Проблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішення
гудзики
1.
2. Ґýдзик (від укр. гудз або
гудзь - «вузол»)
- елемент одягу, який
використовується для
фіксації
коміра, відлоги, манжети
тощо
3. Вважається, що перші ґудзики
з'явилися у стародавньому Римі. На
території України масове виробництво
ґудзиків розпочинається наприкінці
епохи бронзи (ХІІ—ХІ ст. до Р.Х).
З доби пізнього палеоліту дійшли до
нас циліндричні гантелеподібні
ґудзики, зроблені з кістки мамонта.
4. З трипільської культури відомі кістяні
дисковидні ґудзики з двома отворами для
пришивання.
Тогочасні ґудзики являли собою круглу
опуклу пластину діаметром до 3
сантиметрів. На ввігнутому боці
кріпилося вушко. Лицьова сторона могла
бути гладкою, або орнаментованою
насічками
5. У ХІ-ХІІ ст. в Україні
побутують пластинчаті та
кулясті ґудзики. Круглі
пластинчаті ґудзики, з одним
отвором, за формою в
перерізі, поділяються на
трапецієвидні та
напівсферичні. Такі ґудзики
виготовлялися переважно з
рогу та кістки.
6. До різновиду ґудзиків
можна зарахувати також
циліндричні застібки, котрі
з'явилися на території
України ще у бронзовій
добі, і проіснували у
незмінному вигляді до ХІІ-
ХІІІ ст.
7. У давнину ґудзик був важливим
магічним амулетом, що відлякує зло.
В порожнину ґудзика поміщали
дробинку чи шматочок олова, тихий
передзвін «пугалки» під час руху
повинен був відганяти злих духів.
Російська назва «пуговица» -
однокореневе зі словом «пугать».
8. З часом мода змінювалась і
зовнішній вид ґудзика також:
він став більш схожий на
звичний нам округлий
предмет з дірочками.
Функція оберегу відійшла на
другий план, водночас ґудзик
став носієм інформації.
9. Сучасна промисловість випускає
ґудзики з різних матеріалів:
пластмаси, металу, скла, кістки,
порцеляни, шкіри, каменів
тощо.
Серед них найпопулярнішим
матеріалом для виготовлення
ґудзиків стала пластмаса.
10. За способом кріплення розрізняють
ґудзики:
прокольні (з двома або чотирма
отворами),
на ніжці.