У файлі, що у вкладенні, я проаналізував юридичні механізми бонусування службовців за належним чином виконану роботу. Буду вдячний за Ваші коментарі. Подібний механізм зараз конче потрібен для розвитку України. Дякую!

1. І. МЕХАНІЗМ ДЛЯ ЮРИДИЧНОГО АНАЛІЗУ
Механізм: на додаток до заробітних плат чиновників передбачити щотижневі виплати зі
спеціалізованого фонду (типу благодійного) бонусів за досягнення певних результатів (наприклад,
виконання певної кількості процедур за визначений період). При цьому можна передбачити
прогресивну шкалу бонусів. Перформенс має постійно контролюватися не лише кількісно, але і якісно
(відсутність скарг громадян на роботу чиновника, відсоток оскарження тощо). Контроль, імовірно, з
боку представників такого фонду. Відсутність підстав для бонусування протягом певного періоду
(=неефективна робота чиновника) – підстава для звільнення. Друзі, хто готовий ближчим часом
опрацювати і коротко описати подібний механізм з правової (антикорупційного, трудового
законодавства, але не тільки) + з податкової точки зору? Важливо розуміти: (а) чи у чинному
законодавстві є формат структури, яка могла би виконувати такі функції, (б) якщо є, що потрібно для
втілення одного державного органу, (в) якщо нема –яке бачення такої структури і який порядок
забезпечення правових підстав для її створення.
ІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ЮРИДИЧНОГО АНАЛІЗУ
Шановні Колеги,
Нижче наводжу аналіз можливості імплементації схеми за чинним законодавством, а також ідеї щодо
внесення змін до нього. Загальний висновок, що зробити це можливо як через
 Благодійні пожертви до державного бюджету і місцевих бюджетів для подальшого розподілу
державним органам і органам місцевого самоврядування
 Благодійні пожертви державним органам і органами місцевого самоврядування для
подальшої виплати премії
 Благодійні пожертви державним службовцям і посадовим особам органів місцевого
самоврядування.
В усіх цих випадках можна залучати благодійну організацію як посередника для пожертв від
підприємців і виплаті бенефіціарам. У першому випадку, можливо робити платежі і напряму, а у
другому і третьому варіанті доцільно все ж таки залучати благодійну організацію.
Однак, за однією чи іншою схемою виникають певні обмеження і потреби вносити зміни у
законодавство, які я описав нижче.
Звертаю увагу, що маси законодавство значний, тому це лише попереднє бачення, яке треба буде
розвивати в залежності від того, яку опцію буде обрано.
1. ЗУ «ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ» І ЗУ «ПРО СЛУЖБУ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ» ЯК ПІДСТАВА МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЛУЖБОВЦІВ
Закон України «Про державну службу», згідно преамбули, регулює суспільні відносини, які
охоплюють діяльність держави щодо створення економічних та соціальних умов реалізації
громадянами України права на державну службу. Згідно статті 1 ЗУ «Про державну службу» державна
служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх
апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за
рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові
повноваження. Отже, економічні і соціальні умови осіб, які обіймають посади у будь-яких державних
органах, включаючи прокуратуру, міліцію, СБУ, податкову та митну службу мають регулюватися перш
за все цим законом.

