1. Застосування
мультимедійних
технологій
За програмою 7 класу
на
уроках
рідної мови
Любомльська ЗОШ І-ІІІ ст.
№3
За програмою 7 класу
учитель української мови
та літератури --
Головенець С.М.

2. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ
ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ
ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ
КОМУ
НЕ
СТАВЛЯТЬ
КОМУ СТАВЛЯТЬ
ПОЄДНАНІ
ПОЄДНАНІ
НЕ ПОЄДНАНІ ПРОТИСТАВНИМИ
ПОВТОРЮВАНИМИ
ПОЄДНАНІ СПОЛУЧНИКАМИ СПОЛУЧНИКАМИ
СПОЛУЧНИКАМИ
НЕПОВТОРЮВАНИМИ А, АЛЕ, ТА
СПОЛУЧНИКАМИ
Усе пішло у
Сестра
Із хати виходжу свій не Були і річка, і
відійде,
і йду за весняний, а дорога.
усміхнеться
околицю. осінній цвіт. В.Черепков
Г.Чубач.
В.Гетьман. Є.Гуцало.

3. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВСТАВНИХ СЛОВАХ
ВС
ВС – вставне слово СХЕМА РЕЧЕННЯ
Може, буде гроза? ,…,………...(?)(!)
ВС
(В.Сосюра).
Навколо, будь ласка,
скоріш подивіться.
….., ВС ,……(?)(!)
(А.Костецький).
А як тебе зовуть, пробач?
(Д.Луценко).
……………, ВС . (?)(!)

4. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ
ЗВ - звертання СХЕМА РЕЧЕННЯ
Бабусенько! Скажи мені, де я?
(Т.Шевченко). ЗВ ! ……(?) (!)
Мамо, ви чуєте?
(А.Малишко).
ЗВ , ….. .(?) (!)
Не забудь, мій сину, жнивне
поле (П.Перебийніс). ….. ,..…,…(?) (!)
ЗВ
Вставайте, батьку(В.Затуливітер). ….……, ….. .
ЗВ
Ти чого задивився, юначе?
(З.Кучерява). …......,...... ? (!)
ЗВ

5. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХ
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХ
УС – УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО
СХЕМА РЕЧЕННЯ
ОЧР – ОДНОРІДНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ
Ясніли осінні квіти: УС ОЧР ОЧР ОЧР
айстри, гвоздики, : , ,
королів цвіт. .
(С. Васильченко)
УС
Лози, кручі, ліс – усе
ОЧР ОЧР ОЧР
, ,
блищить.
(О.Довженко).
- .

6. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ
ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ
ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ

7. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ
КОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
КОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
КОМУ СТАВЛЯТЬ, ЯКЩО СХЕМА РЕЧЕННЯ
частини складного речення
з’єднанні ,
без сполучника;
частини складного речення, з’єднані
сполучником і, та, а, але, .проте,
однак, чи, що, щоб, бо, тому що та ін.
або сполучним словом коли, який, хто, ,ТА
де та ін.

8. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ПРЯМОЮ МОВОЮ
ПМ - ПРЯМА МОВА
СА -СЛОВА АВТОРА СХЕМА
ПМ
Я попросила в землі: “Дай мені квітку з :“ ”.
поля”(М.Чумарна). СА ПМ
ПМ
Сурмлять ранкові голуби:“Життя
люби!”(Д.Кремінь).
СА : “ ПМ !”
ПМ
Я думав: “Де ж я прихилюсь?” СА : “ ПМ ?”
(Т.Шевченко). ПМ
“Спинись”, - кажу собі (Л.Процик). “ ПМ ”,- СА .
ПМ
“Добрий вечір!” – кажіть урочисто
(Г.Чубач).
“ !”- .
ПМ
ПМ СА
“Що приніс мені сьогодні, тату?”-
радісно питає дитинча (Д.Луценко).
“ ?”- .
ПМ
ПМ СА

9. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ДІАЛОЗІ
РД - РЕПЛІКА СА
СА - СЛОВА АВТОРА СХЕМА
СА :
СА
Учитель каже Миколі:
- Ти знову спізнився.
- РД . (!?)
- На мене напали озброєні бандити, -
- РД , - СА .
СА
пояснює той.
- Що вони у тебе забрали?- лякається
- РД ? - СА .
СА
вчитель.
- Домашнє завдання! – бідкається
- РД ! - СА .
СА
Миколка.

