2. Офіційна назва - Королівство Швеція (Konungariket
Sverige - швед. мова; Kingdom of Sweden - анг. мова).
Географічне положення - розташована в Північній
Європі, у східній і південній частині Скандинавського
півострова, островах Готланд і Еланд в Балтійському
морі
Площа території - 449, 8 тис. кв. км.
Населення - 9 596 436 млн. осіб (липень 2013 р.).
Столиця - Стокгольм (Stockholm) - 829,417 тис. осіб.
Адміністративний поділ - 21 лен (lan - губернія), які
поділяються на 288 комун. Стокгольм виділений у
самостійну адміністративну одиницю, прирівняну до
лену.
Офіційна мова - шведська.
Релігія - переважає лютеранство; до євангелічно-
лютеранської церкви належить 6,9 млн. чол. (75%
населення ); крім того в Швеції налічується 500 тис.
послідовників інших релігій.
Грошова одиниця - шведська крона = 100 ейре.
Національне свято - 30 квітня - День народження
короля (1946 р.); 6 червня - День шведського прапора
(1523 р.,1809 р.). Офіційно як національне свято
відзначається з 1983 р.
Членство в міжнародних організаціях: ООН, ЄС (з
1995 року), ОБСЄ, РЄ, МВФ, ЄБРР, МБРР,
Міжнародна організація праці, Організація
економічного співробітництва та розвитку,
Європейська організація вільної торгівлі.
Державний прапор
Герби Королівства Швеція
шведська крона
3. Географічне положення
Швеція - держава в Північній Європі, розташоване у східній та південній частині
Скандинавського півострова. За площею (449964 км ) Швеція посідає третє місце серед
країн Західної Європи і п'яте серед країн усієї Європи. На заході Швеція межує з Норвегією
(довжина кордону 1619 км), на північному сході - з Фінляндією (614 км), а зі сходу і півдня її
омивають води Балтійського моря та Ботнического затоки. Загальна протяжність кордонів
становить 2,333 км. На півдні протокиЕресунн, Каттегат і Скагеррак відокремлюють Швецію
від Данії. До складу Швеції входять два великих острови в Балтиці - Готланд і Еланд.
Незважаючи на розташування в північних широтах, Швеція - країна помірного клімату, в
основному, завдяки Гольфстріму. Північні, західні і східні райони Швеції від атлантичних
вітрів захищають Скандинавські гори, тому зими тут більш холодні, а літо нетривалий.
Середня температура січня становить приблизно -14 C, а в деяких районах до -16 C. Влітку
середня температура +17 C. Зими тут більш теплі, а літо більш тривале, але дощове.
У північних частинах переважають тайгові ліси ( сосна, ялина, береза , осика), південніше -
змішані хвойно-широколистяні, на крайньому півдні - широколистяні ( дуб, бук). У північних
гірських районах домінує субарктичний клімат. Частина країни розташована за північним
полярним колом, де сонце не заходить вночі в літній час, а взимку наступає полярна ніч.
Води Балтійського моря і Ботнічеського затоки ще більше пом'якшують клімат в східних
частинах.
На сході розташоване плоскогір'я Норрланд (заввишки від 200 до 800 м). На крайньому
півдні розташована піднесеність Смоланд. Для Швеції характерні горбисті морені
ландшафти, підзолисті грунти, які відрізняються сильною кам'янисте, малою потужністю,
переважанням піщаних і щебністих різниць, підвищеною кислотністю, і хвойні ліси. Орні
землі займають 8%. Більша частина країни вкрита лісами (53%), по цьому показнику Швеція
займає перше місце в Європі. Переважають тайгові ліси на підзолистих грунтах, що
утворюють великі масиви на північ від 60 с. ш. і складаються головним чином з сосни і
ялини, з домішкою берези, осики і інших листяних порід. Південніше - змішані хвойно-
широколистяні ліси на дерново-підзолистих грунтах, а на півострові Сконе - широколистяні
ліси з дуба і бука на бурих лісових грунтах. На півночі великі території займає тундрова
зона Шведській Лапландії. Берегова лінія сильно порізана і рясніє шхерами і острівними
групами. Довжина берегової лінії 3 218 км.
4.
5. ІСТОРІЯ
Історія Швеції - це історія воєн та завоювань. Руйнівники і грабіжники за характером, вікінги тримали у страхові всю Європу. На
зміну їм прийшли королі-воїни Густав Адольф (1594-1632 рр.) і Карл ХІІ (1682-1718 рр.), завойовницькі походи яких пройшли
через Росію, Україну, Польщу, країни Балтики та Німеччину.
