вс

1. Лабораторна робота №1
Тема:Вимірювання рухів у суглобах, визначення сили м’язів для оцінки рухових
можливостей.
Мета:вивчити особливостівимірювання обсягурухів у різних суглобах та визначення
сили м’язів для оцінки рухових можливостейз метою з’ясування змін, що виникають
при порушеннях та під впливом занять ЛФК.
Обладнання:динамометр, кутомір, картки з таблицями і малюнками.
Література:
Мухін В.М. Фізична реабілітація. – К.: Олімпійська література, 2005.
Хід роботи:
Теоретичне обґрунтування
Гоніометрія — спеціальне обстеження фізичним реабілітологом пацієнта/клієнта
для визначення амплітуди рухливості в суглобах.
Вимірювання рухів у суглобах є одним із головних методів оцінки рухомих
можливостей пацієнта при багатьох захворюваннях, травмах і деформаціях ОРА.
Порівнюючи амплітуду активних і пасивних рухів особи, яку обстежують, з
амплітудою ідентичних рухів здоровоїлюдиниможна говоритияк про порушення, так
і про відновлення обсягу рухів у процесі лікування, оцінювати ефективність занять
ЛФК та інших засобів відновлення.
Вимірювання рухів у суглобах проводять за допомогою інструментів різної
складності. Найбільш часто у практиці застосовують універсальний кутомір або
гоніометр. Він складається з транспортира зі шкалою до 180°, до якого прикріплено
два плеча (бранши) довжиною по 30 – 40 см. Одна з бранш рухлива. При вимірюванні
вісь кутоміра сполучається із віссю суглоба, а бранши розташовуються за осями
проксимального та дистального сегментів, що зчленовуються. Для запобігання
помилок та з метою спадкоємності, уніфікації і можливості об’єктивного порівняння
результатів вимірювань слід використовувати однакові методики вимірювання, як
показано в таблиці 1 та на рисунках 1,2.
Рис.1 Положення
кутоміра при вимірюванні рухомості у суглобах: 1-4 — плечовому; 5, 6 — ліктьовому;
7, 8 — кульшовому.

2. Таблиця1. Вимірюванняамплітуди рухів у суглобах
Рис.2 Положення кутоміра при
вимірюванні рухомості у суглобах; 1,2
— променезап’ястковому; 3, 4 —
колінному; 5, б — гомілковостопному
Рух, суглоб Положення
кутоміра (на рис.
точка «а»)
Положення бранш
Перша бранша (на
рис лінія а-б)
Друга бранша (на рис
лінія а-в)
Згинання, розгинання,
відведення в плечовому
суглобі (див. рис. 1. 1-4)
Головка плечової
кістки
Акроміон —
найвища точка
клубової кістки
Акроміон — виросток
плеча
Згинання і розгинання у
ліктьовому суглобі (див. рис.
1. 5, 6)
Виросток плеча Виросток плеча —
акроміон
Виросток плеча —
шиловидний відросток
променевої кістки
Згинання і розгинання у
кульшовому суглобі (див. рис.
1. 7, 8)
Великий вертел Великий вертел —
середина підпахової
западини
Великий вертлюг —
латеральний виросток
стегнової кістки
Згинання у промене-
зап’ястковому суглобі (див.
рис. 2. 1)
Шилоподібний
відросток
ліктьової кістки
По зовнішньому
краю ліктьової кістки
По зовнішньому краю
V п’ясткової кістки
Розгинання у промене-
зап’ястковому суглобі (див.
рис. 2. 2)
Між
дистальними
кінцями кісток
передпліччя
На середині між
ліктьовою і
променевою
кістками
На середині між III та
IV пальцями
Згинання і розгинання у
колінному суглобі (див. рис.
