Сметанська Лариса Олександрівна, учитель початкових класів Кіровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Кіровської міської ради Луганської області

1. Формування життєвих
компетентності учнів на уроках
математики за допомогою ІКТ

2. Нова редакція Державного стандарту початкової
загальної освіти і нові навчальні програми для 1-4 класів
націлюють навчальний процес на запровадження
компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів.
Сутність компетентністного підходу полягає у
спрямуванні навчального процесу на формування в учнів
ключових і предметних компетенцій.
Результатом компетентнісно орієнтовного навчання
має бути сформованість ключових і предметних
компетентностей, які виявляються у здатності
застосовувати набуті знання, вміння, способи діяльності,
певний досвід у навчальних і життєвих ситуаціях з
метою розв'язання конкретних завдань чи проблем.
Формування ключових компетенцій реалізується в
освітніх галузях і навчальних предметах. При цьому
кожний предмет забезпечує реалізацію тих складових
змісту ключових компетенцій, для формування яких має

3. І так, компетенція - це результат систематизованої навчальної
діяльності, що виражається в активному опануванні системи знань, а
також здатності використовувати її з метою пізнання навколишньої
діяльності та розв'язання проблем, що виникають у практичній
діяльності.
Компетентність – володіння компетенцією.

4. Ключові математичні компетенції

5. Результатом засвоєння математичних компетенцій є
математична компетентність учнів, яка виявляється
через:

6. Доцільність використання ІКТ на уроці
Учні пізнають навколишній світ за допомогою всіх
органів почуттів. Проте, основними каналами отримання
інформації є зорові аналізатори.
Система “ вухо – мозок ” пропускає за секунду 50
одиниць інформації, а система “ око – мозок ” – 500. Тому
невипадково, що 90 відсотків всієї інформації учні
отримують за допомогою зору, а 10 відсотків за
допомогою слуху. “Краще один раз побачити, ніж 100 разів
почути” - так говорить досить актуальне прислів’я.

7. За даними ООН, людина запам’ятовує лише 10 % з
прочитаного, 20 % з почутого, 30% з побаченого. Якщо
людина чує та бачить, рівень запам’ятовування
підвищується до 50 %, а якщо чує, бачить, а потім
обговорює, то і до 70%. Використання аудіовізуальних
засобів до того ж скорочує на 40% необхідний для
навчання час і на 20% збільшує обсяг засвоєної інформації.
Для розпізнавання раніше невідомого предмету
людині потрібна така кількість часу:
при словесному описі - 2,8 сек.;
на чорно-білому фото - 1,2 сек.;
на кольоровому фото - 0,9 сек.;
 засобами кіно і телебачення - 0,7 сек.;
 при показі в натурі - 0,4 сек.

8. Сучасний урок – це поєднання традиційних
технологій та нових інформаційних джерел, які
передбачають використання теле- та радіомовлення,
періодики, архівних матеріалів, ресурсів мережі Інтернет
тощо. Це використання додаткового матеріалу, який
можна знайти для різних категорій учнів і для різного
рівня підготовки.
Існує 2 шляхи:
• використання спеціальних навчальних програм, в яких
передбачаються матеріали для різних видів навчальної
діяльності, також пропонується методика їхнього
використання;
• самостійний відбір окремого матеріалу щодо конкретних
цілей навчання.

9. Мультимедія – це спеціальна інтерактивна технологія,
що забезпечує за допомогою технічних і програмних
засобів роботу з анімованою комп’ютерною графікою і
текстом, мовою, високоякісним звуком, нерухомими
зображеннями і рухомим відео. Якщо структурувати
інформацію, з якою може працювати мультимедія, то
можна сказати, що мультимедія – синтез трьох стихій:
• інформації
цифрового характеру (тексти, графіка,
анімація);
• аналогової інформації візуального зображення (відео,
фотокартки, картини тощо);
• аналогової інформації звуку (мова, музика, інші звуки).

10. Також варто відмітити, що «в особі»
комп’ютера вчитель має і магнітофон, і
відеопрогравач, і фотоальбом з нескінченною
кількістю ілюстрацій. Тому комп'ютер можна
«брати із собою» на кожен урок:
урок пояснення навчального матеріалу,
урок перевірки отриманих знань і навичок,
комбінований урок.
Незамінним помічником є комп’ютер при
проведенні відкритих уроків. Він дозволяє
запускати музичні вставки, показувати слайд-шоу
портретів та фотографій.

11. Практикою доведено, що використовувати
презентації доцільніше на уроці математики під
час усного рахунку, математичних диктантів,
роботі з геометричним матеріалом, тестуванні,
логічних вправах і задачах тощо.
Наприклад
математичний диктант
• запишіть число, яке стоїть перед числом 40
•запишіть число, що йде за числом 59
•яке число стоїть між 39 і 41
•записати число, в якому 6 дес. і 4 од.
•запишіть числа, що складаються: з 5 дес. і 3 од.; з 7 дес. і 9 од.
39 60 40 64 53 79

12. хвилинки каліграфії:
Установіть закономірність і запишіть числа,
встановлюючи пропущені.
100 90
100 90
80 ?
? ? 40 ? 20 ?
80 70 60 50 40 30 20 10
Складіть і запишіть числа, використовуючи
три задані цифри – 2, 9, 5
22 99 55 29 25 92 95 52 59
Установіть закономірність і запишіть числа,
вставляючи пропущені .
2 3 6 7 10
11
?
?
?
?
2 3 6 7 10 11 14 15 18 19

13. графічні диктанти:

14. Підсумовуючи сказане, зазначимо, що використання
інформаційно-комунікаційних технологій у навчальновиховному
процесі
сприяє
підвищенню
його
ефективності, всебічному і гармонійному розвитку
особистості учнів, розкриттю їх талантів, суттєво
впливає на зміст, форми, методи і засоби навчання.
Вдало підібрані комп’ютерні програми забезпечують
розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну
активність, емоційну сферу та інтелектуальні
почуття
школярів.
При
цьому
підвищується
працездатність учнів, зацікавленість їх різними видами
діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять,
логічне мислення, розширюється їх світогляд. Тому
комп’ютер має великі можливості вдосконалення
навчально-виховного
процесу.
Використання
інформаційно-комунікаційних технологій у початковій
школі дозволяє отримати навички ХХІ століття.