Талант поета, організаційний хист і прискіпливість дослідника рідко вживаються в одній людині. Позитивним запереченням цього є постать відомого українського етнографа, правознавця й поета Павла Платоновича Чубинського.

1. Відділ культури
Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Дарницького району
Бібліотека № 133
Павло Чубинський :
енергія душі та розуму
Інформаційний список літератури
Київ, 2019

2. 2
Павло Чубинський : енергія душі та розуму :
інформаційний список літератури / уклад. Н. П. Потапова ;
бібліотека № 133 ЦБС Дарницького району м. Києва. –
Київ, 2019. – 10 с.
Інформаційний список літератури «Павло
Чубинський : енергія душі та розуму» присвячено
видатному діячу українського національного
відродження, педагогу, етнографу, юристу, автору
слів Гімну України «Ще не вмерла Україна.
Даний список створений на матеріалах
літератури фондів бібліотек ЦБС Дарницького
району. Література розташована в алфавітному
порядку.
Видання адресовано широкому колу читачів.
Укладач Н.П. Потапова

3. 3
Ще не вмерла Україна,
І слава, і воля,
Ще нам, браття-молодці,
Усміхнеться доля!
Згинуть наші вороги,
як роса на сонці,
Запануєм, браття,
ми у своїй сторонці!
П.Чубинський
Талант поета, організаційний хист і
прискіпливість дослідника рідко вживаються в
одній людині. Позитивним запереченням цього є
постать відомого українського етнографа,
правознавця й поета Павла Платоновича
Чубинського. Одначе, попри високі творчі злети
його здібностей, особиста доля подвижника
виявилася дуже лихою. Народився Павло
Чубинський 27 січня 1839 року в небагатій
дворянській родині на хуторі недалеко від міста
Борисполя (тепер селище Чубинське). Вчився у 2-й
київській чоловічій гімназії, потім на юридичному
факультеті Петербурзького університету, де у 1961
році захистив дисертацію «Нариси народних
юридичних звичаїв і понять з цивільного права
Малоросії". Саме тоді був покладений початок
майбутнім етнографічним працям ученого, і він
вирішив присвятити життя вивченню народного
побуту, збиранню й дослідженню українського

4. 4
фольклору. Ще у студентські роки відбулося
становлення П.Чубинського як активного
громадського діяча, національно свідомого
українця. Повернувшись після завершення
навчання в Україну, Чубинський став активним
членом Київської громади, яка займалася
переважно культурницькою діяльністю –
створювала недільні школи для дорослих, збирала
матеріали для українського словника, зразки усної
народної творчості. Членами цього об’єднання
були такі видатні діячі культури й мистецтва, як
М.Старицький, М.Драгоманов, М.Лисенко та ін.
Визнання заслуг Чубинського в галузі
народознавства супроводжувалось
переслідуванням його як українського патріота,
який мав сміливість демонструвати свою любов до
України, її мови, культури. Своєю збірочкою
«Сопілка», виданою під псевдонімом Павлусь,
Чубинський теж засвідчив свої симпатії до
українського художнього слова, вболівання за
його долю. Та найяскравішим виявом
патріотичних почуттів автора було створення
вірша «Ще не вмерла Україна» – антицарського
за своїм змістом і патріотичного за своїм духом
твору. Це був дерзновенний і сміливий акт, за що
він у 1862 році у першу чергу поплатився
засланням до Архангельської губернії. Чубинський
написав твір, якому судилася велична, і водночас
трагічна доля. Велична, бо в ньому втілено
споконвічну мрію народу стати суверенним,
здобути волю, виражено незламну віру у

5. 5
відродження України. Трагічна, бо понад століття
пісню-гімн переслідували та забороняли. У
недалекому минулому за виконання цієї пісні та
поширення її тексту можна було тяжко
поплатитися. Твір був заборонений і не входив до
жодних видань автора. На засланні П.Чубинський
продовжив роботу над тим, чим займався ще в
Україні, а саме – над важливими методологічними
проблемами наукового вивчення певних явищ. На
початку 1877 року Павло Платонович, якому не
дозволялося проживати в українських містах,
знову опинився в Петербурзі, працював там у
Міністерству шляхів сполучення. У той час він
тяжко захворів, після клопотань у 1879 році дістав
дозвіл на повернення в Україну. Жив Чубинський
у Борисполі та на своєму хуторі. Останні чотири
роки життя паралізований і був прикутий до ліжка.
Славетний етнограф помер 26 січня 1884 року, не
доживши одного дня до свого 45-річчя.
Український народ свято шанує пам’ять про
видатного вченого, якому за наслідками
самовідданої, титанічної праці в середині ХІХ ст.
не було рівних в Європі. Внесок П.Чубинського в
українську науку, у справу збирання,
упорядкування фактологічного матеріалу та його
теоретичного осмислення не можна переоцінити.
Він заклав джерельну й дослідницьку базу для
наступних поколінь дослідників-гуманітаріїв.