2. Слід зазначити, що матеріальне забезпечення посадових осіб органів місцевого самоврядування
регулюється ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», виходячи з аналогічних положень
преамбули цього закону.
2. ПРЕМІЇ ЯК ФОРМА БОНУСУ ЗА ЗУ «ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ» ТА ЗУ «ПРО СЛУЖБУ В
ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ».
Стаття 33 ЗУ «Про державну службу» встановлює (до речі, ми маємо це зробити не декларацією, а
реальністю), що оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні
умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату
державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну
працю. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, ПРЕМІЙ, доплати за
ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Виплата бонусів може
розглядатися саме виплатою премії у запропонованій схемі. Крім того за цією статтею, державним
службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо
важливої роботи. Однак, згідно положень підзаконних актів навряд чи вийде виплачувати бонуси у
формі премій без змін до них (на разі, надбавки передбачаються за знання мов, отримання звання
«заслужений» тощо).
Щодо ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» , премії там прямо не передбачено,
однак, їх можливо виплачувати, виходячи з положень підзаконних актів, що описуються нижче.
3. МОЖЛИВІСТІЬ ВИПЛАТ ПРЕМІЙ ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНОГО і МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ
Згідно статті 33 ЗУ «Про державну службу», джерелом формування фонду оплати праці державних
службовців є Державний бюджет України, а умови оплати праці державних службовців, розміри їх
посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів
України. Аналогічне положення міститься у статті оплати праці посадових осіб органів місцевого
самоврядування міститься у статті 21 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування». На разі,
це Постанова КМУ «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої
влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших
органів» від 9 березня 2006 р. № 268 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/268-2006-%D0%BF) Для
деяких органів були прийняті окремі схеми оплати. Наприклад, Постанова КМУ «Про упорядкування
структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31 травня 2012 р. № 505
(http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/505-2012-%D0%BF). Якщо подивитися на цифри, то є над чим
призадуматися  Надалі, я буду посилатися саме на Постанову № 268 як основну для більшості
державних органів, оскільки постанови для інших органів, як я бачу, аналогічні.
Згідно Постановки КМУ від 9 березня 2006 р. № 268 керівники органів можуть у межах
затвердженого фонду оплати праці здійснювати преміювання працівників відповідно до їх
особистого вкладу в загальні результати роботи у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не
менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Щоб реально забезпечити
адекватні бонуси, треба буде збільшити розмір такого фонду і передбачати такі видатки у
Державному бюджеті і місцевих бюджетах. До речі, у ЗУ «Про Державний бюджет» і місцевих
бюджетах треба буде передбачити надавати можливість надавати цільову допомогу державному
бюджету для виплат чиновникам, щоб відповідати обмеженням для отримання майна державними
органами у статті 17 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», а також вимозі щодо джерел
фінансування державного і місцевих бюджетів Бюджетного кодексу України.
Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про
преміювання відповідного органу. На мій погляд, треба буде розробити типове положення про

3. преміювання для всіх органів, щоб передбачити прогресивну шкалу бонусів, вимоги для їх отримання
тощо. Також треба буде передбачити громадський контроль за їх нарахуванням тощо. Однак, основні
принципи щодо виплати премій і громадського контролю треба буде прописати у Постанові КМУ від
9 березня 2006 р. № 268, Постанові КМУ від 31 травня 2012 р. № 505 тощо.
4. МОЖЛИВІСТЬ ВИПЛАТ ПРЕМІЙ ЗА РАХУНОК НЕДЕРЖАВНИХ КОШТІВ
Стаття 33 ЗУ «Про державну службу» передбачає, що джерелом формування фонду оплати праці,
включаючи премії, державних службовців є також інші джерела, визначені для цієї мети
положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України
та постановами Кабінету Міністрів України. Я проглянув положення деяких органів державної влади
(НКРЕ, міністерство економіки, податкової), але не знайшов там положень про це. Отже, якщо у усі
положення про державні органи дозволити виплачувати премії приватним структурами це буде
легітимно і не потребуватиме внесення змін до законів. Однак, оскільки премія є заробітною платою,
буде більш правильно виплачувати цю суму спочатку на рахунок державного органу, який потім буде
виплачувати цю премію конкретному державному службовцю. Оскільки виплата державним органам
буде дозволена законодавчо, обмеженням для отримання майна державними органами у статті 17
ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» не буде застосовуватися.
На жаль, подібні положення не передбачені ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Оплата праці посадових осіб місцевих органів самоврядування можлива лише за кошти місцевого
бюджету. Тому для виплати премій як частини зарплати цим посадовим особам за недержавні
кошти, треба вносити зміни до ЗУ.
5. БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК ПЛАТНИК ПРЕМІЙ ЗА РАХУНОК НЕДЕРЖАВНИХ КОШТІВ
На мій погляд, буде більш адекватно створити благодійну організацію, щоб виплачувати премії
державним службовцям, ніж робити це напряму, оскільки збільшується ризик корупційних схем.
Отже, підприємці не матимуть впливу на вибір чиновників для оплати, оскільки це будуть робити
відповідальні працівники фонду та громадські активісти.
Згідно статті 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», благодійна
діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом
цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди
або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара. Цілями благодійної
діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної
діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах.
(стаття 3 ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації»).
Сферами благодійної діяльності є, зокрема:
 стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та
підвищення конкурентоспроможності України;
 сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм,
спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні.
Як на мене, надання премій благодійною організацію чиновникам як раз і буде майновою
допомогою для сприяння чиновникам стимулювати економічний рост і розвиток економіки України,
а також здійсненню державних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного
становища України. Варто також буде включити діяльність благодійної організації у державні
програми.