У XVII столітті Швеція була великою державою серед європейських країн з домініонами, які простягалися вздовж балтійського
узбережжя і охоплювали Фінляндію, балтійські держави, а також великі території у Норвегії, Росії, Україні, Польщі та Німеччині.
Проте з 1814 року Швеції вдається уникати воєн - дуже мало країн спромоглися дотриматися миру протягом такого тривалого
періоду в часі. Країна дотримувалась збройного нейтралітету в обох світових війнах.
До наших днів збереглися лише письмові записи з пізнього Середньовіччя. Але кількість та різноманітність фортифікацій, місць
для зборів і поклоніння, а також могил просто вражає. Людство і металургія з'явилися тут пізно, лише у Бронзовому віці після
приходу індоєвропейців, які принесли з собою активну торгівлю. Раннє культурне життя країни і досі яскраво представлене
малюнками на скелях, які збереглися у багатьох частинах Швеції. Перші з відомих торговельних постів були засновані у
Маларенській долині, де також були зведені перші пам'ятки з рунічними (стародавніми скандинавськими) написами.
Ера вікінгів почалася на початку ІХ століття. Численні сховища римських, візантійських та арабських монет свідчать про багатство
і могутність, яких досягли шведські вікінги протягом наступного століття. Здебільшого вікінги подорожували на схід, залишаючи за
собою сліди в Росії, а також торгуючи (і грабуючи) візантійські території. Поганські боги та королі володарювали над місцевим
населенням, яке було похрещене лише у Х ст.
Значна частина історії Середньовіччя сповнена внутрішніх чвар у країні, аж поки Данія принесла примирення у 1397 році, коли
разом із Норвегією приєдналася до Швеції, що стало початком Кальмарського Союзу. Сторіччя націоналістичних чвар переросло
у повстання під проводом Густава Васи, який був коронований у 1523 році. Після сходження на престол Густав розпочав релігійну
реформу і започаткував міцну централізовану державу. Період експансії призвів до того, що Швеція почала контролювати більшу
частину Фінляндії і країн Балтики.
У 1809 році необмежена влада, яку зосередив монарх, була скасована шляхом заколоту, вчиненого аристократією. Фінляндія
відійшла до Росії. Цього ж року в Швеції було ухвалено Конституцію, яка розподілила законодавчу владу між королем та Ріксдагом
(парламентом). Посада Омбудсмена - уповноваженого з прав людини з'явилася як засіб для обмеження влади державної
бюрократії. У 1814 році Швеція востаннє брала участь у воєнних діях.
Промисловість у країні з'явилася пізно, вона базувалася на ефективному сталеварінні і безпечних сірниках, шведських
винаходах. Добування залізних руд, а згодом стальна промисловість почали розвиватися, створюючи заможний середній клас.
Але статут 1827 року, яким було знищено сільськогосподарські селища на більшій території сільської місцевості Швеції, мав
серйозніші наслідки - старий соціальний кістяк у країні поступово зник. На початку ХХ ст. майже кожен четвертий швед проживав у
місті. Промисловість, яка базувалася на деревообробній промисловості, точному обладнанні і виробах з металу, у цей час
переживала період підйому. За таких умов робітники укорінилися як клас.
Швеція проголосила свій нейтралітет на початку Першої світової війни. Країною правив монарх і парламент до 1917 року. Але
дефіцит продуктів харчування став причиною заворушень, що виникли в країні. Вперше в історії Швеції до влади прийшов соціал-
демократичний уряд. Соціал-демократи домінували у політиці після 1932 року, підтримуючи ліберальні тенденції 20-х років щодо
приєднання до економічної інтервенції шляхом утворення "держави загального добробуту". Ці тенденції майже не зникали до 70-х
років, коли економічна криза стала на заваді Швеції у досягненні її соціальних цілей. Саме тоді вперше похитнулися позиції
соціал-демократії, яка була особливо слабкою після вбивства прем'єр-міністра Олофа Палме у 1986 році і в наступний період.
Політичний бриз подув вправо у 1991 році, коли до влади прийшла коаліція Помірної (консервативної) партії. Експеримент з
економічною моделлю правих і крок до членства в ЄС принесли невпевненість і розчарування в серця багатьох шведів, чим
скористалися соціал-демократи і знову утворили уряд меншості у 1994 році. Соціал-демократи програли вибори 1995 року, але
утрималися при владі за допомогою прем'єр-міністра Горана Перссона, який покладається на підтримку Правоцентристської
Партії або Зелених.
