SlideShare ist ein Scribd-Unternehmen logo
1 von 15
Україна в огні
Літературно-історичний огляд
за книгою Олександра Довженка
Кіноповість
«Україна в огні»
називають епосом
війни.
У життєвій і творчій
біографії Олександра
Довженка цей твір посідає
особливе місце. А у всій
радянській літературі
кіноповість цілком
обґрунтовано можна
вважати одним з найкращих
творів про німецько-
радянську війну
(у СРСР мала назву –
Велика Вітчизняна війна).
Дослідник творчості Довженка
О. Підсуха писав:
«Із творів про перший
період війни, написаних
у часи Великої Вітчизняної,
я, не вагаючись,
на перше місце поставив би
кіноповість Олександра
Довженка «Україна в огні» –
через шевченківську
перейнятість автора
всенародною трагедією».
Кіноповість «Україна
в огні» пройшла не менш
страдницький шлях,
ніж її автор.
Уже готова до виходу в світ
1943 року, вона була порізана в
московській друкарні.
Не допускали її до читача довгі
роки і після смерті Олександра
Довженка, вряди-годи
з’являлися в пресі хіба уривки
з цього твору.
Вперше кіноповість побачила
світ 1990 року, а найповніша
публікація з’явилася лише в
1995 році.
Творена по гарячих слідах історичних
подій, вона вражає своїм епічним
розмахом, непідробною щирістю і
непідкупною правдою.
Повість починається
ідилічною картиною:
в садку біля рідної хати
зібралися чотири
покоління великого роду
Запорожців, щоб
відсвяткувати 55 років від
дня народження матері.
Зачин повісті звучить
одночасно як українська
народна дума і глибоко
лірична пісня.
Схвильовано звучать
прості, але по-особливому
урочисті і мудрі подячні й
напутні слова матері,
звернені до своїх діточок із
молитовним побажанням:
«Пошли ж вам, Боже,
щасливу долю та сили в руки, щоб виповнити
свій довг перед миром, щоб возвеличити трудами
красну землю нашу українську, аби цвіла вона
багатствами і згодою, а вам, мої діточки, і тобі,
доню, і вам, синочки…».
На цьому ніби обірвалося
слово матері. Але ні.
Наступна картина, що являє
собою цілковитий контраст
до попередньої, починається
тими ж словами, але звучать
вони вже в іншому,
трагічному ключі:
«Синочки мої, сини! Діточки мої!
А Боже мій. Боже мій! Ой, прощавайте,
прощавайте, діти мої…».
І ці слова тонуть
«в морі людського плачу
й скорбот,
у розлуках, у реві
моторів».
Усе відразу затьмарив
страхітливий катаклізм:
«Повіз старий
Запорожець п’ять синів
на війну».
У повісті багато
неприхованої символіки.
Це і прізвища головних
героїв – Запорожці,
і назва села – Тополівка,
і п’ять синів,
як п’ять пальців руки.
Зосередивши основну увагу
на долі сім’ї Запорожців,
О. Довженко зумів
в яскраво-художній формі
відтворити трагізм історії
всього українського
народу.
Автор змальовує
апокаліптичні картини
початку війни:
безладний відступ військ та
його причини, тупоголових
кар’єристів і шкурників,
нацистську окупацію, вивіз
молоді в німецьке рабство,
партизанську боротьбу проти
окупантів і, нарешті,
панорамну батальну картину
перелому в ході війни та
звільнення Тополівки.
Заключний акорд
кіноповісті,
де у сплюндрованій
ворогом рідній
Тополівці знов
зібралися Запорожці,
незважаючи на всі
трагічні обставини,
пройнятий просвітлою
думкою про те, що
козацькому роду
нема переводу.
І не буде!
«Заборона «України в огні»
сильно пригнобила мене…
Але я вірю, що, не дивлячись ні
на що,… «Україна в огні»
прочитана, і буде на Україні
через оце саме десь якось
недозагублено не одну сотню
людей… У цьому оповіданні я
якось напівсвідомо, себто
цілковито органічно,
заступився за народ свій, що
несе тяжкі втрати на війні…
Україну знає лише той, хто був
на ній, на її пожарах сьогодні…».
Олександр Довженко. Запис
у щоденнику від 28.11.1943 р.
Причин для заборони цього надзвичайного твору було
безліч. Автор сміливо піднімає питання національної
свідомості людини і народу, розповідає про життя селян на
окупованій території. Так! Він майже повністю будує свій
твір на окупаційному матеріалі, що було абсолютно
неприпустимим для тодішнього мистецтва.
Кіноповість «Україна в огні», свого часу розкритикована,
засуджена і заборонена до постановки й друку Сталіним,
є унікальним документом епохи.
У ньому зафіксовано глибокі думки славетного митця,
кінорежисера, письменника, мислителя, його палка любов
до українського народу. За своєю масштабністю,
глибиною, правдивістю він не мав рівних
у тогочасній вітчизняній літературі.

