Видання містить матеріал про життєвий та творчий шлях одного із найвидатнішого німецького письменника, найоригінальнішого та найхимернішого митця XX століття.

1. Управління культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Публічна бібліотека ім. Г. Квітки – Основ’яненка
Біобібліографічний нарис
Київ, 2017

2. 2
Філософські твори Германа Гессе : бібліографічний нарис / уклад.
Т. П. Коблікова ; бібліотека ім. Г. Квітки-Основ’яненка ЦБС Дарницького
району. ‒ Київ, 2017. ‒ 7 с.
Герман Гессе ( 1877–1962) – один із найвидатніших німецьких, письменників,
найоригінальніший і найхимерніший митець XX ст.
Лауреат Нобелівської премії 1946 року. У своїх найвідоміших книгах письменник
підіймав створену ним дійсність до високих сфер духу, абстракції та узагальнення.
Видання містить матеріал про життєвий та творчий шлях письменника, аналізує
його філософські твори.
Для широкого загалу читачів.
Укладач: Коблікова Т.П.

3. 3
Я у себя все свечи погасил,
И льется ночь в открытое окно.
Прошу, позвольте мне вам другом быть
Иль братом – все равно.
( Г. Гессе)
Німецький романіст, поет і публіцист Герман Гессе народився 2 липня 1877 року у
швабському Кальві - середньовічному, патріархальному, музейному містечку, що
нагадувало декорацію до якоїсь давньонімецької казки. І Кальві так назавжди й
лишився для нього найкращим місцем у світі.
Гессе зростав в атмосфері зичливої суворості, ясної доброзвичайності, твердих
переконань. Його дід по матері і його батько – вихідці з Прибалтики були
пієтистськими проповідниками, якийсь час навіть місіонерами в Індії. Внукові й
синові була приготовлена приблизно та сама стежка: він жив в інтернаті при місії,
навчався в латинській школі і, успішно склавши так званий «земельний іспит»,
вступив стипендіантом до Маульброннської духовної семінарії. Старий монастир, де
за часів його дитинства містились семінарські класи, потім не раз приваблював Гессе,
став місцем дії його повістей і романів. Та коли мури монастиря по – своєму святі для
Гессе, то цього ніяк не можна сказати про семінарію, що містилася в них. Її він
зненавидів, з неї у хвилину нервового зриву втік... Поміняв кілька професій, працював
1895 р. продавцем книг, багато читав і вступив до літературного товариства
«Маленький гурток». Дебютував статтями і рецензіями, потім вийшли друком збірки
віршів « Романтичні пісні» (1899), віршів у прозі « Час після півночі» (1899), «Вірші»
(1902).
Перший роман « Посмертні записи і вірші Германа Лаушера» ( 1901) залишився
майже непоміченим, та вже другий «Петер Каменцінд» (1904) приніс автору
літературний успіх. Тут він виступив блискучим стилістом, психоаналітиком – твір з
елементами автобіографії розповідає про становлення особистості, потяг її
самовдосконалення. Герой рухається від егоцентризму до кохання, від мрії до
реальності. Щиросерді плани Петера розбиваються у великому місті, стикаючись з
його нелюдським холодом, тверезо – жорстоким прагматизмом. Петер не хоче
пристосовуватися до законів нелюбого йому міста і, розчарований, повертається у своє
село. Настрій цього твору, його атмосфера, художні засоби, використані в ньому,
будуть пізніше повторені та поглиблені в інших оповіданнях і романах.
Оповідання «Під колесом» (1906) – історія надлому хлопчика з чистою і чутливою
душею під страшним гнітом шкільної кайзерівської Німеччини. Система виховання та
навчання в церковній семінарії в Маульбронні вбивають у Гансові Гібенраті все добре,
людяне, природне, життєрадісне. Під колесом технічної цивілізації і відповідними їй
уявленнями про сенс людського існування, його вартість і мету, завдання кожного
індивіда, які звучать жорстоко та вульгарно, ламається ніжна і вразлива душа Ганса, і
він, як випливає з оповідання, накладає на себе руки…
У 1911 р. Гессе вирушив у подорож на Схід. Враження від побаченого стали
підставою для написання циклу оповідань і нарисів « Із Індії» (1913).