10. ПОВТОРЕННЯ ТА
УЗАГАЛЬНЕННЯ
ЧАСТИНИ МОВИ
ЧАСТИНИ МОВИ
ІМЕННИК
САМОСТІЙНІ
САМОСТІЙНІ
ПРИКМЕТНИК
ЗАЙМЕННИК
СЛУЖБОВІ
СЛУЖБОВІ

11. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ
ОРФОГРАМИ БУКВЕНІ ТА НЕБУКВЕНІ
ОРФОГРАМИ БУКВЕНІ ТА НЕБУКВЕНІ
БУКВЕНІ НЕБУКВЕНІ
вибір написання написання слів
слова разом, окремо,
(певної букви) з ряду через дефіс,
можливих варіантів апостроф, перенос
за умови однакової слів, скорочення
слів
вимови
ЧЕРГОВИЙ, БОРОТЬБА, НЕХТУВАТИ, СУЗІР’Я,
СПИТАТИ СИНЬО-ЖОВТИЙ

12. ДІЄСЛОВО
ДІЄСЛОВО - самостійна частина мови, що називає дію
або стан предмета і відповідає на питання
що робити? шо зробити?
що роблять? що зроблять? що зробили? і под.
ПРОЦЕС ДІЄСЛОВО
МИСЛЕННЯ РЕАЛЬНУ
МОВЛЕННЯ
МОЖЕ ДІЮ
ОЗНАЧАТИ
ВИЯВ СТАН
ОЗНАКИ

13. ДІЄСЛОВО
НАПИСАННЯ Ь У ДІЄСЛОВАХ
НАПИСАННЯ Ь У ДІЄСЛОВАХ
Ь Ь
Х
Дієслова на
Дієслова на
–ш, -шся пишуть без
-ть, –ться пишуть
м’якого знака:
із м’яким знаком: навчаєш, пишаєшся
навчають,пишаються.

14. СПОСОБИ
СПОСОБИ ДІЄСЛІВ
ДІЄСЛІВ
ДІЙСНИЙ УМОВНИЙ НАКАЗОВИЙ
Дієслова
Дієслова Дієслова
дійсного
умовного наказового
способу
способу способу
означають дію,
означають дію виражають
яка
не реальну, прохання,
відбувається,
а бажану або побажання,
відбулась
можливу спонукання
або відбудеться
за певних умов. або наказ.
реально.

15. ДІЄСЛОВО
ФОРМИ ДІЄСЛОВА

16. ДІЄСЛОВО
НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА
НАЗИВАЄ ДІЄ АБО СТАН ВІДПОВІДАЄ НА
ЯК ПРОЦЕС ПИТАННЯ
ЩО РОБИТИ?
НЕ ВКАЗУЄ ЩО ЗРОБИТИ?
НІ НА ОСОБУ,
НІ НА РІД,
НІ НА ЧАС, Є ПОЧАТКОВОЮ
НЕОЗНАЧЕНА ФОРМОЮ
НІ НА ЧИСЛО ФОРМА
ДІЄСЛОВА
НА КІНЦІ МОЖЕ БУТИ
МАЄ БУДЬ-ЯКИМ
СУФІКС -ТЬ (-ТИ) ЧЛЕНОМ
РЕЧЕННЯ

