Про видатного українського письменника, автора багатьох історичних романів та повістей, в яких поєднав органічно історичну хроніку, епічний малюнок народного життя й невимушені пригодницькі епізоди.

1. Управління культури Дарницької районної в місті
Києві державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Публічна бібліотека ім. Г. Квітки-Основ’яненка
Андрій Чайковський: «… Я не вірив, щоб з мене
вийшов письменник… »
(до 160-річчя від дня народження Андрія Чайковського)
Біобібліографічний нарис
Київ, 2017

2. 2
Андрій Чайковський : «… Я не вірив, щоб з мене вийшов письменник… » (до 160-річчя від дня
народження Андрія Чайковського) : бібліографічний нарис / уклад. Т. П. Коблікова ; бібліотека
ім. Г. Квітки-Основ’яненка ЦБС Дарницького району. ‒ Київ, 2017. ‒ 5 с.
Андрій Чайковський (1857-1935) – видатний український письменник,
автор багатьох історичних романів та повістей, в яких поєднав органічно
історичну хроніку, епічний малюнок народного життя й невимушені
пригодницькі епізоди. Козацькі пригоди, бої з татарами заворожують сучасного
читача чудовим знанням давнього побуту та історичних реалій. У виданні
вміщено матеріали про життя і творчість А. Чайковського.
Адресовано всім, хто цікавиться творчістю письменника та історичним
минулим України.
Укладач: Коблікова Т. П.

3. 3
«Захоплення козаччиною і любов до України
змусили мене заповнити прірву
в нашій літературі
історичними оповіданнями»
( А. Чайковський)
Андрій Якович Чайковський народився 15 травня 1857 року в місті
Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано залишився сиротою,
жив у своїх родичів. Зростав Андрій у мальовничому краї над Дністром. Першим
його наставником була бабуся, яка розповідала йому багато казок, співала
чимало пісень, з нею він опанував польський буквар. Початкову освіту одержав у
дяка с. Гордині, закінчив у 1877 році Самбірську гімназію. У гімназійний період
почала формуватися національна самосвідомість А. Чайковського: його
зацікавило історичне минуле України. У цей час він пробує писати. У 1877 році
вступив до Львівського університету на філософський факультет, а через рік
перейшов на юридичний факультет. 1882 року Чайковського, як і тисячі інших
українців, мобілізували до австрійської армії. Результатом стала книга «Спомини
з-перед десяти літ», видана у Львові у 1884 році, коли А. Чайковський уже
працював адвокатом у м. Бережани на Тернопільщині.
І. Франко першим запримітив і вирізнив молодого письменника з-поміж
інших літераторів, додав відваги і заохотив до творчої праці.
Важкі обставини особистого сирітського життя, враження від військової
служби й походу 1882 року на придушення повстання в Боснії, а потім
адвокатська практика й фундаментальне вивчення національної історії
спонукали серйозно взятися за перо.
Друком виходять нариси, оповідання, гуморески, повісті. Один за одним
з’являлися у світ твори, написані на матеріалі історії козаччини: «Козацька
помста» (1910), «Віддячився» (1913), «За сестрою» (1914), «З татарської неволі»
(1921), «Богданко» (1934), «Полковник Михайло Кричевський» (1935) та багато
інших. Не забував і про малих козаків, яких зобразив зокрема в повісті
«Віддячився», що вийшла окремою книжкою у Львові в 1913 році. Малого
селянського хлопця Івася захопив у полон татарин і віз його до Криму, щоб там
вигідно продати. Але Івасеві пощастило… Його відбив у татарина сміливий козак
Касян і завіз на Запорозьку Січ. Таких дітей на Січі – чи то сиріт, чи відбитих
полонян – зібрався гурт. Вони, як усі діти того часу, вчились у школі…
Письменник докладно описав оту січову школу, як там хлопці навчалися, як
відпочивали, дружили між собою і як поступово виростали у лицарів – козаків:
чесних, сміливих, завзятих. Автор не тільки описує життя і побут козацьких
дітей, а й їхніми очима розглядає всю структуру козацького війська: його
організацію, ради, старшин, торгівлю, бойове життя, а також козацьку систему
господарювання вільних людей на вільній землі хутірського типу. Отож,
читаючи повість «Віддячився», читач може достатньо уявити собі той час, коли
почала формуватися козацька держава, невдовзі і проголошена Богданом
Хмельницьким.