4. 4
«Росхальде» (1914) – типово сімейний нарис, де головна проблема – психологія митця
й чуже та нерозуміюче його родинне оточення. Під час Першої світової війни Гессе
написав статтю « О друзі, досить вже цих звуків!», де різко виступив проти
мілітаризму своїх колег по культурі й літературі, за що зазнав обструкції на
батьківщині.
Під час війни допомагав полоненим, випускав газету, книги. Перетомившись, після
нервового зриву, він лікувався в молодого, але вже відомого психоаналітика, одного з
учнів К.Юнга, що дало матеріал для роману «Деміан» («Demian», 1919), який був
опублікований під псевдонімом, оповідачем є молодий чоловік, якого звуть Еміль
Сінклер. Це і’мя значилось як авторське і на обкладинці « Історії однієї юності» - «Die
Geschichte einer Jugend» - такою була друга назва «Деміана».) С.Аверінцев писав, що
це вже був інший Гессе, і ця книга була дуже потрібна: «Без «Деміана» не було б ні
темних глибин
«Степового вовка», ні світлих і прозорих глибин «Гри в бісер». Змістом твору є
пошуки Сінклером свого власного «Я», подолання авторитету інших, які пригнічували
його в дитинстві та юності, вивільнення з-під влади брехливої, лицемірної моралі його
оточення – родини, школи, церкви. Еміль не є сильною особистістю, інші люди мають
над ним владу, але він прагне стати самостійним. На своєму шляху до себе істинного,
внутрішнього він зустрічає дивну людину, яку звуть Деміан. Деміан – самітник,
котрий закликає до самопізнання. На думку Гессе, шлях Деміана – це рух від
«батьківського світу» з його законами і обмеженнями до «світу материнського», до
природи, до свободи та щирості.
В 1922-му вийшла друком поема в прозі «Сіддгарта», місцем дії якої стала Індія
часів Гаутами Будди. Ідеал, гармонію і нову мораль шукають герої «Сіддгарта».
Автор розповідає про двох індійських юнаків Сіддгарта і його друга Говінда. Події
відбуваються у давній, дещо умовній Індії, вони дуже віддалені в часі і просторі від
буремної повоєнної Європи XX ст. Після довгих мандрів і численних пригод обоє
друзів знаходять спокій у самих собі, в розкішній природі і в житті з усіма його
контрастами, його добром і злом.
Твір написаний прозою, але звучить завдяки гармонійному змісту і формі
високопоетично. Тому автор мав право назвати його «індійською поемою».
«Сіддгарта» має притчевий характер, присвячена Р. Роллану, також знавцю Індії.
Наступна повість « Курортник» ( 1925) – самоаналіз митця в умовах санаторного
побуту – більш холодний і аналітичний твір.
Роман « Степовий вовк» ( 1927) – одна з вершин творчості Г.Гессе. Подвійна суть
образів і символів, фаустівський дуалізм героїв, трагічний цинізм і різкість суджень
шокували читачів. Напередодні приходу гітлеризму цей роман був не попередженням,
а глибоким аналізом духовного стану суспільства, котре готове було його прийняти.
Усі згадані твори початку 20-х рр. часто називають прелюдією до роману « Степовий
вовк», де всі їхні провідні ідеї та головні характери, розмаїття сюжетних ліній
майстерно сплетені в нове єдине ціле. Це не соціально – критичний сучасний роман у
справжньому розумінні цього поняття. Це радше вельми тонкий і складний аналіз
психіки сучасної людини на і’мя Гаррі Галлер, котрий є живим, різнобічним
індивідуальним втіленням типу маргінального, стороннього, відчуженого індивіда,
такого поширеного в наш час. Гессе пропонує йому
(Гаррі ), як це буває в казках, три шляхи порятунку: подолання самотності через
повернення у суспільство; вилікування травми степового вовка через психоаналіз для
віднайдення першопричини свого стану; визнання гуманістичних традицій,