17. ДІЄСЛОВО
ОСОБОВІ ДІЄСЛОВА
ОСОБОВІ ДІЄСЛОВА
1 ЗА ОСОБАМИ
З
МЗ
О ЮННМ
О ТТ
О
І
СС Ю І
О ЮЮ 2 ЗА ЧИСЛАМИ
ББ ЬЬ
О СС
О
ВВ : ЯЯ
Ф :
3 ЗА ЧАСАМИ
У РЕЧЕННЯХ
ОСОБОВІ
ДІЄСЛОВА
4 У ФОРМІ МИНУЛОГО ЧАСУ Є
ПРИСУДКАМИ
ЗА РОДАМИ

18. ДІЄСЛОВО
НЕ З ДІЄСЛОВАМИ
ПИШЕТЬСЯ РАЗОМ ПИШЕТЬСЯ ОКРЕМО
якщо без не дієслово не
вживається: ненавидіти, в усіх інших випадках:
нехтувати, незчутися; не цвісти, не встигати,
якщо дієслово має префікс не допомагати,
недо: недочувати, не здужати,(не змогти)
недобачати

19. ДІЄСЛОВО
ВИДИ ДІЄСЛОВА
ДІЄСЛОВА
ДІЄСЛОВА НЕДОКОНАНОГО
ДОКОНАНОГО ВИДУ
ВИДУ означають дію,
означають вже ДІЄСЛОВО незавершену,
завершену дію МАЄ необмежену в часі
та відповідають ДВА та відповідають
на питання ВИДИ на питання що
що зробити? робити? що робив?
що зробив? що роблю?
що зроблю? що буду робити?
що робитиму?
ДЕЯКІ ДІЄСЛОВА МАЮТЬ
ДЕЯКІ ДІЄСЛОВА МАЮТЬ
ВИДОВІ ПАРИ:
ВИДОВІ ПАРИ:

20. ДІЄСЛОВО
Дієвідміни
Дієвідміни
І ІІ
Закінченя дієслів у 3
Закінчення дієслів у 3 особі множини(вони)
особі множини (вони)
-ать,ять.
-уть ,-ють.
Н.:косять,носять,
Н.: ведуть,пасуть,
бачать, мовчать.
сіють, миють.

21. Дієвідмінювання ДІЄСЛОВО
Алгоритм визначення
Поставити слово у Н.ф.
Наявність суф. –и- , -і-, -ї-
У І ос.одн.суфікс випадає
ІІ відміна
Н.:бачити-бачу-бачать.

22. ДІЄСЛОВО
Перехідні і неперехідні дієслова
Означають таку дію, що
Означають таку дію, що
переходить на інший предмет
переходить на інший предмет
ПЕРЕХІДНІ
Р.в. з часткою НЕ
З.в. без
Р.в.— прийменника
частина від
цілого

23. Дієприкметник
Дієприкметник
Який ?
Яка? Яке ?
виражає ознаку предмета за дією
виражає ознаку предмета за дією
Дієслово Прикметник
ВИД (ДОКОНАНИЙ НЕДОКОНАНИЙ),
ЧАС, АКТИВНІ І ПАСИВНІ ВІДМІНОК ,РІД,ЧИСЛО
Синтаксична роль
Синтаксична роль

24. ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ
ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ
АКТИТВНІ ПАСИВНІ
МИНУЛИЙ
МИНУЛИЙ
ТЕПЕРІШНІЙ
ТЕПЕРІШНІЙ МИНУЛИЙ
МИНУЛИЙ
-н-,-ен-,єн-
-уч-, -юч-, -т-
-л-
-ач-,-яч- писаний,
Згорілий,
читаючий, битий,
замерзлий
лежачий саджений

25. Не з дієприкметниками
Не з дієприкметниками
окремо
1.Коли є заперечення
2.Коли є пояснювальне
слово
3Коли виконує роль
присудка
Разом
1.Коли дієприкметник
без не не вживається
2.Коли немає поясню-
вального слова

26. ДІЄПРИСЛІВНИК
ДІЄПРИСЛІВНИК
Що зробивши? Що роблячи?
Дієслово
Дієслово прислівник
прислівник
-учи
-учи -ючи
-ючи
-ачи
-ачи -ячи
-ячи Синтаксична
Вид, час, перехід- роль – обставина
ність
-вши
-вши -ши
-ши
Школярі жартували, крокуючи вулицею.
Школярі жартували, крокуючи вулицею.

27. ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ
ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ
АКТИТВНІ ПАСИВНІ
МИНУЛИЙ
МИНУЛИЙ
ТЕПЕРІШНІЙ
ТЕПЕРІШНІЙ МИНУЛИЙ
МИНУЛИЙ
-н-,-ен-,єн-
-уч-,-юч-, -т-
-л- писаний,
-ач-,-яч-
Згорілий, битий,
читаючий,
замерзлий саджений
лежачий

28. Дієприслівниковий зворот
Дієприслівниковий зворот
Дієприслівник
разом із Одиничний
Одиничний
залежними дієприслівник не
дієприслівник не
словами утворює виділяється
виділяється
ДІЄПРИСЛІВНИКО- комою, якщо
комою, якщо
ВИЙ ЗВОРОТ
стоїть після
стоїть після
Н.: Повільно присудка іі
присудка
згасаючи, зоря відповідає на
відповідає на
ховалася за обрій. питання як? яким
питання як? яким
способом?
способом?
Н.: Вона пішла
Н.: Вона пішла
плачучи.
плачучи.

29. Прислівник
Прислівник – самостійна незмінна частина мови,
що виражає ознаку дії чи стану,ознаку іншої ознаки
рідше –ознаку предмета.
СПОСОБУ МІРИ
ДІЇ І
СТУПЕНЯ
РОЗРЯДИ
ПРИСЛІВНИКІВ
ЧАСУ МЕТИ
ПРИЧИНИ
МІСЦЯ

30. ПРИСЛІВНИК
Ступені порівняння
Вищий
Вищий Найвищий
Найвищий
Форми Форми
Проста Складена
Проста Складена
Суфікси Префікси
Більш, Найбільш,
-ш- Най-,що-,
менш найменш
-іш Як-.
Важливо, важливіше,більш важливо,найважливіше,
Важливо, важливіше,більш важливо,найважливіше,
найбільш важливо
найбільш важливо

31. НЕ З ПРИСЛІВНИКАМИ
НЕ З ПРИСЛІВНИКАМИ
РАЗОМ ОКРЕМО
1.Якщо прислівник 1.Якщо є
без не не вжива- протиставлення
ється(незабаром) (не близько,а далеко)
Р
2.Якщо прислівник 2.Якщо прислівник
можна разом із
замінити близьким за часткою не виражає
значенням словом. ступінь ознаки
(недалеко-близько) (не дуже , не зовсім)
НІ з прислівниками завжди пишемо разом
НІ з прислівниками завжди пишемо разом
Виняток: фразеологізми (ні так ні сяк)
Виняток: фразеологізми (ні так ні сяк)

32. Прислівник
ДЕФІС У ПРИСЛІВНИКАХ
1.УТВОРЕНІ ВІД ПРИКМЕТНИКІВ І ПО-БРАТНЬОМУ,
ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПО-НАШОМУ,
ПРЕФІКСА ПО- ПО-ВОВЧИ,
І СУФІКСІВ –ОМУ,-ЕМУ,-ЄМУ, -И ПО-ЛАТИНІ
2.УТВОРЕНІ ВІД ПОРЯДКОВИХ ПО-ПЕРШЕ,
ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПО-ДРУГЕ,
ПРЕФІКСА ПО- І СУФІКСА –Е(-Є) АЛЕ ПО ДВОЄ
З ЧАСТКАМИ БУДЬ-,НЕБУДЬ-,КАЗНА-, БУДЬ-ДЕ,ХТО-НЕБУДЬ
ХТОЗНА-,-БО,-НО,-ТО,-ОТ,-ТАКИ ХТОЗНА-ЯК,ЯКОСЬ-ТО
4.УТВОРЕНІ СКЛАДАННЯМ ДАВНО-ДАВНО,ПЛІЧ-
ОДНАКОВИХХ ЧИ БЛИЗЬКИХ ЗА О-ПЛІЧ, АЛЕ
ЗНАЧЕННЯМ СЛІВ ДЕНЬ У ДЕНЬ

