Empfohlen
Empfohlen
Weitere ähnliche Inhalte
Was ist angesagt?
Was ist angesagt? (20)
Ähnlich wie "Природа рідного краю у творчості Т.Шевченка"
Ähnlich wie "Природа рідного краю у творчості Т.Шевченка" (20)
Mehr von Yulya Tkachuk
Mehr von Yulya Tkachuk (20)
Kürzlich hochgeladen
Kürzlich hochgeladen (10)
"Природа рідного краю у творчості Т.Шевченка"
- 1. Природа рідного краюПрирода рідного краю у творах Т. Гу творах Т. Г .Шевченка.Шевченка
- 2. Пори року
- 3. Весна …Весна чорну землю Сонну розбудила… «Гайдамаки»
- 4. …Уквітчала її [весну] рястом Барвінком укрила ; І на полі жайворонок, Соловейко в гаї Землю, убрану весною, Вранці зострічають… Рай та й годі! «Гайдамаки»
- 5. Веселе сонечко ховалось В веселих хмарах весняних… «Н.Костомарову»
- 6. Літо Господнє небо і село, Ягня, здається, веселилось ! І сонце гріло, не пекло ! «Мені тринадцятий минало»
- 7. …Cвітає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зострічає … «Сон»
- 8. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють… «Сон»
- 9. Між ярами над ставами Верби зеленіють. «Сон»
- 11. Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем… «Сон»
- 12. І все то те , вся країна, Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою, Споконвіку вмивається, Сонце зострічає … «Сон»
- 13. Осінь
- 14. …Минають дні, минає літо, Настала осінь, шелестить Пожовкле листя… «Сліпий»
- 15. І листя пожовкле вітри рознесли… «Гайдамаки»
- 16. Зима Реве, свище заверюха. По лісу завило ; Як те море , біле поле Снігом покотилось. «Катерина»
- 17. Реве, стогне хуртовина , Котить, верне полем… «Катерина»
- 18. Образ українського селаСело! — і серце одпочине, Село на нашій Україні — Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло. Цвітуть сади, біліють хати… «Княжна»
- 19. Під горою, Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Сидить Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча. «І досі сниться»
- 20. Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках У піжмурки в яру гуляють… «Сон»
- 21. Аж страх погано У тім хорошому селі. Чорніше чорної землі Блукають люди, повсихали Сади зелені, погнили Біленькі хати, повалялись, Стави бур'яном поросли… «І виріс я на чужині»
- 22. І темний гайок зелененький, І чорнобривка молоденька, І місяць з зорями сіяв, І соловейко на калині То затихав, то щебетав… «Сон»
- 23. «Садок вишневий коло хати»
- 24. Садок вишневий коло хати…
- 25. Хрущі над вишнями гудуть…
- 26. Плугатарі з плугами йдуть…
- 27. Співаючи ідуть дівчата, А матері вечерять ждуть…
- 28. Сем'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає…
- 29. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати…
- 31. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх.
- 32. Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не затих.
- 33. Червоний місяць аж горить, З - за хмари виступає… «Княжна»
- 34. … Як зорі божії встають, Як сходить місяць, червоніє… «Княжна»
- 35. А тим часом місяць пливе оглядать І небо, і зорі, і землю, і море …
- 42. А над самою водою Верба похилилась...
- 46. Як у полі на могилі
- 47. А сич в лісі та на стрісі Недолю віщує.
- 48. Як сон-трава при долині Вночі розцвітає...
- 49. А про людей... Та нехай їм. Я їх, добрих, знаю.
- 51. І хто знає, що діється В нас на Україні?
- 52. А я знаю. І розкажу Тобі; й спать не
- 56. Калина
- 57. Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина… «Зацвіла в долині…»
- 58. Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне з вербою Червону калину… «На вічну пам'ять Котляревському»
- 59. На калині одиноке Гніздечко гойдає… «На вічну пам'ять Котляревському»
- 61. По діброві вітер виє, Гуляє по полю…
- 62. Край дороги гне тополю До самого долу.
- 63. Стан високий, лист широкий Нащо зеленіє?
- 64. Кругом поле, як те море Широке, синіє.
- 65. Чумак іде, подивиться Та й голову схилить,
- 67. Подивиться — серце ниє ; Кругом ні билини!
- 68. Одна, одна, як сирота На чужині гине!
- 69. Одна, одна, як сирота На чужині гине!
- 70. Дніпр о
- 71. Дніпр широкий – море … «Думи мої, думи мої»
- 72. Степ і степ, ревуть пороги, І могили – гори … «Думи мої, думи мої»
- 73. …А пороги Меж очеретами Ревуть, стогнуть, розсердились… «Гайдамаки»
- 74. …Широкий та синій Підняв гори-хвилі … «Гайдамаки»
- 75. А в очеретах Реве, стогне, завиває, Лози нагинає …
- 76. Грім гогоче, а блискавка Хмару роздирає… «Гайдамаки»
- 77. Меж горами старий Дніпро, Неначе в молоці дитина, Красується , любується На всю Україну. «І виріс я на чужині»
- 78. А понад ним зеленіють Широкії села, А у селах у веселих І люде веселі… «І виріс я на чужині»
- 79. “Реве та стогне Дніпр широкий”
- 80. Реве та стогне Дніпр широкий
- 84. І блідий місяць на ту пору Із хмар де-де виглядав
- 85. Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав.
- 86. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів
- 87. Сичі в гаю перекликались Та ясен раз у раз скрипів
- 92. Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра…
- 93. Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну… Т.Г.Шевченко