2. 3, 4)
Латеральний
виросток
стегнової кістки
Латеральний
виросток стегнової
кістки — великий
вертел
Латеральний виросток
стегнової кістки —
латеральна кісточка
Згинання і розгинання у
гомілковостопному суглобі
(див. рис. 2. 5, 6)
Медіальна
кісточка
Медіальна кісточка
— медіальний
виросток стегнової
кістки
Медіальна кісточка —
середина 1-го
плеснофалангового
суглоба

3. При вимірюванні рухів у плечовому суглобі за вихідну величину беруть 0° при
опущеній руці і зімкнутих браншах кутоміра. При вимірюванні рухів в ліктьовому,
променево-зап'ястковому, кульшовому і колінному суглобах за вихідну величину
береться 180°, а гомілковостопному – 90°.
Вимірюються як активні, так і пасивні рухи в суглобах, результати фіксуються в
градусах. У нормальних умовах об’єм пасивних рухів у суглобах більший, ніж
активних. Якщо кінцівка, що досліджується, знаходиться у вимушеному положенні, то
вимірювання фіксуються від початкового положення. Нижче наведені дані
вимірювань об’єму рухів у суглобах у нормі та граничні дані їх оцінювання для
встановлення функціонального діагнозу (табл. 2).
Таблиця 2. Об’єм рухів у суглобахкінцівок
Вимірювання обсягу рухів в окремих відділах хребта проводять за допомогою
комбінованого кутоміра, а у широкій практиці – візуально за максимальними рухами в
частинах хребта.
У шийному відділі згинання у нормі відбувається до торкання підборіддя
грудиною, розгинання – до горизонтального положення потилиці, нахили вбік – до
торкання вушної раковини надпліччя, при максимальній ротації підборіддя торкається
акроміона. При нормальній рухливості у поперековому відділі хребта пацієнт при
нахилі тулуба вперед може торкнутися кінчиками пальців рук підлоги, а на обмеження
згинання вказує відстань у сантиметрах від кінця ІІІ пальця до поверхні опори.
Розгинання тулуба вимірюють відстанню від VІІ шийного хребця до початку між
сідничної складки у положенні стоячи при максимально можливому прогинанні.
Нахил убік вважається добрим, якщо пацієнт, ковзаючи кистю по однойменній
зовнішній поверхні стегна, досягає пальцями колінного суглоба.
Нормальними обсягами рухів у шийному відділі прийнято вважати:
Розгинання 70̊, згинання - 60̊, поворотив сторони – по 75̊, нахил вбік – по 45̊. Загальна
амплітуда згинання і розгинання у поперековому відділі хребта досягає 80̊.
Правила реєстрації об’єму рухів по нейтральному 0-прохідному методу
Нейтральним (нульовим) вважають положення:обстежуваний стоїть і дивиться прямо
перед собою; руки вздовж тулуба; великі пальці рук направлені вперед; решта пальців
рук випрямлені, розташовані паралельно;

4. стопи зімкнуті.
Результати записують цифрами:
1 цифра - кут крайньої позиції в одному напрямку;
2 - проходження через нейтральне положення позначають як 0;
3 - кут крайньої позиції в протилежному напрямку.
Положення нуля при записі:
 якщо при вимірюванні рухів має місце проходження через нульове положення, то
нуль ставлять по середині: Відведення/Приведення – 20/0/30;
 якщо при виконанні рухів нульове положення не досягається, то нуль ставиться або
позаду, або спереду, залежно від виду обмеження рухів:
Відведення/Приведення – 30/20/0 або
Відведення/Приведення –0/20/30
(в першому випадку весь об’єм рухів відбувається в зоні відведення, в другому – в
зоні приведення).
Порядок вимірювання і записування результатів:
розгинання – згинання;
відведення – приведення;
ротація зовнішня – ротація внутрішня
Відповідно до ступеня обмеження об’єму рухів у суглобах розрізняють:
1. Контрактуру, при цьому об’єм рухів збережений, але понижений (визначають у
градусах).