33. СЛУЖБОВІ ЧАСТИ НИ МОВИ
ПРИЙМЕННИК
СЛУЖБОВІ
ЧАСТИНИ СПОЛУЧНИК
МОВИ
ЧАСТКА

34. ПРИЙМЕННИК
Виражає залежність іменника,числівника і займенника
від інших слів у словосполученні й реченні
Прийменник
Незмінність
Незмінність як частина мови Не є членом
Не є членом
речення
речення
Разом з іменником ,числівником або займенником
У формі непрямих відмінків укзує на об’єкт дії,напрям,
Час,місце,причину,мету та інші значення

35. ПРИЙМЕННИК
ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ
РАЗОМ ЧЕРЕЗ ДЕФІС ОКРЕМО
ПРИЙМЕННИКИ, ПОХІДНІ
ПОХІДНІ УТВОРЕНІ ПРИЙМЕННИКИ,
ПРИЙМЕННИКИ, ПОЄДНАННЯ УТВОРЕНІ
УТВОРЕНІ ВІД ПРИЙМЕННИКІВ ПОЄДНАННЯМ
ПРИСЛІВНИКІВ З, ІЗ ПРИСЛІВНИКІВ ТА
ТА ІМЕННИКІВ З ІНШИМИ ІМЕННИКІВ
ПРИЙМЕННИКАМИ З НЕПОХІДНИМИ
ПРИЙМЕННИКАМИ
Поруч, навкруги, З-під, з-над, Під час,
внаслідок із-за, із-над згідно з,
незалежно від

36. ПРИЙМЕННИК
Похідні Непохідні
Складаються з кіль- Походження прий-
кох непохідних
меників визначити
прийменників :
неможливо:
посеред– по+серед;
З-за—з+за. в,на, від,до,при,під,
з,за,над,через та ін.
Переходять із одних
частин мови в інші:
Край,близько,коло.
Утворені шляхом
поєднання самостій-
них частин мови
з непохідними
прийменниками :
на відміну від

37. СПОЛУЧНИК
УЖИВАЄТЬСЯ ДЛЯ ЗВ’ЯЗКУ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ
ЧАСТИН СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ АБО ОКРЕМИХ РЕЧЕНЬ
У ТЕКСТІ
Сполучник
Як частина мови
Не має лексич-
Не має лексич-
ного значення
ного значення Незмінне слово
Незмінне слово
Не виступає в ролі членів речення

38. СПОЛУЧНИК
ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ СУРЯДНОСТІ
ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ СУРЯДНОСТІ
ЗА ЗНАЧЕННЯМ
ЗА ЗНАЧЕННЯМ
І(й),ТА(У ЗНАЧ І )
Поєднання ТАКОЖ,
Поєднання
ЄДНАЛЬНІ
ЄДНАЛЬНІ НЕ ТІЛЬКИ…А Й,
або приєднання
або приєднання НІ…НІ
Протиставлення
Протиставлення А,АЛЕ,ТА(У ЗНАЧ.
ПРОТИСТАВНІ
ПРОТИСТАВНІ або
або
АЛЕ),ПРОТЕ,ЗАТЕ
зіставлення ОДНАК
зіставлення
Чергування явищ
Чергування явищ
або АБО,ЧИ,ТО..ТО,
або
РОЗДІЛОВІ
РОЗДІЛОВІ несумісність
несумісність
АБО..АБО,
НЕ ТО..НЕ ТО,
понять
понять ЧИ..ЧИ

