Що тре знати про пужак

1. Клан благородних пужак Первороджені жриці: Таня-Праматір, Василина та Сандра Приближенні, Оля Посвячена.

2. Благородні пужаки. Досьє. За переказами, істоти зародилися в пужацькому лігві внаслідок ряду алхімічних метаморфоз на кількох рівнях свідомості. Породжені Великою Монгольською Матір’ю. Не меншу роль в пантеоні відіграє Анунах. Існують поза часом і простором. Розмножуються повітряно-крапельним шляхом. Повне перетворення чи навернення можливе лише в пужацькому лігві. У реальний світ проникають через містичні портали за умов крайньої необхідності або щоб порозважатись. Улюблена розвага - “пужати” людей. Основні признаки: Часто нудьгують, особливо поряд з людьми. Але нудьгу демонструють лише за умов крайнього роздратування. Неадекватні у вияві емоцій. Керуються бажаннями. Не терплять насилля та маніпуляцій стосовно себе. Система цінностей виробляється методом проб і помилок. Рідко добре знають, чого хочуть. Максималістичні та ідейні. Часто епатажні.

3. Вороги пужак У природньому середовищі у пужак ворогів не існує. Тим часом, світ людей заполонив вірус хапуж. Людською мовою – вірус снобізму. Більшість людських істот тою чи іншою мірою перебувають у полоні цієї хвороби. Часто людські істоти, що є носіями вірусу, проходять повний цикл перетворення внаслідок хвороби та стають абсолютними хапужами. Хапужі бувають різних форм і видів. Вірус відшукує найслабші ланки у психіці людини та б’є по них. Відповідно хапужі можуть проявляти снобізм (моралізувати та осуджувати) у сферах ставлення до здоров’я, життєвої мудрості, поведінки в соціумі, манері одягатись, способу спілкуватись і таке інше. На хапуж як больовий подразник впливають будь які відхилення від середньостатистичної норми поведінки. Хапужі певні, що знають, як саме повинна поводитись людина. Оскільки пужаки не люди, на них вплив хапуж майже не поширюється. Пужаки обожнюють викликати подражнення у хапуж девіантною та асоціальною поведінкою.

4. Харчування Оскільки пужацька природа великою мірою є стихійною, вони, як і вогонь, поглинають їжу з метою вироблення життєвої енергії. Для отримання необхідної дози енергії можуть використовуватись вельми непривабливі харчі. Пужаки не гидують вживати запліснявілу їжу, не мити посуд, їсти з одної тарілки кілька раз і не мити горнятко, аж поки там не з’явиться цвіль. Часто пужаки залежні від кави та нікотину, що використовується як транквілізатор психічних процесів. Оскільки пужаки є максималістами у всьому, то і стосовно їжі часто впадають у крайності. Можуть не їсти по кілька днів, потім наїдатись в третій ночі, коли резерви енергії будуть остаточно вичерпані. Також вважають себе гурманами, тому за відповідного настрою та наявності часу і натхнення люблять харчуватись дивацьким поєднанням різних видів їжі за естетичної обстановки. Такою фігньою страдають рідко.

5. Місця дислокації Пужаки існують за невнормованого графіку і їх життєва активація відбувається незалежно від чередування дня та ночі, хоча дослідники відзначають, що найбільшу активність істоти проявляють з 19-20-тої до 3.00 години доби. Найчастіше пужак у людському світі можна зустріти у місцях великого скупчення людей, або ж пізно вночі в вузьких завулках та темних переходах. Пужаки полюбляють різноманітні катакомби та андеґраунд. Є вельми безпосередніми та довірливими, внаслідок чого часто терплять у спілкуванні з людьми, зараженими вірусом хапужі. Інколи контактування з інфікованими ранить пужак на стільки, що призводить до появи на їх благородних душах незгойних шрамів, а також виразок та гнійників. Зализують рани пужаки у своєму лігві. Лігво облаштовують у середовищі, що достатньо убезпечене від проникання ворожих елементів. Оптимальні умови проживання – максимальний бардак. Разом з пужаками живуть також різні істоти, такі як мачеци, бувліни, гербси, ліпси, Ромтомтомик, інші поторочі.