2. Ригідність, при цьомуоб’єм рухів мінімальний, рухомість виявляється, але не може
бути виміряна кутоміром.
3. Анкілоз — рухи в суглобі відсутні.
Також може спостерігатися гіпермобільність або патологічна рухливість у суглобах
при деяких захворюваннях або після травм.
Визначення сили м’язів є основним показником рухових можливостей людини,
який якнайкраще показує зміни, що виникають при порушеннях та під впливом занять
ЛФК. З цією метою у практиці використовують динамометри та метод мануального
м’язового тестування. Останнє наочно відображено в таблиці 3. Тестування м’язових
груп і окремих м’язів на етапах досліджень оцінюють в балах (т.4).
Завдання 1.
Виміряйте обсяг рухів верхньої кінцівки (у плечовому, ліктьовому суглобі та
передпліччі – див. малюнок 1) і запротоколюйте за прикладом:
Приклад:
Протоколювання результатів вимірювання
Кульшовий
суглоб
Розгинання/Згинання Відведення/Приведення Ротація
зовнішня/Ротація
внутрішня
Правий 10/0/130 50/0/40 50/0/50
Лівий 10/0/130 50/0/40 50/0/50
Завдання 2.

5. Виміряйте обсяг рухів у різних відділах хребта. Результати запишіть до таблиці.
Відділ хребта Згинання-
розгинання
Відхилення від
норми
Нахил в сторону Відхилення
від норми
Шийний
Поперековий
Завдання 3.
Робота в парах. За таблицею 3 проведіть мануальне м’язове тестування партнера,
застосовуючи рухи у ліктьовому суглобі та рухи передпліччям.
Оцініть їх за шестибальною шкалою оцінки м’язової сили (за R.Braddom,1996).
Контрольні питання:
1. З якою метою проводяться вимірювання рухів у суглобах кінцівок і хребта?
2. Опишіть методику вимірювання амплітуди рухів у суглобах кінцівок.
Таблиця3. М’язовігрупи, які беруть участь в основнихрухах та їх тестування
М’яз /інервація Тест
Рухи у плечовому суглобі
Дельтоподібний м’яз (м.) / па-
хвовий нерв (н.) С5—С6
Великий грудний м. / медіаль-
ний і латеральний грудні н. С5,
D1
Дзьобо-плечовий м. / м’язово-
шкірний н. С5—С7
Дельтоподібний м. / пахвовий
н. С5—С6
Найширший м. спини / грудо-
спинний н. С6—С8 Великий
круглий м. / підлопатковий н.
С5—С6
Дельтоподібний м. / пахвовий
н. С5—С6
Надостьовий м. /
надлопатковий н. С5—С6
Великий грудний м. / медіаль-
ний і латеральний грудні н.
С5—D1
Найширший м. спини / грудо-
спинний н. С6—С8
Великий круглий м. / підло-
патковий н. С5—С6
Підлопатковий м. / підлопат-
Згинання
Вихідне положення (В.п.) —
рука зігнута в плечовому (90°) і
ліктьовому суглобах. Дослід-
ник намагається розігнути руку
в плечовому суглобі докла-
даючи зусилля до дистальної
частини передпліччя
Розгинання
В.п. — рука розігнута у лік-
тьовому суглобі. Дослідник
намагається зігнути руку у
плечовому суглобі, докладаючи
зусилля до дистальної частині
передпліччя
Відведення
В.п. — рука відведена на 90° у
плечовому суглобі. Дослідник
намагається надати руці поло-
ження приведення, докладаючи
зусилля до дистальної частини
передпліччя
Приведення
В.п. — рука опущена.
Дослідник намагається відвес-
ти руку, докладаючи зусилля
до дистальної частини
передпліччя
Внутрішняротація

6. ковий н. С5—С6
Великий грудний м. / медіаль-
ний і латеральний грудні н.