6. 6
ЛІТЕРАТУРА
1. Автор українського гімну – Павло Чубинський :
бібліотечний урок // Шкільна бібліотека. – 2004. –
№ 9. – С. 55-60.
2. Бабіна, М. Пісні літературного походження. «Ще
не вмерла України…» Павла Чубинського і
Михайла Вербицького – національний гімн нашої
держави / Майя Бабіна // Дивослово. – 2015. –
№ 9. – С. 2-5.
3. Багатогранний талант [до 175-річчя від дня
народження П. Чубинського (1839-1884)] : Дати і
події, 2014 // Календар знаменних дат, № 113. –
Київ : Національна парламентська бібліотека
України, 2013. – С. 27-30.
4. Білоусов, Є. Як Михайло Вербицький та Павло
Чубинський Пісню склали / Є. Білоусов //
Славетні імена України. – Київ : Просвіта, 2003. –
С. 175-181.
5. Гоян, Я. Славетні творці гімну України – Павло
Чубинський, Михайло Вербицький / Ярема Гоян //
Українська література в загальноосвітній школі. –
2003. – № 4. – С. 3. – (Обкл.)
6. Гриценко, Н. «Людей і правду він любив» [життя і
творчість Павла Чубинського] / Надія Гриценко //
Дивослово. – 2009. – № 1. – С. 15-17.

7. 7
7. Грицюк, О. Павло Платонович Чубинський –
видатний етнограф і громадський діяч / Оксана
Грицюк // Українська мова і література в школах
України. – 2014. – № 4. – С. 61-65.
8. Енергія душі та розуму : З життя видатних
українців [Павло Платонович Чубинський] //
Шкільна бібліотека. – 2016. – № 2. – С. 4.
9. Журенко, О. М. Виткано на честь Батьківщини :
історична галерея портретів [до 175-річчя від дня
народження П. П. Чубинського] / О. М.
Журенко // Історія та правознавство. Позакласна
робота. – 2014. – № 1. – С. 25-26.
10. Зиль, А. «Сила чорноземна наш
Чубинський …» / Андрій Зиль // Наука і культура.
Україна. – Київ, 1989. – С. 122-127.
11. Іщук, Н. Павло Чубинський – символ
національного відродження / Наталя Іщук,
Микола Дзьома // Українська мова та
література. – 2016. – № 9-10. – С. 40-42.
12. Мишанич, С. Павло Чубинський – автор
українського гімну / Степан Мищанич. – Київ :
Видавництво «Бібліотека українця», 1997. –
87 с. – (Шкільна бібліотека).
13. Наука про Україну [до 175-річчя від дня
народження П.П. Чубинського (1939-1884)] //

8. 8
Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2014. –
№ 1. – С. 70-81.
14. Павло Платонович Чубинський (1839-1884) //
Українська муза. – Київ, 1908. – С. 386-390.
15. Пасенко, Л. «Я син твій, нене Україно, народу
парост я твого…» [літературно-музична
композиція, присвячена Павлові Чубинському] /
Людмила Пасенко // Дивослово. 2009. – № 1. –
С. 18-19.
16. Пісняр свободи [180 років від дня народження
Павла Чубинського] // Шкільна бібліотека. –
2018. – № 12. – С. 65-66.
17. Погребенник, Ф. Павло Чубинський «Ще не
вмерла Україна» / Федір Погребенник //
Шкільна бібліотека. – 2005. – № 7. – С. 23-26.
18. Сидор, В. О. Музичний код України / В. О.
Сидор, М. М. Дутка // Шкільна бібліотека. –
2011. – № 7. – С. 89-91.
19. Таланти і талан Павла Чубинського // Шкільна
бібліотека. – 2005. – № 7. – С. 21-22.
20. Творець гімну України [180 років з дня
народження Павла Чубинського] // Урядовий
кур'єр. – 2019. – 19 січня (№ 12). – С. 8.

9. 9
21. Тригуб, І. Чубинські читання у Щасливому [до
175-річчя від дня народження П. Чубинського] /
Ірина Тригуб // Українська мова і література в
школах України . – 2014. – № 6. – С. 68-70.
22. Українська література ХІХ століття :
хрестоматія : навчальний посібник / упоряд.
Н. М. Гаєвська. – Київ : Либідь, 2006. – С. 799-
800.
23. Федоренко, В. Життя і творчість автора
державного гімну / Валерій Федоренко //
Дивослово. – 2009. – № 1. – С. 8-9.
24. Холод, Л. Видатний етнограф і громадський
діяч [фольклорно-етнографічний екскурс про
життя і творчість Павла Чубинського] / Леся
Холод // Українська мова та література. –
2017. – № 23-24. – С. 44-48.
25. Чередниченко, Д. Ми нарешті мусимо до нього
прийти [про поета і етнографа П. Чубинського] /
Д. Чередниченко // Українська мова і література
в школі. – 1991. – № 7. – С. 17-20.
26. Чубинський, П. Ангели на сходах неба :
народні повір’я та забобони / Павло
Чубинський ; підготовка та упоряд. текстів
Оксани Верес . – Київ : Глобус, 1992. – 16 с.

10. 10
27. Чубинський Павло Платонович (1839-1884) //
Українська педагогіка в персоналіях. – У 2-х
книгах. – Кн. 1. Х-ХІХ століття. – Київ :
Либідь, 2005. – С. 354-365.
28. Чубинський, П. Ще не вмерла… : антологія
одного вірша / Павло Чубинський // Київ. –
2001. – № 7-8. – С. 110.
29. Шип, Н. А. Творець українського
національного гімну / Н. А. Шип // Історія
України. – 1998. – № 14. – С. 1-3.
30. «Ще не вмерла Україна» [Історія гімну П. П.
Чубинського] // Українська мова і література в
школі. – 1991. – № 12. – С. 10-12.
31. «Ще не вмерла України ні слава, ні воля» –
Державний Гімн України // Дивослово. – 2009. –
№ 1. – С. 10-14.