5. 5
прилучення до них. Час у романі спресований приблизно в п’ять тижнів. Форма
оповіді – автобіографія, яку залишив у покинутому житлі автор - «степовий вовк», - а
видавець опублікував зі своїм коментарем. Кінець роману залишає перспективу.
Головний його персонаж багато пережив, подолав певною мірою свою роздвоєність,
але йому до духовної гармонії ще треба пройти довгий шлях.
Якщо «Степовий вовк» показує роздвоєння душі нещасної, близької до загибелі
сучасної людини, то найвідоміший твір Гессе – його великий роман «Гра у бісер» - є
блискучою спробою вибудувати справжню утопію світлого майбутнього культури та її
творців. « Гра в бісер» була завершена й надрукована в роки Другої світової війни. Але
марно шукати в романі прямий відгомін подій, які схвилювали весь світ. Усе, що
відбувається в ньому, дуже віддалене в часі від бурхливої та кривавої сучасної історії,
винесене в майбутнє, десь на два – три століття вперед. Територія, де все відбувається,
це фантастична країна інтелектуальної еліти – Касталія. Вона – своєрідний острів,
оточений з усіх боків океаном реальності. У державі духу, культури, мистецтв обранці
– члени ордену – займаються тим, що зберігають, охороняють плоди людського генія,
культурні надбання людства. Вони не створюють нічого нового, тому що нове в царині
культури, духовної діяльності знищує, руйнує, заступає старе. Колись у Касталії була
винайдена гра зі скляними кульками («гра в бісер»), яка стає все складнішою.
Головним героєм є Магістр Гри, член Ордену Гравців у бісер - Йозеф Кнехт. У романі
викладено три аріанти його життєпису, які відбуваються в різні проміжки часу. Це
сміливе загальнення долі творчої людини, яка незалежно від історичних і соціальних
обставин розвивається в певному напрямку.
Структура роману також винятково складна. У ньому перетинаються форми,
характерні для різних романних жанрів. Та незважаючи на цю складну суміш, ціле є
гармонійним на свій оригінальний кшталт. Архаїчне та модерне, абстрактне та
реальне, живе, серйозність і дотепна іронія, лірика та публіцистика створюють
загальну чудову і таємничу основу цієї подекуди химерної модерністської прози. « Гра
в бісер» є найвищим досягненням у творчості Г. Гессе. Це, по суті, його «калиновий
міст» як романіста та великого утопіста. Філософська утопія Г. Гессе «Гра у бісер» у
1946 р. була відзначена Нобелівською премією. У вітанні Комітету зазначалося, що
присуджена вона автору «за натхненну творчість, у якій найбільшою очевидністю
проявляються класичні ідеали гуманізму, а також за блискучий стиль». Сам Г. Гессе на
церемонії вручення премії присутній не був. Автор одного з найінтелектуальніших
романів XX століття після присудження премії Нобеля писав лише есе. Та твори
виходили друком в усьому світі.
Герман Гессе помер 9 серпня 1962 р. у Швейцарії, де прожив майже 40 років.
Українською мовою окремі твори Гессе переклали Є. Попович, Л. Костенко,
Л. Череватенко, П. Тимочко.

6. 6
Світ романів Германа Гессе
Застыть хоть раз бы камнем, задержаться,
Передохнуть и в путь пуститься снова!..
(Г. Гессе)
Гессе, Г. Собрание сочинений в 8 тт. Т. 1 / Г. Гессе ; пер. с нем. – Харьков : Фолио,
1994. – 462 с.
Гессе, Г. Собрание сочинений в 8 тт. Т. 2 / Г. Гессе ; пер. с нем. – Харьков : Фолио,
1994. – 479 с.
Гессе, Г. Собрание сочинений в 8 тт. Т. 3 / Г. Гессе ; пер. с нем. – Харьков : Фолио,
1994. – 415 с.
Гессе, Г. Собрание сочинений в 8 тт. Т. 4 / Г. Гессе ; пер. с нем. – Харьков : Фолио,
1995. – 432 с. : портр.
Гессе, Г. Собрание сочинений в 8 тт. Т. 5 / Г. Гессе ; пер. с нем. – Харьков : Фолио,
1994. – 479 с.
Гессе, Г. Собрание сочинений в 8 тт. Т. 6 / Г. Гессе ; пер. с нем. – Харьков : Фолио,
1995. – 432 с.
Гессе, Г. Собрание сочинений в 8 тт. Т. 7 / Г. Гессе ; пер. с нем. ‒ Харьков :
Фолио,1995. – 480 с.
Гессе, Г. Собрание сочинений в 8 тт. Т. 8 / Г. Гессе ; пер с нем. – Харьков : Фолио,
1995. – 384 с.
Гессе, Г. Гра в бісер: роман / Г. Гессе ; пер. з нім. – Харків : Фоліо, 2001. – 510 с. –
(Бібліотека світової літератури).
Про нього
Герман Гессе (1877–1962) // Мусский, С. 100 великих нобелевских лауреатов /
С. Мусский. – Москва : Вече, 2006. – С. 53–57.
Герман Гессе (1877–1962) // Шкляр, Л. Під знаком Нобеля : лауреати Нобелівської
премії з літератури (1901–2006) / Л. Шкляр. – Київ : Грамота, 2006. – С. 145–149.
Гессе Герман – німецький письменник, лауреат Нобелівської премії 1946 р. //
Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2-х тт.
Т.1 ( А–К) / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. – Тернопіль :
Навч. кн. – Богдан, 2005. – С. 381‒386.
Затонський, Д. Герман Гессе і його роман «Гра в бісер» / Д. Затонський // Гессе, Г.
Гра в бісер : роман / Г. Гессе ; пер. з нім. Є. О. Поповича ; іл. М. Курдюмова ; худож.-
оформлювачі Б. Бублик, С. Правдюк. – Харків : Фоліо, 2001. – С. 3–20.
Павлова, Н. Магический кристалл Германа Гессе / Н. Павлова // Гессе, Г. Собрание
сочинений в 8 тт. Т.1 / Г. Гессе. – Москва : Прогресс – Литера ; Харків : Фолио, 1994. –
С. 5–33.