С5—D1
Найширший м. спини / грудо-
спинний н. С5—С8
Дельтоподібний м. / пахвовий
н. С5—С6
Великий круглий м. /
підлопатковий н. С5—С6
Підостьовий м. / надлопатко-
вий н. С5—С6
Великий круглий м. / пахвовий
н. С5—С6
Дельтоподібний м. / пахвовий
н. С5—С6
В.п. — рука відведена у плечо-
вому суглобі під кутом 90° при
повній внутрішній ротації і
зігнута у ліктьовому суглобі
90° . Дослідник намагається
надати руці положення зов-
нішньої ротації, докладаючи
зусилля до дистальної частини
передпліччя
Зовнішня ротація
В.п. — рука відведена у
плечовому суглобі під кутом
90° при повній зовнішній
ротації і зігнута у ліктьовому
суглобі 90°. Дослідник
намагається надати руці
положення внутрішньої
ротації, докладаючи зусилля до
дистальної частини
передпліччя
Рухи у ліктьовому суглобі
ДВОГОЛОВИЙ М. плеча /
м’язово- шкірний н. С5—С6
Плечовий м. / м’язово-шкір-
ний н.
Плечо-променевий м. / проме-
невий н. С5—С6
Триголовий м. плеча / проме-
невий н. С6—С8
В.п. — рука зігнута у ліктьо-
вому суглобі під кутом 90°.
Дослідник намагається
розігнути руку, докладаючи
зусилля до дистальної частини
передпліччя. Основним м., що
згинає ліктьовий суглоб є: при
повній супінації — двоголовий
м. плеча; при повній пронації
— плечовий м.; у
нейтральному положенні між
пронацією і супінацією —
плечово-променевий м.
Розгинання
В.п. — рука в положенні
легкого згинання (до 30°) у
ліктьовому суглобі. Дослідник
намагається зігнути руку у
ліктьовому суглобі,
докладаючи зусилля до
дистальної частини
передпліччя
Рухи передпліччя

7. Квадратний м.—привертач /
серединний н. С7—С8, D1
Круглий м.—привертач / сере-
динний н. С7—С8, D1
М’яз-відвертач / променевий н.
С5—С6
Двоголовий м. плеча / м’язово-
шкірний н. С5—С6
Пронація
В.п. — передпліччя в поло-
женні повної пронації.
Дослідник намагається
супінувати передпліччя,
докладаючи зусилля до його
дистальної частини. При
згинанні у ліктьовому суглобі
до кута 90° основним
пронатором є круглий м’яз-
привертач, при повному
згинанні — квадратний м ’
яз—привертач
Супінація
Двоголовий м. тестується при
згинанні у ліктьовому
суглобі.
Функція м’яза-відвертача виз-
начається при повному
згинанні
у ліктьовому суглобі і повній
супінації передпліччя. До-
слідник намагається
пронувати передпліччя
Рухи у променево-зап ’ястковому суглобі
Променевий м.—згинач
зап’ястка / серединний н.
С6—С7
Ліктьовий м.—згинач зап’ястка
/ ліктьовий н. С8, D1
Довгий променевий м,—
розгинач зап’ястка/ променевий
н. С6—С7
Короткий променевий м-
розгинач зап’ястка /
променевий н. С6—С7,
ліктьовий м.—розгинач
зап’ястка / променевий н. С6—
С7
Згинання
Для вибіркового тестування:
• променевий м.—згинач — в.п.
— кисть повинна бути в поло-
женні повного згинання і пов-
ного відхилення. Дослідник
намагається розігнути кисть і
відвести її у бік ліктьової
кістки;
• ліктьовий м.—згинач зап’яст-
ка — кисть повинна бути в
положенні повного згинання і
ліктьового відхилення.