Weitere ähnliche Inhalte

Mehr von estet13

Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Україна-мрія»
Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Україна-мрія»Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Україна-мрія»
Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Україна-мрія»estet13
 
«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Петренко
«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Петренко«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Петренко
«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Петренкоestet13
 
Цікавий календар : 11 лютого - Міжнародний день жінок і дівчат у науці
Цікавий календар : 11 лютого - Міжнародний день жінок і дівчат у науціЦікавий календар : 11 лютого - Міжнародний день жінок і дівчат у науці
Цікавий календар : 11 лютого - Міжнародний день жінок і дівчат у науціestet13
 
«Мистецький бібліо-календар. Лютий 2024 року»
«Мистецький бібліо-календар. Лютий 2024 року»«Мистецький бібліо-календар. Лютий 2024 року»
«Мистецький бібліо-календар. Лютий 2024 року»estet13
 
«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Кривцов
«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Кривцов«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Кривцов
«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Кривцовestet13
 
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Ігор Мітров
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Ігор Мітров«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Ігор Мітров
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Ігор Мітровestet13
 
МАРІЯ ПРИМАЧЕНКО – геніальна представниця наївного мистецтва
МАРІЯ ПРИМАЧЕНКО – геніальна представниця наївного мистецтваМАРІЯ ПРИМАЧЕНКО – геніальна представниця наївного мистецтва
МАРІЯ ПРИМАЧЕНКО – геніальна представниця наївного мистецтваestet13
 
Про фільм Сергія Параджанова "Тіні забутих предків"
Про фільм Сергія Параджанова "Тіні забутих предків"Про фільм Сергія Параджанова "Тіні забутих предків"
Про фільм Сергія Параджанова "Тіні забутих предків"estet13
 
«Мистецький бібліо-календар. Січень 2024 року»
«Мистецький бібліо-календар. Січень 2024 року»«Мистецький бібліо-календар. Січень 2024 року»
«Мистецький бібліо-календар. Січень 2024 року»estet13
 
Традиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклу
Традиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклуТрадиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклу
Традиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклуestet13
 
Чернігівській поетесі Світлані Охріменко – 85 років. Вітаємо!
Чернігівській поетесі Світлані Охріменко – 85 років. Вітаємо!Чернігівській поетесі Світлані Охріменко – 85 років. Вітаємо!
Чернігівській поетесі Світлані Охріменко – 85 років. Вітаємо!estet13
 
«Слова і кулі». Письменники – волонтери. Катерина Міхаліцина.
«Слова і кулі». Письменники – волонтери. Катерина Міхаліцина.«Слова і кулі». Письменники – волонтери. Катерина Міхаліцина.
«Слова і кулі». Письменники – волонтери. Катерина Міхаліцина.estet13
 
Нові книги відділу мистецтв. Грудень 2023
Нові книги відділу мистецтв. Грудень 2023Нові книги відділу мистецтв. Грудень 2023
Нові книги відділу мистецтв. Грудень 2023estet13
 
Увага! Книжкові новинки!
Увага! Книжкові новинки!Увага! Книжкові новинки!
Увага! Книжкові новинки!estet13
 
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Богдан Коломійчук
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Богдан Коломійчук«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Богдан Коломійчук
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Богдан Коломійчукestet13
 
«Регіональний вимір Революції Гідності: Чернігівщина»
«Регіональний вимір Революції Гідності: Чернігівщина»«Регіональний вимір Революції Гідності: Чернігівщина»
«Регіональний вимір Революції Гідності: Чернігівщина»estet13
 
Обрядові страви наших пращурів. Ч. 1 – родинні традиції.
Обрядові страви наших пращурів. Ч. 1 – родинні традиції.Обрядові страви наших пращурів. Ч. 1 – родинні традиції.
Обрядові страви наших пращурів. Ч. 1 – родинні традиції.estet13
 
Цей день в історії. 28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів з України...
Цей день в історії. 28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів з України...Цей день в історії. 28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів з України...
Цей день в історії. 28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів з України...estet13
 
Мистецький бібліо-календар. Художники-ювіляри. 4 квартал 2023 року
Мистецький бібліо-календар. Художники-ювіляри. 4 квартал 2023 рокуМистецький бібліо-календар. Художники-ювіляри. 4 квартал 2023 року
Мистецький бібліо-календар. Художники-ювіляри. 4 квартал 2023 рокуestet13
 
