2. Принципи
• Наскрізного планування мовленнєвих завдань:
збагачення словника дітей за різними сферами
життєдіяльності та формування культури мовлення
та мовленнєвого спілкування заняттях з усіх розділів
Базової програми.
* Повторюваності, завдяки якому за вдяки якому в
малюків розвиваються сенсорні, пізнавальні та
мовленнєві здібності
3. Зміст і завдання навчання рідної мови
дітей раннього віку
Формування лексичної компетентності ґрунтується на словниковій
роботі з малятами (наявність певного запасу слів у межах вікового
періоду) і передбачає розв’язання таких основних завдань:
збагачення словника дитини новою лексикою;
активізація словника;
уточнення значення окремих слів та словосполучень;
розвиток образного мовлення ( збагачення активного словника
виразами з тестів художніх творів, казок, загадками, примовками,
порівняннями, тощо);
засвоєння узагальнюючих понять.
Провідними прийомами словникової роботи є дидактичні ігри та
вправи типу: «Назви правильно», «Що це?», «Скажи одним
словом», нагодуємо ляльку та інше.
4. Фонематична компетентність
формується під час роботи з виховання звукової культури мовлення( правильна
вимова звуків, звукосполучень відповідно до орфоепічних норм, наголосів,
розвиток фонематичного слуху, інтонаційної виразності : темп, тембр, сила голосу,
логічні наголоси) і передбачає:
•розвиток артикуляційного апарату (м’язів мовного апарата);
• ознайомлення дітей з будовою мовного апарата;
• розвиток мовного дихання;
•розвиток фонематичного слуху;
•оволодіння правильною вимовою звуків рідної мови (голосних та приголосних -
твердих і м’яких: б, п, м, н, т, д, к, г, х, ф, в, с, з; вибухового звуку ґ; вправляння у
вимові шиплячих ш,ч, ж та звуків ц, р);
•розвиток інноваційної виразності мовлення.
Провідні прийоми виховання звукової культури мовлення - дидактичні ігри та
вправи типу: «Ось так вимовляємо звук»,
•«Вимовляй так, як я», «Відгадай звук», «Сніжинки», «Вітерець», «Тихо – голосно»
5. Граматична компетентність
формується у процесі роботи над граматичною правильністю мовлення в
практичній мовленнєвій діяльності ( неусвідомлене вживання граматичних
форм рідної мови за законами та нормами граматики – родом, числом,
відмінком тощо) і передбачає розв’язання таких її основних завдань:
* практичне ознайомлення дітей з граматичними формами рідної мови
(частин мови, рід,число, відмінок);
•засвоєння правильної словозміни – закінчення слів у реченні,чергування
звуків у словах тощо;
•засвоєння різних типів речень зі сполучниками та сполучними словами,з
однорідними членами, прямою мовою; правильна побудова речень;
• формування граматичного чуття мови.
Провідним прийомом формування граматичної будови мови є
дидактичні ігри типу: «Чого не стало?», «Назви предмет», «Що
змінилося», «Розкажи про картинку», «Чарівна торбинка», «Лото», «Парні
картинки?», «Що вміє робити зайчик», «Хто в кого»
6. Діалогічна компетентність
Діалогічна компетентність – це уміння дітей брати участь у
невимушеній розмові, бесіді, розуміти зв’язний текст, відповідати
на запитання й звертатися із запитаннями, підтримувати
розмову, вести діалог,складати спільні розповіді ( за сюжетною
картинкою, ігровою ситуацією),разом розповідати знайомі казки
(«Курочка ряба», «Ріпка», «Колобок», «Рукавичка»).
•Провідні прийоми розвитку діалогічного мовлення в ранньому
віці: розглядання картинок, іграшок, живих об’єктів та бесіда за
їхнім змістом та про них, ігри – інсценізації, обігрування
потішок, Дидактичні ігри ( «Познайомимо ведмедика з нашою
груповою кімнатою», «Вкладемо ляльку спати» тощо).
•Для розвитку монологічного мовлення використовуються ігри з
предметами («Опиши іграшку», «магазин іграшок», «Чарівна
торбинка», тощо), словесні дидактичні ігрита вправи («Коли це
буває?», «Де ми були», «В саду на городі»та інші)
7. Формування комунікативної
компетентності -
спрямоване на розвиток культури мовленнєвого спілкування,
формування мовленнєвого етикету емоційне спілкування з
дорослими та однолітками, засвоєння ввічливих форм спілкування:
•вітання,
• знайомство,
• прохання,
•подяка,
•вибачення,
•прощання,
• формування культури мовлення та спілкування.
Ефективним щодо цього є дидактичні ігри та мовленнєві
ситуації («В гостях у Катрусі», «У ляльки Каті день народження», «Як
тебе звати?»,»Давайте познайомимося», «Зустріч ведмедиком», «У
бабусі в селі»,та інші), сюжетно – відображувальні ігри малюків (
«Полікуємо ведмедика», «В магазині іграшок», «Збудуємо ляльці кімнату,
«Погодуємо зайчика» тощо), театралізовані ігри.