Кожна історія про письменників, які захищають Україну, – важлива по-своєму. Хочеться, щоб ця війна не стала безликою, щоб вона не звелася виключно до цифр. Цифри забуваються, а людські історії– ні. Правдива, щира розповідь завжди чіпляє, западає в душу і століттями живе в людській пам’яті.
Чернігівська обласна бібліотека для дітей продовжує випуск циклу розповідей про письменників, що зі зброєю в руках захищають Україну. До вашої уваги історія про Артема Чапая (Антона Васильовича Водяного) – українського письменника, перекладача, репортера, мандрівника, який 27 лютого 2022 року пішов добровольцем до військкомату і вступив до лав ЗСУ.
3. Артем Чапай – український письменник, перекладач, репортер,
мандрівник. Справжнє ім’я – Водяний Антон Васильович.
Народився 2 грудня 1981 року в Коломиї. Закінчив коломийську
гімназію 1998 року; з 1998 по 2001 навчався в Академії СБУ,
залишив навчання під час акцій протесту «Україна без Кучми»;
з 2001 по 2008 навчався в Києво-Могилянській академії за
спеціальністю «філософія».
У 2006 році, поставивши на паузу навчання в Києво-Могилянській
академії, вирушив подорожувати Америкою; свої враження від
США описав у книзі «Авантюра» (2008).
В Україні читачам відомий за резонансною автобіографічною
книгою «Тато в декреті» (2016).
Ставши свідком убивства протестувальників під час Євромайдану
в 2014 році, Артем почав схилятися до ненасильницького опору.
Однак повномасштабне вторгнення росії в Україну в 2022 році
змусило чоловіка захищати свою країну та родину зі зброєю.
27 лютого Артем пішов добровольцем до військкомату, а на його
сторінці в соцмережі з'явився допис: «Починаю працювати в
компанії "Збройні сили України"».
4. Навіть під час служби в армії Артем знаходить час для
письменницької діяльності. У листопаді 2022 він взяв участь
у Мюнхенському літературному фестивалі, де поділився своїми
думками про війну з міжнародною аудиторією.
Через сім з половиною місяців служби в ЗСУ Артем Чапай розповів
«Українській правді», від чого найбільше «криє» тих, хто сьогодні
в армії, чому українці – не ельфи, а росіяни – не орки, а також про
своє відчуття, що в армії зараз зібралися найкращі люди.
Його книги ввійшли до топ-5 найкращих книг року Бі-Бі-Сі
у 2011, 2014, 2015 та 2018 роках.
Оповідання та репортажі Чапая були опубліковані англійською,
польською, чеською, румунською, литовською та словенською
мовами.
Книга «The Ukraine» увійшла у фінал премії сайту «Літакцент» та була
номінована на літературну премію імені Юрія Шевельова. Брав участь
у громадському русі «Збережи старий Київ».
Під час війни на Донбасі працював репортером. Двічі фіналіст
журналістської «Честі професії».
У 2015 вийшла спільна з Катериною Сергацковою збірка репортажів
із Донбасу «Війна на три букви».
5. «Тераріум» починається як
реалістичне, документальне
свідчення про закритий світ:
учорашній школяр опиняється
раптом в академії спецслужби.
Втім, із просуванням розповіді
сильнішає підозра, що текст –
про інше: деконструкцію міфів,
дух епохи змін, втечу від
реальності, психологію
самотності та саморуйнування.
6. «Авантюра» є оновленою редакцією
популярного роману про півтора року
мандрів без грошей та плану, а подекуди
й без необхідних документів. Автор їде
«дизелями до Нью-Йорка», після чого,
заробляючи фізичною працею,
автостопом проїжджає Мексикою,
Кубою, Белізом і далі на південь
Центральною Америкою.
У поєднанні з повістю «Тераріум»,
«Авантюра», як історія про відчайдушну
свободу, сприймається по-новому.
Ці тексти – теза й антитеза, які
становлять сукупність.
7. Українські вчені відтворили за
ДНК неандертальця. Він виростає
в секретному інституті, замаскованому
під гаражний кооператив, і лише після
досягнення повноліття виходить
у великий світ.
Через брак життєвого досвіду та
особливості мислення український
неандерталець постійно втрапляє
у дивні ситуації – а на тутешніх
сапієнсів дивиться поглядом дещо
наївного стороннього. Втім, поступово
виявляється: все може бути складніше.
І це не фантастика.
8. У тексті «The Ukraine» зумисне
порушено кордон між художнім
і документальним: одні його частини
буквально відтворюють реальність,
інші є витвором уяви. Чи кожен читач
зрозуміє, які з них які? І чи має це
значення? Зрештою, художній твір
буває правдоподібніший за абсурдну
дійсність. Фрагменти «The Ukraine»
пов’язані дотично, як у пазлі, –
а з їхньої сукупності рельєфно
виринають обриси України початку
двадцять першого століття. Чи the
України, як іронізують герої.
9. У цій книзі опубліковані репортажі
і зібрані свідчення очевидців
про те, що сталося в Україні
в період з 22 лютого 2014 року
і до початку 2015-го: про анексію
Криму, антитерористичну операцію
на Донбасі та їх наслідки, про
трагедію в Одесі і повномасштабну
війну, яку назвали трьома буквами:
АТО, що розгорнулася після
незаконних референдумів.
10. Наскільки справді зміняться люди
в екстремальних умовах? Напевно,
навіть після кінця світу хтось
інтригуватиме та сваритиметься,
братиме й даватиме хабарі, буде
борсатися заради привілеїв, ширити
ненависть або теорії змови – а хтось,
навпаки, піклуватиметься про
слабких і допомагатиме чужим,
прагнутиме справедливості
й виявлятиме милосердя, буде
любити, навіть жартувати попри все.
Чи, може, та сама людина робитиме
як одне, так і друге?
11. Поки нашого цвіту по всьому світу –
Неньку заполонили мігранти.
Сергій Ткачук бореться з нелегалами
вдома, а тим часом його батьки
працюють на заробітках за кордоном.
Батько припускається помилки за
помилкою, розвалюючи сім'ю. Мати
намагається на відстані зберегти
свою родину. «Понаїхали» відстежує
долі чотирьох Ткачуків: Юрія, Ольги
та двох їхніх таких різних синів –
Сергія й Володі. Невелика за обсягом
книга охоплює понад десятиліття.
Дія відбувається у вигаданому місті
Білий Сад, а також у країнах, де
доводиться працювати Ткачукам.
12. Головний герой роману – молодий
журналіст Антон Ципердюк, який живе
у світі, поділеному на багаті безпечні
«зелені зони» й бідні незахищені
«червоні». Випадково вчинивши
злочин, Антон вимушений тікати на
територію червоної зони, якої боїться
й уявлення про яку має лише зі ЗМІ.
Налаштований на найгірше, він саме
в цьому середовищі людей, які мають
репутацію лузерів, знаходить
найкращих друзів і кохану.
13. «Подорож із Мамайотою
в пошуках України». Майже два
місяці Артем Чапай провів за кермом
мотоцикла, мандруючи Україною
– від Коломиї до Луганська і назад.
Зустрічним людям він ставив два
запитання: «Про що ви мрієте?»
та «Що для вас значить Україна?».
Як відповідали на них звичайні
громадяни, що трапилися Чапаю
на довгій дорозі, а також про
пригоди автора під час подорожі
ви дізнаєтеся, прочитавши цю книгу.