«Слова і кулі». Письменники-волонтери. Сергій Жадан
«Слова і кулі». Письменники-волонтери. Сергій Жадан«Слова і кулі». Письменники-волонтери. Сергій Жадан
«Слова і кулі». Письменники-волонтери. Сергій Жаданestet13
 

Mehr von estet13 (20)

Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Україна-мрія»
Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Україна-мрія»Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Україна-мрія»
Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Україна-мрія»
 
«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Петренко
«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Петренко«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Петренко
«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Петренко
 
Цікавий календар : 11 лютого - Міжнародний день жінок і дівчат у науці
Цікавий календар : 11 лютого - Міжнародний день жінок і дівчат у науціЦікавий календар : 11 лютого - Міжнародний день жінок і дівчат у науці
Цікавий календар : 11 лютого - Міжнародний день жінок і дівчат у науці
 
«Мистецький бібліо-календар. Лютий 2024 року»
«Мистецький бібліо-календар. Лютий 2024 року»«Мистецький бібліо-календар. Лютий 2024 року»
«Мистецький бібліо-календар. Лютий 2024 року»
 
«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Кривцов
«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Кривцов«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Кривцов
«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Кривцов
 
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Ігор Мітров
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Ігор Мітров«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Ігор Мітров
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Ігор Мітров
 
МАРІЯ ПРИМАЧЕНКО – геніальна представниця наївного мистецтва
МАРІЯ ПРИМАЧЕНКО – геніальна представниця наївного мистецтваМАРІЯ ПРИМАЧЕНКО – геніальна представниця наївного мистецтва
МАРІЯ ПРИМАЧЕНКО – геніальна представниця наївного мистецтва
 
Про фільм Сергія Параджанова "Тіні забутих предків"
Про фільм Сергія Параджанова "Тіні забутих предків"Про фільм Сергія Параджанова "Тіні забутих предків"
Про фільм Сергія Параджанова "Тіні забутих предків"
 
«Мистецький бібліо-календар. Січень 2024 року»
«Мистецький бібліо-календар. Січень 2024 року»«Мистецький бібліо-календар. Січень 2024 року»
«Мистецький бібліо-календар. Січень 2024 року»
 
Традиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклу
Традиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклуТрадиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклу
Традиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклу
 
Чернігівській поетесі Світлані Охріменко – 85 років. Вітаємо!
Чернігівській поетесі Світлані Охріменко – 85 років. Вітаємо!Чернігівській поетесі Світлані Охріменко – 85 років. Вітаємо!
Чернігівській поетесі Світлані Охріменко – 85 років. Вітаємо!
 
«Слова і кулі». Письменники – волонтери. Катерина Міхаліцина.
«Слова і кулі». Письменники – волонтери. Катерина Міхаліцина.«Слова і кулі». Письменники – волонтери. Катерина Міхаліцина.
«Слова і кулі». Письменники – волонтери. Катерина Міхаліцина.
 
Нові книги відділу мистецтв. Грудень 2023
Нові книги відділу мистецтв. Грудень 2023Нові книги відділу мистецтв. Грудень 2023
Нові книги відділу мистецтв. Грудень 2023
 
Увага! Книжкові новинки!
Увага! Книжкові новинки!Увага! Книжкові новинки!
Увага! Книжкові новинки!
 
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Богдан Коломійчук
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Богдан Коломійчук«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Богдан Коломійчук
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Богдан Коломійчук
 
«Регіональний вимір Революції Гідності: Чернігівщина»
«Регіональний вимір Революції Гідності: Чернігівщина»«Регіональний вимір Революції Гідності: Чернігівщина»
«Регіональний вимір Революції Гідності: Чернігівщина»
 
Обрядові страви наших пращурів. Ч. 1 – родинні традиції.
Обрядові страви наших пращурів. Ч. 1 – родинні традиції.Обрядові страви наших пращурів. Ч. 1 – родинні традиції.
Обрядові страви наших пращурів. Ч. 1 – родинні традиції.
 
Цей день в історії. 28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів з України...
Цей день в історії. 28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів з України...Цей день в історії. 28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів з України...
Цей день в історії. 28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів з України...
 