Шведська економічна формула капіталістичної системи, яка була успішною протягом багатьох десятиліть і завдяки якій істотно
поліпшився добробут населення, останнім часом була підірвана високим рівнем безробіття, зростанням витрат на проживання і
послабленням позиції країни на світових ринках. Вагання щодо ролі країни в політичній та економічній інтеграції Європи призвели
до того, що Швеція приєдналася до ЄС лише у 1995 році
6. ЕКОНОМІНАЯ СИТУАЦІЯ
Швеція - високорозвинута індустріальна країна з добре розвинутим сільським господарством. Шведська економіка відзначається
високим ступенем концентрації виробництва і капіталу. Частка Швеції у світовому виробництві становить близько 1%, а у світовій
торгівлі перевищує 2% (при кількості населення, що дорівнює близько 0,2% населення земної кулі). На початку минулого століття
Швеція була переважно аграрною країною, однією з найбідніших у Європі. Однак завдяки багатим внутрішнім запасам залізної
руди, лісам та гідроенергії, талановитим інженерам і кваліфікованим робітникам стала можливою швидка індустріалізація, що
перетворила Швецію на державу з сучасним рівнем добробуту. Особливо прискорився економічний розвиток у повоєнний період,
до середини 1970-х років, коли шведська експортна промисловість відзначалася високою конкурентоспроможністю. Проте
протягом останніх двох десятиліть ВНП у розрахунку на душу населення в Швеції зменшився до рівня, нижчого від середнього в
країнах-членах ОЕСР.
У другій половині 1980-х років Швеція відчувала великий дисбаланс на макроекономічному рівні, що призвів до стрімкого
підвищення цін і видатків, а також до росту дефіциту державного бюджету.
На початку 1990-х років Швеція зазнала найбільшого з 1930-х років економічного спаду. Завдяки широкій програмі заходів
загальнобюджетний дефіцит було скорочено більше ніж на 10 % ВВП 1994 року, і вже в 1998 році отримали надлишок у розмірі
2,5 % ВВП. Такого якісного стрибка не знає жодна з країн ОЕСР.
Основні природні багатства: Швеція багата на хвойні ліси, гідроенергію, залізну й уранову руди та інші мінерали, однак не має
значних покладів вугілля і нафти. Залізорудні копальні розташовані на крайній півночі. Продукція їх видобутку переважно
експортується.
Шведські хвойні та змішані ліси забезпечують сировиною високорозвинуті галузі деревообробної промисловості - лісопильну,
целюлозно-паперову та меблеву. Швеція є значним експортером продуктів деревообробної промисловості на світовий ринок.
Основні галузі промисловості: целюлозно-паперова і деревообробна, металургійна, гірничовидобувна. Провідна галузь -
багатогалузеве машинобудування (електротехнічне, електронне, турбіно-, верстато-, судно-, автомобілебудування). Швеція
посідає третє місце у світі за виробництвом целюлози, п'яте - за видобутком залізної руди. Розвинуті хімічна, харчова, лісопильна,
текстильна, взуттєва промисловість.
В країні виробляється електроенергія, деревна маса, папір і картон, чавун, сталь, прокат чорних металів, цемент, синтетичні
смоли і пластмаси, автомобілі - легкові, вантажні та автобуси.
Високорозвинуте, механізоване сільске господарство з надлишком забезпечує потребу країни в основних видах
сільськогосподарської продукції. Переважають фермерські господарства. Головна галузь - м'ясо-молочне тваринництво.
Розводять велику рогату худобу, свиней, овець. Вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, картоплю, цукрові буряки. Близько
половини виготовлюваної продукції і значна частина продукції сільського господарства експортується.
Приватні фірми виробляють близько 90% продукції, причому 50% продукції та експорту припадає на інженерний сектор. Сільське
господарство займає лише 2% ВВП і 2% внутрішнього ринку праці. Проте за останні роки ця надзвичайно позитивна загальна
картина була дещо затьмарена бюджетними труднощами, високим рівнем безробіття і поступовою втратою
конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Швеція гармонізувала свою економічну політику з нормами ЄС, до якого вона
приєдналася на початку 1995 року.
