Буклєт для жінок військових

1. Для військовослужбовців-жінок
у Збройних Силах України та інших
військових формуваннях
2016
м. Київ
1

2. Цікаві факти
У Норвегії прийнято закон про введення обов'язкової військової повинності для жінок. Норвегія
стала першою європейською державою і першим членом НАТО, де запроваджено обов'язковий
призов для жінок. Жінки обіймають всі військові посади.
У США жінки були допущені до військової служби в 1942 р. З 2014 р. вони можуть перебувати
на лінії фронту. Сьогодні американські жінки задіяні у всіх родах збройних сил і представлені
на різних посадах.
У Швеції прийом жінок на службу на добровільній основі був дозволений в 1980 р. Закон
гарантує їм рівні з чоловіками можливості по заняттю будь-яких посад.
В Іспанії жінки служать в армії нарівні з чоловіками, у 1989 р. були зняті всі обмеження.
В Ірані існують жіночі батальйони "Аз-Зохра". Це - жіночий "спецназ", підрозділи, що входять
до напіввійськове формування "басідж" при міністерстві внутрішніх справ.
в Ізраїлі, згідно із законом про військову повинність від 1986 р. Відмова від служби карається
тюремним ув'язненням. Термін строкової служби - 24 місяці. Приблизно третина офіцерів
ізраїльської армії - жінки.
Інтернет ресурс: https://ukr.media/world/213474/
Автори видання:
Елла Ламах, Лідія Козуб, Лілія Гонюкова,
Громадська організація «Розвиток демократії»
Вячеслав Давлатов, БО "Міжнародний благодійний фонд "Екологія здоров`я розвиток"
Наталія Дубчак, незалежна експертка з питань гендерної політики у сфері оборони
Видання здійснено за фінансової підтримки Instituto Affari Internazionali, The NATO
science for Peace and Security Programme. Instituto Affari Internazionali, The NATO science for
Peace and Security Programme не обов`язково розділяє точки зору авторів видання.
Не для продажу.
2

3. Відкиньте стереотипи про ролі жінок і чоловіків, які вам нав`язують
Уже давно відійшли у минуле часи, коли чоловіки тільки махали
шаблюками, а жінки тільки виховували дітей.
Уже давно чоловіки і жінки спільно господарюють, спільно виховують дітей
та будують кар`єру у будь-яких сферах, де вони бажають реалізуватися.
Сьогодні у керівництва більшості країн світу не викликає сумніву питання,
що за умови однакової підготовки та однакового ставлення до жінок, жіночий
військовий персонал так само ефективно, як і чоловічий, здатен виконувати
професійні обов’язки військової служби.
ЗАКОНОДАВСТВО ДОПОМОЖЕ НАМ ЗАХИСТИТИ СВОЇ ПРАВА
Конституцією України (стаття 24) передбачено рівність усіх громадян
України в реалізації своїх прав та можливостей, ураховуючи рівність прав жінок
та чоловіків у здобутті освіти, професійної підготовки та участі у громадсько-
політичній діяльності.
Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання по захисту прав жінок,
ратифікувавши Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок
(від 18.12.1979 р.), згідно з якою дискримінацією вважається «будь-яке
розрізнення, виняток або обмеження за ознакою статі, спрямовані на послаблення
чи зведення нанівець визнання, користування або здійснення жінками, незалежно
від їхнього сімейного стану, на основі рівноправності чоловіків і жінок, прав
людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній,
громадській або будь-якій іншій галузі». Згідно з вимогами Конвенції, держави,
що до неї приєдналися, гарантують скасування чинних законів, постанов,
звичаїв і практики, що дискримінують жінок та вжиття державними
органами й установами відповідних заходів для ліквідації дискримінації
жінок із боку будь-якої особи, організації або підприємства.
3

4. В Україні існує Закон (від 08.09.2005 № 2866-IV) «Про забезпечення
рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», положення якого також
спрямовані на усунення дискримінації між можливостями жінок і чоловіків
реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією та законами України.
Даним Законом передбачено, що розроблення будь-яких нормативно-
правових актів повинно забезпечувати рівні права жінок і чоловіків у всіх сферах
суспільства, а міністерства та інші органи виконавчої влади зобов’язані внести
зміни або скасувати прийняті ними нормативні документи, що суперечать
його вимогам.
Отже, привілеї чи обмеження за ознаками статі, визначені іншими
нормативними документами, є прямим порушенням Міжнародних норм,
Конституції України та Закону України «Про забезпечення рівних прав та
можливостей жінок і чоловіків» і можуть бути оскаржені в судовому
порядку.
Основними законодавчими актами, що визначають загальні засади
проходження громадянами України військової служби, захисту держави,
збереження її незалежності та територіальної цілісності, є Закони України:
«Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII та «Про
оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XI. Вони визначають, що захист Вітчизни,
незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком
громадян України (стаття 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову
службу» та стаття 17 Закону України «Про оборону України»).
Законодавством передбачена можливість створення громадських
організацій для сприяння зміцненню оборони держави (стаття 17 Закону
України «Про оборону України»), зокрема, передбачена можливість створення
громадських об’єднань військовослужбовцями (стаття 5 Закону України «Про
соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
4