Мистецький бібліо-календар. Художники-ювіляри. 4 квартал 2023 року
Мистецький бібліо-календар. Художники-ювіляри. 4 квартал 2023 рокуМистецький бібліо-календар. Художники-ювіляри. 4 квартал 2023 року
Мистецький бібліо-календар. Художники-ювіляри. 4 квартал 2023 року
 
«Слова і кулі». Письменники-волонтери. Сергій Жадан
«Слова і кулі». Письменники-волонтери. Сергій Жадан«Слова і кулі». Письменники-волонтери. Сергій Жадан
«Слова і кулі». Письменники-волонтери. Сергій Жадан
 

«Україна в огні» До дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

  • 1. Україна в огні Літературно-історичний огляд за книгою Олександра Довженка
  • 2. Кіноповість «Україна в огні» називають епосом війни. У життєвій і творчій біографії Олександра Довженка цей твір посідає особливе місце. А у всій радянській літературі кіноповість цілком обґрунтовано можна вважати одним з найкращих творів про німецько- радянську війну (у СРСР мала назву – Велика Вітчизняна війна).
  • 3. Дослідник творчості Довженка О. Підсуха писав: «Із творів про перший період війни, написаних у часи Великої Вітчизняної, я, не вагаючись, на перше місце поставив би кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні» – через шевченківську перейнятість автора всенародною трагедією».
  • 4. Кіноповість «Україна в огні» пройшла не менш страдницький шлях, ніж її автор. Уже готова до виходу в світ 1943 року, вона була порізана в московській друкарні. Не допускали її до читача довгі роки і після смерті Олександра Довженка, вряди-годи з’являлися в пресі хіба уривки з цього твору. Вперше кіноповість побачила світ 1990 року, а найповніша публікація з’явилася лише в 1995 році.
  • 5. Творена по гарячих слідах історичних подій, вона вражає своїм епічним розмахом, непідробною щирістю і непідкупною правдою.
  • 6. Повість починається ідилічною картиною: в садку біля рідної хати зібралися чотири покоління великого роду Запорожців, щоб відсвяткувати 55 років від дня народження матері. Зачин повісті звучить одночасно як українська народна дума і глибоко лірична пісня.
  • 7. Схвильовано звучать прості, але по-особливому урочисті і мудрі подячні й напутні слова матері, звернені до своїх діточок із молитовним побажанням: «Пошли ж вам, Боже, щасливу долю та сили в руки, щоб виповнити свій довг перед миром, щоб возвеличити трудами красну землю нашу українську, аби цвіла вона багатствами і згодою, а вам, мої діточки, і тобі, доню, і вам, синочки…».
  • 8. На цьому ніби обірвалося слово матері. Але ні. Наступна картина, що являє собою цілковитий контраст до попередньої, починається тими ж словами, але звучать вони вже в іншому, трагічному ключі: «Синочки мої, сини! Діточки мої! А Боже мій. Боже мій! Ой, прощавайте, прощавайте, діти мої…».
  • 9. І ці слова тонуть «в морі людського плачу й скорбот, у розлуках, у реві моторів». Усе відразу затьмарив страхітливий катаклізм: «Повіз старий Запорожець п’ять синів на війну».
  • 10. У повісті багато неприхованої символіки. Це і прізвища головних героїв – Запорожці, і назва села – Тополівка, і п’ять синів, як п’ять пальців руки. Зосередивши основну увагу на долі сім’ї Запорожців, О. Довженко зумів в яскраво-художній формі відтворити трагізм історії всього українського народу.
  • 11. Автор змальовує апокаліптичні картини початку війни: безладний відступ військ та його причини, тупоголових кар’єристів і шкурників, нацистську окупацію, вивіз молоді в німецьке рабство, партизанську боротьбу проти окупантів і, нарешті, панорамну батальну картину перелому в ході війни та звільнення Тополівки.
  • 12. Заключний акорд кіноповісті, де у сплюндрованій ворогом рідній Тополівці знов зібралися Запорожці, незважаючи на всі трагічні обставини, пройнятий просвітлою думкою про те, що козацькому роду нема переводу. І не буде!
  • 13. «Заборона «України в огні» сильно пригнобила мене… Але я вірю, що, не дивлячись ні на що,… «Україна в огні» прочитана, і буде на Україні через оце саме десь якось недозагублено не одну сотню людей… У цьому оповіданні я якось напівсвідомо, себто цілковито органічно, заступився за народ свій, що несе тяжкі втрати на війні… Україну знає лише той, хто був на ній, на її пожарах сьогодні…». Олександр Довженко. Запис у щоденнику від 28.11.1943 р.
  • 14. Причин для заборони цього надзвичайного твору було безліч. Автор сміливо піднімає питання національної свідомості людини і народу, розповідає про життя селян на окупованій території. Так! Він майже повністю будує свій твір на окупаційному матеріалі, що було абсолютно неприпустимим для тодішнього мистецтва.
  • 15. Кіноповість «Україна в огні», свого часу розкритикована, засуджена і заборонена до постановки й друку Сталіним, є унікальним документом епохи. У ньому зафіксовано глибокі думки славетного митця, кінорежисера, письменника, мислителя, його палка любов до українського народу. За своєю масштабністю, глибиною, правдивістю він не мав рівних у тогочасній вітчизняній літературі.