Інтерактивна школа творчого вчителя Видавництво "Ранок" 31.03.17 Спікер: Коченгіна Маріанна Вікторівна

1. Від організаторів Всеукраїнських
інтерактивних педагогічних марафонів
Від організаторів Всеукраїнських
інтерактивних педагогічних марафонів
Видавництво «Ранок»
Весняна сесія:
20 березня – 8 квітня 2017 р.
День 11

2. Видавництво «Ранок»
Літературне читання. 4 клас.
Олег Буцень «Неприємна пригода».
Коченгіна Маріанна Вікторівна,
завідувач секції розвивального навчання кафедри методики дошкільної
та початкової освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»,
учитель початкових класів, кандидат педагогічних наук,
співавтор підручників з літературного читання

3. Видавництво «Ранок»
Навчально-методичне забезпечення:

4. Видавництво «Ранок»
Навчально-методичне забезпечення:
робочий зошит

5. Видавництво «Ранок»
Навчально-методичне забезпечення:
робочий зошит

6. Видавництво «Ранок»
Навчально-методичне забезпечення:
експрес-контроль

7. Видавництво «Ранок»
Навчально-методичне забезпечення:
експрес-контроль

8. Видавництво «Ранок»
Навчально-методичне забезпечення:
експрес-контроль

9. Видавництво «Ранок»
Навчально-методичне забезпечення:
експрес-контроль

10. Видавництво «Ранок»
Мета вивчення твору:
•продовжувати
формувати уявлення про
особливості науково-
художніх творів;
•познайомити з науково-
художньою казкою
«Неприємна пригода»
Завдання:
•удосконалювати навичку читання;
•розвивати вміння аналізувати науково-
художню казку;
•розвивати вміння складати запитання за
змістом казки;
•розвивати вміння складати план
та переказувати;
•познайомити з деякими фактами
творчості Олега Буценя, як автора
науково-художніх творів

11. Видавництво «Ранок»
Самоосвіта: особливості
науково-художньої літератури

12. Видавництво «Ранок»
Самоосвіта: особливості
науково-художньої літератури

13. Видавництво «Ранок»
Самоосвіта: особливості сприйняття твору

14. Видавництво «Ранок»
Самоосвіта: особливості сприйняття твору
(рівні осмислення)

15. Видавництво «Ранок»
Самоосвіта: що таке повноцінне
читацьке сприйняття?
Повноцінне читацьке сприйняття – результат читацької діяльності,
який полягає в:
співпереживанні читача героям твору та в його точних емоційних
реакціях на їх вчинки;
• адекватному відповідно до авторського наміру відтворенні
в уяві художніх образів і добудові їх до цілісних;
• розумінні характерів персонажів, їх взаємин один з одним
і світом у цілому, причин, наслідків їх вчинків і точній їх оцінці;
розумінні
• авторського ставлення до ситуацій, до персонажів та їх учинків,
до соціуму і причин змін цього ставлення;
• розумінні авторської позиції і художньої ідеї твору.

16. Видавництво «Ранок»
Порядок запитань під час бесіди(в анкеті), які
допомагають виявити рівень читацького сприйняття
1. Одне або два запитання, які активізують роботу емоційної сфери.
Мета запитань – перевірити активність емоційних реакцій читача та їх
адекватність авторським намірам, тобто відповідність читацької оцінки
героїв, їх учинків до авторських. Наприклад: З яким настроєм ви
закінчили читати казку? Чи було вам страшно, коли... Кому ви
співчували? Іноді поруч із емоційним запитання додають запитання:
«Чому...?»
2. Запитання, яке активізує сферу осмислення художньої форми на
рівні стилістичної деталі. Мета запитання: допомогти читачеві
здорово конкретизувати словесні образи й побачити у словесні формі
прояви авторського ставлення до персонажів або подіям. Під час
складання запитання необхідно пам’ятати, що ми пригортаємо увагу
читача не до деталей подій, а до мовленнєвих зображувально-
виразних засобів. Як правило, такі запитання починаються зі слів
«Чому...?» або «Яке слово авто застосовував для того, щоб...».

17. Видавництво «Ранок»
3. Одне або два запитання, які активізують уяву читача.
Мета запитань: читач, спираючись на окремі деталі авторської
розповіді, повинен уявити те, про що не сказав автор. Якщо
дитина у відповіді застосовує тільки авторські деталі й не
створює цілісного зображення, це відтворювальна уява. Якщо
дитина додає до авторських деталей власні, – це творча уява.
Порядок запитань під час бесіди(в анкеті), які
допомагають виявити рівень читацького сприйняття

18. Видавництво «Ранок»
4. Одне або три запитання, які активізують мислительну
діяльність читача й націлюють його на осмислення змісту
твору на аналітичному рівні.
5. Запитання, спрямоване на осмислення художньої форми
на рівні композиції.
6. Запитання, спрямоване на осмислення ідеї твору.
Порядок запитань під час бесіди(в анкеті), які
допомагають виявити рівень читацького сприйняття

