1. Навчальна дисципліна
“Економіко-правовий аналіз і аудит”
Метою вивчення навчальної дисципліни «Економіко-правовий аналіз і аудит» є
формування системи знань щодо проведення економіко-правового аналізу та
вивчення системи спеціальних прийомів і методів, які використовуються в
аудиторській діяльності з метою урегулювання відносин суб’єктів
підприємницької діяльності; розкриття економічних злочинів, що пов’язані як з
недоліками управління, так і з економічними зловживаннями; забезпечення
контролю за достовірністю інформації та ії відображенні у бухгалтерській та
податковій звітності.
Старший викладач кафедри економіки та фінансів
ФПМК ХНУВС Ворфоломєєва Олена Миколаївна

2. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Номер та назва
змістового модулю,
номер та найменування
теми
Кількість годин відведених на вивчення
навчальної дисципліни
Вид
контролю
Всього З них
Лекції Практич
ні
заняття
Самостійна
робота
Змістовий модуль № 1:
«Основи економіко-
правового аналізу»
29 8 6 15 Контр.
робота
Тема 1. Предмет і метод
економіко – правового
аналізу.
11 4 2 5
Тема № 2. Прийоми та
основні джерела інформації
економічного аналізу. Аналіз
фінансових результатів
діяльності підприємства.
9 2 2 5
Тема № 3. Аналіз ризику в
діяльності підприємства та
діагностика банкрутства.
9 2 2 5
Змістовий модуль № 2:
«Основи аудиту» 25 6 4 15
Тема № 4. Аудит
9 2 2 5
Тема № 5. Організаційно –
правові основи аудиторської
діяльності
9 2 2 5
Тема № 6. Документування
аудиторських послуг. 7 2 - 5 МК
Всього за семестр № 1 54 14 10 30 ПМК -

3. ЛІТЕРАТУРА
Нормативна
1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93, № 3125-ХІІ//Відомості Верховної Ради
України (ВВР). – 1993. -№ 23. – Ст. 243 (із змінами та доповненнями).
2. Положення про Державну фінансову інспекцію України: затв. Указом Президента України від
23.04.2011 р. N 499/2011.
Основна
1. Бабицький А. Ф. Методологія аналізу економічних процесів і управління: Навч. посіб. для студ.
вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2003 – 128 с.
2. Бандурка А.М., Червяков И. М., Посылкина О. В. Финансово-экономический анализ. Учебник.
1999.
3. Шеремет А.Д. Негашев Е.В. Методика финансового анализа. М. ИНФРА-М, 2005.-208 с.
4. Пшенична А.Ж. Аудит. - К.: Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.
5. Аудит. Навч. -метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В. Я. Савченко, В. О. Зотов, С. А.
Кириленко та ін. — К.: КНЕУ, 2003. — 268 с.
6. Конспект лекции
Додаткова
1. Атанесян Г.А., Голубятников С.П. Судебная бухгалтерия. – М.: Юридическая литература, 1989.
2. Камлик М.І. Судова бухгалтерія. Учебник.-К.: Атика. 2003. 336 с.
3. Куликов А. В., Червяков И. М. Анализ хозяйственной деятельности. – Харьков, 1989.
4. Судебная бухгалтерия: Учебник/ Бандурко А.М., Лукин В.А.(кол. авт.) – Харьков: Изд-во
ХНУВД, 2007. – 448 с.
5. Экономическая безопасность и теневая экономика. – Х., ХИБМ. 1999. 208 с.
3

4. 1. Сутність, предмет, об’єкти, функції економіко-правового аналізу і
аудиту
2. Задачі економіко-правового аналізу і аудиту
3. Використання економіко-правового аналізу і аудиту в роботі
правоохоронних органів
4. Сутність та зміст методу економіко-правового аналізу
5. Класифікація методів економіко-правового аналізу
6. Спеціальні прийоми та методи, які використовуються у роботі
правоохоронних органів
ПЛАН ЛЕКЦІЇ ЗА ТЕМОЮ № 1
“ПРЕДМЕТ ТА МЕТОД ЕКОНОМІКО-ПРАВОВОГО АНАЛІЗУ
ТА АУДИТУ”
3