5. Незважаючи на те, що правовою основою кожного з цих Законів є Конституція
України, і стосуються вони всіх громадян України, певні обмеження щодо
перебування жінок на військовій службі існують (що вже є дискримінацією), як
безпосередньо в них, так і в підзаконних актах, затверджених на виконання цих
Законів.
Зокрема:
1. Пунктами 11 та 12 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і
військову службу» передбачено, що на військовий облік військовозобов’язаних
беруться лише жінки, які мають фах, споріднений з відповідною військово-
обліковою спеціальністю, відповідно до переліку спеціальностей, який
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.10. 1994 р. № 711. Але
зазначений перелік не переглядався з 1994 року і на цей час потребує суттєвих
змін.
2. Наказом Міністра оборони України від 27.05.2014 № 337 затверджено
Тимчасовий перелік військово-облікових спеціальностей і штатних посад
рядового, сержантського і старшинського складу, на які дозволяється призначати
військовослужбовців-жінок. На цей час, до Тимчасового переліку внесено суттєві
зміни, які значно розширили перелік штатних посад для жінок ( наказ Міністра
оборони України від 03.06.2016 № 292). Ці зміни стосуються тільки
військовослужбовців рядового, старшинського і сержантського складу. Разом з
тим, ще значна частина посад для жінок залишається закритою.
3. Водночас, відповідно до Положення про проходження громадянами
України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом
Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, жінки можуть бути
прийняті на військову службу за контрактом за наявності вакантних
військових посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями-жінками
(пункт 14 Указу).
5

6. Якщо Ви виявили бажання проходити військову службу за контрактом, Вам
потрібно подати заяву до військового комісаріату за місцем перебування на
військовому обліку або за реєстрацією місця проживання чи перебування.
Якщо Вам відмовляють у прийнятті на службу до війська, посилаючись на
нормативні документи, що обмежують або унеможливлюють проходження Вами
військової служби, Ви можете захищати свої права, посилаючись на:
1. Конституцію України – законодавчий акт, що має найвищу юридичну силу
в Україні, і норми якої є нормами прямої дії, ураховуючи рівні права жінок
та чоловіків (стаття № 8).
2. Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок,
стаття 3 якої передбачає вжиття державами-сторонами всіх відповідних
заходів, ураховуючи законодавчі, щоб гарантувати жінкам здійснення й
користування правами людини та основними свободами на рівній основі з
чоловіками.
3. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і
чоловіків», яким недопущення дискримінації за ознакою статі визначено
одним з основних напрямів державної політики щодо забезпечення рівних
прав та можливостей жінок і чоловіків. *З урахуванням того, що даний Закон
вступив у дію з 1 січня 2006 року всі інші нормативні документи, які
суперечать його вимогам, можуть бути оскаржені як такі, що суперечать
його нормам та порушують Конституцію України.
6

7. Соціальний захист жінок-військовослужбовців
Основним законодавчим актом, що визначає порядок соціального захисту
військовослужбовців, є Конституція України та Закон України «Про соціальний і
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зокрема частиною п’ятою статті 17 Конституції України визначено, що
держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на
службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також
членів їхніх сімей.
У свою чергу Законом України «Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей» визначено основні соціальні гарантії, які
бере на себе держава для забезпечення сприятливих умов проходження військової
служби, при звільненні або переміщенні військовослужбовців по службі та
визначає ряд пільг, якими можуть користуватись військовослужбовці та їх сім’ї.
Для жінок-військовослужбовців даним Законом (пункт 5 статті 11)
визначена також можливість користуватися всіма пільгами та гарантіями,
передбаченими законодавством із питань охорони материнства й дитинства, а
саме:
 відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами (право жінки на відпустку в
розмірі 70 календарних днів - до пологів та 56 календарних днів - після пологів,
або 70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі
ускладнення пологів, визначено статтею 17 Закону України «Про відпустки» від
15.11.1996 №504/96-ВР з усіма змінами);
 відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
(право жінки на відпустку після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та
пологами, визначено статтею 18 Закону України «Про відпустки»);
7