19. Видавництво «Ранок»

20. Видавництво «Ранок»
Самоосвіта, підготовка до уроку: особливості змісту твору
Художня форма твору:
1 рівень
образ ящірки (прудка, коричнева, бідна; «пірнула в нірку»; робить добро, але нагадує
про свій добрий учинок; ввічлива);
образ їжака (не забуває добро; «лісовий кравець», «задріботів», «никав»,
«почалапав», «побіг», «затупав»; «засопів», «скрушно мовив», «форкнув сердито»;
працьовитий і наполегливий – «почалапав їжак додому стомлений, але веселий»);
образ хлопчика («хлопчисько», «хлопчисько», «хлопчисько», «хлопчисько»).
2 рівень
образи другорядних персонажів (ведмідь – клишоногий, борсук – «сивий вус», заєць -
«прудкі ноги»);
3 рівень
мовне оформлення усього твору («прожогом кинувся до неї», «хвіст наче землю
провалився»; повтори «шукала, шукала…», «шив, шив…», «никав, никав…»; гумор –
«Хай тобі миші самі в рот стрибають»

21. Видавництво «Ранок»
Самоосвіта, підготовка до уроку: особливості змісту твору
Пізнавальна (наукова) інформація
•прудка ящірка не може довго бігати; за звичай через 2 – 4 сек,
за які вона встигає пробігти близько 20 метрів, вона стає
малорухомою і її легко впіймати;
•руками впіймати ящірку важко;
•прудкі ящірки мають постійну домівку, але ховаються у тимчасові
притулки;
•можуть бути коричневого (як правило, самиці) й зеленого (самці)
кольору;
•хвіст може відпадати, але потім відростає

22. Видавництво «Ранок»
Самоосвіта, підготовка до уроку: особливості змісту твору
Запитання для себе:
1.Образ хлопчика. Чому – («хлопчисько», «хлопчисько», «хлопчисько», «хлопчисько»)?
Як автор ставиться до персонажа-дитини? Чому не використовує слова «жорстокий»,
«злий»? Хлопчик – це негативний персонаж? Чи можна «пройти повз» образа хлопчика,
не аналізувати його?
2.Чому ящірка звернулася до їжака, пам’ятаючи, що колись йому допомогла? Нагадала
йому про це? Чи можна «пройти повз» цього факту?
3.Яку нову пізнавальну інформацію отримують діти завдяки ознайомленню
з цим твором? Коли на ній зробити акцент?
4.Чи потрібний такий детальний аналіз твору (думка після завершення
розроблення бесіди)?

23. Видавництво «Ранок»
Робота над твором на уроці
Варіанти проведення етапів уроку
1. Попередня робота
до уроку (заздалегідь, напередодні): пригадати відомості про ящірку
(розмір, колір, особливості життя тощо);
на уроці – словникова ?????
2. Актуалізація, активізація, мотивація: учитель організовує пригадування відомостей
про ящірку, фіксуючи відповіді дітей на дошці за допомогою позначок. Запитує:
– Чи можна стверджувати (Як ви думаєте), чи всі факти про життя ящірки ми пригадали?
Чи може все ж таки ще є інформація, яку ми поки що не знаємо?
Можна запитати по-іншому (запитання-провокація):
– Я думаю, що ми згадали всі особливості життя ящірки. А ви?
Примітка:
Мета етапу: зацікавити – що ж ще є таке, чого ми поки що про ящірку не знаємо, а прочитаємо твір
і дізнаємося
3. Визначення теми уроку.

24. Видавництво «Ранок»
Робота над твором на уроці
4. Первинне сприйняття (діти читають ланцюжком).
5. Аналіз художнього твору:
5.1. Запитання емоційно-оцінювального характеру:
– Коли ми читали твір, то ви посміхалися. Чому? Що саме викликало
у вас посмішку? (У який момент вам хотілося посміхнутися?) або Які
емоції, почуття виникали у вас під час читання?
Примітка: допоможе в роботі «Словничок емоцій».
5.2. Запитання, яке активізує сферу осмислення художньої форми на
рівні стилістичної деталі:
– Чому автор твору назвав їжака «кравцем»?
Примітка: запитання допомагає «зібрати» клас.

25. Видавництво «Ранок»
Робота над твором на уроці
5.3. Аналіз сюжету:
– Хто герої твору? Чому ящірка втратила хвоста? Чому вона вирішила
звернутися по допомогу до їжака? До кого їжак звернувся по допомогу
спочатку? Яку умову висунув ведмідь? Потім до кого ще звертався
їжак? Потім? Де їжак знайшов зайця?
Навколо якої події розгортаються інші події? (Навколо втрати хвоста.)
Примітка: на дошці треба зафіксувати слово «хвіст».