Дослідник намагається розігну-
ти кисть і відвести її у бік
променевої кістки
Розгинання
Дослідник намагається зігнути
кисть, докладаючи зусилля до
тилу кисті. Для вибіркового
тестування:
• довгий променевий м.—роз-
гинач зап’ястка — кисть повин-
на знаходитись в положенні
повного розгинання і промене-
вого відхилення. Дослідник
намагається зігнути кисть і
відвести її у бік ліктьової
кістки;
• ліктьовий м.—розгинач за-
п’ястка — кисть повинна знахо-

8. дитись в положенні повного
розгинання і ліктьового відхи-
лення. Дослідник намагається
зігнути кисть і відвести її у бік
променевої кістки
Рухи пальців кисті
Короткий відвідний м. великого
пальця / серединний н. С8
Довгий відвідний м. великого
пальця кисті / променевий н.
С6—С7
Короткий м.—розгинач вели-
кого пальця кисті / променевий
н. С6—С7
Протиставний м. великого
пальця кисті / серединний н.
С8, D1
Короткий м.—згинач великого
пальця кисті / ліктьовий н.
С8, D1
Короткий відвідний м. велико-
го пальця кисті / серединний н.
С8, D1
Поверхневий м.—згинач
пальців / серединний н.
Глибокий м.—згинач пальців /
серединний та ліктьовий н.
С8, D1
Червоподібні м. кисті / сере-
динний н. С8, D1
Долонні міжкісткові м. / лік-
тьовий н.
Довгий м.—розгинач пальців /
променевий н. С6—С8
М.—розгинач вказівного паль-
ця / променевий н. С6—С8
М.—розгинач мізинця /
променевий н. С6—С8
ТИЛЬНІ МІЖКІСТКОВІ М. кисті
/ліктьовий н. С8, D1 ДОЛОННІ
міжкісткові м. / ліктьовий н.
С8, D1
Відведення
В.п. — 1-й палець відведений і
розташований перпендикулярно
до площини долоні. Дослідник
намагається привести палець до
долоні, докладаючи зусилля до
основної фаланги пальця
Протиставлення1-го пальця
В.п. — палець у положенні
протиставлення. Дослідник
намагається повернути палець в
анатомічне положення,
докладаючи зусилля до
основної фаланги пальця
Згинання II—-V пальців
Для тестування:
• поверхневий і глибокий
м’яз—згинач — дослідник на-
магається розігнути зігнуті
середні фаланги II—V пальців
• червоподібні і долонні між-
кісткові м’язи — дослідник на-
магається розігнути зігнуті у
п’ястковофалангових суглобах
II—V пальців
РозгинанняII—V пальців
В.п. — II—V пальці розігнуті,
кисть знаходиться у
нейтральному положенні між
супінацією і пронацією.
Дослідник намагається зігнути
кожний з пальців, докладаючи
зусилля до проксимальних
фаланг
Відведення II—V і приведення
І—V пальців
Приведення пальців: дослідник
намагається витягнути
папірець, що утримується між
пальцями.
Розведення пальців: дослідник
намагається привести кожний з
пальців, які знаходяться в

9. Відвідний м. мізинця / лік-
тьовий н. С8, D1
положенні відведення.
Відведення V пальця
В.п. — V палець відведений.
Дослідник намагається
привести V палець, докладаючи
зусилля до основної фаланги
пальця.
Рухи у кульшовому суглобі
Клубовий м. / стегновий н.
L2— L4
Малий поперековий м. /
поперекове сплетіння L2—
L4
М.—натягувач широкої
фасції стегна / верхній
сідничний н.
Прямий м. стегна / стегновий
н.
Гребінний м. / стегновий, за-
тул ьний н.
Довгий привідний м. /
затуль-ний н.
Великий і короткий
привідний м. / затульний н.
Великий сідничний м. / ниж-
ній сідничний н. L5, SI—S2
Великий привідний м. / ниж-
ній сідничний н. L5,S1—S2
Середній сідничний м. / верх-
ній сідничний н. L4— L5, S1
Малий сідничний м. / верхній
сідничний н. L4— L5, S1
М.—натягувач широкої фасції
стегна / верхній сідничний н.