8.  додатковою відпусткою, якщо жінка має двох або більше дітей віком до 15
років, дитину-інваліда, повнолітню дитину – інваліда з дитинства, або є одинокою
матір’ю (визначено статтею 19 Закону України «Про відпустки»).
Слід ураховувати, що додаткові відпустки є гарантованими пільгами,
отже надаються за бажанням жінки, і можуть не використовуватись.
Якщо жінка вирішила скористатись такою пільгою, то після повернення з
відпустки та продовження військової служби, вона повинна бути знову
призначена на посаду військовослужбовця.
Жінкам-військовослужбовцям, які перебувають у відпустці у зв'язку з
вагітністю та пологами або у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку чи у відпустці по догляду за хворою дитиною (за медичними
показниками) до досягнення дитиною шестирічного віку, термін контракту про
проходження військової служби продовжується, якщо жінка не виявила бажання
звільнитися у зв'язку із закінченням терміну контракту до закінчення зазначених
відпусток (дана гарантія передбачена Положенням про проходження громадянами
України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом
Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (пункт 32) та визначена
в Інструкції про організацію виконання Положення про проходження
громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої
наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170).
Якщо за медичним висновком вагітна жінка-військовослужбовець не може
виконувати покладені на неї завдання до вибуття у відпустку у зв'язку з вагітністю
та пологами, вона може бути призначена на рівнозначні (з меншим обсягом
роботи) та нижчі посади. Таке призначення може відбутися в разі наявності
рапорту жінки з відповідним клопотанням (відповідно до пункту 4.22 Інструкції
про організацію виконання Положення про проходження громадянами України
8

9. військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра
оборони України від 10.04.2009 № 170).
Поряд з цим необхідно зауважити, що відповідно до приписів статті 18
Закону України «Про відпустки» передбачено надання жінкам, після закінчення
відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами і за наявності відповідного бажання,
відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому
вказана відпустка може бути використана батьком дитини, бабою, дідом чи
іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка
усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-
вихователів.
Таким чином вбачається, що у випадку проходження військової служби
одночасно обома батьками на момент народження у них дитини, то за їх
спільним бажанням використати відпустку для догляду за дитиною до
досягнення нею трирічного віку може безпосередньо батько –
військовослужбовець.
У разі відмови з боку військового керівництва у наданні чоловіку
військовослужбовцю відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку, належить таку неправомірну відмову невідкладно оскаржувати у
порядку статті 19 Закону України «Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей».
Одночасно звертаємо увагу на позитивну судову практику у спорах
щодо захисту прав чоловіків військовослужбовців на отримання відпустки для
догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також на позицію з
цього питання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яку
викладено у Конституційному поданні від 19.03.2004 року «Про офіційне
тлумачення положень статті 24 Конституції України у взаємозв’язку з
положеннями п. 8 статті 10-1, п. 5 статті 11 Закону України «Про соціальний і
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин третьої,
четвертої, шостої, сьомої, восьмої статті 179, частин першої, другої та третьої
9

10. статті 182, частини першої статті 182-1 Кодексу законів про працю
України,частини другої статті 17 та частини третьої статті 18 Закону України «Про
відпустки».
Якщо ви поєднуєте працю та материнство
Є деякі категорії жінок, до яких існують певні обмеження при мобілізації.
Зокрема, Законом України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну
підготовку та мобілізацію» (абзаци 5-9 статті 23) передбачено, що за власним
бажанням та за місцем проживання може проходити військову службу жінка:
 яка самостійно виховує дитину (дітей) віком до 18 років;
 на утриманні якої перебуває повнолітня дитина-інвалід I чи II групи до
досягнення нею 23 років;
 яка є опікуном, піклувальником, прийомною матір’ю, матір’ю-
вихователькою, на утриманні якої перебуває дитина/діти-сироти чи
дитина/діти, позбавлені батьківського піклування віком до 18 років;
 яка доглядає осіб, які його потребують (чоловік, діти, батьки, особи, які
перебувають під опікою/піклуванням тощо), якщо відсутні інші особи, які
можуть здійснювати такий догляд.
Якщо Ви захищаєте Батьківщину, а вдома залишаються діти
Сімейним Кодексом України (стаття 141) визначено, що мати та батько
мають однакові права та обов’язки по відношенню до дитини. Окрім того,
передбачено право баби, діда, прабаби та прадіда брати участь у вихованні внуків
(стаття 257 Сімейного кодексу).
Якщо Ви одна виховуєте дитину, Ви можете залучати до виховання
дитини інших осіб (своїх батьків, родичів, знайомих або інших осіб, яких Ви
добре знаєте та можете довірити дитину).
10

