Віртуальна виставка до всеукраїнського дня бібліотек

1. ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ДНЯ БІБЛІОТЕК
30 ВЕРЕСНЯ УКРАЇНА СВЯТКУЄ ДЕНЬ
БІБЛІОТЕК.
ЦЕЙ ДЕНЬ Є СВЯТОМ НЕ ЛИШЕ ДЛЯ
ПРАЦІВНИКІВ БІБЛІОТЕК, А Й ДЛЯ ЇХНІХ
ЧИТАЧІВ. АДЖЕ КНИГА – ЦЕ МАЙБУТНЄ
НАШОГО ПОКОЛІННЯ.
КНИГА – ШЛЯХ ДО ВЕРШИНИ МУДРОСТІ
ТА ЗНАНЬ.
ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК БІБЛІОТЕЧНОЇ
СПРАВИ – ЦЕ ЗАПОРУКА РОЗВИТКУ
СУСПІЛЬСТВА.

2. ЦІКАВІ ФАКТИ З ІСТОРІЇ БІБЛІОТЕКИ ТА КНИГИ
Перші бібліотеки були складами в буквальному значенні цього слова. Найдревнішу,
вік якої 5000 років, археологи знайшли на території колишньої Месопотамії (сучасний
Ірак). Вона являла собою склад з 30000 глиняних табличок, що містили в основному
укази і закони.
Шумерійці вже за 4000 років до нашої ери вміли писати. Вони користувалися
піктографією - малюнковим письмом. Поступово малюнки спрощувалися й ставали
значками, слова позначувались - ідеограмами.
Давньоєгипетські книги написані ієрогліфами. Прочитали ієрогліфи тільки в
позаминулому сторіччі. Над їх розшифруванням працювало багато вчених. Особливо
велику роль відіграв французький дослідник Жан Франсуа Шампольйон (1790-1832).
Бібліотеки Давнього Єгипту мали каталоги. До нашого часу дійшли лише невелика
частина з них. В одній з єгипетських бібліотек перелік книг був написаний на стіні
храму.
З сивої давнини, коли виникли перші бібліотеки їх зберігачі турбувались за те, щоб
книги не пропадали. Цій меті слугував книжковий знак. В наш час він називається ex
libris - екслібріс, що в перекладі з латинської означає: "з книг". Тому, хто викрав книгу-
звиток з бібліотеки, загрожувала сувора кара. При деяких фараонах - страта. Доля
єгипетських бібліотек була сумна. Завойовники - варвари не щадили бібліотек. Звитки
написані на папірусі були не міцними. До нашого часу дійшла дуже мала частина їх.
Крім того, в різних країнах світу книги виготовляли на бересті, пергаменті та шовку.

3. Перші книгосховища, про які маємо достовірні свідчення - це бібліотеки глиняних
плиток з клинописом Ассирії, Вавилонії, Урарту. В бібліотеці Ашшурбанапалабулу не
менше 20 тис. глиняних плиток. В бібліотеці працювали астрономи і астрологи,
граматики і математики, будівельники і лікарі, юристи, письменники і жерці.
Перші книги, схожі на сучасні, з`явились приблизно у I сторіччі н. е. Називались вони
кодексами (в буквальному перекладі - книга з дерева). В них заливався розплавлений
віск. Писали по воску гострою металевою паличкою - стилем. Декілька таких дощечок
з`єднували шнурком у книги. Поступово стали робити сторінки з більш легкого
матеріалу: спочатку папірусу, а потім пергаменту.
В середні віки виникли майстерні письма - їх називали скрипторії. Щоб суцільний
текст легше читався його ділили на шматки червоними лініями.
Найбільше книг зберігалось у монастирях, де до них відносились дуже бережно.
Якщо книжки видавались другому монастирю, церкві або приватній особі, за них брали
великий заклад.
Спосіб друку відтисками - типографію, що зберегла багато найголовніших
властивостей до нашого часу, і винайшов в ХV столітті Йоганн Гутенберг.
Гутенберг придумав, як складати та скріплювати рядок набору з окремих літер, -
верстку. Цей інструмент зовні схожий на довгу коробку, відкритий зверху пенал; він
також віднайшов спосіб як скріплювати окремі верстки в сторінку, щоб вона не
розсипалась; відкриття нового складу типографської фарби, щоб вона гарно лягала на
друкарську форму, давала чіткий відтиск, не змазувалась, швидко висихала, - належить
також Гутенбергу.

