувань, учні приходять до єдиної думки,
що всі шляхи однакові)
3. Фізхвилинка
Ми допомогли мешканцям планети «Записаних кроків», а вони
пропонують нам відпочити разом з ними.

37. 37
(Вчитель просить учнів вийти із-за парт, таким чином, щоб їм було
зручно виконувати вправи)
4. Планета «Навантажувач»
– Ось ми досягли останньої планети в нашій подорожі. Подивіться, яка в
неї цікава своєрідна назва – планета "Навантажувач". Мешканці цієї
планети зіткнулись з проблемою – в них ніяк не виходить завантажити
човен математичним вантажем. Допоможемо їм? Для цього нам необхідно
пройти інструктаж.
1. Інструкція до практичної роботи
Погляньте, як називається наш виконавець? Які команди він може
виконувати? Яким чином можна керувати навантажувачем? Які правила
завантаження човна?
(Вчитель демонструє та коментує правильне завантаження човна, учні
підказують)
– Діти, ми будемо з вами працювати у дві зміни: перша зміна виконує
завдання за комп’ютерами, а друга зміна – завдання у зоряному атласі.
Потім зміни міняються місцями.
2. Виконання завдань практичної роботи

38. 38
Завдання із «Зоряного атласу»
№1 Запиши у комірках шлях автобусу
№2 Намалюй за поданим зразком та познач шлях необхідними командами-стрілками.
(Під час виконання завдань вчитель допомагає учням, що мають певні
проблеми у виконанні завдань, навідними запитаннями).
3. Аналіз практичної роботи
– Діти, кому завдання було виконувати легко?
– А для кого завдання були важкими?

39. 39
– Я побачив, що майже всі впорались із завданнями. Молодці! Отже, ми
допомогли мешканцям планети завантажити човен та розв’язати завдання.
Оскільки під час роботи наші очі втомились, тож настав час для виконання
вправ для очей.
4. Вправи для очей
IV. Підсумки уроку.
1. Загальний підсумок
– Ось майже і закінчується наша подорож. Давайте пригадаємо, які
планети відвідали? Що нового дізналися? (Які поняття повторили? Що
використовували?)
– З якою метою нам потрібно вивчати алгоритми? (правильно розв’язувати
завдання, чітко виконувати команди)
2. Рефлексія
– Настав час повернутися додому. Я запрошує вас до пульта керування
космічного човна. Покладіть на нього свої долоні та заплющить очі.
Пригадайте свої думки на початку нашої подорожі та порівняйте їх з
своїми враженнями, які отримали в завершення подорожі.
– На згадку про подорож ми повинні залишити яскраві зорі на нашому
небі. Але перед цим я пропоную записати на зорях: що найбільше вам
подобалось? Що вас здивувало у нашій подорожі? Яка планета
сподобалась найбільше? Чому?
(Діти пишуть на зорях свої враження та думки та наклеюють на зоряну
карту подорожі. На карті зображено на темного тлі планети, якими
подорожували учні. Зорі доречно будуть доповнювати загальний вигляд.
Вчитель обов’язково аналізує записи на зорях у післяурочний час.)
3. Вербальне оцінювання
Вчитель на підставі виконаних завдань вербально оцінює учнів.

40. 40
Зміст
Попович І.Ф. Формування професійних компетентностей
студентів з додатковою кваліфікацією
"Вчитель інформатики початкової школи"
викладачами циклової комісії інформатики та
БЖД
3
Бородін А.А. Організація електронного навчального
ресурсу для вивчення комп‘ютерної графіки
9
Лецюк І.З. Веб-квест технологія як дидактичний засіб
організації самостійної роботи студентів
11
Лецюк І.З. Передумови ефективного використання веб-
сервісів в інформаційно-комунікаційному
середовищі педагогічного коледжу
24
Попович І.Ф. До проблеми організації дистанційного
навчання студентів педагогічного коледжу на
основі інформаційно-комунікаційних
технологій
28
Попович І.Ф. Алгоритми. Урок у 3 класі за програмою
"Сходиники до інформатики" (варіативна
складова)
31