4. При цьому, ми можемо не дуже прив’язуватися к положенням про оплату праці державних
службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування. Оскільки такі виплати будуть поза
фондом заробітної плати. Однак, опція сплати державним органам також залишатиметься.
Виплата премій у цьому випадку буде ближче всього до благодійної пожертви. За статтею 6 ЗУ «Про
благодійну діяльність та благодійні організації» благодійною пожертвою визнається безоплатна
передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів (в тому, числі
державних органів) для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності,
відповідно до цього Закону. Договір про благодійну пожертву валютних цінностей не підлягає
обов'язковому нотаріальному посвідченню.
До речі, благодійна пожертва може надаватися бенефеціарам, визначеним на конкурсних засадах
благодійником або уповноваженими ним особами. Умовами конкурсу можуть визначатися дії, які
бенефіціар має виконати на користь третіх осіб, крім тих, які пов'язані з благодійником (та ж стаття
закону). Як раз наша ситуація, оскільки державні службовці вчиняють дії на користь третіх осіб.
6. АНТИКОРУПЦІЙНІ ОБМЕЖЕННЯ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ
Згідно частини 2 статті 8 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» державні службовці і
посадові особи органів місцевого самоврядування можуть приймати дарунки, які відповідають
загальновизнаним уявленням про гостинність, та пожертви, крім випадків, передбачених частиною
першою цієї статті, якщо вартість таких дарунків (пожертв) не перевищує 50 відсотків мінімальної
заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово, а сукупна вартість
таких дарунків (пожертв), отриманих з одного джерела протягом року, - однієї мінімальної заробітної
плати, встановленої на 1 січня поточного року. Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості
дарунків (пожертв) не поширюється на дарунки (пожертви), які:
1) даруються (здійснюються) близькими особами;
2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи,
премії, бонуси.
У нашому випадку, можна буде аргументувати, що премії загальнодоступні за умови досягнення
показників для державних службовців як підстава отримання благодійної пожертви. Тому гадаю, що
це обмеження можна буде обійти. Хоча було б краще уточнити цей виняток законом. Крім цього,
якщо фактично гроші надходять на рахунок державних органів, а потім виплачуються державним
службовцям, то це обмеження не може застосовуватися.
7. ПОДАТКОВІ НАСЛІДКИ
7.1.ПОДАТКОВІ НАСЛІДКИ ДЛЯ ПІДПРИЄМЦІВ
Згідно пункту 138.10.6. Податкового кодексу витратами визнаються суми коштів або вартість товарів,
виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до
Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових
організацій (у тому числі державних органів і органів місцевого самоврядування) в розмірі, що не
перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. На якомусь
етапі варто буде законом повністю звільнити ці платежі від податку на прибуток, бо інакше
підприємці не зможуть відносити на витрати ці платежі.
7.2.ПОДАТКОВІ НАСЛІДКИ ДЛЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
Оскільки виплата премій службовцям як за державні, так і не за державні кошти, не звільняється від
оподаткування, державні органи або благодійна організація повинна буде утримувати податок з

5. доходів громадян. Отже, щоб уникнути оподаткування таких виплат необхідно вносити зміни до
Податкового кодексу.
7.3.НАСЛІДКИ ЩОДО ЄСВ
Якщо виплати будуть здійснюватися через державні органи, у відповідних державних органів як
роботодавців, що виплачують заробітну плату (премія це частина заробітної плати), виникатиме
обов’язок нарахувати, утримувати і сплачувати ЄСВ згідно статей 7 і 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного
внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Щоб уникнути його сплати,
необхідно внести такі виплати до Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів
роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, які затверджені постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170 (прийнята на підставі частини 7
статі 7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування»).
Якщо виплати премій буде здійснювати благодійна організація, я не бачу підстав для утримання,
нарахування і уплати ЄСВ, оскільки державні службовці не є ані працівниками організації, ані надають
послуги її на підставі цивільно-правових договорів, а тому база для ЕСВ відсутня.