4. 4
Письменник глибоко знав сучасне йому селянське життя, на цю тему
написав низку творів, що з’являлися окремими виданнями – «Образ гонору»
(1895), «Бразілійський гаразд» (1896), «Не піддайся біді» (1908), «Не було виходу»
‒ Прочитавши «Образ гонору», І. Франко відгукнувся 26 березня 1895 р. до
Андрія Чайковського листом, підтримав і пророкував щасливу письменницьку
долю.
Життя галицької інтелігенції постає з багато в чому автобіографічної повісті
«Своїми Силами» (1902).
Велику популярність принесли письменникові твори з життя так званої
«ходачкової» шляхти. Уже перші твори цього тематичного циклу «Олюнька»
(1895) та «В чужім гнізді» (1896) викликали як схвальні відгуки Франка, Маковея,
так і серйозну розмову про шляхи розвитку письменницького таланту
А. Чайковського.
Заохочений до праці увагою Франка і Маковея, підбадьорюючими
похвалами й порадами, А. Чайковський виявляє дивовижну творчу активність.
Тільки з життя ходачкової шляхти він створив дві великі трилогії «Олюнька»
(1895), «В чужім гнізді» (1896), «Малолітній» (1919); «Своїми силами» (1902), «З
ласки родини» (1910), «Панич» (1921). Письменник сам походив із самбірської
«ходачкової шляхти» і відкрив читачам її побут та психологію.
Вся попередня творчість була ніби підготовчою роботою до завершення
справи всього життя – створення великої історичної епопеї про одного з
найславетніших діячів української історії ‒ Петра Сагайдачного. Над історичним
романом «Сагайдачний» Андрій Чайковський працював майже 20 років. Перші
три частини рукопису загинули під час першої світової війни. Письменник
відновив роботу над твором і в 1918 р. видав першу частину під назвою
«Побратими». Через 9 років перша частина вийшла другим виданням, а в 1929 та
1932 рр. побачили світ ще дві частини під спільною назвою «До слави». Повне
видання його «Сагайдачного» ( три частини) здійснено у Києві аж через 54 роки
після смерті А. Чайковського у видавництві « Дніпро» в 1989 році.
Спадщина цього найпопулярнішого в Україні кінця XIX ‒ початку XX ст.
письменника – історика становить понад 10 томів глибоко патріотичної, цікавої
за сюжетами прози. Він писав про реальних людей, які займали чільні місця в
нашій історії, кохався у добі козаччини, прагнув, описуючи завзяття, відвагу,
самопожертву своїх героїв, виховати в читачів високу національну свідомість,
прагнув відновити в них історичну пам'ять, щоб відчули вони себе українцями,
здатними побудувати власну незалежну державу.

5. 5
«Хочу вирвати з рук
публіки чужу книжку,
а дати свою,
що повіла б про рідне
та дороге…»
( А. Чайковський )
Діти Козацької Матері : іст.-пригод. повісті та оповідання / упоряд., передм.,
прим. В. О. Шевчука ; худож. В. Руденко. – Київ : Веселка, 2004. – 334 с.: іл.
Чайковський, А. Козацька помста / А. Чайковський. – Львів: Піраміда, 2006. - с.
Чайковський, А. Сагайдачний : іст. роман у 3 кн. / А. Чайковський ; упоряд., авт.
післямови та приміт. В. Яременка. – Київ : Дніпро, 1989. – 585 с. – (Біб. іст. прози )
Історія української літератури у 8 тт.Т. 4 : кн.2. Література 70–90-х рр. XIX ст. /
авт. О. Засенко та ін. – Київ, 1969. – С. 122–125.
Історія української літератури у 8 тт. т.5: література поч. XXст./ авт. М. Грицюта
та ін.- К., 1968. – с. 85, 99, 100, 121.
Історія української літератури у 8 тт. т.6: література періоду боротьби за перемогу
соціалізму ( 1917 – 1932 ) / авт. Б. Буряк та ін. – К., 1970. – с. 444 – 445.
Слотницька, І. Андрій Чайковський. Повість « За сестрою» / І. Слотницька //
Українська мова та література. – 2013. ‒ № 19, жовтень. – С. 6–10. ‒ (Шкільний
Світ).
Яременко, В. Андрій Чайковський і його історичний роман « Сагайдачний» /
В. Яременко // Чайковський, А. Сагайдачний : іст. роман у 3 кн. /
А. Чайковський. – Київ : Дніпро, 1989. – С. 548‒570.