26. Видавництво «Ранок»
Робота над твором на уроці
5.4. Аналіз образів персонажів:
Образ ящірки (на дошці можна прикріпити відповідну картинку)
– Що повідомляє автор твору про те, що сталося з ящіркою на початку твору?
(Прудка, коричнева. Хлопчисько наступив на хвіст, хвіст відірвався. Бідна.
Відчайдушно звивалась. Востаннє напружила сили, смикнулась і пірнула в нірку.)
– Як автор ставиться до ящірки?
– найдіть і прочитайте слова, які використовує автор, щоб показати, як ящірці
було страшно?
– Як ви думаєте, чому ящірка «все журилась: як тепер без хвоста з’явиться
у лісі?»
– Чому вона звернулася по допомогу до їжака? Про які риси характеру говорить
цей фрагмент тексту?

27. Видавництво «Ранок»
Робота над твором на уроці
5.4. Аналіз образів персонажів (продовження):
Образ їжака
– Починаємо аналізувати образ їжака. Знайдіть слова, які використовує автор,
говорячи про їжака.
– Передбачте, чому автор застосував у тексті таку деталь: ящірка звернулася до
їжака тому, що колись сама йому допомогла? Чому автор не сказав просто:
«Побігла ящірка до кравця їжака»?
– Яким виявився їжак?
– До кого пішов їжак? Яку умову висунув ведмідь? Яке слово використовує автор,
говорячи про ведмедя? Чому автор застосовує в тексті таку деталь: їжак зашивав-
зашивав ведмедю шуру, ниток не вистачило; побіг додому, приніс; шив-шив, знову не
вистачило, позичив в іншого їжака?
– Знайдіть в тексті слова, які використовує автор для передачі особливостей
пересування їжака по лісу в пошуках хвоста. (Задріботів, никав, пішов, почалапав,
побіг.) Поясніть їх використання.

28. Видавництво «Ранок»
Робота над твором на уроці
5.4. Аналіз образів персонажів (продовження):
Образи ведмедя, борсука, зайця
– Хто ще допоміг їжакові в пошуках хвоста?
– Які слова використовує автор, описуючи борсука? (Старий борсук, довгий сивий вус.)
– Що запропонував їжак зайцю? Які слова використовує автор, описуючи зайця?
(Гасає по лісу, косий, прудкі ноги.) Чому заєць погодився? (Лисиця і його ворог.)
– Чому їжак повертався додому стомлений, але веселий?
– Якого кольору був хвіст, який приніс заєць?
– Чому їжак образився, коли побачив, що в ящірки виріс новий хвіст? Чому автор
використовує слово «образився», а не «розсердився»? Який їжак за характером?
– Чому автор закінчує свій твір так: «Не потрапляй йому тепер на очі, ящірко: лихо буде!»?
Примітка: допоможе «Словничок рис характеру».

29. Видавництво «Ранок»
Робота над твором на уроці
5.4. Аналіз образів персонажів (продовження):
Порівняння образів ящірки і їжака
– Чим схожі? Чим різняться?
Порівняння всіх образів
– У творі нічого не сказано про те, які були за віком його персонажі
(окрім борсука). Як ви думаєте, хто був молодим/юним?
Хто був старшим за віком?

30. Видавництво «Ранок»
Робота над твором на уроці
5.4. Аналіз образів персонажів (продовження):
Аналіз образу хлопчика
– З якої події все розпочалося? Знайдіть у тексті слова,
які використовує автор, говорячи про хлопця. («Хлопчисько»,
«хлопчисько»…)
– Пригадайте, які слова використовує автор, говорячи про інших
персонажів.
– Чому так? Як автор ставиться до хлопця?
– Навіщо в творі цей образ, якщо автор сам його не засуджує,
не каже, що він поганий, злий, бездушний, жорстокий?

31. Видавництво «Ранок»
Робота над твором на уроці
5.4. Аналіз образів персонажів (продовження):
Аналіз образу автора
– Як ви вважаєте, якою людиною був автор? Чому?

32. Видавництво «Ранок»
Робота над твором на уроці
6. Виявлення нової пізнавальної/наукової інформації.
Учитель нагадує учням факти про життя ящірки, які вони
назвали на початку уроку. Підсумовує.
– Які відомості про життя ящірки ми уточнили? (Хвіст починає
відростати на другому тижні – з’являється маленький
хвостик…)

33. Видавництво «Ранок»
Робота над твором на уроці
7. Визначення, чому твір «Неприємна пригода» належить до
науково-художніх творів.
8. Варіанти роботи:
робота в зошиті, в «експрес-контролі»;
визначення теми та основної думки твору;
творча робота за прочитаним
9. Підсумок уроку. Оцінювання.

34. Видавництво «Ранок»
Приємний бонус!
Сертифікати — кожному учаснику!
Кращі зразки навчальної літератури
видавництва «Ранок» – переможцям
серед шкіл за кількістю учасників

35. Надсилайте ваші запитання та пропозиції:
pidruchnik@ranok.com.ua
Провідний редактор видавництва «Ранок»:
lynxta@yandex.ru