L4— L5, S1
Великий і малий привідний м.
/ затульний та сідничний н.
L2—L4, S1
Довгий привідний м. / затуль-
ний н. L2— L4
М.—натягувач широкої фасції
стегна / верхній сідничний н.
L4—L5, S1
Згинання
В.п. — на спині, нога зігнута у
кульшовому суглобі і розігнута
у колінному. Дослідник на-
магається розігнути ногу, на-
тискаючи на передню поверхню
дистальної частини стегна
Розгинання
В.п. — лежачи на животі,
нога зігнута в колінному
суглобі до кута 90°.
Дослідник намагається
утримати стегно, натискаючи
на задню поверхню його
дистальної частини
Відведення
В.п. — лежачи на боці, нога
відведена у кульшовому
суглобі. Дослідник намагається
привести ногу, натискаючи на
бокову поверхню дистальної
частини стегна.
Приведення
В.п. — лежачи на боці. Нога,
яка знаходиться зверху
утримується дослідником у
положенні відведення,
іспитованого просять привести
ногу, що лежить нижче.
Дослідник протидіє цьому
руху.
Внутрішня ротація
В.п. — лежачи на животі або

10. Малий сідничний м. / верхній
сідничний н. L4—L5, S1
Гребінний м. / стегновий н.
L2— L3.
Великий сідничний м. / ниж-
ній сідничний н. L5, SI— S2
Грушоподібний м. / 1—2-й
крижові н. SI— S2
Верхній і нижній близнюкові
м. / крижові н. SI— S2
Внутрішній затульний м. /
крижові н. SI— S2
Квадратний м. стегна / 4—5-й
поперековий, 1-й крижовий н.
L4— L5, S1
сидячи, стегно, що досліджу-
ється, у положенні внутрішньої
ротації, нога зігнута у коліні до
кута 90°. Дослідник фіксує
колінний суглоб і намагається
провести зовнішню ротацію
стегна, натискаючи на
латеральну поверхню
дистальної частини гомілки
Зовнішня ротація
В.п. — лежачи на животі або
сидячи, стегно, що
досліджується, в положенні
зовнішньої ротації, нога зігнута
у коліні до кута 90°. Дослідник
фіксує колінний суглоб і
намагається повести
внутрішню ротацію стегна,
натискаючи на дистальну
поверхню дистальної частини
гомілки
Рухи у колінному суглобі
Півсухожилковий м. / вели-
когомілковий н. L5, S1
Півперетинчастий м. / вели-
когомілковий н. L5, S1
Двоголовий м. стегна / вели-
когомілковий н. L5, S1
Чотириголовий м. стегна/
стегновий н. L2— L4
Згинання
В.п. — сидячи або лежачи
на животі, нога зігнута у
коліні до кута 90°.
Дослідник намагається
розігнути ногу у колінному
суглобі, натискаючи на
задню поверхню гомілки
Розгинання
Чотириголовий м. стегна/
стегновий н. L2— L4
В.п. — сидячи, нога зігнута у
коліні до кута 30°. Дослідник
намагається розігнути ногу у
колінному суглобі, натискаючи
на тильну поверхню гомілки
Рухи у гомілковостопному суглобі
Литковий м. /
великогомілковий н. L5, S1
Камбалоподібний м. / велико-
гомілковий н. L5, S1
Передній великогомілковий м.
/ глибокий малогомілковий н.
L4— L5, S1
Довгий м.—розгинач пальців /
глибокий малогомілковий н.
L4— L5, S1
Довгий м.—розгинач великого
пальця стопи / глибокий ма-
логомілковий н. L4— L5, S1.
Передній великогомілковий м.
/ глибокий малогомілковий н.