11. Також це стосується відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку, яка може бути використана жінкою або частково, або зовсім не
використовуватися. Така відпустка може бути частково, або повністю використана
іншими членами сім’ї: батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які
фактично доглядатимуть дитину (передбачено статтею 18 Закону України «Про
відпустки»).
У зв’язку з тривалою відсутністю Ви можете передати дитину на тимчасове
виховання до дитячого закладу. Якщо Ви маєте дитину віком до 3 років, вона
тимчасово може перебувати в будинку дитини, де (відповідно до пункту 1.2
Типового положення про будинок дитини, затвердженого наказом Міністерства
охорони здоров’я України від 18.05.98 № 123), крім дітей, дітей-сиріт можуть,
знаходитись діти віком від народження до трьох років, які мають сім'ю, проте
утримання та виховання їх у сім'ї з поважних причин (хвороба годувальника,
тривале відрядження, навчання тощо) неможливе.
Перебування дитини в такому закладі здійснюється на підставі письмової
заяви батьків, або законних представників дитини.
Важливо!
У будь-якій ситуації, що передбачає тривале розлучення батьків із
дитиною, слід пам’ятати, що це наносить дитині травму. Особливо це
стосується дитини, яка не розуміє, чому вона залишилася без матері.
Отже, при прийнятті будь-якого рішення слід ураховувати найкращі
інтереси дитини.
Сім’ям учасників АТО зобов’язані допомагати центри соціальних служб
для сім’ї, дітей та молоді за місцем Вашого проживання (у місті, районі чи
районі міста), до яких звернутись за допомогою можете Ви або інші члени Вашої
сім’ї. У випадку такого звернення (усного чи письмового) представники цих
11

12. закладів зобов’язані здійснити оцінку потреб сім’ї та забезпечити її необхідною
допомогою.
Якщо Ви є опікуном, піклувальником, прийомною матір’ю, матір’ю-
вихователькою, на утриманні якої перебуває дитина/діти-сироти, чи дитина/діти,
позбавлені батьківського піклування віком до 18 років і Ви вирішили піти за
контрактом у зону АТО, Ви повинні повідомити службу у справах дітей за
місцем Вашого проживання для подальшого влаштування такої дитини/дітей.
Жодна державна структура не може відібрати у Вас дитину чи
позбавити Вас батьківських прав, якщо Ви вирішили захищати Батьківщину, а
вдома залишились діти, якими (за Вашою заявою чи дорученням) хтось
опікується. Навпаки, місцеві органи влади повинні зробити все, щоби родина за
Вашу відсутність була забезпечена всім необхідним для безпечного життя.
*Важливо!
Законодавством України чітко визначено перелік причин, згідно з якими
мати або батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав (стаття
164 Сімейного кодексу України), якщо вона чи він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони
здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли до неї
батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) удаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до
жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
12

13. Якщо вдома залишаються батьки, яким потрібна допомога
Обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків
закріплений як у Конституції України (стаття 51 Конституції України), так і в
Сімейному кодексі України (Статті 202-206 Сімейного кодексу України).
Турбота про батьків може виявлятися:
 в особистому догляді за батьками (якщо вони не можуть самостійно себе
обслуговувати внаслідок віку, інвалідності чи довготривалої хвороби та
потребують стороннього догляду);
 у наданні грошової допомоги (на лікування внаслідок тяжкої хвороби чи
інвалідності);
 у представництві інтересів батьків (допомога в оформленні документів, у
захисті прав та інтересів батьків, звернення за допомогою до різних закладів,
установ та організацій тощо).
Якщо Ви тривалий час відсутні та не зможете належним чином
піклуватися про батьків, Ви повинні звернутись до територіального центру
соціального обслуговування (надання соціальних послуг), де мають право
отримувати допомогу люди похилого віку та інваліди, хворі, які не здатні до
самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги.
Надання соціальних послуг у даному закладі може здійснюватись як
безкоштовно, так і за умови певної оплати.
Для забезпечення обслуговування Ваших батьків необхідно письмово
звернутись до даного закладу за місцем проживання батьків (у місті, районі,
районі міста).
13

14. Міністерство оборони України для бажаючих вступити до
Українського війська – 044-223-2361 (Гаряча лінія)
Міністерство оборони України для вирішення проблемних питань
та координації розгляду звернень громадян
– 044-454-4136 (Колл-центр)
Цікаві факти станом на 2016 рік (листопад)
Заступник міністра оборони Ігор Долгов зауважив, що "раніше кількість посад, які могли
займати жінки, та визначення рівня оплати їх праці, були суттєво обмежені". Розроблено
також нові стандарти фізичної військової підготовки з урахуванням прогнозованого зростання
чисельності військовослужбовців-жінок. Сьогодні у Збройних Силах України проходять
військову службу і працюють 49,552 жінки. Серед них 17,147 військовослужбовців-жінок
(8,5% від загальної чисельності військовослужбовців), у тому числі 2 540 офіцери (5,3%), 14,607
солдат і сержантів (9,4%) та 32405 цивільного персоналу. Тільки з початку 2016 року у лавах
вітчизняного війська кількість військовослужбовців-жінок збільшилась на 5,8% від загальної
кількості прийнятих, з них 55 осіб були прийняті на офіцерські посади. Понад 2,000 жінок
визнані учасниками бойових дій.
Інтернет ресурс: http://life.pravda.com.ua/society/2016/11/22/220356/
14