Експортні товари: продукція машинобудування (35%), папір і картон, целюлоза і залізна руда, деревина і пиломатеріали,
хімікати. Партнери по експорту: ЄС - 55% (Німеччина - 11%, Велика Британія - 10%, Данія - 6%, Фінляндія - 5%, Франція - 5%),
США - 9%, Норвегія - 8%.
Імпортовані товари: машини, устаткування, мінеральне паливо, метали, продовольство, хімікати, автомобілі, харчові продукти,
одяг. Партнери по імпорту: ЄС - 67% (Німеччина - 18%, Велика Британія - 10%, Данія - 7%, Франція - 6%), США - 6%, Норвегія -
8%.
7. НАСЕЛЕННЯ
Швеція - країна з середньою густотою населення (20 осіб/кв. км). При цьому п'ята частина населення
країни - іммігранти або особи, які мають одного з батьків, який народився в іншій країні.
Мова: Шведська, норвезька і датська мови є германськими, і незважаючи на те, що вони звучать по-
різному, більшість людей цих трьох країн розуміють одне одного.
Загальна кількість населення - 9 596 436 млн. осіб (липень 2013 р.).
Вікова структура населення:
0-14 років: 18,19%
15-64 років: 64,53%
65 і більше років: 17,28%
При цьому 18% (2011 р.) жителів Швеції - старше 65 років, а 5,3% (2011 р.) з них - старше 80 років.
Приріст населення: 0,02%.
Народжуваність: 9,91 новонароджених на 1000 мешканців .
Смертність: 10,61 померлих на 1000 мешканців.
Статева пропорція:
при народженні: 106 хлопчиків на 100 дівчаток,
до 15 років: 105 хлопців на 100 дівчат,
15-64 років: 103 чоловіки на 100 жінок,
65 і більше років: 73 чоловіки на 100 жінок.
Загалом по населенню: 98 чоловіків на 100 жінок.
Тривалість життя: загальна - 79,71 років, при цьому 78,6 років у чоловіків і 83,2 років у жінок (2011 р.).
Релігії: лютеранство, римський католицизм, православне християнство, баптизм, іслам, іудаїзм, буддизм.
У Швеції існує велика кількість вільних церков та іммігрантських конгрегацій.
8. Етнічні групи: корінне населення - шведи і фінські та саамські меншини; іммігранти або перше покоління
іммігрантів - фіни, югослави, датчани, норвежці, греки, турки.
Саами Лапландії нашого часу є корінними мешканцями скандинавських країн. Вони зберегли свою мову і
самобутню культуру до наших часів. Приблизно 10% саамів заробляють на життя тим, що розводять
північних оленів.
Саами населяли північні райони Скандинавії, Фінляндії, Норвегії та Кольського півострова в Росії
(Фенноскандію) з прадавніх часів. І хоча і Росія, і Фінляндія, і Норвегія, і Швеція зараз претендують на
території, що нині мають назву Лапландія (Sapmi), всі вони тією чи іншою мірою визнають певні права
саамів на них. Теперішня територія, на якій розміщені саамські поселення, простягається вздовж всього
арктичного регіону Фенноскандії, а також уздовж гірських районів по обидва боки норвезько-шведського
кордону аж до найпівнічнішої частини провінції Даларна у центральній Швеції.
У наш час саами становлять етнічну меншину на території, де вони мешкають. Більшість населення вони
становлять лише у кількох районних центрах у північній Фінляндії та Норвегії. Згідно з підрахунками, у
північній Скандинавії і на Кольському півострові мешкає від 50 до 65 тис. саамів. Саамська (лапландська)
меншина у Швеції налічує 17-20 тис. жителів.
Ринок праці
Кількість зайнятого населення у Швеції становить 4 млн. осіб. Протягом багатьох років рівень безробіття за
міжнародними стандартами залишався низьким завдяки потужному секторові приватного підприємництва,
зростанню державного сектора та активній політиці на ринку праці.
Згідно з законом, робочий тиждень має 40 годин. Тривалість встановленої законом оплачуваної відпустки
дорівнює п'яти тижням. Приблизно 22% всіх працівників, в основному жінки, працюють неповний робочий
день. 69% жіночого населення у віці від 16 до 64 років зайняті корисною працею.
Близько 83% всіх працівників є членами профспілки. Центральні профспілкові організації: Профспілкове
об'єднання працівників фізичної праці, Об'єднання службовців і Об'єднання професійних асоціацій,
переважно для робітників з вищою освітою. Головна організація підприємців, Об'єднання працедавців, яке
представляє приватні компанії, згуртовані в профспілкові асоціації.