L4—L5, S1
Задній великогомілковий м. /
Згинання
В.п. — лежачи на спині, стопа
зігнута. Дослідник тисне на пі-
дошовну поверхню стопи, на-
магаючись розігнути її. Другий
тест — стояння або ходьба на
пальцях
Розгинання
В.п. — лежачи на спині, стопа
розігнута. Дослідник тисне на
тильну поверхню стопи,
намагаючись зігнути її
Приведення стопи для
вибіркового тестування:
• передній великогомілковий
м’яз — проводиться з в.п. —

11. великогомілковий н. L5, S1
Довгий м.—згинач великого
пальця стопи / великогомілко-
вий н. L5, S1
Довгий м.—згинач пальців
стопи / великогомілковий н.
L5, SI—S2
Довгий м.—розгинач пальців /
глибокий малогомілковий н.
L4—L5, S1
Довгий і короткий малогоміл-
ковий м. / поверхневий мало-
гомілковий н. L4—L5, S1
Довгий м.—згинач великого
пальця стопи / великогомілко-
вий н. L5, S1-2 Короткий м. —
згинач великого пальця стопи /
присеред- ній підошовний н.
L5, S1
стопа приведена і розігнута.
Дослідник намагається відвести
і зігнути стопу, натискаючи на
її медіальну поверхню
• інші три м’язи — проводиться
з в.п. — стопа приведена й
зігнута. Дослідник намагається
відвести і розігнути стопу,
натискаючи на її медіальну
поверхню
Відведення стопи для
вибіркового тестування:
• довгий м. — розгинач пальців
— проводиться з в.п. — стопа
відведена й випрямлена.
Дослідник намагається
привести і зігнути стопу,
натискаючи на її латеральну
поверхню
• інші два м’язи —
проводиться з в.п. — стопа
відведена й зігнута. Дослідник
намагається привести і
розігнути стопу, натискаючи на
її латеральну поверхню
Рухи пальців стопи
Довгий м.—розгинач великого
пальця стопи / глибокий мало-
гомілковий. L4—L5, S1
Довгий м.—згинач великого
пальця стопи / великогомілко-
вий н. L5, S1-2 Короткий м. —
згинач вели- кого пальця стопи
/ присеред- ній підошовний н.
L5, S1
Довгий м.—розгинач пальців /
глибокий малогомілковий н.
L4—L5, S1
Короткий м.—розгинач пальців
/ глибокий малогомілковий н.
L4—L5, S1
Довгий м.—згинач пальців /
задній великогомілковий н. L5,
SI—S2
Короткий м.—розгинач
пальців / присередній
підошовний н. L5, S1
Розгинання І пальця
В.п. — І палець розігнутий. Дослідник намагається зігнути палець,
докладаючи зусилля до тильної поверхні І пальця
Згинання І пальця
В.п. — І палець зігнутий. Дослідник намагається розігнути палець,
докладаючи зусилля до підошовної поверхні пальця
Розгинання II—V пальців
В.п. — II—V пальці розігнуті. Дослідник намагається зігнути їх,
докладаючи зусилля до тильної поверхні пальців
Згинання II—V пальців
В.п. — II—V пальці зігнуті. Дослідник намагається розігнути їх,
докладаючи зусилля до підошовної поверхні пальців

12. Та б л и ц я 4. Шестибальна шкала оцінки м'язової сили (за R.Braddom, 1996)
Бал Характеристика сили м’язів Співвідношення сили
уражених та здорових
м’язів, %
Ступінь парезу
5 Рухи у повному обсязі при дії сили
тяжіння з максимальною зовнішньою
протидією
100 Немає
4 Рухи у повному обсязі при дії сили
тяжіння і невеликої протидії
75 Легкий
3 Рухи у повному обсязі при дії сили
тяжіння
50 Помірний
2 Рухи у повному обсязі при умови
розвантаження
25 Виражений
1 Відчуття напруження при спробі
довільного руху
10 Грубий
0 Відсутність ознак напруження при спробі
довільного руху
0 Параліч