4. У 1753 р. була заснована у Лондоні Бібліотека Британського музею. За даними 1972
р. фонд нараховував 8,5 млн. книг, більш 20 тис. екземплярів рукописів на
європейських мовах, багато літератури на східних мовах. У фонді унікальні збірники
рукописних книг (єгипетських, грецьких, римських папірусів), інкунабул, видань часів
Англійської буржуазної революції 17 сторіччя та Великої французької революції.
Бібліотека Конгресу у Вашингтоні , одна з найкрупніших бібліотек світу, Національна
бібліотека США , центр національної бібліографії заснована у 1800 р.
У Київській Русі першу бібліотеку зібрав Ярослав Мудрий. Вона була заснована в
1037 році при Софійському соборі. У ній зберігались церковні твори і література з
світової історії, географії, астрономії, філософії. Крім державних актів, у ній були
історичні твори візантійських авторів, давньогрецьких філософів і істориків:
Арістотеля, Геродота, Плутарха.
У кінці ХІ століття головним культурним центром Київської держави став
Печерський монастир. Тут близько 1113 року літописець Нестор написав "Повість
временних літ". При монастирі була велика бібліотека. На жаль, книгозбірня майже
повністю згоріла під час пожежі в монастирі 1718 року.
На нашій землі, до появи першодруків панувала рукописна книга, котра була
справжнім витвором малярства. Характерною пам'яткою середньовіччя є рукописне
Пересопницьке Євангеліє, складене в 1556—1561 рр., у селі Заславі при монастирі св.
Трійці, що довгий час належав Пересопницькому монастирю на Волині. У
Пересопницькому Євангелії широко використовується тогочасна термінологія,
особливо волинський діалект.

5. Пересопницьке Євангеліє здобуло славу не тільки взірця тогочасної української
мови, а й пам'ятки українського мистецтва.
1 березня 1564 року в Москві Іван Федоров, який ввійшов в нашу історію під
достойним ім`ям Першодрукаря, разом зі своїм учнем Петром Мстиславцем випустив у
Львові першу книгу "Апостол". У Львові Іван Федоров випустив і "Часопис" .
В 1574 році Іван Федоров видав першу друковану "Азбуку", яка збереглась лише в
одному примірнику. Книга знаходиться в США, в бібліотеці Гарвардського
університету. У Івана Федорова були на слов`янських землях попередники. В кінці ХV
століття в Кракові почав друкувати слов'янські книги, використовуючи кирилицю,
Фіоль Швайпольт, а після нього білоруський вчений та просвітитель Франциск Георгій
Скорина, що жив та працював в Празі.
Одним з осередків книгодрукування в Україні була Печерська Лавра. Перший, хто
розпочав друкарство в Печерській Лаврі, був архимандрит, Єлисей Плетенецький
(1599-1624). Десь біля 1615 року він купив в Стрятині у спадкоємців Федора Балабана
гарну друкарню і перевіз її до Лаври.
Найстарішою бібліотекою Східної і Центральної Європи є бібліотека Вільнюського
університету. Вона заснована при Вільнюській ієзуїтській колегії в 1570 році Великим
князем Литви Жігимантасом Аугустасом і Вільнюським єпископом Альбініюсом.
Найстаріша книгозбірня України – Наукова бібліотека Львівського національного
університету імені Івана Франка, яка в 2008 відзначила своє 400-річчя.
Перша у світі публічна бібліотека, що утримується за рахунок податків, – була
відкрита в американському Бостоні в 1854 році.

6. З 90-х років ХХ століття розпочався процес формування електронних бібліотек в
різних країнах світу. Так "бібліотека ХХІ сторіччя" створюється в Японії. З 1994 року в
США була розвернена дослідницька програма Digital Libraries Initiative (DLI) по
електронних бібліотеках. З 1995 року діє проект створення електронних бібліотек для
країн "Великої сімки" - Bibliotheka Universalis. З цього ж часу здійснюється
національна програма Великобританії "eLIB".
В Україні діє власна програма формування електронних бібліотек. Метою створення
електронних бібліотек, в Україні, проголошується сприяння збереженню та
ефективному використанню національної культурно-історичної та наукової спадщини.
На сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих
бібліотек. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить
близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад
17,5 мільйонів читачів.

7. «Без пристрасті до книжки людині недоступна культура
сучасного світу, інтелектуальне та емоційне вдосконалення».
В.О. Сухомлинський

8. Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі
України : матеріали Всеукр. наук.- практ. конф., 22 листоп.
2011 р. / голова редкол. А. В. Скорохватова. – Київ : Изд. дом
Виниченко, 2011. – 228 с.
Геращенко М. В. Українські вчені та бібліографія : навч.
посіб. / М. В. Геращенко. – Київ : Вид-во Європ. Ун-ту, 2008.
– 173 с.
Долбенко Т. О. Активізація пізнавальної діяльності
підлітків : монографія / Т. О. Долбенко. – Київ : ТОВ
«Видавництво Аратта», 2003. – 243 с.
Долбенко Т. О. Зберігання документів у бібліотеках :
навч. посіб. / Т. О. Долбенко, Ю. І. Горбань. – Київ :
Видавництво Ліра-К, 2015. – 288 с.