Ринок праці регулюється численними законами, зокрема законодавчими актами про охорону праці, про
статус цехового майстра, про умови праці і про участь працівників у прийнятті рішень.
9. 8 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО ШВЕЦІЮ
# 1 шведи обожнюють каву
Мало хто в світі п’є кави більше, ніж шведи. У Швеції,
вживання кави — це ціла традиція, яка навіть має свою
назву — fikа. Згідно профспілкових домовленностей, в
багатьох галузях, працівники вранці мають дві
спеціальні fikаpaus, коли вся робота затихає і починають
працювати кавоварки та кавові автомати. Згідно
статистики, кожен швед за рік вживає біля 6 кг кави.
# 2 черга по квитках
Від аптеки та м’ясного відділу продуктового магазину, до
банку та податкової інспекції, всюди, де ви будете змушені
чекати у черзі, вам доведеться спочатку спілкуватися із
електронним пристроєм, який видає пронумеровані квитки.
Все для того, щоб не виникало супечерок відносно на
тему: хто прийшов першим, чи за ким займав
чергу. Отримавши квиток, ви маєте набратися терплячості
та чекати своєї черги, аж доти, поки на електронному
табло не з’явиться ваш номер. Пам’ятайте, що в Швеції
ніхто не поспішає )
# 3 допомога у вивченні шведської
Швеція — це одна із країн, де англійська мова
використовується на рівні із державною, тільки не носить
статусу офіційної. Але не зважаючи на це, володіння
шведською грає вирішальну роль у пошуку роботи та
повноцінній інтеграції в шведському суспільстві. Розуміючи
це, шведський уряд організував спеціальні курси вивчення
шведської мови для іноземців (SFI — Svenska För
Invandrare). Курси SFI проводяться в рамках програм
місцевих муніципулітетів освіти для дорослих (Kommunal
vuxenutbildning або Komvux).
#4 зробіть покупки до 17.00 якщо це можливо
Переважна кількість шведів закінчують свій робочий день о
17.00, тому о цій порі в продуктових магазинах виникають
величезні черги на касах аж до 18.30. Також варто
пам’ятати, що багато магазинчиків працюють до 17 години,
а після 22 години ви не знайдете жодного відкритого
магазину, хіба тільки на автозаправній станції.
у виховані маленьких дітей і можуть брати декретну
відпустку. У Швеції, згідно сімейного законодавства, сім’я
отримуює 480 днів оплачуваної відпустки по догляду за
дитиною, і цей час може бути поділений між батьками.
10. 5 їжа в тюбиках, мов у космонавтів
Готуючись до вашого першого візиту у відділ охолоджених
продуктів, ви маєте знати, що в Швеції тюбики
використовують для пакування їжі, такої як: ікра, майонез,
сир, гірчиця та інші подібні продукти. В якийсь момент часу,
ви відчуєте себе космонавтом, вичавлюючи трішки ікри із
тюбика на половинку вареного яйця вранці на сніданок.
#6 татусі у декретній відпустці
Якщо йдеться про рівність обов’язків між статями, то
Швеція займає одне із перших місць у цьому. Шведські
чоловіки беруть на свої плечі велику частину обов’язків у
виховані маленьких дітей і можуть брати декретну
відпустку. У Швеції, згідно сімейного законодавства, сім’я
отримуює 480 днів оплачуваної відпустки по догляду за
дитиною, і цей час може бути поділений між батьками.
#7 право на доступ до природи - Allemansrätten
Можливо не всі, але багато людей у Швеції круглий рік
активно відпочивають на природі. Тому в скандинавських
країнах існує неписаний закон Allemansrätten (право всіх
людей), згідно якого, кожна людина може користуватися
лісами як державними, так і приватними, збирати в них
гриби, ягоди, квіти, так само ходити по горах, плавати в
річках чи озерах. Для туристів існує можливість
встановлення намету в довільному місці, навіть на
приватній території, за умови, що їх присутність нікому не
заважає і не порушує приватності власника території.
Вільно можна ночувати одну ніч, інакше доведеться
отримати згоду на перебування у господаря.
#8 багато фірм закриваються у липні
У липні наступає пора масових відпусток по всій Швеції. На
цей час закривається велика кількість підприємств, фірм,
компаній і навіть газет. Не дивуйтесь, коли ваш улюблений
ресторан чи магазин буде тривалий час зачинений у липні,
адже всі працівники отримують відпустку на 4 тижні, щоб
можна було полетіти у сонячні країни.
