Empfohlen
Empfohlen
Weitere ähnliche Inhalte
Mehr von estet13
Mehr von estet13 (20)
«Україна в огні» До дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні
- 1. Україна в огні Літературно-історичний огляд за книгою Олександра Довженка
- 2. Кіноповість «Україна в огні» називають епосом війни. У життєвій і творчій біографії Олександра Довженка цей твір посідає особливе місце. А у всій радянській літературі кіноповість цілком обґрунтовано можна вважати одним з найкращих творів про німецько- радянську війну (у СРСР мала назву – Велика Вітчизняна війна).
- 3. Дослідник творчості Довженка О. Підсуха писав: «Із творів про перший період війни, написаних у часи Великої Вітчизняної, я, не вагаючись, на перше місце поставив би кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні» – через шевченківську перейнятість автора всенародною трагедією».
- 4. Кіноповість «Україна в огні» пройшла не менш страдницький шлях, ніж її автор. Уже готова до виходу в світ 1943 року, вона була порізана в московській друкарні. Не допускали її до читача довгі роки і після смерті Олександра Довженка, вряди-годи з’являлися в пресі хіба уривки з цього твору. Вперше кіноповість побачила світ 1990 року, а найповніша публікація з’явилася лише в 1995 році.
- 5. Творена по гарячих слідах історичних подій, вона вражає своїм епічним розмахом, непідробною щирістю і непідкупною правдою.
- 6. Повість починається ідилічною картиною: в садку біля рідної хати зібралися чотири покоління великого роду Запорожців, щоб відсвяткувати 55 років від дня народження матері. Зачин повісті звучить одночасно як українська народна дума і глибоко лірична пісня.
- 7. Схвильовано звучать прості, але по-особливому урочисті і мудрі подячні й напутні слова матері, звернені до своїх діточок із молитовним побажанням: «Пошли ж вам, Боже, щасливу долю та сили в руки, щоб виповнити свій довг перед миром, щоб возвеличити трудами красну землю нашу українську, аби цвіла вона багатствами і згодою, а вам, мої діточки, і тобі, доню, і вам, синочки…».
- 8. На цьому ніби обірвалося слово матері. Але ні. Наступна картина, що являє собою цілковитий контраст до попередньої, починається тими ж словами, але звучать вони вже в іншому, трагічному ключі: «Синочки мої, сини! Діточки мої! А Боже мій. Боже мій! Ой, прощавайте, прощавайте, діти мої…».
- 9. І ці слова тонуть «в морі людського плачу й скорбот, у розлуках, у реві моторів». Усе відразу затьмарив страхітливий катаклізм: «Повіз старий Запорожець п’ять синів на війну».
- 10. У повісті багато неприхованої символіки. Це і прізвища головних героїв – Запорожці, і назва села – Тополівка, і п’ять синів, як п’ять пальців руки. Зосередивши основну увагу на долі сім’ї Запорожців, О. Довженко зумів в яскраво-художній формі відтворити трагізм історії всього українського народу.
- 11. Автор змальовує апокаліптичні картини початку війни: безладний відступ військ та його причини, тупоголових кар’єристів і шкурників, нацистську окупацію, вивіз молоді в німецьке рабство, партизанську боротьбу проти окупантів і, нарешті, панорамну батальну картину перелому в ході війни та звільнення Тополівки.
- 12. Заключний акорд кіноповісті, де у сплюндрованій ворогом рідній Тополівці знов зібралися Запорожці, незважаючи на всі трагічні обставини, пройнятий просвітлою думкою про те, що козацькому роду нема переводу. І не буде!
- 13. «Заборона «України в огні» сильно пригнобила мене… Але я вірю, що, не дивлячись ні на що,… «Україна в огні» прочитана, і буде на Україні через оце саме десь якось недозагублено не одну сотню людей… У цьому оповіданні я якось напівсвідомо, себто цілковито органічно, заступився за народ свій, що несе тяжкі втрати на війні… Україну знає лише той, хто був на ній, на її пожарах сьогодні…». Олександр Довженко. Запис у щоденнику від 28.11.1943 р.
- 14. Причин для заборони цього надзвичайного твору було безліч. Автор сміливо піднімає питання національної свідомості людини і народу, розповідає про життя селян на окупованій території. Так! Він майже повністю будує свій твір на окупаційному матеріалі, що було абсолютно неприпустимим для тодішнього мистецтва.
- 15. Кіноповість «Україна в огні», свого часу розкритикована, засуджена і заборонена до постановки й друку Сталіним, є унікальним документом епохи. У ньому зафіксовано глибокі думки славетного митця, кінорежисера, письменника, мислителя, його палка любов до українського народу. За своєю масштабністю, глибиною, правдивістю він не мав рівних у тогочасній вітчизняній літературі.