9. Женченко М. Загальна і спеціальна бібліографія : навч.
посіб. / М. Женченко. – Київ : Жнець, 2011. – 255 с.
Еббот К. Визначення якості роботи у сфері
бібліотечних та інформаційних послуг / К. Еббот. – Лондон
: Асліб, 1994. – 72 с. – (Серія путівників "Асліб" із ноу-хау /
ред. Сильвія П. Уебб).
Енциклопедія видавничої справи / В. П. Ткаченко,
І. Б. Чеботарьова, П. О. Киричок, З. В. Григорова. – Харків :
ХНУРЕ, 2008. – 320 с.
Дубровіна Л. А. Бібліотечна справа в Україні в ХХ
столітті / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко. – Київ : [б.в.],
2009. – 350 с.

10. Загуменна В. В. Адвокація : представлення інтересів
бібліотек : посібник / В. В. Загуменна. – Київ : Самміт-
книга, 2012. – 60 с.
Історія розвитку бібліотек України для дітей (кінець
ХІХ-ХХ ст.) : монографія / М-во культури України, Нац.
б-ка України для дітей ; рецензенти: Т. П. Павлуша,
Ю. І. Палеха. – Київ : Ліра-К, 2015. – 591 с.
Каракоз О. О. Цензура в публічних бібліотеках України
1917-1939 рр. : монографія / О. О. Каракоз. – Київ :
Видавництво Ліра-К, 2015. – 180 с.
Книга в сучасній культурі України : хрестоматія. У 2-х
т. Т. 1 / КНУКіМ ; уклад. В. М. Мєдведєва,
С. П. Ковальчук. – Біла Церква : Видавець
О. В Пшонківський., 2011. – 412 с.

11. Ковальчук Г. Рукописні книги та стародруки :
Г. Ковальчук ; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. –
Київ : [б.в], 2011. – 100 с.
Кушнаренко Н. М. Бібліотечне краєзнавство : підручник /
Н. М. Кушнаренко. – Київ : Знання, 2007. – 502 с.
Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів :
підручник / Н. М. Кушнаренко. – 4-те вид., перероб. і доп. –
Київ : Знання, 2006. – 334 с.
Наукова бібліотека Київського національного
університету культури і мистецтв : від витоків до
сьогодення : історичний нарис / КНУКіМ, Наук. б-ка ;
упоряд. О. О. Скаченко ; наук. ред. Т. О. Долбенко ; ред. кол.
Ю. І. Горбань та ін. – Київ : Видавництво Ліра-К, 2013. –
168 с.

12. Низовий М. А. Вступ до книгознавства : навч. посіб. /
М. А. Низовий. – Київ : Кондор, 2009. – 144 с.
Новальська Т. В. Український читач у бібліотекознавчих
дослідженнях (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.) : монографія /
Т. В. Новальська ; М-во культури і туризму України; КНУКіМ.
– Київ : [б.в.], 2005. – 250 с.
Овчінніков В. Історія книги : еволюція книжкової
структури : навч. посіб. / В. Овчінніков. – Львів : Світ, 2005.
– 420 с.
Огієнко І. І. Історія українського друкарства / І. І. Огієнко
; упоряд. М. С. Тимошик. – Київ : Либідь, 1994. – 448 с.

13. Пашкова В. С. Інтелектуальна свобода та доступність
інформації в демократичному суспільстві. Етика
бібліотечного працівника : посібник / В. С. Пашкова,
О. М. Пашков. – Київ : Самміт-книга, 2012. – 68 с.
Прокопенко Л. І. Інформаційні потреби користувачів
обласних універсальних наукових бібліотек України :
монографія / Л. І. Прокопенко. – Київ : Ліра-К, 2015. – 220 с.
Словник книгознавчих термінів / уклад. В. Я. Буран,
В. М. Медведєва, М. І. Сенченко. – Київ : ТОВ «Видавництво
Аратта», 2003. – 160 с.
Стрішенець Н. В. Сучасна американська бібліотечно-
інформаційна терміносистема : бібліотекознавчий аспект
: монографія / Н. В. Стрішенець. – Київ : [б.в.], 2011. – 501 с.

14. Теремко В. Видавництво – ХХІ : виклики і стратегії :
монографія / В. Теремко. – Київ : Академвидав, 2012. – 328 с.
Тимошик М. Видавнича справа та редагування : навч.
посіб. / М. Тимошик. – Київ : Видавничий дім «Юн Юре»,
2004. – 224 с.
Тимошик М. С. Історія видавничої справи : підручник /
М. С. Тимошик. – 2-ге вид., випр. – Київ : Наша культура і
наука, 2007. – 496 с.
Хіміч Я. О. Інноваційні зміни в бібліотеці на основі
проектного, кадрового менеджменту та ініціативної
діяльності бібліотек / Я. О. Хіміч. – Київ : Самміт-книга, 2012.
– 88 с.

15. Шевченко І. О. Нова бібліотечна послуга : використання
інформаційних технологій та Інтернету в бібліотеці /
І. О. Шевченко. – Київ : Самміт-книга, 2012. – 76 с.
Ярошенко Т. О. Електронні журнали в системі
інформаційних ресурсів бібліотеки / Т. О. Ярошенко. – Київ :
Знання, 2010. – 215 с.