5. 5
Економіко-правовий аналіз і аудит – це
спеціальна комплексна дисципліна, що досліджує теоретичні і практичні
питання використання спеціальних знань з економічного аналізу,
бухгалтерського обліку і контролю для аналітичного дослідження
господарських процесів, використання ресурсів, встановлення
відповідності фінансово-господарської діяльності підприємств різних
форм власності та їх складових даним звітності та діючим правовим і
нормативним вимогам.
• Методологічною базою економіко-правового аналізу і аудиту є
діалектичний метод пізнання. У межах загального діалектичного
методу застосовується дедуктивний і індуктивний методи.
• За допомогою індуктивного методу об’єктивно досліджуються окремі
явища чи процеси поступово переходячи від часткового до загального
показника або тенденції розвитку.
• Дедуктивний метод передбачає логічне виведення конкретних
положень із загальних.

6. Об’єктом курсу «Економіко-правовий аналіз і аудит» є окремі або
взаємопов’язані економічні, організаційні або інші сторони господарської
діяльності підприємств різних форм власності, стан яких може бути
оцінено кількісно і якісно.
За видами об’єкти економіко-правового аналізу і аудиту можна поділити
на такі групи:
• ресурси: засоби праці і предмети праці (будівлі, споруди, обладнання,
сировина, матеріали, півфабрикати, запасні частини, енергоносії);
трудові ресурси, фінансові ресурси, нематеріальні активи;
• господарські процеси і економічні результати діяльності
(економічні процеси): основне і допоміжне виробництво, матеріально-
технічне забезпечення, збут, реалізація продукції; обсяг виробництва,
собівартість, прибуток (збиток), інші;)
• організація бухгалтерського обліку, фінансової звітності.

7. В сучасних умовах економічні
злочини характеризуються:
• гнучкою адоптацією злочинів до нових
форм і методів організації
підприємницької діяльності;
• маскуванням злочинів під законно
цивільно-правові норми і вимоги
(укладання договору купівлі-продажу,
оформлення застави, займу тощо);
• доведення підприємства до фіктивного
банкрутства, реорганізація
підприємства, перейменування
підприємства та інші.
7

8. Класифікація традиційних прийомів та способів економіко-правового
аналізу
Відносна величина
динаміки -
характеризує зміну
показника у часі
базові показники Порівняння кожного
наступного показника
динамічного ряду із
початковим дозволяє
отримати відносну величину
динаміки із постійною базою.
Цей показник
розраховується, як
співвідношення послідуючого
показника динамічного ряду і
його початкового значення
(або іншого показника, що
прийнято за базу
порівняння), помноженого на
100, %.
Іб = Ап+1/ Апб * 100, %
де: Іб – відносна величина
показника динамічного ряду з
постійною базою;
Апб – абсолютне значення
показника, який приймається
за базу порівняння.
ланцюгові
показники
Порівняння послідуючого
показника з попереднім
дозволяє отримати відносну
величину динаміки з
перемінною базою.
Розраховуються вони як
співвідношення значень
послідуючого і попереднього
показників динамічного ряду,
помноженого на 100, %
Іл = Ап+1/ Ап * 100, %
де: Іл – відносна величина
показника динамічного ряду
зі змінною базою;
Ап+1 – абсолютне значення
послідуючого показника
динамічного ряду;
– абсолютне значення
попереднього показника
динамічного ряду.
Відносна величина
структури –
характеризує склад
сукупності, яка
вивчається і показує
Цей показник визначається
як співвідношення частки
цілого і його загальної
величини, помноженого на
100%. У статистиці дані
відносні величини
називаються питомою вагою,
Вс = Ач/ Ац * 100, %
де: Вс – відносна величина
структури;
Ач – абсолютне значення
частки цілого показника;