39. СПОЛУЧНИК
ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ПІДРЯДНОСТІ
ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ПІДРЯДНОСТІ
ЗА ЗНАЧЕННЯМ
ЗА ЗНАЧЕННЯМ
ПРИЧИНОВІ
ПРИЧИНОВІ ТОМУ ЩО,БО,ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО,У ЗВ’ЯЗКУ З ТИМ ЩО
ЧАСОВІ КОЛИ.ЩОЙНО,ЯК ТІЛЬКИ,ЛЕДВЕ,ПІСЛЯ ТОГО ЯК
ЧАСОВІ
МЕТИ
МЕТИ ЩОБ,ДЛЯ ТОГО ЩОБ, АБИ,З ТИМ ЩОБ
УМОВНІ
УМОВНІ ЯКЩО,КОЛИ,КОЛИ Б,ЯК
ДОПУСТОВІ
ДОПУСТОВІ ХОЧА,НАЗВАЖАЮЧИ НЕ ТЕ ЩО,ДАРМА ЩО,ХАЙ
ПОРІВНЯЛЬНІ
ПОРІВНЯЛЬНІ ЯК,МОВ,МОВБИ,НЕМОВ,НЕМОВБИ,НІБИ,НАЧЕ,НЕНАЧЕБТ
О
З’’ЯСУВАЛЬНІ
ЗЯСУВАЛЬНІ ЯК,ЩО

40. СПОЛУЧНИК
ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
ПРОСТІ СКЛАДНІ СКЛАДЕНІ
Утворені внаслідок
Складаються
об’єднання в одне
Не розкладаються з двох або
слово двох частин
на частини : більше слів :
мови:
а, але, і, та, бо, для того щоб,
що + б = щоб,
як, у зв’язку з тим що,
як + би=якби,
поки. через те що
не + мов + би =
немовби
Щоб добре жити , треба чесно робити..
Кінь знає про те , який на нім вершник.
б не намагалася вона починати робити , все випадало з р
Тісний будинок , проте коли власний—найкращий.

41. ЧАСТКА
Розряди часток за значенням
Частка -службова частина мови,
яка надає словам або реченням
додаткових смислових чи емо-
ційних відтінків , а також служить для
Словотворчі творення нових слів та граматич-
них форм
формотворчі
Формотворчі
модальні

42. ЧАСТКА
СЛУЖАТЬ ДЛЯ ТВОРЕННЯ
ЗАЙМЕННИКІВ,ПРИСЛІВ
НИКІВ,ЗВОРОТНИХ ДІЄСЛІВ,
Словотворчі СПОЛУЧНИКІВ,ЧАСТОК
БУДЬ-,
НЕБУДЬ-, Будь-хто, який-
ХТОЗНА-, небудь,
КАЗНА-, хтозна-що, казна-
АБИ-,ДЕ-, де,
-СЯ,-СЬ, абиякий, атож,
-ЖЕ(-Ж), спуститись,
НЕ-,НІ-, невже, неначе,
Б-,(БИ-) якби,
ніколи, якийсь

43. ЧАСТКА
Формотворчі
Для творення форм
Умовного способу
та 3-ї особи
наказового способу
дієслова:
Хотів би, Би (б), хай , нехай
робив би,
міг би,
полетіла б,
нехай зроблять

44. ЧАСТКА
ПИТАЛЬНІ
ПИТАЛЬНІ
ПРИЄДНУВАЛЬНІ
ПРИЄДНУВАЛЬНІ ПІДСИЛЮВАЛЬНІ
ПІДСИЛЮВАЛЬНІ
СПОНУКАЛЬНІ
СПОНУКАЛЬНІ СТВЕРДЖУВАЛЬНІ
СТВЕРДЖУВАЛЬНІ
МОДАЛЬНІ
МОДАЛЬНІ
КІЛЬКІСНІ
КІЛЬКІСНІ ЗАПЕРЕЧНІ
ЗАПЕРЕЧНІ
ВИДІЛЬНІ
ВИДІЛЬНІ ВКАЗІВНІ
ВКАЗІВНІ
ОЗНАЧАЛЬНІ
ОЗНАЧАЛЬНІ

45. ЧАСТКА
Правопис часток
Окремо Через дефіс Разом
Зробили-таки,
1.Чим би то , такі-от,
все ж таки, ходім-бо, Якнайкраще,
2.Хоча б ,що за, казна-чий, чимшвидше,
навряд чи хтозна-коли, абиколи,
3.Сказав би, будь-що, щоб, якби,
хай цвіте, бозна-що, отже,осьде,
4.Написав же, будь-де онде,
швидко й пішли немовбито

46. Науковий
розмовний художній
Стилі мовлення
офіційно-
публіцистичний
діловий
конфесійний

48. Правопис частки НЕ з різними частинами мови
Разом
1.З усіма словами, що без не не вживаються:
немовля, невід, неволити.
2.З іменниками, прикметниками, прислівниками тоді,
коли утворюється нове слово, яке можна замінити
синонімом без НЕ :
недовіра-підозра, недобре-погано.
3.Коли частка входить до складу префікса НЕДО:
недосяжний. недогляд, недобачати, недоконаний.
4.З дієприкметником без залежних від нього слів:
Незасіяне поле чекало на дбайливі руки господаря.
5. З дієприкметниками і прикметниками, якщо при них є
слова дуже, вельми, надзвичайно , що збільшують ступінь
якості : надзвичайно неправдива історія .

49. Написання НЕ з різними частинами мови
Окремо
1. З числівниками, займенниками, займенниковими
прислівниками, службовими словами :
Не три, не такий, не який-небудь.
2. З дієсловами, дієслівними формами та деякими
прислівниками :
Не хотів, не розуміючи, не гаразд.
3. З іменниками , прикметниками, прислівниками,
дієприкметниками, при протиставленні:
Він працював не швидко, а повільно.
4. З дієсловами з префіксом ДО , якщо вказує на
закінчення дії або додатковий процес:
Не досолить – не доїсть.
5.Якщо в реченні є заперечення :
Чи не рано я прийшов?
6. З прислівниками : не до лиця, не до смаку.

50. Написання НІ з різними частинами мови
Разом
1. У заперечних займенниках, якщо після НІ
немає прийменника :
Нічий,ніякий,ніхто.
2.У заперечних прислівниках:
нізвідки, ніде, ніскільки,нітрохи.
3.У словах, які без НІ не вживаються :
нівечити, нікчемний.

51. Написання НІ з різними частинами мови
Окремо
1. Якщо НІ заперечує наявність дії, ознаки предмета:
ні людини, ні кроку.
2. У складі фразеологізмів:
ні той ні цей; ні риба ні м’ясо; ні туди ні сюди.
3. Якщо НІ виступає як повторюваний сполучник:
немає в мене ні грошей, ні хати, ні путнього вбрання.
4. У займенникових сполученнях, якщо після НІ є
займенники з прийменником:
ні до чого, ні з ким , ні до кого.

52. Розряди
Емоційні
Виражає почуття, емоції,
волевиявлення, але не Волевиявлення
називає їх;
звуконаслідування
Звуконаслідувальні
слова
Етикетні
Вид за
походженням
Похідні :
Непохідні
Матінко,браво,
Ох,ех,гей
леле,жах

53. Розділові знаки у вигуках
Кома !
Якщо стоїть на
Якщо стоїть на початку початку речення і
або в середині вимовляється з
речення: підвищеною
О, як горить душа моя інтонацією:
тривожна Ой! Як тут гарно.

54. КОМУ
НЕ
СТАВЛЯТЬ
Розділові знаки у вигуках
1,Якщо вигук стоїть перед
особовим займенником :
Ой ти дівчино, з горіха зерня.
Після НУ ,ОЙ,АХ, ужитих
для
Підсилення та О,ОЙ
перед звертаннями:
Ну що б,здавалося, слова …
Ой Музо! Ся пісня
двосічна,мов зброя..