9. Класифікація традиційних прийомів та способів економіко-правового аналізу
Ряди
динаміки
абсолютний приріст
(зниження)
∆Пб = = Ап+1 – Апб
∆Пл = Ап+1 – Ап
де: ∆Пб – абсолютне значення приросту показника у наступному
періоді відносно базисного (базисний показник);
∆Пл – абсолютне значення приросту показника у наступному
періоді порівняно з попереднім (ланцюговий показник);
Апб – абсолютне значення базисного показника;
Ап+1 – абсолютне значення наступного показника;
Ап – абсолютне значення попереднього показника;
темп росту (зниження)
Тр л= Ап+1/ Ап * 100, %
Трб = Ап+1/ Апб * 100, %
де: Тр л – темп росту показника у наступному періоді порівняно з
попереднім (ланцюговий);
Трб – темп росту показника наступному періоді відносно
базисного (базисний).
темп приросту (зниження)
Тпрб = Трб – 100, %
Тпрл = Тр л – 100, %
де: Тпрб – темп приросту з постійною базою - базисний ;
Тпрл – темп приросту зі змінною базою - ланцюговий.
абсолютне значення 1%
приросту
Апрб = ∆Пб/ Тпрб
Апрл = ∆Пл/ Тпрл
де: Апрб – темп приросту з постійною базою – базисний;
Апрл – абсолютне значення 1% приросту зі змінно базою -
ланцюговий.
9

10. Класифікація традиційних прийомів та способів економіко-правового аналізу
(продовження)
Індекс – це
показник, який
характеризує зміну
певної величини
чи явища у часі.
Індекси надають
можливість
порівнювати
незрівнянні
величини,
оцінювати вплив
окремих факторів
на зміну складного
явища (процесу)
або
узагальнюючого
показника.
Індекс – відносний
показник, який не
підлягає
складанню.
індивідуальні Індивідуальний індекс,
наприклад, ціни (І) –
визначається як
співвідношення двох величин,
які характеризують рівень
явища (процесу), що
вивчається у часі, чи
просторі, тобто протягом двох
порівняльних періодів
Ір = А1/ А0
де: Ір – індивідуальний індекс
ціни;
А1 і А0 – абсолютне значення
показника відповідно: у
звітному і базисному
періодах.
загальні
Загальний індекс ціни (Ір) –
показує співвідношення
сукупності явищ (процесів),
яка складається із
різнорідних,
безпосередньо незрівнянних
величин. Чисельник та
знаменник загального індексу
являє собою суму добутків
рівнів явищ, які вивчаються.
Ір = Σр1 q1/ Σp0 q0
де: p0, p1–ціна однієї одиниці
сукупності, яка вивчається у
базисному і звітному періодах
відповідно;
q0, q1 – кількість виробленої
продукції у натуральних
величинах, відповідно: у
базисному і звітному
періодах.
агрегатні
За допомогою агрегатного
індексу надається можливість
вирішити класичну задачу,
тобто визначити вплив на
обсяг реалізованої продукції
фактора кількості та фактора
Σq1 р0 - Σg0 p0 = (Σq1 р0 - Σg0
p0) + (Σq1 p1 – Σq1 p0)
10

11. Спеціальні прийоми та методи, які використовуються у роботі правоохоронних органів
Метод сполучених
зіставлень
Призначається для виявлення ознак таких зловживань, котрі проявляються у вигляді
порушень економічного зв’язку між сполученими показниками. Такі протиріччя можуть бути
виявлені, наприклад, у зміні слідуючих пар показників:
спожиті сировина і матеріали та випуск готової продукції;
трудомісткість витрат на виробництво продукції і фактичний її випуск;
споживання електроенергії на технологічні потреби та обсяг виробництва;
обсяг виробленої і реалізованої продукції, її рентабельність та прибуток, який відображено
у фінансовій звітності.
Метод спеціальних
розрахункових
показників
Базується на принципах не протиріччя системи економічних показників.
Застосування цього методу визначається наявністю таких умов:
виділення у системі звітності такого економічного показника, котрий змінюється під
впливом події, злочину;
наявність реальної можливості розрахувати значення визначеного показника без впливу
заподіяного збитку.
У практичній роботі правоохоронних органів використовуються слідуючи групи спеціальних
розрахункових показників:
розрахункові показники збитків;
розрахункові показники вигаданої діяльності.
Метод стереотипів
Базується на закономірності криміналістичних зв’язків, які відображаються в системі
економічних показників. Метод стереотипів передбачає різні часткові прийоми для
визначення способу злочинності. Основною інформацією, яка аналізується є товарні звіти,
матеріали інвентаризації, дані про випуск продукції.
Метод коригуючих
показників.
Призначається для пошуку кримінальних зв’язків об’єкта, який вивчається з навколишнім
середовищем, тобто заключається в порівнянні економічних показників з окремими
факторами середовища функціонування цього об’єкту.
11

12. ДЯКУЮ ЗА
УВАГУ!